Рішення

від 24.03.2020 по справі 826/4015/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2020 року м. Київ № 826/4015/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інжбетон Україна" до про Державної фіскальної служби України визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інжбетон Україна" (далі - ТОВ "Інжбетон Україна") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації № 504385/40085383 від 28.12.2017;

- зареєструвати податкову накладну № 3 від 27.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при прийнятті спірного рішення контролюючий орган грубо порушив вимоги чинного законодавства. Зокрема, при зупиненні реєстрації податкової накладної відповідач не зазначив ні конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, ні конкретного переліку документів, встановленого наказом № 567. Також, рішення про відмову у реєстрації податкової накладної не містить чіткого формулювання підстави для його прийняття. Вважає, що ТОВ "Інжбетон Україна" було подано вичерпний перелік документів, які засвідчують факт здійснення господарських операцій позивача з ТОВ "Залізобетонні рішення", а тому у відповідача не було правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної.

Ухвалою суду від 16.03.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 826/4015/18 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

11.04.2018 представником відповідача Безсмертною М.В. подано до суду відзив на позовну заяву, за змістом якого останній просить суд відмовити у задоволенні позову. Пояснила, що у повідомленні щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній, реєстрація якої була зупинена, позивач надав лише три документа, у той час як у поясненнях останній посилається на договори, додаткові угоди, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, які не були подані контролюючому органу.

12.04.2018 представником відповідача Шевченко І.Д. подано до суду відзив на позовну заяву, у якому остання зазначила, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

04.09.2017 між ТОВ "Інжбетон Україна" (Контрагент) та ПАТ "Миронівський хлібопродукт" в особі відокремленого підрозділу "Птахофабрика "Вінницький бройлер" (Сторона, далі - МХП) укладено договір поставки № 339, за умовами якого Контрагент зобов`язується у встановлені строки передати у власність МХП для подальшого використання в господарській діяльності товар, зазначений у додатку до договору, а МХП прийняти та сплатити певну грошову суму за товар.

Пунктом 1.2 вказаного договору визначено, що невід`ємними частинами договору, які визначають зобов`язання Сторін та регулюють його окремі положення, є:

Додаток № 1 - предмет, строки та порядок оплати товару, застереження про зміну ціни, максимальну суму договору, строки поставки товару, відповідальність;

Додаток № 2 - специфікація та/або видаткова накладна, яка містить найменування (вид товару), вартість, кількість, одиницю виміру, термін та місце поставки.

Так, додатком № 1 від 04.09.2017 до договору поставки від 04.09.2017 № 339 Сторони погодили, що предметом поставки є залізобетонні водовідвідні лотки, точний асортимент та найменування товару визначається в додатку № 2 (Специфікації). Поставка товару здійснюється на умовах СРТ (склад покупця: бригада з вирощування курчат бройлерів № 42, яка розташована на території Михайлівської сільської ради Тульчинського району, Вінницької області) в редакції офіційних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс-2010. Також визначено умови оплати, шляхом перерахування грошової суми на поточний банківський рахунок контрагента не пізніше першого платіжного дня по закінченню строку 5 банківських днів з моменту підписання сторонами видаткової накладної на товар.

Згідно специфікації № 1 від 04.09.2017 до договору поставки від 04.09.2017 № 339 Сторони погодили, що у термін до 30.11.2017 ТОВ "Інжбетон Україна" зобов`язується поставити покупцеві залізобетонний водовідвідний лоток типу Л 8-8 у кількості 144 шт. та залізобетонний водовідвідний лоток типу Л 12-8 у кількості 153 шт.

З видаткової накладної № 990 вбачається, що 27.11.2017 ТОВ "Інжбетон Україна" поставило, а відокремлений підрозділ "Птахофабрика "Вінницький бройлер" ПАТ "Миронівський хлібопродукт" прийняло 2 лотка Л 15-8 та 2 лотка Л 8-8, загальною вартістю 45792,00 грн.

За фактом поставки товару ТОВ "Інжбетон Україна" складено податкову накладну від 27.11.2017 № 3 та 14.12.2017 направлено останню до ЄРПН.

З квитанції № 1 вбачається, що 14.12.2017 реєстрацію зазначеної податкової накладної від 27.11.2017 зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України. Податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 6810. Підприємству було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН.

На виконання зазначених вимог, 21.12.2017 позивачем були подані письмові пояснення, у яких останній зазначив про наявність усіх первинних документів, які підтверджують придбання ТОВ "Інжбетон Україна" реалізованого відокремленому підрозділу "Птахофабрика "Вінницький бройлер" ПАТ "Миронівський хлібопродукт" товару. Акцентував увагу і на достатності у ТОВ "Інжбетон Україна" трудових ресурсів для виконання умов договору поставки.

28.12.2017 відповідачем прийнято рішення № 504385/40085383 про відмову у реєстрації податкової накладної від 27.11.2017 № 3. Мотивуючи прийняте рішення, відповідач зазначив про надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач оскаржив його у адміністративному порядку, проте рішенням від 08.02.2018 № 13840/40085383 Комісія з питань розгляду скарг ДФС залишила скаргу ТОВ "Інжбетон Україна" без задоволення.

