Рішення

від 25.02.2020 по справі 160/13223/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2020 року Справа № 160/13223/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛЕМЕНТАЛ-МАКС до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровської області, відповідача-2: Державної податкової служби України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕМЕНТАЛ-МАКС» (далі - ТОВ «ЕЛЕМЕНТАЛ-МАКС» , позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про:

- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області, відповідач-1) №1371916/42603036 від 20.12.2019, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 від 11.12.2019 р.;

- зобов`язання Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач-2) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 11.12.2019 р. датою її фактичного отримання.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ «ЕЛЕМЕНТАЛ-МАКС» складено податкову накладну №1 від 11.12.2019р. та направлено її на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних. Однак, відповідачем-1 зупинено реєстрацію податкової накладної та запропоновано позивачу подати додаткові документи, достатні для прийняття рішення про реєстрацію. Позивачем надані пояснення з доводами протиправності зупинення реєстрації податкової накладної. Проте, рішенням податкового органу №1371916/42603036 від 20.12.2019 р. позивачу відмовлено в реєстрації податкової накладної.

Ухвалою суду від 28.12.2019р. позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, відкрито провадження у справі.

30.01.2020 р. від відповідачів-1, -2 надійшли відзиви на адміністративний позов.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області (відповідач-1) у відзиві зазначає про те, що реєстрацію податкової накладної № 1 від 11.12.2019 р. зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до п.201.16 п.201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) з причини відповідності п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку (визначених листом ДФС України від 05.11.2018 №4065/99-99-07-05-04-18), які діяли на момент прийняття відповідного рішення і є чинними на час розгляду справи.

При цьому, відповідач-1 зазначає, що позивачем взагалі не надано первинні документи по взаємовідносинах з покупцем, на якого складено податкову накладну, а також відсутні копії документів на придбання реалізованого товару.

ДПС України (відповідач-2) у відзиві на адміністративний позов зазначає про те, що відповідно до норм чинного законодавства повноваження ДПС України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційним повноваженням та виключно компетенцією уповноваженого органу. Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному державному органу та особам уповноваженим на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення, а отже позовна вимога щодо зобовязання ДПС України зареєструвати податкову накладну є необгрнунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

06.02.2020 року від позивача надійшла відповідь на відзиви відповідачів-1, -2, в якій зазначено, що оскаржуване рішення не містить чіткої підстави для відмови та не містить жодного підкреслення для визначення, який саме документ не був поданий. А також, зазначено, що на дату реєстрації податкових накладних у контролюючого органу були відсутні повноваження приймати рішення про відмову в реєстрації податкових накладних та відсутні критерії ризиковості платника податків.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши наявні докази, при розгляді справи суд виходить з наступного.

ТОВ «ЕЛЕМЕНТАЛ-МАКС» (код ЄДРПОУ 42603036) є юридичною особою та зареєстровано платником податку на додану вартість з 01 . 12.2018р.

ТОВ «ЕЛЕМЕНТАЛ-МАКС» 11.12.2019 року складено податкову накладну №1 по операціям зі своїм контрагентом Товариству з обмеженою відповідальністю «РАЙДІС ПЛЮС» (договір поставки підшипників, фурнітури, аккумуляторів, пляшки в упаковці, кришечки в упаковці і т.і.), яка направлена засобами електронного зв`язку для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вказана податкова накладна набула стан - реєстрація зупинена, що підтверджується відповідною квитанцією та податковою накладною, які долучені до матеріалів справи.

Зі змісту квитанції від 17.12.2019р. вбачається, що реєстрація податкової накладної зупинена відповідно до вимог п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України. ПН/РК відповідають вимогам пп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку» . Платнику податку запропоновано надати до контролюючого органу пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання вимог п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України позивачем 17.12.2019 подано до контролюючого органу пояснення щодо відсутності повноважень останнього зупиняти реєстрацію податкових накладних з підстав критеріїв ризиковості платника податків.

За результатами розгляду пояснень позивача відповідачем-1 прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних з підстав ненадання платником податку договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, що одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Вважаючи неправомірним рішення та дії відповідачів-1, -2, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав, свобод та інтересів.

При цьому, звернення з позовом до обох відповідачів обгрунтоване тим, що оскільки рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняте комісією відповідача-1, тобто на регіональному рівні, то ГУ ДПС у Дніпропетровській області є належним відповідачем по справі.

Однак, саме ДПС України формує і веде Реєстр податкових накладних та оремий Реєстр податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, і щодня оприлюднює його на своєму офіційному веб-сайті. Тому вимога зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні, що складені позивачем датою їх фактичного отримання пред`явлена останнім до ДПС України, як особі, яка здійснює ведення реєстру.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Приписами п.201.7. ст.201 ПК України передбачено, що податкова накладна складається на повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операції з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Датою та часом надання податкової/накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксований у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

- відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

- чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

- наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1статті 201 Кодексу;

- наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

- наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

- факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

- наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

- дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку №1246).

22.03.2018 набрала законної сили Постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, якою затверджено «Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Порядок №117).

Так, пунктами 5, 6, 7 Порядку №117 встановлено, що податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з пунктом 13 Порядку №117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Листом Державної фіскальної служби України від 05.11.2018 №4065/99-99-07-05-04-18 визначені Критерії ризиковості платника податку та Критерії ризиковості здійснення операцій (далі - Лист №4065).

Відповідно до підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, визначених у Листі №4065 комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексуУкраїни;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Відповідно до пункту 14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування (пункт 15 Порядку №117).

Згідно з пунктом 16 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів (пункт 18 Порядку №117).

Пунктом 19 Порядку №117 встановлено, що комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Відповідно до пункту 20 Порядку №117 зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з пунктом 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Листом №4065 передбачено, що якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п.1.6 Критеріїв.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з Порядком №117 та оформлюється протоколом.

До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п.1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.

Як вбачається з матеріалів справи, в квитанції від 17.12.2019р. про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено за якою саме підставою позивача із вказаних в підпункті 1.6 пункту 1 Критеріїв віднесено до ризикових платників, оскільки зазначений пункт включає в себе сукупність критеріїв на підставі яких може встановлюватись ризиковість платника податків.

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що контролюючий орган був зобов`язаний у квитанції чітко зазначити конкретний вид критерію, який встановлений п.п.1.6.п.1 Критеріїв оцінки ступеня ризиків.

Також, в ході розгляду справи судом встановлено, що підставою у відмові реєстрації податкових накладних, стало ненадання позивачем як платником податку копій документів, а саме: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи) у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфікації, накладних, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Проте, з таким твердженням відповідача-1 суд не погоджується, у зв`язку з тим, що до матеріалів справи позивачем долучено пояснення до податкової накладної.

Також, зазначений документ доставлений до контролюючого органу. Документ збережено, документ прийнято.

Крім того, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної - розрахунку коригування Єдиному реєстрі податкових накладних передбачає, що у разі прийняття відмови з підстав ненадання платником податку копій документів податковий орган у своєму рішенні підкреслює та зазначає, яких саме документів не було надано.

Однак, зі змісту рішення, прийнятого контролюючим органом, в полі, де зазначається перелік документів, не вбачається жодних підкреслень стосовно документів, які на думку відповідача не були долучені платником податку на підтвердження господарської діяльності ТОВ «ЕЛЕМЕНТАЛ-МАКС» та ТОВ «РАЙДІС ПЛЮС» .

На підставі вищезазначеного, суд звертає увагу на те, що пунктом 8 Розділу ІІ «Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами» , затвердженого наказом Міністерства фінансів України №557 від 06.06.2017 (далі - Порядок № 557) встановлено, що у разі, якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.

Відповідно до пункту 9 Розділу ІІ Порядку №557 автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення.

Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 10 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено законодавством та цим Порядком, формується друга квитанція.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції) (пункти 11, 12 Порядку № 557).

З урахуванням викладеного, автоматизована перевірка електронного документа включає перевірку відповідності електронного документа затвердженого формату (стандарту), та у випадку, якщо документ не відповідає затвердженому формату (стандарту) відповідач зобов`язаний направити позивачу першу квитанцію, в якій вказати про виявлені недоліки, які унеможливили відкриття документа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем отримано квитанцію, де зазначено, що документ прийнято. Зауважень до документів, їх розміру, формату або інших зауважень, які пояснювали неможливість оброблення документів не зазначено.

Разом з тим, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Відтак, відповідачами не доведено факт сумнівності господарських операцій за податковою накладною №1 від 11.12.2019, у реєстрації, якої було відмовлено. Суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення №1371916/42603036 від 20.12.2019 є необґрунтованими та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, суд виходить із того, що згідно п.28 Порядку №117 Податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема:

- прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).

Таким чином, законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, у зв`язку із чим суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позивачем способу захисту права, порушеного оскаржуваним рішенням.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Податковий орган не довів правомірності оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ЕЛЕМЕНТАЛ-МАКС» до ГУ ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання ДПС України вчинити певні дії є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає про наступне.

Відповідно до вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1'921грн. 00коп., згідно квитанції №0.0.1564702471.1 від 24.12.2019р. підлягає стягненню з відповідачів за рахунок їх бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст.90, 139, 241-246, 255, 258, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕМЕНТАЛ-МАКС» до відповідача-1: Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, відповідача-2: Державної податкової служби України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобовязання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №1365942/42603036 від 20.12.2019, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕМЕНТАЛ-МАКС» відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 від 11.12.2019 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 11.12.2019 р. датою її фактичного отримання.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ 43145015) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕМЕНТАЛ-МАКС» (49087, м.Дніпро, вул.Василя Макуха, буд.1, кім.101), код ЄДРПОУ 42603036) судовий збір у розмірі 960грн.50коп. (дев`ятсот шістдесят грн. 50коп.).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕМЕНТАЛ-МАКС» (49087, м.Дніпро, вул.Василя Макуха, буд.1, кім.101, код ЄДРПОУ 42603036) судовий збір у розмірі 960грн.50коп. (дев`ятсот шістдесят грн. 50коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В.Кадникова