Рішення

від 12.03.2020 по справі 914/247/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2020 справа № 914/247/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б., за участю секретаря судового засідання Андрусика В.Д., розглянув матеріали позовної заяви

за позовом: Служби автомобільних доріг у Львівській області, м. Львів

до відповідача: Дочірнього підприємства Львівський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України , м. Львів

про стягнення 33 507,00 грн

за участю представників:

від позивача: Бойчук В.З. - представник

від відповідача: не з`явився

Обставини розгляду справи.

31.01.2020 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Служби автомобільних доріг у Львівській області, м. Львів до Дочірнього підприємства Львівський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України , м. Львів про стягнення 33 507,00 грн.

Ухвалою від 05.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 24.02.2020.

Ухвалою від 24.02.2020 розгляд справи було відкладено на 12.03.2020.

Стороні роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.ст. 42, 46 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Суть спору та правова позиція сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 31.12.2005 між позивачем та відповідачем було укладено контракт №1-МЕ на виконання робіт з поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування. Відповідач не забезпечив належного виконання умов вказаного контракту, що призвело до заподіяння шкоди здоров`ю ОСОБА_1 внаслідок ДТП та в подальшому відшкодування позивачем завданої шкоди ОСОБА_1 . Зазначене встановлено постановою Сокальського районного суду Львівської області від 21.04.2008 та рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 25.06.2014 у справі №459/5261/13-ц. На виконання рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 25.06.2014 у справі №459/5261/13-ц. ОСОБА_1 було сплачено належні йому кошти у сумі 33 507,00 грн. Враховуючи наведене, позивач вимагає в порядку регресу відшкодувати збитки у розмірі 33 507,00 грн, завдані йому внаслідок виплат відшкодування стягувачу.

Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, відзив на позовну заяву не надав, доказів погашення заборгованості не представив, вимог ухвал суду не виконав, виклики у судове засідання надсилалися за адресою відповідача, вказаною у позовній заяві та зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вказана ухвала також була розміщені на веб-сторінці офіційного веб-порталу судової влади України.

Відповідно до вимог ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне.

31.12.2005 між Службою автомобільних доріг у Львівській області (замовник) та Дочірнім підприємством Львівський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (підрядник) було укладено контракт на виконання робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення в 1 кварталі 2006 року №1-МЕ.

За цим контрактом підрядник виконує на свій ризик, власними силами і залученими силами та засобами роботи, передбачені Технічними правилами ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування України П-Г.1-218-113-97, ВБН В.3.2-218-182-2003, ДСТУ-3587-97 Вимоги до експлуатаційного стану та інших діючих та стандартів і законодавчих документів, здає в обумовлені строки роботи, що виконані за поточний місяць, а замовник приймає виконані роботи і здійснює їх фінансування в межах коштів, виділених розпорядником.

В підпункті 9.1.2.-9.1.3. п. 9.1. контракту сторони погодили, що підрядник несе відповідальність за забезпечення згідно вимог Закону України Про дорожній рух безперешкодних та безпечних умов руху транспорту на мережі доріг, закріплених за ним для виконання робіт; нанесення збитків, заподіяних фізичним та юридичним особам при виникненні ДТП, пов`язаних з незадовільними дорожніми умовами, що вирішується в судовому порядку при наявності вини.

07.03.2006 на автодорозі Т-03-05 Володимир-Волинський - Червоноград - Жовква на відстані 3 км. від с. Сілець Сокальського району Львівської області сталася дорожньо-транспортна пригода.

Постановою Сокальського районного суду Львівської області від 21.04.2008 винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 288 КК України визнано ОСОБА_2 (майстра дорожньо-ремонтного пункту №3 філії Жовківська ДЕД ДП Львівський облавтодор , за яким було закріплено земельну ділянку автодороги, на якій трапилася ДТП) та закрито кримінальну справу на підставі акту амністії відповідно до Закону України Про амністію .

Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 25.06.2014 у справі №459/5261/13-ц зі Служби автомобільних доріг у Львівській області на користь ОСОБА_1 стягнуто Ѕ мінімального розміру заробітної плати на постійний сторонній догляд за ним та ј мінімального розміру заробітної плати на його побутове обслуговування, щомісяця, з 01.11.2013, довіку та зміни законодавства та 229,40 грн. судового збору. Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 05.02.2015 рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 25.06.2014 залишено без змін.

19.03.2015 державним виконавцем Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського управління юстиції винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень на підставі виконавчого листа у справі №459/5261/13-ц від 26.02.2015 (ВП №46948407, №46948970).

