Постанова

від 17.03.2020 по справі 609/790/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 609/790/19Головуючий у 1-й інстанції Мочальська В.М. Провадження № 22-ц/817/267/20 Доповідач - Бершадська Г.В. Категорія - 310000000

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2020 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Бершадська Г.В.

суддів - Ткач О. І., Ходоровський М. В.,

з участю секретаря - Панькевич Т.І.

апелянта ОСОБА_1 і його представника

ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 04 грудня 2019 року (ухвалене суддею Мочальською В.М., повний текст якого складено 12 грудня 2019 року) у цивільній справі № 609/790/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

В червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з вказаним позовом.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що згідно судового наказу, виданого Кременецьким районним судом 15.01.2019 року з нього стягнуто аліменти в користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 11 грудня 2018 року і до повноліття дитини.

Оскільки він є інвалідом 1 групи та потребує постійного як медикаментозного лікування так і постійного стороннього догляду, його хвороба спричинила суттєві розлади руху та атрофію кінцівок він не може сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі.

Внаслідок вказаних обставин просив зменшити розмір аліментів шляхом стягнення їх в розмірі 1/10 частини зі всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 04 грудня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу у якій, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, неповне з`ясування обставин, які мають значення для вирішення справи, невірне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції і постановити нове, яким задовольнити його позовні вимоги.

Вказав, що судом не надана належна оцінка тому, що позивач є інвалідом та потребує постійного лікування і сторонньої допомоги, а тому не може сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі.

Зазначив, що плата за договором оренди земельної ділянки отримується ним в натурі, однак враховується як дохід і 1/4 такого доходу підлягає стягненню, що в свою чергу покладає на нього додаткове фінансове навантаження.

Він згідний сплачувати аліменти в розмірі 1109 грн, однак з врахуванням сум аліментів, які треба сплатити від доходу отриманого за оренду землі, йому залишається на проживання менше 500 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 апеляційну скаргу заперечила і вказала, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, оскільки обставини про які вказує позивач існували на час винесення судового наказу та аліменти з позивача стягуються у мінімальному розмірі.

В судовому засіданні апелянт ОСОБА_1 і його представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримали і навели доводи аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Додатково пояснили, що відповідачу потрібно періодично проходити медикаментозне лікування, яке потребує додаткових витрат.

Вважають, що суд визначаючи розмір аліментів шляхом винесення судового наказу не врахував його стану здоров`я.

Від представника ОСОБА_3 адвоката Сідорова В.М. надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, заслухавши пояснення апелянта і його представника, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Судом встановлено, що відповідно до судового наказу, виданого Кременецьким районним судом Тернопільської області 15.01.2019 року, з ОСОБА_1 стягнуто аліменти в користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , у розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 11 грудня 2018 року і до повноліття дитини.

Згідно довідки до повторного акту огляду медико - соціальною експертною комісією АВ № 1064935 від 19.07.2018 року ОСОБА_1 встановлена інвалідність першої групи "Б", із зазначенням, що він потребує стороннього догляду.

Відповідно до проведеного діагностичним відділенням Тернопільською обласною комунальною клінічною психоневрологічною лікарнею 12.04.2017 року КТ - головного мозку, у ОСОБА_1 наявна кіста. Автрофічні зміни головного мозку. Синусит.

Згідно довідки від 13.05.2019 року № 109 виданої КНП "Великодедеркальська РКЛ" Шумського району Тернопільської області, у ОСОБА_1 наявні наслідки перенесеного 16 квітня 2016 року ішемічного атеротромботичного інсульту в басейні правої середньої мозкової артерії. Потребує постійного медикаментозного лікування.

Довідкою управління соціального захисту населення Шумської РДА від 26.02.2019 року № 422 підтверджено, що за інвалідом першої групи ОСОБА_1 здійснюється догляд.

Згідно довідки, виданої управлінням ПФУ від 15.05.2019 року № 792 ОСОБА_1 знаходиться на обліку в управлінні ПФУ Кременецьке об`єднане управління ПФУ та отримує пенсію по інвалідності в розмірі 2028 грн. 67 копійок в місяць.

