Рішення

від 11.03.2020 по справі 937/10135/19

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 11.03.2020

Справа № 937/10135/19

Провадження № 2/937/989/20

2020 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2020 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого: судді Дараган Л.В.

за участю секретаря судового засідання: Данчук К.В.

учасники справи:

позивачка - ОСОБА_1 ,

представник позивачки - адвокат Леоновець Альона Олегівна,

відповідачі - Мелітопольська районна державна адміністрація Запорізької області, Вознесенська сільська рада Мелітопольського району Запорізької області,

представники відповідачів - Масаликіна Діана Анафіївна, ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області, Вознесенської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області про визнання права на середню земельну частку (пай),

В С Т А Н О В И В:

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області, Вознесенської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області про визнання права на середню земельну частку (пай).

В позові зазначено, що з 29 вересня 1984 року позивачка була членом колгоспу ім. Кірова Мелітопольського району Запорізької області, який в подальшому було перейменовано у КСП Нива , працювала на посаді телятниці у МТФ № 3. З 13 жовтня 1990 року по 18 серпня 1993 року позивачка перебувала у декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, проте вона виходила на роботу та протягом 1992 року працювала. У грудні 1993 року позивачка написала заяву про продовження відпустки по догляду за дитиною у зв`язку з її хворобою до шести років, після закінчення якої вона вийшла на роботу. Однак, у цей час КСП Нива проходило процедуру реорганізації та розпаювання всього майна, в зв`язку із чим фактично роботи у колгоспі не було, тому керівництвом колгоспу позивачці було повідомлено про те, що їй потрібно чекати, коли всі процедури завершаться і її викличуть на роботу. Позивачка зазначає, що вона не була виключена з членів КСП Нива , однак під час розпаювання земель її не було включено до списків громадян - членів КСП Нива , який є додатком до державного акту на право колективної власності на землю, виданого даному підприємству. Позивачка просить суд визнати за нею право на середню земельну частку (пай), розміром 6,40 умовно-кадастрових гектарів, у землях Вознесенської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області.

ІІ. ЗАЯВИ (КЛОПОТАННЯ) УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

В судовому засіданні представник позивачки заявлені вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представники відповідачів позов визнали в повному обсязі та не заперечували проти його задоволення.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.

Згідно протоколу зборів уповноважених членів колгоспу ім. Кірова від 17 листопада 1990 року № 4, затверджено список колгоспників на пільгових умовах та вирішено проводити доплату до щомісячної допомоги родинам членів колгоспу, що мають трьох і більше дітей віком до 12 років, в тому числі й ОСОБА_1 ..

Згідно трудової книжки колгоспника, виданої на ім`я ОСОБА_1 , зазначена посада - телятниця, дата заповнення трудової книжки - 16 листопада 1991 року, записи у трудовій книжці зроблені в наступному порядку. Прийнята у члени колгоспу ім. Кірова Мелітопольського району Запорізької області, наказ № 4 від 03 листопада 1984 року, дата запису - 01 липня 1985 року. Колгосп ім. Кірова перейменовано у КСП Нива (рішення зборів уповноважених членів від 14 червня 1996 року), дата запису - не зазначена. КСП Нива реорганізовано у сільськогосподарський багатофункціональний кооператив Нива (рішення від 04 березня 2000 року), дата запису - не зазначена. Звільнена за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, наказ № 11 від 19 серпня 1993 року, дата запису - 19 серпня 1993 року.

Згідно інформації Вознесенської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області від 16 жовтня 2019 року, ОСОБА_1 була прийнята у члени колгоспу імені Кірова на підставі наказу правління колгоспу № 12 від 29 вересня 1984 року. Перебуваючи членом колгоспу, ОСОБА_1 знаходилась у декретній відпустці з 13 жовтня 1990 року по 18 серпня 1993 року. Згідно книги обліку трудового стажу, чи приступила після декретної відпустки ОСОБА_1 до роботи, не відомо. В трудових архівах, що знаходяться в сільській раді, заява ОСОБА_1 про звільнення відсутня. Записи, яким чином видавалась трудова книжка, відсутні. Відомості про включення ОСОБА_1 як члена колгоспу у списки громадян про отримання земельної частки (паю) також відсутні, так як всі списки було передано до обласного архіву.

