П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 березня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/5626/19 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І.В.
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,
суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д.,
при секретарі - П`ятіній В.В.,
за участю представника відповідача Проценко О.М.,
позивача ОСОБА_1 ,
свідка ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеського міського центру зайнятості про скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог.
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом про скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що 10.12.2018 позивач був зареєстрований за статусом безробітний в Одеському міському центрі зайнятості, а з 20.06.2019 - знятий відповідно до наказу від 20.06.2019 № НТ 19062. Остання виплата соціальної допомоги проведена 18.01.2019. Також з боку центру зайнятості висунута претензія про відшкодування незаконно отриманих коштів через неповідомлення ОМЦЗ про перебування у трудових відносинах із ТОВ Стар Медіа в періоді з 02.11.2018 по 28.12.2018. Позивач зазначав, що 16 та 17 листопада 2018 року він взяв участь у знімальному процесі у якості актора масових сцен, за що отримав грошову винагороду у розмірі 150 грн готівкою від ТОВ Стар Медіа . Однак після 17.11.2018 позивач у жодних відносинах із ТОВ Стар Медіа не перебував, тобто ним надано разові послуги до постановки на облік в ОМЦЗ. У своєму рішенні відповідач посилається на лист, наданий з боку ТОВ Стар Медіа № 80 від 03.04.2019, у якому зазначено, що позивач нібито співпрацював з ТОВ Стар Медіа у період з 02 листопада по 28 грудня 2018 року в якості актора масових сцен під час зйомок художнього фільму Принцип удовольствия . Проте відповідно до листа ТОВ Стар Медіа № 101 від 11.04.2019 згідно з виробничими даними знімальної групи позивач брав участь у зйомках кінострічки Принцип удовольствия у листопаді місяці, але договір з ТОВ Стар Медіа спочатку не мав проставленої дати, а був датований з боку ТОВ Стар Медіа лише після доставки договору до офісу компанії у м. Київ у період з 21.12-28.12 2018 року. Датувати договір листопадом 2018 року, коли саме й відбувалися зйомки, TOB Стар Медіа не стало через внутрішні бухгалтерські особливості. Підставою припинення реєстрації безробітного відповідно до статті 45 Закону України Про зайнятість населення було встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг). Проте відповідач під час прийняття оскаржуваних рішень не встановив, в який саме день позивачем були надані оплачувані послуги ТОВ Стар Медіа : до чи після постановлення на облік як безробітного. Відповідно до Акту № 961 від 16.04.2019 позивач нібито перебував у трудових відносинах з ТОВ Стар медіа з 02.11.2018 по 28.12.2018, проте це не відповідає дійсності, адже в жодних документах, які були в наявності у відповідача, не зазначено, що позивач перебував саме в трудових відносинах в розумінні цього значення відповідно до Кодексу законів про працю. Натомість у листі № 80 від 03.04.2019 та довідці №38 від 01.03.2019, наданих з боку ТОВ Стар медіа , зазначено, що позивачем була укладена цивільно-правова угода про здійснення разових оплачуваних послуг, а не трудовий договір, що не може свідчити про перебування позивач в трудових відносинах з ТОВ Стар медіа протягом зазначеного часу. Отже, для прийняття рішення щодо подальшого перебування позивача на обліку відповідач повинен був встановити, в який саме день позивачем були виконані оплачувані послуги, зазначені в цивільно-правовій угоді, чого відповідачем зроблено не було.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 27 листопада 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовив.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:
- суд першої інстанції не дослідив коли саме були надані оплачувані послуги спростовуються матеріалами справи;
- лист від ТОВ Стар медіа № 18 від 24.01.2020.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Обставини справи.
Суд першої інстанції встановив, що на підставі поданої ОСОБА_1 заяви про надання статусу безробітного від 10.12.2018 Одеським міським центром зайнятості позивачу надано статус безробітного з 10.12.2018, відповідно до наказу про надання статусу безробітного від 14.12.2018 № НТ 181214.
Відповідно до наказу центру зайнятості від 17.12.2018 № НТ 181217 позивачу було призначено та розпочато виплату допомоги по безробіттю без урахування страхового стажу, починаючи з 17.12.2018.