На виконання рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 25.06.2014 у справі №459/5261/13-ц, Службою автомобільних доріг у Львівській області у 2018 році сплачено ОСОБА_1 шкоду в сумі 33 507,00 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями №241 від 15.02.2018 на суму 930,75 грн, №244 від 28.02.2018 на суму 930,75 грн, №266 від 30.03.2018 на суму 930,75 грн, №371 від 27.04.2018 на суму 930,75 грн, №471 від 31.05.2018 на суму 930,75 грн, №532 від 27.06.2018 на суму 930,75 грн, №601 від 31.07.2018 на суму 930,75 грн, №671 від 31.08.2018 на суму 930,75 грн, №690 від 27.09.2018 на суму 930,75 грн, №715 від 30.10.2018 на суму 930,75 грн, №736 від 30.11.2018 на суму 930,75 грн, №763 від 27.12.2018 на суму 930,75 грн, №242 від 15.02.2018 на суму 1 861,50 грн, №243 від 28.02.2018 на суму 1 861,50 грн, №265 від 30.03.2018 на суму 1 861,50 грн, №370 від 27.04.2018 на суму 1 861,50 грн, №470 від 31.05.2018 на суму 1 861,50 грн, №531 від 27.06.2018 на суму 1 861,50 грн, №602 від 31.07.2018 на суму 1 861,50 грн, №672 від 31.08.2018 на суму 1 861,50 грн, №691 від 27.09.2018 на суму 1 861,50 грн, №714 від 30.10.2018 на суму 1 861,50 грн, №737 від 30.11.2018 на суму 1 861,50 грн, №764 від 27.12.2018 на суму 1 861,50 грн.

29.07.2019 позивач звернувся до відповідача із претензією за вих. №17-3673/01-06 від 24.07.2019, відповідно до якої позивач вимагав у відповідача відшкодувати завдану шкоду у сумі 33 507,00 грн. Проте, дана претензія залишена відповідачем без розгляду та задоволення.

Відтак, позивач звернувся в суд із позовом про стягнення 33 507,00 грн в порядку регресу.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 9 Закону України Про дорожній рух до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить, зокрема, розробка програм та здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць та залізничних переїздів, зон відчуження; передача права на експлуатаційне утримання доріг, вулиць та залізничних переїздів іншим юридичним особам.

На виконання вказаних вимог закону, позивачем 31.12.2005 було укладено з відповідачем контракт на виконання робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення на 1 квартал 2006 року №1-МЕ.

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати роботи за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У відповідності із ст. 193 ГК України, положення якої є аналогічні до положень ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається з пункту 9.1. контракту, підрядник несе відповідальність за забезпечення згідно вимог Закону України Про дорожній рух безперешкодних та безпечних умов руху транспорту на мережі доріг, закріплених за ним для виконання робіт, нанесення збитків, заподіяних фізичним та юридичним особам при виникненні ДТП, пов`язаних з незадовільними дорожніми умовами, що вирішується в судовому порядку при наявності вини.

Відповідно до ст. 12 Закону України Про дорожній рух забезпечення безпеки дорожнього руху полягає, зокрема, у здійсненні заходів для своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, що створюють загрозу безпеці дорожнього руху, а також відновлення безпечних умов для руху; позначенні місця виконання робіт, місця, де залишено на дорозі, вулиці, залізничному переїзді машини і механізми, будівельні матеріали тощо, відповідними дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами, а в темний час доби і при тумані - сигнальними вогнями, передбаченими діючими нормами; виявленні аварійно-небезпечних ділянок та місця концентрації дорожньо-транспортних подій та забезпечувати здійснення у таких місцях відповідних заходів щодо удосконалення умов та організації дорожнього руху для забезпечення його безпеки

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, уклавши контракт, відповідач погодився з усіма його умовами, в тому числі, на своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами, відшкодування збитків, які можуть бути заподіяні фізичним особам при виникненні ДТП, що пов`язані з незадовільним експлуатаційним утриманням автомобільних доріг.

Відповідно до умов вказаного контракту підрядник виконує на свій ризик власними і залученими силами та засобами роботи, передбачені Технічними правилами ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування України П-Г. 1-218-113-97, ВБН В.3.2-218-182-2003, ДСТУ-3587-97 Вимоги до експлуатаційного стану та інших діючих норм і стандартів, і здає в обумовлені строки роботи, що виконані за поточний місяць, а замовник приймає виконані роботи і здійснює їх фінансування в межах коштів, виділених розпорядником.

Згідно із п. 4.1. Стандартів організації України (СОУ 42.1-37641918-105:2013) експлуатаційне утримання - це комплекс заходів направлених на забезпечення споживчих властивостей автомобільних доріг, що безпосередньо відповідають інтересам користувачів та чинним нормам згідно з Законами України Про автомобільні дороги , Про автомобільний транспорт , Про дорожній рух та Постанови Кабінету Міністрів України Про правила дорожнього руху .

