Постанова

від 23.07.2007 по справі 4/159-07-4316а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"23" липня 2007 р.

Справа  № 4/159-07-4316А

11

год.20 хв.                                                                                                           

м. Одеса

Господарський

суд Одеської області у складі :

Суддя:                          Літвінов С.В.

При секретарі:           Удовенко О.М.

За участю представників сторін:

Від

позивача: не з”явився;

Від

відповідача: не з”явився;

Від

3-ї особи (СПД-ФО ОСОБА_1.):  ОСОБА_2. по

довіреності

Від

3-ї особи (ВАТ "Нептун"): не з”явився;

Розглянувши у відкритому судовому

засіданні матеріали справи за позовом СПД -фізичної особи ОСОБА_3. до  Одеської міської ради,   3-тя особа відповідача: СПД-ФО

ОСОБА_1.,  3-тя особа відповідача : ВАТ

"Нептун" про скасування та визнання недійсними рішень

Розглянувши матеріали справи, суд встановив :

Позивач -CПД ОСОБА_3. звернувся до

суду з адміністративним позовом до відповідача -Одеської міської ради та

третьої особи на стороні відповідача -СПД ОСОБА_1. з вимогами про скасування

рішення Одеської міської ради від 08.12.2005р. № 867 та визнання недійсним

рішення Одеської міської ради від 26.01.2007р. № 1052-V.                                       

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на порушення з боку СПД

ОСОБА_1. вимог чинного земельного законодавства України.                                                 

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених в відзиві.                                        Третя

особа на стороні відповідача також заперечує з підстав, викладених в письмових

поясненнях.                                                                                                                       

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, суд встановив

наступне:          08.12.2005р. Одеська

міська рада прийняла рішення № 867 „Про надання згоди суб'єкту підприємницької

діяльності ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної

ділянки площею 0,06 га в оренду за адресою: АДРЕСА_1 для експлуатації та

обслуговування нежилої будівлі адміністративно-виробничого призначення”, а

16.11.2006р. уклала договір оренди землі з СПД ОСОБА_1.                                                                                                                                                     

26.01.2007р. Одеська міська рада прийняла рішення № 1052-V, яким

затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,06 га

за адресою: АДРЕСА_1для експлуатації та обслуговування нежилої будівлі

адміністративно-виробничого призначення та договір оренди землі, укладений між

Одеською міською радою та СПД ОСОБА_1.

Представником третьої особи на

стороні відповідача наданий проект відведення земельної ділянки суб'єкту

підприємницької діяльності ОСОБА_1. для експлуатації та обслуговування нежилої

будівлі адміністративно-виробничого призначення за адресою:АДРЕСА_1, в якому є

позитивні висновки Державного управління екології та природних ресурсів в

Одеській області від 10.02.2006р., Управління охорони об'єктів культурної

спадщини Одеської облдержадміністрації від 17.02.2006р., Державної

санітарно-епідеміологічної служби Одеської області від 01.03.2006р., Управління

архітектури та містобудування Одеської міської ради від 24.03.2006р. Крім того,

наданий висновок державної експертизи землевпорядної документації від 01.09.2006р.

№ 2434 про погодження проекту відведення земельної ділянки суб'єкту

підприємницької діяльності ОСОБА_1.         

Вивчивши докази, що мають значення

для справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду

на наступне.

Відповідно до ст. 93 Земельного

кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі

строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною

орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні

ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України,

іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам,

міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Оренда

земельної ділянки може бути короткостроковою - не більше 5 років та

довгостроковою - не більше 50 років.

Згідно ст. 124 Земельного кодексу

України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або

комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої

влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди

земельної ділянки.

          Пунктом 3 ст. 124 Земельного кодексу

України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок громадянам і

юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під

забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями

118, 123 цього Кодексу.

Пункт шостий статті 123 ЗК України

встановлює, що проект відведення земельної ділянки погоджується із

землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і

санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної

спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по

об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації

або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і,

в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про

надання земельної ділянки.

За приписами ст. 123 Земельного кодексу

України проект відведення земельної ділянки після погодження  з відповідними органами повинен одержати

висновок державної землевпорядної експертизи.         

В матеріалах  справи є висновки Державного управління

екології та природних ресурсів в Одеській області від 10.02.2006р., Управління

охорони об'єктів культурної спадщини Одеської облдержадміністрації від

17.02.2006р., Державної санітарно-епідеміологічної служби Одеської області від

01.03.2006р., Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради

від 24.03.2006р., державної експертизи землевпорядної документації від

01.09.2006р. № 2434 про погодження проекту відведення земельної ділянки

суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1.

За таких обставин суд вважає, що

рішення Одеської міської ради від 26.01.2007р. № 1052-V „Про затвердження

проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання фізичній

особі-підприємцю ОСОБА_1. в оренду земельної ділянки площею 0,0574 га за

адресою: АДРЕСА_1для експлуатації та обслуговування нежилої будівлі

адміністративно-виробничого призначення” прийнято правомірно, відповідно до

вимог

чинного земельного законодавства

України.         

Відповідно до ст. 70 Кодексу

адміністративного судочинства України належними є докази, які містять

інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не

стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути

підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими

іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає

спору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги

позивач стверджує, що орендарем -СПД ОСОБА_1. порушено цільове призначення

земельної ділянки через будівництво на нею багатоповерхової будівлі. Проте ці

доводи нічим не підтверджуються. Заочне рішення Малиновського районного суду м.

Одеси від 13.12.2006р. по справі № 2-5098/06, на яке посилається позивач,

ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 20.03.2007р.  скасоване, тому факти, встановлені місцевим

судом, не можуть вважатися належними доказами в розумінні ст. 70 КАС України.

Наданий позивачем висновок „Про

вплив забудови суміжної ділянки -трьохповерхової споруди і її конструктивних

елементів на межи земельної ділянки, розташованої на території ВАТ „Нептун” по

АДРЕСА_1 в м. Одесі” на думку суду не є доказом порушення відповідачем або

третьою особою на стороні відповідача прав та законних інтересів позивача,

тобто ОСОБА_3.

По-перше. Виводи, які містяться у

вказаному висновку, спростовуються висновками Державного управління екології та

природних ресурсів в Одеській області від 10.02.2006р., Управління охорони

об'єктів культурної спадщини Одеської облдержадміністрації від 17.02.2006р.,

Державної санітарно-епідеміологічної служби Одеської області від 01.03.2006р.,

Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 24.03.2006р.

та висновком державної експертизи землевпорядної документації від 01.09.2006р.

№ 2434. Крім того, як вбачається з індексно-кадастрового плану, затвердженого

Одеською регіональною філією ДП „Центр державного земельного кадастру” земельна

ділянка, що надана в оренду СПД ОСОБА_1, межує з землями ВАТ „Одеський

коровай”, ВАТ „Нептун”, СПД ОСОБА_4. та СПД ОСОБА_5. Жоден із зазначених

землекористувачів ніяких претензій до меж земельної ділянки СПД ОСОБА_1. не

заявив, що підтверджується відповідними листами.

Твердження представника ВАТ

„Нептун” про знищення СПД ОСОБА_1. пожежного водоймища без дозволу контролюючих

органів спростовуються листом Головного управління МНС України в Одеській

області від 31.08.2005р. за № 46-1602, відповідно до якого ГУ МНС України в

Одеській області погодило можливість демонтажу пожежного водоймища в зв'язку з

аварійним станом і перепрофілюванням даного об'єкту.

Інших доказів, які б свідчили про

порушення відповідачем або третьою особою на стороні відповідача вимог чинного

земельного законодавства України, позивачем не надано. Між тим, відповідно до

ст. 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення використання земель

не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання

земель, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, які

негативно впливають на стан земель, неправильна експлуатація, знищення або

пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень є

адміністративним правопорушенням.

Частина перша ст. 254 Кодексу

України про адміністративні правопорушення встановлює, що про вчинення

адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те

посадовою особою або представником громадської організації чи органу

громадської самодіяльності. Факт використання СПД ОСОБА_1. орендованої

земельної ділянки не за цільовим призначенням жодним протоколом не

підтверджений, тому доводи позивача безпідставні. Також не підтверджений

відповідним протоколом факт самовільного будівництва

будинків або споруд, який

відповідно до ст. 97 вищезгаданого кодексу є адміністративним правопорушенням.

Слід відзначити, що статтею 141 ЗК

України встановлений вичерпний перелік підстав припинення права користування земельною

ділянкою, серед яких: а) добровільна відмова від права користування земельною

ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та

організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать

екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим

призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Проте, позивачем не надано жодного

доказу існування вищенаведених підстав. Відсутні також докази порушень

використання земельної ділянки з боку орендаря -СПД ОСОБА_1. Втім, таких

документальних доказів позивачем не надано. Між тим, згідно ст. 71 КАС України

кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та

заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Отже, вимоги

позивача про визнання недійсним рішення Одеської міської ради від 26.01.2007р.

№ 1052-V нічім не підтверджуються, тому задоволенню не підлягають.

Також не підлягають задоволенню

вимоги позивача і в частині скасування рішення Одеської міської ради від

08.12.2005р. № 867. Відповідно до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства

України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до

адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для

звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи

встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з

дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав,

свобод чи інтересів. Рішення Одеської міської ради № 867, яке позивач просить

скасувати, прийнято 08.12.2005р., а адміністративний позов подано 18 травня

2007 року, тобто річний строк для звернення до адміністративного суду,

передбачений п. 2 ст. 99 КАС України минув..

Згідно п. 1 ст. 100 КАС України

пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у

задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із

сторін. Таким чином, позовні вимоги СПД ОСОБА_3. в частини скасування рішення

Одеської міської ради від 08.12.2005р. № 867 з огляду на положення ст.ст. 99,

100 КАС України задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного суд дійшов

висновку, що позов є необґрунтованим, а тому в задоволенні позову слід

відмовити.

                         Керуючись ст.ст.

158-163 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ:

В

задоволенні позову відмовити.

Постанова

може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в

порядку ст. 254 КАС України.

          Суддя