На підставі інформації, отриманої з Реєстру застрахованих осіб, працівником центру зайнятості було встановлено факт зайнятості ОСОБА_1 на підставі укладеного з ТОВ Стар Медіа цивільно-правового договору про участь у зйомках за винагороду від 02.11.2018 № 02/11/18-САМ/ПУ.
Зокрема, Київський міський центр зайнятості за запитом Одеського міського центру зайнятості провів розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення ОСОБА_1 , за результатом якого було підтверджено факт укладання відповідачем договору цивільно-правового характеру з ТОВ Стар медіа про участь у зйомках аудіовізуального твору 02.11.2018 № 02/11/18-САМ/ПУ, згідно з яким він надавав послуги в період з 02.11.2018 по 28.12.2018 за винагороду.
Розрахунок за договором проводився згідно акту прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг) і прав від 28.12.2018 б/н. Сума виплаченої позивачу винагороди становила 400 (чотириста) гривень.
В ході розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, проведеного у відповідності до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 № 60/62, досліджено:
лист від ТОВ Стар медіа (ЄДРПОУ 34001604) від 03.04.2019 № 80, яким підтверджено факт укладання з позивачем договору цивільно-правового характеру про надання послуг за винагороду та саме фактичне надання послуг у період з 02.11.2018 по 28.12.2018;
договір цивільно-правового характеру, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ Стар медіа про надання послуг за винагороду 02.11.2018 № 02/11/18-САМ/ПУ (далі-Договір), підписаний позивачем;
акт прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг) і прав до Договору від 28.12.2018 б/н, підписаний позивачем, яким підтверджено той факт, що ОСОБА_1 брав участь у зйомках масових сцен та виконав умови Договору за винагороду у сумі 400 (чотириста гривень 00 копійок), яку отримав саме 28.12.2018;
довідку ТОВ Стар медіа від 01.03.2019 № 38, якою підтверджено факт укладання з позивачем договору цивільно-правового характеру про надання послуг за винагороду і фактичне надання послуг у період з 02 листопада 2018 року по 28 грудня 2018 року;
лист-відповідь ТОВ Стар медіа від 11.04.2019 №101, яким підтверджено факт укладання з позивачем договору цивільно-правового характеру про надання послуг за винагороду та період угоди з 02.11.2018 по 28.12.2018;
акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 16.04.2019 № 961.
Водночас інформацію про укладання договору та виплату винагороди позивачу 28.12.2019 за актом, а також щодо суми виплачених коштів було надано роботодавцем до податкового органу та до пенсійного фонду і відповідна інформація автоматично підтягнулась до Реєстру застрахованих осіб Єдиної інформаційно-аналітичної системи Державної служби зайнятості України за обміном даних з пенсійним фондом, що унеможливлювало подальшій розрахунок у даній системі зайнятій особі допомоги по безробіттю.
Вищезазначені обставини щодо укладення ОСОБА_1 з ТОВ Стар медіа договору цивільно-правового характеру про надання послуг за винагороду від 02.11.2018 № 02/11/18-САМ/ПУ позивачем не оспорюються, а підписання акту прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг) і прав до договору від 28.12.2018 б/н ним підтверджується.
В той же час позивач вважає неправомірним наказ від 20.06.2019 № НТ 190620 про зняття позивача з реєстрації в ОМЦЗ і припинення виплат, зважаючи на те, що фактично він був задіяний у знімальному процесі в якості актора масових сцен лише 16-17 листопада 2018 року та по закінченню процесу отримав грошову винагороду в розмірі 150 грн від ТОВ Стар медіа . Після 17.11.2018 позивач будь-яких відносин із ТОВ Стар медіа не мав, а тому надання разової оплачуваної послуги відбулося до його звернення до центру зайнятості.