Роботи з експлуатаційного утримання автомобільних доріг і дорожніх споруд включають технічний нагляд за дорогою, дорожніми спорудами та смугою відводу для своєчасного виявлення та усунення дефектів, забезпечення роботи елементів дороги і споруд в різні періоди року, утримання їх в експлуатаційному стані згідно з ДСТУ 3587-97, зимове утримання згідно з П Г.1-218-118:2005, інженерно-технічні та аварійні роботи.

Згідно розділу 5 СОУ 42.1-37641918-105:2013 одним із видів робіт з експлуатаційного утримання є ліквідація пошкоджень, руйнувань та деформацій покриття доріг (ямковість, просадки, здиблення тощо).

Також згідно наказу Державної служби автомобільних доріг України № 284 від 19.07.2006 Інструкція із складання звітності за формою №Д-1 Звіт про ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування експлуатаційне утримання визначено як комплекс заходів щодо технічного нагляду та утримання автомобільних доріг загального користування.

Крім цього, в пункті 11 Розділу ІІ Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198, власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов`язані своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об`єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух.

Судом встановлено, що 07.03.2006 на автодорозі Володимир-Волинський - Червоноград - Жовква на відстані 3 км. від с. Сілець Сокальського району у напрямку м. Жовкви Львівської області сталася ДТП, в результаті якої ОСОБА_1 , який керував легковим автомобілем Daewoo-Lanos н.з. НОМЕР_1 , завдано матеріальної та моральної шкоди.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання рішення суду від 25.06.2014 у справі №459/5261/13-ц щодо стягнення з позивача (як з власника автодороги) на користь потерпілого в ДТП додаткових витрат на постійний сторонній догляд та побутове обслуговування, Службою автомобільних доріг у Львівській області у 2018 році ОСОБА_1 сплачено шкоду в сумі 33 507,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Статтею 224 ГК України унормовано, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Крім цього, положеннями ч. 1 ст. 228 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу. Державні (комунальні) підприємства за наявності підстав зобов`язані вжити заходів щодо стягнення в порядку регресу збитків з інших суб`єктів господарювання або стягнути збитки з винних працівників підприємства відповідно до вимог законодавства про працю.

Приписами ч. 1 ст. 1191 ЦК України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Як вбачається з даної норми закону, право регресу, під яким розуміється право особи, що відшкодувала шкоду, звернутися з вимогою про повернення виплаченого до боржника, з вини якого завдано шкоди, може бути застосовано у випадках, коли особа завдавача шкоди та особа, яка несе відповідальність за завдану шкоду, не співпадають.

В даному випадку суд зазначає, що постановою Сокальського районного суду Львівської області від 21.04.2008 особою, яка завдала шкоди визнано ОСОБА_2 - майстра дорожньо-ремонтного пункту №3 філії Жовківська ДЕД ДП Львівський облавтодор . А рішеннями Червоноградського міського суду Львівської області від 07.07.2012 у справі №1327/505/2012 та від 25.06.2013 у справі №1327/5795/2012 позивача визнано особою, яка несе відповідальність за завдану шкоду перед ОСОБА_1 . Відтак, має місце те, що особа завдавача шкоди та особа, яка несе відповідальність за завдану шкоду, не співпадають.

Частиною 1 ст. 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завданку їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Оскільки вина працівника відповідача ОСОБА_2 у виникненні ДТП встановлена рішеннями вищезгаданих судів (факти встановлені якими є преюдиційними в силу положень ст. 75 ГПК України під час вирішення даного спору), матеріальна шкода відшкодована потерпілому позивачем (як власником автодороги), відтак в останнього виникло право зворотної вимоги (регресу) до відповідача, як роботодавця винної у виникненні ДТП особи, в розмірі 33 507,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 33 507,00 грн збитків.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 241, 326, 327 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства Львівський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України , м. Львів, вул. Володимира Великого, 54 (ідентифікаційний код 31978981) на користь Служби автомобільних доріг у Львівській області, м. Львів, вул. Володимира Великого, 54 (ідентифікаційний код 25253009) 33 507,00 грн збитків, 1 921,00 грн судового збору.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства Львівський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України , м. Львів, вул. Володимира Великого, 54 (ідентифікаційний код 31978981) в користь державного бюджету 181,00 грн судового збору.

Стягувач: Державна судова адміністрація України, м. Київ, вул. Липська, 18/5 (ідентифікаційний код 26255795).

4. Накази видати згідно ст. 327 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

В судовому засіданні 12.03.2020 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 17.03.2020.

Суддя Мазовіта А.Б.