Рішення

від 03.03.2020 по справі 753/11489/19

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/11489/19

провадження № 2/753/819/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"03" березня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Заставенко М.О.,

за участю секретаря судового засідання Долі М.А.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "БАГАТОПРОФІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "РУСЛО" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про встановлення нікчемності свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів та витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2019 року ТОВ "БАГАТОПРОФІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "РУСЛО" звернулося в Дарницький районний суд м. Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якій просило суд:

- встановити нікчемність свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів № 201 від 26.02.2007 року виданого на ім"я ОСОБА_1 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Матвєєвим Олегом Анатолійовичем;

- витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ТОВ "БП "РУСЛО" майно у вигляді двоповерхового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 470 кв.м. шляхом скасування рішення державного реєстратора Ісаєва Володимира Володимировича, Філія комунального підприємства Київської обласної ради "Аквабіоресурси", м. Київ, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 44117031 від 19.11.2018 року.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що у власності позивача перебувало нерухоме майно - двоповерховий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 425,8 кв.м. Право власності на вказане майно було зареєстроване на підставі рішення Господарського суду м. Києва від 20.08.2002 року. 10.04.2019 року директор ТОВ "БАГАТОПРОФІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "РУСЛО", зробивши витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно, дізнався про те, що вказаний будинок зареєстровано за ОСОБА_2 . Вказана реєстрація була здійснена на підставі ухвали про затвердження мирової угоди Голопристанським районним судом Херсонської області від 06.12.2018 року у справі № 654/3782/18. Ознайомившись з матеріалами вказаної справи представник позивача дізнався, що до укладання викевказаної мирової угоди право власності на будинок було зареєстроване за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, серія та номер № 201 виданий 26.02.2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Матвєєвим О.А. На даний час приватний нотаріус Матвєєв О.А. припинив свою діяльність. Ніяких правочинів щодо відчуження даного нерухомого майна ТОВ "БАГАТОПРОФІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "РУСЛО" не укладало, довіреності на розпорядження даним майно не видавалися, товариство не веде активної господарської діяльності, а тому не має боргових зобов"язань, виконавчі провадження щодо ТОВ "БАГАТОПРОФІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "РУСЛО" не відкривались. Відповідно до даних Київського міського БТІ РПВ власником майна зареєстроване ТОВ "РУСЛО", а не ОСОБА_1 , оскільки на момент отримання ним свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, нерухоме майно необхідно було реєструвати у відповідному бюро технічної інвентаризації, однак така реєстрація не проводилася. Позивач вважає, що було порушено публічний порядок в зв"язку з незаконним заволодінням двоповерхової будівлі ОСОБА_1 на підставі підроблених документів у вигляді свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, серія та номер 201 виданий 26.02.2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Матвєєвим О.А., тому є всі підстави для встановлення нікчемності вказаного свідоцтва та витребування вказаного майна із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 , оскільки майно вибуло поза волею його власника, тобто позивача.

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 11.07.2019 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 19.12.2019 року закрито підготовче засідання, справу призначено до розгляду по суті.

У судове засідання представник позивача не прибув, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, щодо ухвалення по справі заочного рішення не заперечував.

Відповідачі у судове засідання не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті Судової влади, відзив на позов до суду не надіслав, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів у відповідності до приписів ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України), оскільки представник позивача не заперечував проти вирішення справи саме таким чином.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Судом встановлено, що на підставі рішення Господарського суду м. Києва від 20.08.2002 року за позивачем ТОВ "БАГАТОПРОФІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "РУСЛО" на праві власності було зареєстроване нерухоме майно - двоповерховий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 425,8 кв.м., що підтверджується реєстраційним посвідченням № 001074 від 11.10.2002 року Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об"єкти нерухомого майна (а. с. 13).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 17.11.2018 року за ОСОБА_1 зареєстроване право власності на двоповерхову будівлю, загальною площею 470,00 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 . Підстава реєстрації права власності - свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, серія та номер 201, виданий 26.06.2007 року, видане приватним нотаріусом Матвєєвим О.А. (а. с. 22).

Ухвалою Голопристанського районного суду Херсонської області від 06.12.2018 року у справі № 654/3782/18 затверджено мирову угоду між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , якою визнано за ОСОБА_2 право власності на двоповерхову будівлю, загальною площею 470 кв.м. по АДРЕСА_1 (а. с. 19 - 20).

11.12.2018 року право власності на вказаний будинок державним реєстратором Ісаєвим В.І. зареєстроване за ОСОБА_2 на підставі ухвали Голопристанського районного суду Херсонської області № 654/3782/18 від 06.12.2018 року (а. с. 18)

16.04.2019 року постановою Херсонського апеляційного суду скасовано ухвалу Голопристанського районного суду Херсонської області від 06.12.2018 року, справу направлено для розгляду за підсудністю до Дзержинського міського суду Донецької області (а. с. 21 - 32).