Вважаючи протиправним рішення відповідача про відмову у реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:

постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Відповідно до пункту 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Згідно з пунктом 74.2 статті 74 ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 74.3 статті 74 ПК України передбачено, що зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

За визначенням пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246) податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 встановлено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Наведена норма кореспондує положенням підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, відповідно до якої у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з підпунктом 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зі змісту квитанції № 1 від 14.12.2017 вбачається, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної від 27.11.2017 № 3 стала відповідність останньої пункту 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 N 567 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за N 753/30621 (далі - Критерії, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60 % - від 0,02 до 0,03; більше 50 % - від 0,015 до 0,02; більше 40 % - від 0,01 до 0,015, більше 30 % - від 0,005 до 0,01, більше 20 % - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб`єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі;

3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної/розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпунктах 2, 3 цього пункту, реєстрація такої (такого) податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 N 567, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за N 754/30622, затверджено Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік).

Відповідно до пункту 1 Переліку вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року N 567 (далі - Критерії):

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв:

договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв:

договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить на користь висновку, що у разі виявлення контролюючим органом відповідності податкової накладної пункту 6 Критеріїв, останній зобов`язаний чітко вказати, якому саме з критеріїв відповідає податкова накладна та вказати конкретний перелік документів, який необхідно надати платнику податків для прийняття ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної.

Разом з тим, суд констатує, що квитанція № 1 від 14.12.2017 про зупинення реєстрації податкової накладної містить загальне посилання на пункт 6 Критеріїв, без зазначення конкретного виду критерію. У свою чергу, відсутність чіткого визначення відповідачем критерію позбавляє платника податків можливості встановити, які саме документи необхідно надати контролюючому органу для прийняття останнім рішення про реєстрацію податкової накладної.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було надано контролюючому органу документи на підтвердження обставин фактичної поставки відокремленому підрозділу "Птахофабрика "Вінницький бройлер" ПАТ "Миронівський хлібопродукт" товарів, а саме: видаткову накладну від 27.11.2017 № 990, товарно-транспортну накладну від 27.11.2017 № Р990 та довіреність на отримання товару від 31.10.2017 № ВБ100002110.

У свою чергу, висновок відповідача про виявлену розбіжність обсягів постачання обсягам придбання спростовується не тільки матеріалами справи, а й даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Так, з матеріалів справи вбачається, що реалізований позивачем товар відокремленому підрозділу "Птахофабрика "Вінницький бройлер" ПАТ "Миронівський хлібопродукт" був придбаний Товариством у ТОВ "Залізобетонні рішення" на підставі договору поставки від 01.02.2017 № 025, копія якого наявна у матеріалах справи.

Відповідно до платіжного доручення від 23.11.2017 № 1413 ТОВ "Інжбетон Україна" здійснило передплату за поставлений товар у розмірі 100000,00 грн.

Згідно видаткової накладної № 1164 25.11.2017 ТОВ "Залізобетонні рішення" здійснило поставку ТОВ "Інжбетон Україна" 2 лотка Л 12-8 та 2 лотка Л 8-8.

За фактом надходження коштів від ТОВ "Інжбетон Україна" 25.11.2017 ТОВ "Залізобетонні рішення" склало податкову накладну від 23.11.2017 № 163, яка 08.12.2017 зареєстрована у ЄРПН.

Таким чином, на момент реєстрації спірної податкової накладної у ЄРПН була наявна інформація про обсяг придбаного товару ТОВ "Інжбетон Україна", що свідчить про відсутність розбіжностей між обсягом постачання та обсягом придбання.

Враховуючи встановлені обставини, суд зазначає, що виявлена відповідачем розбіжність була належним чином обґрунтована платником податків при поданні пояснень та таблиці даних платника податку.

Відповідно до підпункту 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Положеннями пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 N 190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" передбачено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Аналіз наведеної правової норми свідчить на користь висновку, що у рішенні про відмову у реєстрації податкової накладної повинна бути зазначена чітка підстава відмови.

Натомість, зі змісту оскаржуваного рішення відповідача взагалі неможливо встановити, що саме слугувало підставою для його прийняття, а саме: чи надані платником податку копії документів складені з порушенням законодавства, чи надані документи не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Встановлені обставини свідчать на користь висновку, що рішення відповідача про відмову у реєстрації податкової накладної не відповідає критеріям правомірності, встановлених частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суперечить встановленим у ході судового розгляду справи обставинам та є підставою для скасування останнього.

Пунктом 20 Порядку № 1246 встановлено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Враховуючи, що судом встановлено відсутність у відповідача правових підстав як для зупинення, так і для відмови у реєстрації податкової накладної шляхом прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов`язання відповідача зареєструвати в ЄРНП податкову накладну від 27.11.2017 № 3 датою її фактичного надходження - 14.12.2017.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжбетон Україна" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 5, ідентифікаційний код 40085383) задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ідентифікаційний код 39292197) від 28.12.2017 № 504385/40085383.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ідентифікаційний код 39292197) зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжбетон Україна" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 5, ідентифікаційний код 40085383) від 27.11.2017 № 3 датою її фактичного надходження - 14.12.2017.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ідентифікаційний код 39292197) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжбетон Україна" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 5, ідентифікаційний код 40085383) 1762,00 грн сплаченого судового збору.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.П. Катющенко