Як на підтвердження зазначеного позивач посилався на лист ТОВ Стар медіа від 11.04.2019 № 101, відповідно до якого ТОВ Стар медіа підтвердило, що гр. ОСОБА_1 співпрацював з Товариством на підставі договору № 02/11/18-САМ/ПУ в якості актора масових сцен під час зйомок національного художнього фільму Принцип насолоди протягом двох знімальних днів з гонораром 400 грн. Період угоди з 02.11.2018 по 28.12.2018. Конкретна дата зйомок в угоді не виділяється, не є істотною умовою договору і не погоджена, як така, сторонами договору. Сторона ТОВ Стар медіа підписала договір, щойно отримавши його.
Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.
Висновок суду першої інстанції.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що особа, яка виконує роботи відповідно до укладеного цивільно-правового договору, предметом якого є діяльність, що спрямована на отримання доходу за рахунок виконання власними силами робіт, є зайнятою особою в розумінні статті 1 Закону України "Про зайнятість населення".
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, Закону України Про зайнятість населення , Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття .
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На підставі пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України Про зайнятість населення від 05 липня 2012 року № 5067-VI (далі - Закон №5067-VI), безробіття - соціально-економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування.
За правилами пункту 1 частини 1 статті 43 вказаного Закону визначено, що статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.
Відповідно до пункту 7 частини 1 вказаної статті передбачено, що зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов`язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім`ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб`єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про зайнятість населення" до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.
Умови виплати допомоги по безробіттю, визначені статтею 22 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , пов`язуються з початком настання безробіття, тобто наданням особі статусу безробітного.
За змістом частин 2, 3 статті 36 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. У разі виїзду особи, зареєстрованої в установленому порядку як безробітна, за межі України з метою працевлаштування чи здійснення іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку, така особа зобов`язана повідомити про це державну службу зайнятості.
Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
На підставі пункту 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 60/62 від 13.02.2009, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.
Якщо відомості про доходи особи, на підставі яких призначено матеріальне забезпечення, є недостовірними з вини роботодавця, центри зайнятості проводять перерахунок страхових виплат з дня їх призначення. Суми незаконно виплачених коштів повертаються роботодавцем. Виплата коштів, недоотриманих особою внаслідок зниження суми страхових виплат, здійснюється за рахунок коштів Фонду.
Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою відповідно до пункту 7 цього Порядку.
За правилами частини 1 статті 31 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі: 1) працевлаштування безробітного; 2) поновлення безробітного на роботі за рішенням суду; 3) вступу до навчального закладу на навчання з відривом від виробництва; 4) відрахування із навчального закладу; 5) призову на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу; 6) набрання законної сили вироком суду про позбавлення волі безробітного або направлення його за рішенням суду на примусове лікування; 7) призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку; 8) призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості; 9) подання письмової заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку; 10) подання письмової заяви про відмову від послуг державної служби зайнятості; 11) зміни місця проживання; 12) закінчення строку їх виплати; 13) зняття з обліку за невідвідування без поважних причин державної служби зайнятості 30 і більше календарних днів; 14) відмови безробітного від двох пропозицій підходящої роботи або від двох пропозицій проходження професійної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості, у тому числі осіб, які вперше шукають роботу та не мають професії (спеціальності); 15) відмови від роботи за спеціальністю, професією, набутою після професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості; 16) смерті безробітного.
Згідно з підпунктом 1 пункту 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 № 198, передбачено, що центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітних, зокрема, з дня укладення цивільно-правового договору щодо виконання робіт (надання послуг).
Відповідно до частини 1 статті 34 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття Фонд має право, зокрема, отримувати необхідні пояснення (у тому числі в письмовій формі) з питань, що виникають під час перевірки; стягувати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені законом за порушення вимог цього Закону; стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.
За змістом акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття № 961 від 16.04.2019 за участю головного бухгалтера роботодавця А.В. Руденко та керівника ТОВ Стар Медіа О.Ю. Пантелеймонової встановлено, що ОСОБА_1 надавав на користь ТОВ Стер Медіа оплачувані послуги в період з 02.11.2018 по 28.12.2018 в якості актора. Будь-яких пояснень з боку роботодавця, зокрема, на які посилається позивач у позовній заяві, по цьому факту в акті розслідування не зазначено.
Отже, прийняття оскаржуваного наказу відповідачем обумовлено фактом укладанням позивачем цивільно-правового договору зі строком дії 02.11.2018-28.12.2018 та отриманням доходу за ним у період перебування його на обліку як безробітного та отримання допомоги по безробіттю.
Водночас пояснення позивача про те, що датування договору листопадом 2018 року, а не груднем 2018 року (коли позивач вже перебував на обліку як безробітний, а саме з 10.12.2018), відбулося через внутрішні бухгалтерські особливості ТОВ Стар медіа є неспроможними та не заслуговують на увагу. Зокрема, на договорі проставлена дата його укладення - 02.11.2018, а на акті виконаних робіт за вказаним договором проставлена дата - 28.12.2018. В листі ТОВ Стар медіа від 11.04.2019 № 101 Товариство також вказує, що період угоди складав: з 02.11.2018 по 28.12.2018, тобто в періоді, коли ОСОБА_1 обліковувався як безробітний та отримував соціальну допомогу. В той же час конкретна дата зйомки не є істотною умовою договору, так як не погоджується сторонами договору.
На підставі пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
За правилами частини 1 статті 215 ЦК України установлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, частинами третьою, п`ятою статті 203 ЦК України, згідно з якими волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі, а правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до частини 1 статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента, визначені умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
На підставі частини 1 статті 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
З огляду на договір участі у зйомках аудіовізуального твору № 02/11/18-САМ/ПУ від 02.11.2018, винагорода Виконавця ( ОСОБА_1 ) за договором включає в себе винагороду за участь у зйомках масових сцен фільму, передачу (відчуження) виключеного майнового права на виконання в повному обсязі і становить 400 грн. Сторони підтверджують, що виплатою цієї суми вичерпуються зобов`язання Студії (ТОВ Стар медіа ) з виплати винагороди Виконавцю (пункт 5.1.).
Винагорода виплачується готівковими коштами з каси Студії після підписання Сторонами акта про надані послуги. Із сум винагороди утримуються податки, збори згідно з чинним законодавством (пункт 5.2).
Суд встановив, що акт прийому-передачі виконання робіт (надання послуг) і прав по договору участі у створенні аудіовізуального твору № 02/11/18-САМ/ПУ від 02.11.2018 підписано сторонами 28.12.2018, за яким сума винагороди за участь у зйомках масових сцен ОСОБА_1 склала 400 грн.
За правилами частини 3 статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Слід зазначити, що в цій справі відсутній спір між сторонами договору: ТОВ Стар медіа та ОСОБА_1 щодо неналежного виконання договору участі у зйомках аудіовізуального твору № 02/11/18-САМ/ПУ від 02.11.2018, або заперечення позивачем його дійсності та оскарження в судовому порядку. Втім, в даному спорі позивач фактично заперечує тривалість дії цього договору у періоді з 02.11.2018 по 26.12.2018, зважаючи на те, що фактично договір було виконано 16-17 листопада 2018 року.
Юридичні факти це конкретні обставини, з якими норма права пов`язує виникнення визначених юридичних наслідків. Передумовами правовідносин є юридичні факти, модель яких фіксується в гіпотезі юридичних норм. Однією з найважливіших вимог до юридичних фактів є їх юридична надійність. Це така характеристика факту, що відображає, з одного боку, сталість його зв`язку із соціальною ситуацією, а з іншого - стабільність його соціального змісту.
Належне оформлення правовідносин між договірними сторонами покликане задокументувати не тільки мету договору, але також й запобігти ймовірним негативним наслідкам для його сторін, передбачити ризики неналежного та неякісного виконання умов договору, порушення строків та інших умов, з метою чого й здійснюється юридичне оформлення фактів, наприклад актів виконаних робіт.
Отже позивач не може посилатись одночасно на дійсність договору № 02/11/18-САМ/ПУ від 02.11.2018, за пунктом 5.2 якого винагорода виплачується готівковими коштами з каси Студії після підписання Сторонами акта про надані послуги, який в даному випадку підписано 28.12.2018, та поруч із цим заперечувати підписання вказаного акту прийому-передачі виконаних робіт 28.12.2018, так як це суперечить принципу визначеності.
