Рішення

від 18.11.2019 по справі 175/2719/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/2719/19

Провадження № 2/175/748/19

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

18 листопада 2019 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Бойка О.М.

при секретарі Сотник Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Дзержинець про стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ СП Дзержинець про стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою та стягнення судових витрат.

В обґрунтування своїх позивних вимог, позивач зазначає про те, що згідно із Державним актом на право приватної власності на землю Серія IV-ДП № 042408 від 13 червня 2002 року, він, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки загальною площею 8,070 гектарів з кадастровим номером 1221487200-04-026-0025, яка розташована на території Степової сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області.

Згідно із договором оренди землі № 342-Д від 05 серпня 2014 року, дана земельна ділянка була передана ним в оренду (строкове платне користування) відповідачу на умовах визначених у договорі.

Проте, в порушення вищевказаних вимог Договору, відповідач не виконав свого обов`язку та орендну плату за 2018 рік позивачу не виплатив.

З метою вирішення справи у позасудовому порядку ним був направлений товариству лист з вимогою сплатити вказані кошти, однак жодної відповіді на лист позивач не отримав, а в телефонній розмові йому було повідомлено представниками відповідача про відсутність коштів, у зв`язку з чим, він змушений звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 подав заяву, якій просив справу розглядати у його відсутність, пред`явлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі та проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Ухвалою суду від 26.07.2019 року відкрито провадження у даній справі та відповідачеві визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав, а тому суд, зі згоди позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до вимог ст. 223 ЦПК України .

Дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до наступного висновку із встановленням наступних фактичних обставин і відповідних їм правовідносин.

Встановлено, що згідно із Державним актом на право приватної власності на землю Серія IV-ДП № 042408 від 13 червня 2002 року, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №407, позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, загальною площею 8.070 гектарів з кадастровим номером 1221487200-04-026-0025. яка розташована на території Степової сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області.

Згідно із договором оренди землі №342-Д від 05 серпня 2014 року, зареєстрованим реєстраційною службою Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області 30.09.2015 року за №11483634, земельна ділянка була передана позивачем в оренду (строкове платне користування) відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Дзержинець .

Частини 1, 2 статті 21 Закону України Про оренду землі встановлюють що, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Пунктом 4.1 Договору оренди землі орендна плата вноситься Орендарем Орендодавцю або його представнику за довіреністю у грошовій, натуральній або відробіткової формах за вибором Орендодавця про що зазначається у Протоколі погодження порядку, розміру та умов сплати орендної плати (Додаток № 1), в розмірі 7154,40 грн. за рік.

Крім того, додатковою угодою від 01 березня 2017 року пункт 4.1. Договору № 342-Д від 05 серпня 2014 року було викладено в наступній редакції: Орендна плата вноситься Орендарем Орендодавцю або його представнику за довіреністю у грошовій, натуральній або відробіткової формах за вибором Орендодавця про що зазначається у Протоколі погодження порядку, розміру та умов сплати орендної плати (Додаток № 1), в розмірі 20 040,00 грн. (двадцять тисяч сорок гривень 00 копійок) за рік оренди . Протоколом визначено, що Орендар передає, а Орендодавець приймає в рахунок орендної плати гроші в розмірі 20 040,00 грн.

Відповідно до пункту 4.3. Договору, орендна плата вноситься у термін до 31 грудня кожного року.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Частиною 9 ст. 93 ЗК України також встановлено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до частини 4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до статті 1 Закону України від 06.10.98 року N 161-XIV "Про оренду землі" (в редакції Закону України від 02.10.2003 року N 1211-IV ) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом статті 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією з істотних умов договору оренди землі.

Проте, як встановлено судом, в порушення вищевказаних вимог Договору відповідач не виконав свого обов`язку та орендну плату за 2018 рік позивачу не виплатив.

У свою чергу, з метою вирішення справи у позасудовому порядку ОСОБА_1 був направлений відповідачу лист з вимогою сплатити вказані кошти, однак жодної відповіді на лист , позивач не отримав, а в телефонному режимі йому було повідомлено про відсутність грошових коштів у товаристві .

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).(ст. 530 ЦК України).

Відповідно до пункту в частини першої статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно із статтею 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Також Законом України Про оренду землі встановлено, що спори, пов`язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку (ст. 35 Закону), у разі невиконання зобов`язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором, (ст.36).

Проте, відповідачем порушено умови зазначеного вище договору і станом на 01 липня 2019 року орендна плата за 2018 рік ОСОБА_1 не отримана, у зв`язку з чим він змушений звернутися до суду для захисту своїх прав та законних інтересів.

Разом з тим, Пунктом 4.8. Договору оренди землі передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня у розмірі 0,3 відсотка від грошової вартості орендної плати за кожен день прострочки платежу, розмір якої, станом на 30.06.2019 року становить 10881,72 грн.

Разом з тим, положеннями ст. 611 ЦК передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Зокрема, статтею 625 ЦК врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання ст. 625 ЦК, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 ЦК і ст. 230 ГК України.

Таким чином, проценти, передбачені ст. 625 ЦК, не є штрафними санкціями (постанова Верховного Суду України від 17 жовтня 2011 р. у справі № б-42цс11).

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові та розмір яких, за період з 01.01.2019 року по 30.06.2019 року (181 день) становить 298,13 грн., а також сума інфляційних збитків у розмірі 1212,42 грн. за період грудень 2018 року - травень 2019 року, які також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Положеннями статті 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до п. 39 договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ними витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 10 , 12 , 82 , 263 , 265 , 272-273 , 354-355 ЦПК України , суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Дзержинець про стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Кам`янське Arpo (колишнє TOB Сільськогосподарське підприємство Дзержинець ), код ЄДРПОУ 39225623 на користь ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ) грошові кошти у розмірі 20040,00 гривень в якості орендної плати за користування земельною ділянкою за договором оренди землі, пеню в розмірі 10 881,72 грн., 3% річних в розмірі 298,13 грн. та інфляційні втрати в розмірі 1212,42 грн. Всього 32 432,27 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Кам`янське Arpo (колишнє TOB Сільськогосподарське підприємство Дзержинець ), код ЄДРПОУ 39225623 на користь ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 768,40 грн .

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку він може подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.М. Бойко