Рішення

від 24.03.2020 по справі 912/182/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2020 рокуСправа № 912/182/20 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Вавренюк Л.С., розглянув у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Насіння Донбассу"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології"

про стягнення 90 000,00 грн.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Насіння Донбассу" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" про стягнення з останнього на користь позивача грошових коштів в сумі 90 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі - продажу № ТТ - 05000085 від 29.08.2019 в частині здійснення несвоєчасної поставки товару та неповернення на вимогу позивача попередньої оплати за непоставлений відповідачем товар.

Ухвалою від 20.01.2020 господарський суд залишив позовну заяву Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Насіння Донбассу" без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою від 05.02.2020 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи розпочати 04.03.2020.

Сторони повідомленні належним чином про початок розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с.30-31).

Відповідач не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву.

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини сторін.

29.08.2019 між Науково-виробничим товариством з обмеженою відповідальністю "Насіння Донбассу" (далі - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" (далі - Продавець) укладено договір купівлі-проджажу № ТТ-0500005 (далі - Договір, а.с. 6-9).

Відповідно до п.1.1 Договору Продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві товар, а Покупець у порядку і на умовах, передбачених даним договором, зобов`язується прийняти й оплатити товар згідно з п.2.1. Договору за ціною 390 000,00 грн.

Кількість, комплектність товару визначається Сторонами у специфікаціях, що є невід`ємними частинами даного договору (п.1.2. Договору), Покупець здійснює оплату вартості товару відповідно до п.п. 2.2.1, 2.2.2 Договору, а саме, суму 117 000,00 грн., що складає 30% вартості товару, сплатити протягом 5 днів з моменту укладання договору та залишок суми в розмірі 273 000,00 грн., що складає 70% вартості товару, сплатити після повідомлення продавця про готовність передати товар покупцю, у строк, який зазначається у специфікаціях та/або інших додатках до даного договору (п. 3.5. Договору).

Пунктом 2.3. Договору встановлено Покупець здійснює будь-яку оплату на підставі рахунку Продавця, оскільки ціна (вартість) товару є динамічною і може змінюватися Продавцем залежно від відповідних змін на відповідному ринку товарів, зміни індексу інфляції, зміни курсу грошової одиниці України - гривні - стосовно курсів іноземних валют, збільшення розміру податків, зборів, інших обов`язкових платежів тощо.

Відповідно до п.3.1. Договору товар відпускається Покупцеві по видатковій накладній та/або Акту приймання-передачі зі складу Продавця або іншого місця. Адреса складу або іншого місця відвантаження зазначається в специфікаціях та/або інших додатках до даного договору.

Згідно п.3.5. Договору строк поставки товару зазначається в специфікаціях та/або інших додатках до договору. Якщо строк поставки не вказаний в жодному додатку до даного Договору то товар поставляється Покупцю в розумні строки. Про готовність передати товар Продавець повідомляє Покупцеві в будь-який зручний для Продавця спосіб: усно або письмово, шляхом повідомлення по телефону, факсу, електронній пошті.

У п. 5.3. Договору сторони погодили, що у випадку затримки поставки товару більше чим 30 днів або відмови від поставки товару Продавцем, з його вини, за умови здійснення своєчасної оплати Покупцем, Покупець має право в односторонньому порядку розірвати даний договір та відмовитися від зобов`язань передбачених даним договором. У разі наявності передоплати за товар, остання повертається Покупцеві у 30 денний строк.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами й діє до 31.12.2019, а можливо і пізнішої дати, достатньої для реального та належного виконання договору Сторонами (п. 8.1. Договору).

Договір підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками підприємств.

На виконання умов Договору відповідачем, як Продавцем, виставлено позивачу рахунок на оплату товару за замовленням № 500085 від 29.08.2019 на суму 390 000,00 грн. з ПДВ за обприскувач ОПК-2500-22 "КРОНОС" (АСУ), кількістю 1 шт., на підставі якого позивачем здійснена оплата на суму 90 000,00 грн. в якості попередньої оплати за товар, що підтверджує платіжне доручення № 521 від 30.08.2019 (а.с. 11, 12).

