Рішення

від 12.03.2020 по справі 346/593/20

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 346/593/20

Провадження № 2-о/346/73/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2020 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі: головуючого - судді П`ятковського В.І.

секретаря Жмендак І.Д.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Коломия справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи : ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В :

Представник заявника, звернувшись до суду з даною заявою, посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся заявника, ОСОБА_6 , яка була зареєстрована і до дня смерті проживала в житловому будинку по АДРЕСА_1 .

Після її смерті відкрилась спадщина за законом на чотири земельні частки (паї), що належали померлій на підставі Державних актів на право власності на земельні ділянки : ЯЗ № 412557, ЯЗ № 412558, ЯЗ № 412559 та ЯЗ № 412560.

На час смерті ОСОБА_6 , у вищевказаному житловому будинку були зареєстровані сини померлої : ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Зазначає, що заявник є єдиним спадкоємцем за законом який прийняв спадщину, подавши відповідну заяву до нотаріальної контори, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом йому було відмовлено у зв"язку із тим що на час відкриття спадщини в житловому будинку спадкодавця були зареєстровані її сини, які згідно ст. 1268 ЦК України вважаються такими, що прийняли спадщину.

Вказує, що заінтересовані особи дійсно на час смерті спадкодавця були зареєстровані разом із нею в одному будинку, однак фактично в ньому не проживали, а тому спадщину не прийняли.

Просить суд, в зв"язку з виниклими обставинами, встановити факт не прийняття заінтересованими особами спадщини після смерті ОСОБА_6 .

Заявник та його представник в судове засідання не з"явились, проте, представник заявника подав письмову заяву, в якій заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити, а справу розглянути у його відсутності.

Заінтересовані особи в судове засідання також не з`явилися, подали письмові заяви про слухання справи у їх відсутності, заявлені вимоги визнають в повному обсязі.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Врахувавши заяви сторін, дослідивши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Пункт 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачає, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 , про що 13 травня 2019 року складено відповідний актовий запис за № 25 (а.с.8).

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Згідно с. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов"язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Померлій ОСОБА_6 належав житловий будинок по АДРЕСА_1 та чотири земельні ділянки (паї) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва :

- площею 0, 1882 га кадастровий номер 2623282200:02:001:0344 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 412557 (а.с.12);

- площею 0, 6257 га кадастровий номер 2623282200:02:002:0273 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 412558 (а.с.13);

- площею 0, 0434 га кадастровий номер 2623282200:02:006:0484 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 412559 (а.с.14);

- площею 0, 1112 га кадастровий номер 2623282200:02:007:0185 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 412560 (а.с.15).

Статею 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповтіом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Із довідки Коршівської сільської ради об"єднаної територіальної громади за № 65 від 16 липня 2019 року та акту обстеження матеріально-побутових умов за № 68 від 29 липня 2019 року вбачається, що у будинковолодінні спадкодавця на час відкриття спадщини були зареєстровані : ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.10, 11).

Положеннями ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Заявник, прийнявши спадщину та вступивши в управління спадковим майном, у визначений законом термін звернувся до нотаріальної контори із відповідною заявою, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину законом йому було відмовлено у зв"язку із тим, що в господарстві спадкодавця на час відкриття спадщини були зареєстровані діти померлої, які є спадкоємцями першої черги за законом, від спадщини не відмовились, а тому вважаються такими, що прийняли її.

У відповідності до ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому, у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Згідно ч. 2 ст. 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація місця проживання або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами, або підставою для їх обмеження.

На час смерті ОСОБА_6 , її діти : ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у належному їй житловому будинку були зареєстровані, але не проживали, що стверджується актом обстеження матеріально-побутових умов за № 68 від 29 липня 2019 року (а.с.11).

Встановлення факту належності правовстановлюючого документа має юридичне значення для заявника, так як дозволить оформити спадкові права.

З огляду на вищенаведені письмові докази та беручи до уваги заяви сторін, в яких вони погоджуються із вимогами заявника, суд приходить до висновку, що не зважаючи на реєстрацію у одному будинку із спадкодавцем на час відкриття спадщини, заінтересовані особи в ньому фактично не проживали, спадщину не прийняли, а тому суд вважає за можливе задовольнити дану заяву.

На підставі наведеного та ст.ст. 29, 1218, 1220, 1268, 1269, 1270 ЦК України, ст. 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", керуючись ч. 6 ст. 259, ч.ч.1, 6 ст. 268, ст.ст. 200, 247 ч. 2, 293, 315, 319 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Заяву задовольнити.

Встановити факт не прийняття спадщини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв"язку із тим, що не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 20 березня 2020 року.

Суддя П`ятковський В. І.