Відповідно до повідомлення ТзОВ "Ленд Прайд" № 37 від 10.05.2019 року орендна плата за земельний пай ОСОБА_1 з кадастровим номером 6125886500:01:001:0016, який знаходиться в оренді в ТзОВ "Ленд Прайд" у 2019 році буде здійснюватися в натуральній формі (зерном) згідно договору оренди землі від 22.05.2017 року.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що вказані позивачем обставини не є підставою для зменшення розміру аліментів, так як вони існували на час винесення судового наказу та аліменти з позивача стягуються у мінімальному розмірі. Доказів на підтвердження покращення матеріального становища відповідача, позивачем не надано.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до статтей 150, 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоровця дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Відповідно до положень статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи зміст статтей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Позивач підстави для зменшення розміру аліментів пов`язує з погіршенням свого стану здоров`я.

Враховуючи вказане, доводи апеляційної скарги про те, що судом не надана належна оцінка тому, що позивач є інвалідом та потребує постійного лікування і сторонньої допомоги, а тому не може сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі, колегією суддів оцінюються критично, оскільки відсутні докази як характеризують фінансове становище позивача та розмір витрат, які позивач несе на лікування.

Суд першої інстанції, обґрунтувавши відмову в позові підставно не взяв до уваги доводи позивача, що його майновий стан та стан здоров`я погіршився і сплата аліментів у визначеному судом розмірі для позивача є непосильною.

На підтвердження своїх доводів позивачем подано довідку до повторного акту огляду МСЕК АВ № 1064935 від 19.07.2018 року, згідно якої ОСОБА_1 встановлена інвалідність першої групи "Б", із зазначенням, що він потребує стороннього догляду.

Крім того подано довідку від 13.05.2019 року № 109 виданої КНП "Великодедеркальська РКЛ" Шумського району Тернопільської області, згідно якої ОСОБА_1 потребує постійного медикаментозного лікування.

Однак вказані докази не підтверджують обсяг витрат, які несе позивач на лікування, яке лікування призначено та його тривалість.

Позивачем не подано доказів щодо розміру його витрат на лікування (товарних чеків, тощо).

Крім того, позивачем не надано доказів, щодо свого фінансового становища. Подана довідка про розмір отриманої пенсії не відображає в повній мірі фінансове становище позивача. В матеріалах справи відсутні відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, а також відомості про наявність чи відсутність рухомого чи нерухомого майна.

Судом встановлено, що у позивача наявна земельна ділянка від якої позивач отримує дохід, однак в матеріалах справи відсутній договір оренди земельної ділянки за умовами якого, суд міг би надати оцінку розміру доходів позивача від оренди земельної ділянки.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Таким чином обов`язок, щодо утримання дитини лежить на обох батьках.

Позивачем в позовній заяві вказувалася вимога про зменшення розміру аліментів до 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку - 1109 грн, щомісячно.

В апеляційній скарзі позивач вказував, що він погоджується на сплату такої суми і в матеріалах справи відсутні докази того, що аліменти стягуються з позивача у розмірі більшому ніж той, до якого він просить зменшити розмір стягуваних з нього аліментів. Тобто на даний час вимоги позивача відповідають розміру аліментів, які з нього стягуються.

Критичній оцінці підлягають і доводи апеляційної скарги, що плата за договором оренди земельної ділянки отримується ним в натурі, однак враховується як дохід і 1/4 такого доходу підлягає стягненню, що в свою чергу покладає на нього додаткове фінансове навантаження, оскільки позивачем не представлено доказів про розмір доходу отриманого ним в натурі, що не дає можливості суду оцінити розмір відрахувань від такого доходу.

Твердження позивача про те, що після сплати аліментів сума коштів, яка у нього залишиться буде меншою 500 грн, не можуть бути прийняті до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки такі обставини не доведені позивачем, та судом першої інстанції не встановлені. Такі твердження по своїй суті зводяться до переоцінки доказів, які як і інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанцій та не дають підстав вважати, що судом порушено норми матеріального або процесуального права.

Суд першої інстанції, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, правильно визначився із характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно вимог ст. 141 ЦПК України колегія суддів вважає за необхідне судові витрати покласти на сторони в межах ними понесених.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 390, 141 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 04 грудня 2019 року залишити без змін.

Судові витрати покласти на сторони в межах ними понесених.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 23 березня 2020 року.

Головуючий Бершадська Г.В.

Судді: Ткач О.І

Ходоровський М.В.