Відповідно до інформації КП "Київське міське бюр технічної інвентаризації" від 24.05.2019 року № 062/14-7696 (И-2019), об"єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрований за ТОВ "БАГАТОПРОФІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "РУСЛО" (а. с. 33).

А відповідно до інформації Київського державного нотаріального архіву від 04.11.2019 року, в справі № 02-27 "Реєстр для реєстрації нотаріальних дій" том № 1 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Матвєєва О.А. міститься запис за реєстровим № 201 від 24 січня 2007 року про засвідчення вірності однієї фотокопії з фотокопії диплома (а. с. 53).

У своїх позовних вимогах позивач стверджує, що двоповерхова будівля за адресою : АДРЕСА_1 вибула з володіння без волі власника, згоди та вчинення певних дій, у результаті шахрайських дій відповідача ОСОБА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 набув право власності на спірне нерухоме майно на підставі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів від 26.06.2007 року.

Натомість реєстрація права власності за ним на вказане майно відбулась лише 17.11.2018 року, про що внесено номер запису про право власності № 28984771 державним реєстратором Філії комунального підприємства Київської обласної ради Аквабіоресурси Ісаєвим В.В.

Відповідно до частин 1, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правочин не може суперечити інтересам малолітніх дітей.

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, незаконне заволодіння майном. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Пленум Верховного Суду України в п. 4 і 5 постанови від 06.11.2009 р. №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними роз`яснив, що судам відповідно до ст. 215 ЦК необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (ч. 1 ст. 219, ч. 1 ст. 220, ч. 1 ст. 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (ч. 2 ст. 222, ч. 2 ст. 223, ч. 1 ст. 225 ЦК, тощо). Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду. Відповідно до ст. 215 та 216 ЦК суди розглядають справи за позовами :про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. Вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред`являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не вправі посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким доводам позивача. Відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред`являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому.

Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги.

Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не вправі посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким доводам позивача.

Відповідно до ст.. 215 та 216 ЦК України, вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

У даному випадку заінтересованою особою, права якої порушені - є позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "БАГАТОПРОФІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "РУСЛО".

Згідно ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень скасування рішення про державну реєстрацію прав та записів про проведену державну реєстрацію прав здійснюється на підставі рішення суду.

У відповідності до ч.2 ст. 26 вищезазначеного Закону у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Враховуючи те, що ухвала Голопристанського районного суду Херсонської області про затвердження мирової угоди скасована судом апеляційної інстанції, а реєстрації права власності за ОСОБА_1 проведена на підставі нікчемного свідоцтва, тож суд вважає, що державна реєстрація права власності за ОСОБА_2 на двоповерховий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 470 кв.м., проведена з порушенням норм чинного законодавства України та є не законною, а отже підлягає скасуванню.

Проаналізувавши вищевказані норми діючого законодавства та встановлені у справі докази та обставини, суд вважає, що позивачем наведено достатньо доказів на підтвердження підстав для встановлення нікчемності свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 44117031 від 19.11.2018 року.

Зважаючи на викладене вище, вимоги діючого законодавства, досліджені судом докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та про їх задоволення у повному обсязі.

На підставі ст.141 ЦПК України, оскільки судом частково задоволено позов, стягненню з відповідачів на користь позивача підлягають понесені судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 960,50 грн. з кожного.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 203, 215, 228, 236, 387 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 13, 81, 83, 141, 258, 263, 265, 268, 280-282, 354-356 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "БАГАТОПРОФІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "РУСЛО" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про встановлення нікчемності свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів та витребування майна з чужого незаконного володіння - задовольнити.

Встановити нікчемність свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів № 201 від 26.02.2007 року виданого на ім"я ОСОБА_1 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Матвєєвим Олегом Анатолійовичем;

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на двоповерховий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 470 кв.м. здійснену державним реєстратором Ісаєвим Володимиром Володимировичем, Філія комунального підприємства Київської обласної ради "Аквабіоресурси", м. Київ (з відкриттям розділу) № 44117031 від 19.11.2018 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БАГАТОПРОФІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "РУСЛО" витрати по сплаті судового збору в сумі 960,50 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БАГАТОПРОФІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "РУСЛО" витрати по сплаті судового збору в сумі 960,50 грн.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "БАГАТОПРОФІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "РУСЛО", м. Київ, вул. Фучіка, 15, код ЄДРПОУ 21559444.

Відповідач: ОСОБА_1 , дата народження невідома, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , дата народження невідома, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП2754109637.

Заочне рішення може бути переглянуте Дарницьким районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Позивач має право оскаржити рішення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: М.О. Заставенко