Господарським судом також встановлено, що позивачем на адресу відповідача направлено лист від 11.09.2019 за № 22 (далі - лист), з проханням повернути грошові кошти в розмірі 90000,00 грн. за непоставлений товар та лист-претензія № 24 від 23.10.2019 (далі - претензія), відповідно до змісту якого, посилаючись на несвоєчасну поставку товару позивач запропонував розірвати укладений Договір за взаємною згодою.

Проте відповідач відповідь на лист та претензію не надав, грошові кошти не повернув, у зв`язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення передоплати у розмірі 90 000,00 грн. (а.с. 13, 14-15).

Вирішуючи даний спір по суті, господарський суд враховує наступне.

Згідно ст. 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (ст.ст.11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦКУкраїни), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 ГК України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 538 ЦК України, виконання свого обов`язку однією зі сторін, яке відповідно до договору зумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією зі сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав уважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією зі сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Стаття 32 ГПК України визначає, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Оскільки, в результаті здійсненої попередньої оплати позивачем та за відсутності доказів поставки товару, відповідач є таким, що не виконав свої зобов`язання щодо поставки товару у визначений Договором строк, господарський суд вважає, що до даних правовіднисин підлягають також застосуванню загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності зі ст. ст. 662, 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, та у встановлений договором строк.

З положень ч.ч. 1,2 ст. 693 ЦК України випливає, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу; якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання в частині своєчасного передання товару покупцю, що встановлено судом.

Оскільки відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи, на його адресу направлені копії позову з додатками, останній мав право, у разі наявності будь-яких заперечень або непогодження із викладеними у позові обставинами, подати відзив на позов та відповідні докази щодо поставки товару чи повернення коштів, проте таких доказів відповідач до суду не надав.

Оскільки за умовами Договору сторони не визначили певний строк поставки товару, зазначивши, що у такому випадку товар має бути поставлений у розумні строки, а оплата позивачем проведена 30.08.2019, що вказує на тривалість строку для поставки майже 5 місців, свідчить про те, що на день звернення позивача до суду з даним позовом розумні строки є такими, що закінчилися, однак товар позивачу не поставлено, суму попередньої оплати відповідачем не повернуто.

Зі змісту ч. 2 ст. 693 ЦК України вбачається, що у разі порушення продавцем строку поставки товару, покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певного визначеного варіанту правової поведінки є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Позивач звернувся до відповідача повернути йому оплату за непоставлений відповідачем товар, однак така вимога позивача залишена відповідачем без задоволення, що й спонукало позивача звернутися до суду з даним позовом.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах "Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії" від 23.10.1991, "Федоренко проти України" від 01.06.2006 зазначив, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути "існуючим майном" або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

У межах вироблених ЄСПЛ підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування щодо ефективного здійснення свого "права власності".

Статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосовувати для захисту "правомірних (законних) очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності.

Відсутність дій відповідача щодо поставки товару, надає позивачу право на "законне очікування", що йому будуть повернуті кошти попередньої оплати. Не повернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення ЄСПЛ у справах "Брумареску проти Румунії" (п. 74), "Пономарьов проти України" (п. 43), "Агрокомплекс проти України" (п. 166).

З підстав викладеного та з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів поставки відповідачем передоплаченого позивачем товару, а також відсутність доказів повернення сплачених грошових коштів, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" попередньої оплати в розмірі 90 000 грн.

Позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладається на відповідача, оскільки позов підлягаю задоволенню.

Керуючись ст. ст. 73-80, 129, 165, 232-233, 236-238, 240-242, 247-252, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 22 кв. 103, код 36584896, р/р НОМЕР_1 у банку Південний АБ розрахунковий, МФО 328209) на користь "Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Насіння Донбассу" (86053, Донецька обл., Ясинуватський район, с. Піски, вул. Леніна, 66, код 24167006, р/р НОМЕР_3 184547003 Приватбанк м. Маріуполь, МФО 335496) грошові кошти в сумі 90 000,00 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2102,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Кіровоградської області.

Копії рішення направити сторонам, а саме:

"Науково-виробничому товариству з обмеженою відповідальністю "Насіння Донбассу" за адресою: Донецька обл., Ясинуватський район, с. Піски, вул. Леніна, 66;

Товариству з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології", м. Кропивницький, вул. Соборна, буд. 22, кв. 103.

Суддя Л.С. Вавренюк