Водночас, в позові ОСОБА_1 стверджує, що в періоді дії договору 16-17 листопада 2018 року йому сплатили 150 грн, чим було вичерпано вказані правовідносини, що не узгоджується з відомостями ТОВ Стар медіа , наданими в листі № 38 від 01.03.2019, відповідно до якого в періоді 02.11.2018 по 28.12.2018 ТОВ Стар медіа на користь актора ОСОБА_1 було сплачено гонорар в розмірі 400 грн, з яких утримано 78 грн податків та зборів (до сплати 322 грн). Тобто замовником оплачуваних послуг позивача не тільки стверджується про більший період дії договору - до 28.12.2018, яке це передбачено положеннями самого договору, але й про більшу суму сплаченої винагороди - 400 грн, замість 150 грн.
Отже на підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки особа, яка виконує роботи відповідно до укладеного цивільно-правового договору, предметом якого є діяльність, що спрямована на отримання доходу за рахунок виконання власними силами робіт, є зайнятою особою в розумінні статті 1 Закону України "Про зайнятість населення". А відтак неповідомлення центру зайнятості про укладення цивільно-правового договору та отримання доходу за ним, що підтверджується копіями договору про надання послуг № 02/11/18-САМ/ПУ від 02.11.2018 та акта прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг) і прав до цього договору від 28.12.2018 (які підписані позивачем) є порушенням частини 2 статті 36 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття .
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, зокрема у постанові від 02 жовтня 2018 року по справі, адміністративне провадження № К/9901/30324/18.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В ході розгляду справи позивач не довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.
Доводи апеляційної скарги.
Посилання позивача на пояснення свідка ОСОБА_2 апеляційний суд відхиляє, адже вони фактично направлені на визнання недійсним договору № 02/11/18-САМ/ПУ від 02.11.2018 в частині терміну його дії з підстав передбачених статтею 215 Цивільного кодексу України. Проте адміністративний суд не наділений такими повноваженнями, оскільки це виключна компетенція суду в межах розгляду справи за правилами ЦПК України.
Крім того, пояснення свідка ОСОБА_2 , що він не укладав договір та акти прийому-передачі виконаних угод та пояснення, що зйомки здійснювались у листопаді 2018 року є недостатніми для скасування оскаржуваного рішення, оскільки останнє прийняте з урахуванням, зокрема, листа ТОВ Стар медіа від 11.04.2019 № 101, договору № 02/11/18-САМ/ПУ від 02.11.2018, акту прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг) і прав до договору від 28.12.2018 б/н.
Крім того, з пояснень ОСОБА_2 не вбачається, що останній контролював абсолютно всі зйомки масових сцен.
Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не дослідив коли саме були надані оплачувані послуги спростовуються матеріалами справи.
Зокрема, на договорі проставлена дата його укладення - 02.11.2018, а на акті виконаних робіт за вказаним договором проставлена дата - 28.12.2018. В листі ТОВ Стар медіа від 11.04.2019 № 101 Товариство також вказує, що період угоди складав: з 02.11.2018 по 28.12.2018, тобто в періоді, коли ОСОБА_1 обліковувався як безробітний та отримував соціальну допомогу.
Посилання апелянта на лист від ТОВ Стар медіа № 18 від 24.01.2020 колегія суддів також не сприймає, оскільки останній датований 24.01.2020, проте оскаржуваний наказ № НТ 190620 про зняття позивача з реєстрації в ОМЦЗ і припинення виплат датований 20.06.2019.
Водночас позивач не позбавлений права звернутися до Одеського міського центру зайнятості щодо перегляду рішення, якщо доведе, що відомості про доходи від ТОВ Стар медіа є недостовірними.
Інші доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Отже, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року у справі № 420/5626/19 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Дата складення та підписання повного тексту судового рішення - 25 березня 2020 року.
Головуючий: О.І. Шляхтицький
Суддя: Г.В. Семенюк
Суддя: С.Д. Домусчі
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.03.2020 |
Оприлюднено | 25.03.2020 |
Номер документу | 88406026 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Шляхтицький О.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні