Рішення

від 24.03.2020 по справі 320/5890/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2020 року справа № 320/5890/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ у Київській області), в якому позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви від 11.11.2019, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Фастівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 19.12.2018 №70, яким відмовлено у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку згідно з статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як особі, що працювала або проживала на територіях радіоактивного забруднення;

- зобов`язати Фастівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області з 10.12.2018 призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що вона є особою, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 4 категорії.

10 грудня 2018 року у зв`язку із досягненням пенсійного віку вона звернулась до пенсійного органу із заявою про призначення їй пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Проте, рішенням Фастівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 19.12.2018 №70 в оформленні пенсії за віком на пільгових умовах їй було відмовлено, оскільки в порушення абзацу 6 підпункту 5 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, позивачем не надано довідку для підтвердження проживання в зоні посиленого радіологічного контролю.

Позивач вважає таку відмову Фастівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області неправомірною та наголошує, що звернувшись до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії, вона надала документи, які підтверджували факт її постійного проживання, в тому числі не менше 4 років станом на 01.01.1993 у зоні посиленого радіоекологічного контролю в м. Фастів, зокрема посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_1 , виданого Київською обласною державною адміністрацією 29.03.1994 та акт з місця проживання.

Водночас надати вказану довідку про періоди її проживання в м. Фастові позивач не має можливості, у зв`язку з втратою старої домової книги.

Відповідач позов не визнав та подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що обов`язковою умовою призначення позивачу пенсії із зменшенням пенсійного віку на підставі абзацу 6 пункту 2 частини першої статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є постійне проживання та/або роботи в зоні посиленого радіологічного контролю (м. Фастові) не менше 4 років станом на 01.01.1993.

Відповідно до абзацу 6 підпункту 5 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями).

Відповідач пояснює, що за записами трудової книжки позивачки від 08.08.1983 серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 на момент аварії ЧАЕС проходила службу в органах внутрішніх справ з 01.04.1985 по 22.08.1988, а з 24.08.1988 по 01.02.2012 працювала у пологовому будинку АДРЕСА_1 . За даними паспортної реєстрації позивача з 24.07.1991 вона постійно проживає в м. Фастові, віднесеному до зони посиленого радіологічного контролю.

Отже, згідно наданих позивачем документів вона проживала та/або працювала в зоні посиленого радіологічного контролю лише 1 рік 8 місяців. Інших належних доказів проживання та/або роботи позивача в зоні посиленого радіологічного контролю до 01.01.1993 до заяви про призначення пенсії не надано.

Так, зазначені в довідці від 13.02.2012 №548, виданій головою вуличного комітету та в акті від 14.11.2019 №149, виданому комітетом самоорганізації населення Заріччя періоди проживання та прописки позивача в АДРЕСА_2 з 12.02.1965 по 1991 рік на підставі записів домової книги не можуть бути прийнятті до уваги у зв`язку з власним твердженням позивача про втрату такої.

При цьому, відповідач звертає увагу, що позивач не був позбавлений можливості надати належним чином завірену копію форми-15 паспорту громадянина СРСР з Відділу реєстрації міграції населення Управління Національної поліції або видану на її підставі довідку з Єдиного демографічного реєстру населення України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.11.2019 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 17.12.2019.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.12.2019 витребувано докази по справі від відповідача, відкладено підготовче судове засідання на 17.01.2020.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.01.2020 року закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 30.01.2020.

У судових засіданнях по справі 17.12.2019 та 17.01.2020 позивач підтримала позовні вимоги, просила позов задовольнити. Відповідач в жодне з судових засідань не з`явився.

В судове засідання 30.01.2020 сторони в справі не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про місце, дату та час судового розгляду справи були повідомлені належним чином.

При цьому, 17 січня 2020 року через канцелярію суду позивачем подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з приписами частини третьої статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи, що матеріали справи у достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а також відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що зареєстрована та проживає з 21.07.1991 в м. Фастів Київської області, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_3 , виданого Фастівським МГВ ГУ МВС України в Київській області 15.01.1997 (а.с. 50-51).

Згідно з довідки про реєстрацію місця проживання особи від 01.01.2014, виданої виконавчим комітетом Фастівської міської ради Київської області, місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 з 24.07.1991 по 20.12.2013 (а.с. 53).

Відповідно до довідки від 13.02.2012 №648, виданої виконавчим комітетом Фастівської міської ради Київської області, згідно з записом в будинковій книзі позивач з 1991 року і по даний час проживає за адресою: АДРЕСА_3 , водночас з 12.02.1965 по 1991 рік позивач була прописана і проживала за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 19).

Згідно з копією трудової книжки ОСОБА_1 від 08.08.1983 серії НОМЕР_2 , позивач з 01.04.1985 по 22.08.1988 проходила службу в органах внутрішніх справ УМВС МВС УРСР, а з 24.08.1988 по даний час працює в пологовому будинку АДРЕСА_1 (а.с. 46-48).

Як вбачається з матеріалів справи, 29.03.1994 Київська обласна державна адміністрація видала позивачу посвідчення громадянина, який(яка) постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контрою (категорія 4) серії НОМЕР_1 (а.с.23).

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Фастівському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 02.02.2012.

10 грудня 2018 року позивачем було подано заяву про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

За результатами розгляду заяви, Фастівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області рішенням від 19.12.2018 №70 відмовило позивачу у призначенні такої пенсії з тих підстав, що заявником в порушення абзацу 6 підпункту 5 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, не було надано довідки для підтвердження місця проживання (роботи) в зоні посиленого радіологічного контролю. При цьому, пенсійним органом зазначено, що за даними паспорта позивач зареєстрована в м.Фастові з 24.07.1991 (а.с. 14).

Вказане рішення було направлено на адресу позивача засобами поштового зв`язку лише 21.08.2019, про що свідчить штам ПАТ "Укрпошта" на конверті (а.с. 22).

Не погоджуючись з рішеннями відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з абзацом 22 статті першої Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV, у редакції, чинній на момент звернення позивача із заявою про перехід на пенсію за віком) пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Абзацом 1 частини першої 26 Закону №1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII, у редакції, чинній на момент звернення позивача із заявою про перехід на пенсію за віком) умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

Так, основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров`я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон №796-XII, у редакції, чинній на момент звернення позивача із заявою про перехід на пенсію за віком).

Статтею 49 Закону №796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 55 Закону №796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

За правилами пункту 2 частини першої статті 55 Закону №796-XII, зокрема потерпілі від Чорнобильської катастрофи - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років мають право на зниження пенсійного віку на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Перелік необхідних документів для призначення пенсії передбачений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", який затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1.

Згідно з пунктом 2.1 вказаного Порядку для призначення пенсії за віком до заяви додаються наступні документи, що підтверджують особливий статус особи: посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Відповідно до статті 65 Закону №796-XII документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користуватися пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".

Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На час видачі позивачу 29.03.1994 Київською обласною державною адміністрацією посвідчення громадянина, який (яка) постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контрою (категорія 4) серії НОМЕР_1 діяв Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1992 року №501 (постанова втратила чинність згідно з постановою КМУ від 11.07.2018 № 551, далі - Порядок №501).

За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку №501 посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства.

Відповідно до пункту 6 Порядку №501 особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії 4, видаються посвідчення коричневого кольору, серія В.

Частиною першою статті 15 Закону №796-XII передбачено, що підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.

Відповідно до пункту 10 Порядку №501 (в редакції станом на час видачі позивачу посвідчення громадянина, евакуйованого із зони відчуження 2 категорії 20.04.1993) видача посвідчень провадиться: особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - на підставі довідки встановленого зразка (додаток № 7).

З наведеного випливає, що єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-XII, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Довідки про період проживання, роботи на забруднених територіях є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 в справі №599/564/17 та постанові Верховного Суду від 27.02.2018 в справі №344/9789/17.

Судом встановлено, що 29.03.1994 Київська обласна державна адміністрація видала позивачу посвідчення громадянина, який (яка) постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контрою (категорія 4) серії НОМЕР_1 (а.с.23).

Суд наголошує, що Закон №796-XII надає особам право на отримання пенсії зі зниженням віку на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років як особі, яка постійно проживала або постійно проживала чи постійно працювала або постійно працювала у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вона за станом на 1 січня 1993 року прожила або відпрацювала у цій зоні не менше 4 років.

Згідно з довідки про реєстрацію місця проживання особи від 01.01.2014, виданої виконавчим комітетом Фастівської міської ради Київської області, місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 з 24.07.1991 по 20.12.2013 (а.с. 53).

Також відповідно до довідки від 13.02.2012 №648, виданої виконавчим комітетом Фастівської міської ради Київської області, згідно з запису в будинковій книзі позивач з 1991 року і по даний час проживає за адресою: АДРЕСА_3 , водночас з 12.02.1965 по 1991 рік позивач була прописана і проживала за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 19).

Згідно постанови Кабінету Міністрів УРСР "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.07.1991 №106, місто Фастів Київської області віднесене до зони посиленого радіоекологічного контролю.

По досягненню пенсійного віку ОСОБА_1 звернулася до Фастівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області із заявою від 10.12.2018 про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Проте, пенсійним органом відмовлено позивачу у призначенні вказаної пенсії, посилаючись на те, що останньою не було надано довідки для підтвердження місця проживання (роботи) в зоні посиленого радіологічного контролю. При цьому, пенсійним органом зазначено, що за даними паспорта позивач зареєстрована в м. Фастові з 24.07.1991 (а.с. 14).

Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач наголошує, що згідно з записів трудової книжки ОСОБА_1 на момент аварії на момент аварії ЧАЕС проходила службу в органах внутрішніх справ по 22.08.1988, а з 24.08.1988 по 01.02.2012 - працювала у пологовому будинку АДРЕСА_1 .

Так, відповідно до відомостей про роботу, які містяться у трудовій книжці позивача від 08.08.1983 серії НОМЕР_2 (а.с. 46-48), ОСОБА_1 , зокрема:

- у період з 01.04.1985 по 22.08.1988 проходила службу в органах внутрішніх справ УМВС МВС УРСР;

- у період з 24.08.1988 і по даний час працює в пологовому будинку АДРЕСА_1 .

Отже, відповідач наголошує, що згідно з наданих документів позивач проживала та/або працювала у зоні посиленого радіологічного контролю до 01.01.1993 протягом 1 року та 8 місяців, тобто лише з 24.07.1991.

Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

У судовому засіданні по справі 17.01.2020 було допитано в якості свідка позивача по справі за її згодою - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка попереджена судом про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання та за відмову від надання показань за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України (а.с. 118).

Свідок ОСОБА_1 пояснила, що на момент аварії на ЧАЕС вона проживала в АДРЕСА_2 по АДРЕСА_2 АДРЕСА_4 ).

Свідок зазначила, що вона була там зареєстрована та проживала з народження разом із батьками. На момент аварії їй було 21 рік і вона працювала в Управлінні внутрішніх справ на транспорті в Лінійному відділі на станції "Фастів" в приймачі-розподільнику на посаді міліціонера, тобто службу проходила в місті Фастов Київської області, у той час як запис в трудовій книжці не містить конкретних місць проходження служби та посади, а запис робиться обласним апаратом - УМВС в Київській області.

Свідок ОСОБА_1 вказала, що в органах внутрішніх справ вона пропрацювала до 22.08.1988 р., а 24 серпня 1988 року позивач працевлаштувалась в пологовий будинок АДРЕСА_1 на посаду медсестри. Медичну освіту здобула в 4-ому медичному училищі м. Києва.

Свідок підтвердила, що проживала та проживає в м. Фастові постійно. В м. Києві житла не має. Так, до 1991 року вона проживала у будинку батьків за адресою АДРЕСА_2 . На роботу в пологовий будинок №5 м. Києва вона їздила з м. Фастів електричкою зі станції "Фастів" до станції "Караваєви дачі". Потім зі станції у м. Києві добиралася до місця роботи автобусним маршрутом №17 (зараз тролейбус №42) до автобусної зупинки "Севастопольська площа". Графік роботи "доба через троє", з 9:00 години ранку до 9:00 години ранку наступного дня.

Свідок ОСОБА_1 також зазначила, що 17.05.1986 року вона уклала шлюб з ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище позивача - ОСОБА_3 ) і чоловік переїхав жити до неї в будинок батьків. В 1991 році вони з чоловіком переїхали в квартиру АДРЕСА_5 , яка була видана чоловіку в локомотивному депо на станції "Фастів". В цій квартирі позивач була зареєстрована з 24.07.1991 по 20.12.2013, а в подальшому переїхала жити в будинок за адресою: АДРЕСА_6 .

Крім того, суд звертає увагу, що в матеріалах справи наявний акт від 14.11.2018 №149, складений Комітетом самоорганізації населення мікрорайону Заріччя, яким сусідами - ОСОБА_4 і ОСОБА_5 підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно проживала за адресою: АДРЕСА_4 з народження по липень місяць 1991 року (а.с. 45).

Наведене доводить факт того, що протягом періоду з моменту аварії на Чорнобильській АЕС позивач постійно проживає у м. Фастів Київської області.

Суд звертає увагу, що Законом України від 28 грудня 2014 року №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" внесено зміни до Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 27.02.1991 №791а-XII (далі - Закон №791а-XII).

Згідно з Законом України від 28.12.2014 №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" абзац п`ятий частини другої статті 2 Закону №791а-XII виключено, відтак із зон, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, виключено зону посиленого радіоекологічного контролю.

Крім цього, Законом України від 28.12.2014 №76-VIII виключено також статтю 23 Закону №796-ХІІ, яка встановлювала компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 4.

Вказані норми згідно Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 №76-VIII набрали чинності з 1 січня 2015 року.

Тобто, із 01.01.2015 виключено обумовлену територію проживання та виконання роботи з переліку територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

При цьому, оскільки належність позивача до осіб, потерпілих від Чорнобильської катастрофи 4 категорії, відповідачем не оспорювалась, посвідчення не визнано недійсним та не скасовано в установленому Законом порядку, позивач має право на користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, зокрема призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19 червня 2018 року в справі №287/39/17-а.

Суд також зауважує, що жодних змін у правовому регулюванні статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи в Законі №796-ХІІ не відбулось.

Отже виключення законодавцем з 01.01.2015 з правового поля зони посиленого радіоекологічного контролю не позбавляє особу статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4, оскільки наявність такого статусу пов`язана, зокрема, з фактом постійного проживання або постійної роботи чи постійного навчання на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови проживання або роботи чи постійного навчання станом на 1 січня 1993 року у цій зоні не менше чотирьох років, в той час як зона посиленого радіоекологічного контролю існувала до 01.01.2015.

З огляду на наведене, встановлені судом обставини справи дають підстави для висновку, що ОСОБА_1 до 01.01.2015 більше 28 років проживала у зоні посиленого радіоекологічного контролю, в тому числі станом на 1 січня 1993 року проживала у цій зоні не менше чотирьох років, що відповідно до абзацу шостого пункту 2 частини першої статті 55 Закону №796-ХІІ дає право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, на 5 років, тобто 1 рік за 3 роки проживання, але не більше 5 років.

Відповідно до таблиці, яка розміщена на офіційних веб-сайтах Головних управлінь Пенсійного фонду України у відповідних областях про визначення віку виходу на пенсію жінок відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ вбачається, що для жінок, які мають право на зниження пенсійного віку на 5 років та народились в період з 01.10.1964 по 31.03.1965 (дата народження позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 ) вік виходу на пенсію становить 53 роки 6 місяців.

19 червня 2018 року позивачу виповнилося 53 роки 6 місяців.

Отже, суд встановив, що позивач фактично досягнула віку, визначеного статтею 26 Закону №1058-IV з врахуванням зменшення 19 червня 2018 року, а тому має право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ.

Щодо дати призначення вказаної пенсії, суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

У пункті 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 встановлено, що днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

З матеріалів справи слідує, що заяву про перехід на пенсію за віком позивач подала 10.12.2018, звернувшись до Фастівського об`єднаного управлінні Пенсійного фонду України Київської області, тобто пізніше трьох місяців з дня досягнення ОСОБА_1 пенсійного віку (19.06.2018).

Отже, відповідно днем призначення позивачу пенсії за віком є день звернення позивача за такою пенсією, тобто 10.12.2018.

Частиною першою статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною першою статті 77 КАС України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, у яких обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема щодо призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку.

В свою чергу відмова у призначенні пенсії позивачу зі зменшенням пенсійного віку згідно з статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як особі, що працювала або проживала на територіях радіоактивного забруднення, яка викладена в рішенні Фастівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 19.12.2018 №70, є протиправною.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з пунктом четвертим частини першої статті 5 КАС України адміністративний позов може містити вимогу про зобов`язання відповідача суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

За приписами пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Аналізуючи дані положення Кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Приймаючи до уваги встановлення судом протиправності відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 зі зменшенням пенсійного віку як особі, що працювала або проживала на територіях радіоактивного забруднення відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" суд вважає за необхідне задовольнити позовну вимогу про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку, починаючи з 10.12.2018.

При цьому суд зазначає, що 22.08.2018 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №628 "Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України", пунктом 1 якої встановлено реорганізувати деякі територіальні органи Пенсійного фонду України шляхом приєднання до окремих органів Пенсійного фонду України за переліком згідно з додатком.

Так, відповідно до Додатку до вказаної Постанови Фастівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.

Згідно частини четвертої статті 87 Цивільного кодексу України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Частиною першою статті 104 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій Фастівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області (ЄДРПОУ - 37583191) припинено 01.08.2019, номер запису - 13611120016001283.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області є правонаступником Фастівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, а отже має певне коло прав та обов`язків останнього.

Таким чином Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області є належним відповідачем щодо позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку, починаючи з 10.12.2018.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до вимог частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір на суму 768,40 грн., що підтверджується квитанцією від 30.05.2019 №86, оригінал якої міститься в матеріалах справи (а.с. 3), який підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - відповідача в справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд

вирішив:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Фастівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 19.12.2018 №70, яким відмовлено у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку згідно зі статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як особі, що працювала або проживала на територіях радіоактивного забруднення.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 10.12.2018.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_7 ) судовий збір у сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код 22933548, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 40).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено та підписано - 24.03.2020.

Суддя Кушнова А.О.