Рішення

від 12.03.2020 по справі 914/98/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2020 справа № 914/98/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. за участю секретаря судового засідання Андрусика В.Д., розглянув матеріали позовної заяви

за позовом: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Каменяр , с.Крисовичі, Львівська область

до відповідача: Золотковицької сільської ради Мостиського району Львівської області, с.Золотковичі, Львівська область

про розірвання договору та стягнення 76 800,00 грн збитків

за участю представників:

від позивача: Тиндик Р.В. - представник;

від відповідача: не з`явився

Обставини розгляду справи.

13.01.2020 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Каменяр , с.Крисовичі, Львівська область до Золотковицької сільської ради Мостиського району Львівської області, с.Золотковичі, Львівська область про розірвання договору та стягнення 76 800,00 грн збитків.

Ухвалою від 20.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, засідання призначено на 17.02.2020.

Ухвалою суду від 17.02.2020 судове засідання відкладено на 02.03.2020.

20.02.2020 через канцелярію суду від Золотковицької сільської ради Мостиського району Львівської області надійшов відзив на позов (вх. №10538/20 від 20.02.2019).

Ухвалою суду від 02.03.2020 судове засідання відкладено на 12.03.2020.

12.03.2020 через канцелярію суду від Золотковицької сільської ради Мостиського району Львівської області надійшли доповнення до відзиву на позов (вх. №12146/20 від 12.03.2019).

Сторонам роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.ст. 42, 46 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Суть спору та правова позиція сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 19.08.2017 сторонами було укладено договір на управління спадщиною, відповідно до умов якого відповідач зобов`язувався передати позивачу в управління земельні ділянки. На виконання умов договору позивач сплатив відповідачу 76 800,00 грн. Однак, відповідачем не було передано позивачу жодної земельної ділянки. Враховуючи наведене, позивач просив суд розірвати договір на управління спадщиною від 19.08.2017 та стягнути 76 800,00 грн збитків.

У поданому через канцелярію суду відзиві на позов та в судовому засіданні 02.03.2020 представник відповідача позов визнав. У поданому через канцелярію суду доповненні до відзиву відповідач зазначив, що 10.03.2020 сторонами укладено додаткову угоду №3 до договору на управління спадщиною від 19.08.2017, якою розірвано даний договір.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне.

21.07.2017 Золотковицькою сільською радою Мостиського району Львівської області було прийнято рішення №3, відповідно до якого було вирішено укласти з Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Каменяр договір управління спадщиною (не успадкованими земельними ділянками, частками (паями) площею 324,49 га терміном на один рік або до з`явлення спадкоємця з 01.08.2017 з орендною платою 7% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, які належать спадкодавцям (власникам) згідно списку, що додається.

На виконання вказаного рішення 19.08.2017 між Золотковицькою сільською радою Мостиського району Львівської області (установник управління) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Каменяр (управитель) було укладено договір на управління спадщиною.

За цим договором установник управління (відповідач) передає, а управитель (позивач) приймає в управління майно померлих осіб, яке потребує окремого утримання, догляду, вчинення інших фактичних та/або юридичних дій для підтримання його в належному технічному та функціональному стані, у відповідності до додатку до цього договору, а саме:

- земельні ділянки, які знаходяться на території Золотковицької сільської ради Мостиського району Львівської області з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею, визначеною додатком №1 до цього договору.

В подальшому сторони уклали додаткову угоду №2, відповідно до якої доповнили договір на управління спадщиною від 19.08.2017 п. 5.2., згідно якого управитель сплачує на рахунок установника управління оплату. Розмір річної оплати становить 7% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що становить 8 539 944,04 грн. Оплата здійснюється рівними частинами, щомісячно в сумі 49 816,34 грн.

На виконання умов договору позивачем 26.09.2017 було перераховано відповідачу 38 400,00 грн згідно платіжного доручення №243 від 26.09.2017, а також 31.10.2017 38 400,00 грн згідно платіжного доручення №3043 від 31.10.2017

Згідно п. 7.1 договору строк цього договору складає 3 роки.

Однак, відповідач обумовлені договором на управління спадщиною від 19.08.2017 земельні ділянки позивачу не передав - вказані земельні ділянки було передано в користування ТзОВ Агрокультура Мостиська .

У зв`язку із відмовою в передачі земельних ділянок, неповерненням сплачених позивачем відповідачу коштів у розмірі 76 800,00 грн, позивач надіслав відповідачу претензію за вих. №17/12-19 від 17.12.2019 про розірвання договору та відшкодування збитків у розмірі 76 800,00 грн, яка залишена ним без задоволення.

З огляду на факт неналежного виконання відповідачем умов договору на управління спадщиною від 19.08.2017, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 76 800,00 грн збитків та розірвання договору.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

У поданому через канцелярію суду доповненні до відзиву відповідачем зазначено, що 10.03.2020 сторонами укладено додаткову угоду №3 до договору на управління спадщиною від 19.08.2017, якою розірвано договір на управління спадщиною від 19.08.2017. В судовому засіданні 12.03.2020 представник позивача підтвердив факт укладення додаткової угоди про розірвання договору.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в частині розірвання договору на управління спадщиною від 19.08.2017 у зв`язку з відсутністю предмету спору в цій частині згідно п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Згідно ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Відповідно до ч. 5 ст. 653 ЦК України, якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання.

Відповідно до ч. 1 п. 8 ст. 16 ЦК України відшкодування збитків є одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, зокрема, є втрати, які особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Право на відшкодування завданих збитків виникає при наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків, причинного зв`язку між порушенням права та збитками, наявність винної поведінки.

Відшкодування збитків є видом відповідальності учасників цивільних правовідносин за шкоду, яка є негативним наслідком правопорушення. При цьому, враховано, що збиток - це грошова оцінка шкоди, яка підлягає відшкодуванню за неможливості, недоцільності або у разі відмови потерпілого від відшкодування шкоди в натурі.

Відповідно до ч. 1 ст. 22, ч. 1 ст. 623 ЦК України відшкодуванню підлягають збитки, що завдані правопорушенням.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 226 ГК України, учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов`язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб`єктам, - зобов`язаний відшкодувати на вимогу цих суб`єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі. Сторона, яка порушила своє зобов`язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів запобігання збитків та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.

Відсутність хоча б одного із вищеперелічених елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована, як правопорушення.

За таких обставин, з відповідача підлягають стягненню збитки на загальну суму 76 800,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовна вимога в частині стягнення 76 800,00 грн збитків обґрунтована поданими доказами та підлягає до задоволення. В частині розірвання договору на управління спадщиною від 18.08.2017 провадження слід закрити.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір , сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, що його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Беручи до уваги те, що судом закрито провадження в частині розірвання договору, судовий збір підлягатиме поверненню позивачеві за ухвалою суду у випадку подання відповідного клопотання.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 241, 326, 327 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Золотковицької сільської ради Мостиського району Львівської області, с. Золотковичі, вул. Миру, 2, Мостиський район, Львівська область (ідентифікаційний код 04371986) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Каменяр , с. Крисовичі, Мостиський район, Львівська область (ідентифікаційний код 04950193) 76 800,00 грн збитків, 1 921,00 грн судового збору.

3. В частині розірвання договору на управління спадщиною від 18.08.2017 провадження закрити.

4. Стягнути з Золотковицької сільської ради Мостиського району Львівської області, с. Золотковичі, вул. Миру, 2, Мостиський район, Львівська область (ідентифікаційний код 04371986) в користь державного бюджету 181,00 грн судового збору.

Стягувач: Державна судова адміністрація України, м. Київ, вул. Липська, 18/5 (ідентифікаційний код 26255795).

5. Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

В судовому засіданні 12.03.2020 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 17.03.2020.

Суддя Мазовіта А.Б.