Рішення

від 24.03.2020 по справі 573/320/20

БІЛОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 573/320/20

Номер провадження 2/573/156/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст рішення)

24 березня 2020 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Свиргуненко Ю. М.,

з участю секретаря: Федорченко Г. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ганнівсько-Вирівської сільської ради Білопільського району Сумської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

21 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Ганнівсько-Вирівської сільської ради Білопільського району Сумської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом. Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її рідний брат - ОСОБА_2 . Після смерті останнього відкрилася спадщина, до складу якої ввійшла земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5920680300:01:001:0040, загальною площею 3,51 га, розташована на території Ганнівсько-Вирівської сільської ради Білопільського району Сумської області, посвідчена державним актом серії І-СМ №022511, виданим Ганнівсько-Вирівською сільською радою 25 березня 2002 року. За життя ОСОБА_2 склав заповіт, яким заповів вказану вище земельну ділянку своїй співмешканці ОСОБА_3 . Однак, ІНФОРМАЦІЯ_2 остання померла. За життя ОСОБА_3 спадщину після смерті ОСОБА_2 у встановленому законом порядку не прийняла. Зазначає, що звернувшись до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на вищевказану земельну ділянку, отримала відмову у зв`язку з тим, що в заповіті вказано, що земельна ділянка розташована в с. Ганнівка-Вирівська, а фактично вона знаходиться в межах сільської ради, за межами населеного пункту. Посилаючись на викладені вище обставини, позивач просить визнати за нею у порядку спадкування за законом після смерті брата, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5920680300:01:001:0040, площею 3,51 га, розташовану на території Ганнівсько-Вирівської сільської ради Білопільського району Сумської області.

Ухвалою від 25 лютого 2020 року відкрито провадження у справі за вказаним вище позовом та призначено її до підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження (а. с. 23-24).

Ухвалою від 13 березня 2020 року підготовче провадження по справі закрите. Справу призначено до розгляду по суті (а. с. 52).

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала.

Представник відповідача - Ганнівсько-Вирівської сільської ради Білопільського району Сумської області у судове засідання не з`явився. Сільський голова надіслав листа про розгляд справи у відсутність їх представника, проти задоволення позову не заперечують (а. с. 57).

Ухвалою Білопільського районного суду від 24 березня 2020 року відмовлено у прийнятті визнання відповідачем позову ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

Заслухавши позивача, повно, всебічно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши матеріали справи, оцінивши їх у сукупності за своїм внутрішнім переконанням, з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

За загальними правилами про спадкування, передбаченими ст. ст. 1216, 1218, 1220 Цивільного кодексу України 2003 року, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223, ст. 1233 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, яким є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин (ч. 1 ст. 1235 ЦК України).

Заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складання заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть належати йому у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини (ч. ч. 1, 2 ст. 1236 ЦК України).

Відповідно до ст. 1245 ЦК України частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах

Згідно з ч. 1 ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

В силу положень ст. ст. 1268, 1269, 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом та за законом має право прийняти спадщину шляхом подачі до нотаріальної контори або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяви про прийняття спадщини. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частинами 1 та 3 статті 1296 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1 помер рідний брат позивача - ОСОБА_2 (а. с. 7-12).

Після смерті останнього відкрилася спадщина, до складу якої ввійшла земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,5132 га, розташована на території Ганнівсько-Вирівської сільської ради Білопільського району Сумської області, право власності спадкодавця на яку посвідчене державним актом серії І-СМ №022511 від 25 березня 2002 року, виданим на підставі розпорядження Білопільської районної державної адміністрації №67 від 28 лютого 2002 року (а. с. 13).

Відповідно до заповіту, посвідченого секретарем виконкому Ганнівсько-Вирівської сільської ради 24 березня 2017 року, зареєстрованого в реєстрі за №16, ОСОБА_2 заповів належну йому земельну ділянку розміром 3,5132 га, розміщену в АДРЕСА_1 своїй співмешканці ОСОБА_3 (а. с. 14).

За інформацією Ганнівсько-Вирівської сільської ради, ОСОБА_2 постійно та на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 один, однак фактично проживав у АДРЕСА_2 разом з ОСОБА_3 (а. с. 78).

Судом також встановлено, що 20 червня 2018 року приватним нотаріусом Білопільського районного нотаріального округу Бойко О. І. за заявою ОСОБА_1 заведена спадкова справа №115/2018 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 рідного брата ОСОБА_2 , зареєстрована у Спадковому реєстрі за №62595633. Крім того, 03 вересня 2018 року заяву про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 подала також ОСОБА_3 . У подальшому, 19 лютого 2019 року ОСОБА_1 видані свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке не ввійшло до складу спадщини, охопленої заповітом (а. с. 31-45).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 15).

Відповідно до інформаційної довідки з Спадкового реєстру №59758923 від 11 березня 2020 року спадкова справа після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 не заводилася (а. с. 34).

За даними Ганнівсько-Вирівської сільської ради, на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 була зареєстрована та проживала одна за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 48).

Постановою державного нотаріуса Білопільського районного нотаріального округу Бойко О. І. від 15 січня 2020 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, яка залишилася після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , посвідчену державним актом серії І-СМ №022511 від 25 березня 2002 року, з тих підстав, що цю земельну ділянку спадкодавець заповів своїй співмешканці ОСОБА_3 , остання протягом встановленого законом строку подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини за заповітом, та крім того, правовстановлюючий документ посвідчує право власності спадкодавця на земельну ділянку площею 3,51 га на території Ганнівсько-Вирівської сільської ради, тоді як на плані зовнішніх меж позначена земельна ділянка за №11 площею 3,5132 га (а. с. 16).

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 прийняла спадщину за законом після смерті рідного брата ОСОБА_2 , подавши до нотаріальної контори відповідну заяву та отримала свідоцтва про право на спадщину на майно, яке не ввійшло до складу спадщини, охопленої заповітом. Разом з цим, ОСОБА_3 також у встановленому законом порядку прийняла спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , але свідоцтво про право на спадщину не отримала, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 померла. У той же час, неотримання останньою свідоцтва про право на спадщину, не означає, що вона не набула право на цю спадщину. А відтак, за загальними правилами спадкування, всі права, що належали ОСОБА_3 на день смерті, у тому числі й право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , зокрема на земельну ділянку, посвідчену державним актом серії І-СМ №022511 від 25 березня 2002 року, переходять до її спадкоємців, до кола яких позивач у даній справі не входить.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Отже, враховуючи вищенаведене, а також те, що земельна ділянка, яка є предметом даного судового розгляду, ввійшла до складу спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 та її в установленому законом порядку прийняла ОСОБА_3 , а неотримання останньою свідоцтва про право на спадщину не позбавляє її права на цю спадщину, яке після смерті особи переходить до її спадкоємців, яким не є позивач у справі, підстави для задоволення позову ОСОБА_1 про визнання у порядку спадкування за законом після смерті рідного брата ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, посвідчену державним актом серії І-СМ №022511 від 25 березня 2002 року, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1223, 1233, 1235, 1236, 1245, 1262, 1268-1270, 1296 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 12-13, 76-78, 81, 141, 258, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , мешканки АДРЕСА_1 до Ганнівсько-Вирівської сільської ради Білопільського району Сумської області, ЄДРПОУ 04390966, юридична адреса: Сумська область, Білопільський район, с. Ганнівка-Вирівська, вул. Глазуна, 50 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду. Відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом зазначеного строку до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: