Ухвала

від 25.03.2020 по справі 200/3256/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

25 березня 2020 р. Справа №200/3256/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хохленкова О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративний справі за її позовом до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання дій неправомірними та вчинення певних дій шляхом зупинення дії наказу Держгеокадастру № 74 від 10.03.2020 року в частині анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера - землевпорядника ОСОБА_1 № 012003 від 10.06.2015 року, -

УСТАНОВИВ:

24 березня 2020 року позивач, ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання дій неправомірними та вчинення певних дій шляхом зупинення дії наказу Держгеокадастру № 74 від 10.03.2020 року в частині анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера - землевпорядника ОСОБА_1 № 012003 від 10.06.2015 року.

Одночасно, в той же день через канцелярію суду від позивачки надійшла заява про забезпечення позову в адміністративний справі про визнання дій неправомірними та вчинення певних дій шляхом зупинення дії наказу Держгеокадастру № 74 від 10.03.2020 року в частині анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера - землевпорядника ОСОБА_1 № 012003 від 10.06.2015 року, до набрання рішенням суду по даній справі законної сили.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що позивачка перебуває в трудових правовідносинах з Колективним підприємством Азимут , яке в свою чергу здійснює підприємницьку діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії та надає послуги технічного консультування в цих сферах. Для позивачки ця робота є єдиним джерелом доходів та засобів існування і позбавлення її кваліфікаційного сертифікату позбавляє її права на вільний вибір професії, права на працю та можливість заробляти собі на життя вільно обраною працею.

Також, позивачка додає що анулювання її кваліфікаційного сертифікату позбавляє її роботодавця проводити підприємницьку діяльність у сфері землеустрою, так як в штаті підприємства працює два інженера - землевпорядника і анулювання кваліфікаційного сертифіката одного з них відповідно до положень Закону України Про землеустрій , позбавляє підприємство виконувати роботу із землеустрою.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає заяву про забезпечення позову не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Розглянувши подану позивачем заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Положеннями ст. 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Забезпечення позову - це вжиття судом до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:

1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі;

2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів;

3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому;

4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Необхідно зазначити, що вказані вище підстави є оціночними, а тому необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з наведених вище обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Частиною 2 ст. 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Суд зазначає, що забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

З аналізу вищенаведеного слідує, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно, загальною вимогою для розгляду і вирішення питання про забезпечення позову за ініціативою позивача можливе лише у разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому ускладнити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля для відновлення прав позивача.

Як було зазначено, позивач у поданій до суду заяві про забезпечення позову просить зупинити дію оскаржуваного наказу до ухвалення рішення суду у даній справі.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що наведені позивачем підстави обґрунтування зупинення дії наказу Держгеокадастру № 74 від 10.03.2020 року в частині анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера - землевпорядника ОСОБА_1 № 012003 від 10.06.2015 року, до набрання рішенням суду по даній справі законної сили, не можуть бути прийняті судом в якості належних підстав для забезпечення позову з огляду на таке.

При розгляді та вирішенні даної заяви про забезпечення адміністративного позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Як вбачається з заяви позивача оскаржуваний наказ на даний час виконано відповідачем, а відтак зупинення його дії не буде мати на меті забезпечення попереднього судового захисту позивача у спірних правовідносинах.

Одночасно суд наголошує, що однією із позовних вимог є визнання цього наказу протиправним та його скасування.

Тобто, предметом розгляду справи є встановлення законності та обґрунтованості даного наказу.

Виходячи із наведеного, у випадку звернення сторони із вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою.

З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд не вбачає підстав для висновків про те, що виконання судового рішення, у випадку задоволення позову, буде унеможливлено чи істотно ускладнено без вжиття заходів забезпечення позову.

У випадку встановлення в ході розгляду справи порушення прав позивача, їх відновлення в даному випадку можливе лише за наслідками розгляду такої справи по суті, що не може підміняти собою необхідність вжиття запобіжних заходів у даному випадку та на даній стадії.

У зв`язку із вищевикладеним, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяві про забезпечення позову.

Керуючись статтями 150-154, 241-243, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У заяві позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративний справі за її позовом до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання дій неправомірними та вчинення певних дій шляхом зупинення дії наказу Держгеокадастру № 74 від 10.03.2020 року в частині анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера - землевпорядника ОСОБА_1 № 012003 від 10.06.2015 року, відмовити.

Ухвала прийнята 25 березня 2020 року.

Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 256 КАС України, і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Суддя О.В. Хохленков