Згідно інформації державного архіву Запорізької області від 08 листопада 2019 року, в протоколах засідань правління та загальних зборів уповноважених членів колгоспу ім. Кірова с. Вознесенка району Запорізької області за 1988 - 1995 роки рішення про прийняття у члени колгоспу, надання декретної відпустки та вихід після її закінчення на роботу, виключення з членів колгоспу та видачу трудової книжки ОСОБА_1 відсутні.

Згідно інформації Вознесенської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області від 25 листопада 2019 року, ОСОБА_1 була прийнята у члени колгоспу імені Кірова на підставі наказу правління колгоспу № 12 від 29 вересня 1984 року. У список громадян - членів КСП Нива ОСОБА_1 включена не була. Згідно технічного звіту від 2000 року, вартість земельної частки (паю) по КСП Нива розміром 6,40 умовно кадастрових гектарів становить 19593 гривні 96 копійок.

Згідно довідки Вознесенської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області від 25 листопада 2019 року, колгосп ім. Кірова Мелітопольського району Запорізької області перейменовано в КСП Нива Мелітопольського району Запорізької області (підстава - рішення зборів уповноважених від 14 червня 1996 року № 2). КСП Нива Мелітопольського району Запорізької області реорганізовано в сільськогосподарський багатофункціональний кооператив Нива Мелітопольського району (рег. №02126314100010072 від 04 березня 2000 року).

Згідно інформації міськрайонного управління у Мелітопольському районі та м. Мелітополі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 28 листопада 2019 року, ОСОБА_1 не включена в список громадян - членів КСП Нива , який є додатком до державного акту на право колективної власності на землю серії ЗП № 00312, зареєстрованого 15 травня 1996 року за № 353, виданого КСП Нива Мелітопольського району Запорізької області. Рішенням шістнадцятої сесії двадцять третього скликання Мелітопольської районної ради від 15 лютого 2001 року № 8 скасовано розпорядження голови райдержадміністрації від 17 березня 1997 року № 328 Про затвердження вартості та розміру земельної частки (паю) по КСП Нива та затверджено земельну частку (пай) по СБК Нива , розміром 6,40 умовно-кадастрових гектарів, вартістю 20185 гривень 67 копійок без урахування коефіцієнту індексації.

Крім того, в судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ..

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, вона працювала разом із позивачкою в колгоспі ім. Кірова Мелітопольського району Запорізької області на посадах телятниць у МТФ № 3. В 1990 році позивачка пішла у декретну відпустку, а в 1992 році вийшла з декретної відпустки та пропрацювала рік. Через те, що дитина хворіла, позивачка була вимушена продовжити відпустку до досягнення дитиною шести років. Заяву про звільнення з колгоспу за власним бажанням позивачка не писала.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що він працював на посаді завідувача МТФ № 3 в колгоспі ім. Кірова Мелітопольського району Запорізької області. Позивачка постійно працювала в колгоспі телятницею, а в 1990 році пішла у декретну відпустку. Згодом позивачка вийшла на роботу, пропрацювала деякий час й знову пішла у відпустку по догляду за дитиною, оскільки дитина хворіла. В 1996 році була реорганізація колгоспу в КСП Нива і він звільнився, на той час позивачка ще працювала в колгоспі. Якщо б позивачка звільнялася з колгоспу за власним бажанням, то він мав би погодити її заяву як завідувача МТФ № 3, але такої заяви в 1993 році позивачка не писала.

Таким чином, зі свідчень допитаних в судовому засіданні свідків вбачається, що на час розпаювання земель позивачка працювала в колгоспі ім. Кірова Мелітопольського району Запорізької області на посаді телятниці, заяву про звільнення за власним бажанням в 1993 році вона не писала.

Суд вважає, що відсутні підстави не довіряти свідченням допитаних в судовому засіданні свідків, їх свідчення не суперечать одне одному, жодного суперечливого факту ними в судовому засіданні надано не було.

ІV. МОТИВИ СУДУ ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА.

Відповідно до ст. 14 Конституції України, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 373 ЦК України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай); громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов`язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості. Громадянам, зазначеним в абзаці п`ятому частини першої цієї статті, земельні ділянки в натурі (на місцевості) виділяються із земель запасу чи резервного фонду в розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. У разі відсутності на території відповідної ради необхідних площ земель запасу чи резервного фонду земельна ділянка за їх згодою може бути виділена в натурі (на місцевості) меншого розміру або за рахунок земель запасу чи резервного фонду, розташованих на території іншої ради в межах області. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай). Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) громадян України, зазначених в абзаці п`ятому частини першої статті 1 цього Закону, є трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства чи нотаріально засвідчена виписка з неї.

Відповідно до п. 2 Указу Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям від 08 серпня 1995 року № 720/95, право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Таким чином, судом встановлено, що позивачка була членом колгоспу ім. Кірова Мелітопольського району Запорізької області, який в подальшому було перейменовано в КСП Нива Мелітопольського району Запорізької області, на час паювання земель вказаного підприємства вона не була виключена зі складу його членів.

При цьому судом не приймаються до уваги відомості, що містяться в трудовій книжці позивачки про її звільнення за власним бажанням відповідно до наказу від 19 серпня 1993 року, оскільки вказані обставини не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, жодні докази такого звільнення як-от: заява позивачки, наказ про звільнення, тощо, відсутні. До того ж, відомості про звільнення позивачки до трудової книжки вочевидь внесені не у 1993 році, а значно пізніше - після 2000 року, що лише підтверджує обставини перебування позивачки у трудових відносинах із КСП Нива Мелітопольського району Запорізької області на час паювання земель.

Також судом встановлено, що державний акт на право колективної власності на землю серії ЗП № 00312 був зареєстрований 15 травня 1996 року за № 353 і в подальшому виданий КСП Нива Мелітопольського району Запорізької області, але позивачка не була включена у список громадян - членів КСП Нива , який є додатком до вказаного державного акту.

Разом із цим вбачається, що на момент видачі вказаного вище державного акту на право колективної власності на землю КСП Нива позивачка не була виключена зі складу членів даного колективного сільськогосподарського підприємства і тому відноситься до категорії осіб, які мають право на отримання земельного паю.

Крім того, відповідно до пояснень представників відповідачів, кожен відповідач позов визнає в повному обсязі, а згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, жодних обґрунтованих сумнівів щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання судом не встановлено.

Отже, судом встановлено, що позивачка була членом колективного сільськогосподарського підприємства на час передачі у колективну власність землі, в зв`язку із чим набувала право на земельну частку (пай), але вона не була внесена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, проте таке невнесення не може позбавити її права на земельну частку.

На підставі вищевикладеного, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову та визнання за позивачкою права на середню земельну частку (пай), розміром 6,40 умовно-кадастрових гектарів, у землях Вознесенської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області.

Керуючись ст. 14 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 373 ЦК України, Законом України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , Указом Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям , ст.ст. 19, 263 - 265 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області, Вознесенської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області про визнання права на середню земельну частку (пай) - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право на середню земельну частку (пай), розміром 6,40 умовно-кадастрових гектарів, у землях Вознесенської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області.

Повне найменування та ім`я сторін та інших учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Мелітопольська районна державна адміністрація Запорізької області, місцезнаходження: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Івана Алексєєва, 5, код ЄДРПОУ 02126314.

Відповідач: Вознесенська сільська рада Мелітопольського району Запорізької області, місцезнаходження: Запорізька область, Мелітопольський район, с. Вознесенка, вул. Кірова, 205, код ЄДРПОУ 04352701.

Повний текст рішення складено 23 березня 2020 року.

Суддя: