Рішення

від 16.03.2020 по справі 905/2050/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, НОМЕР_1

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.03.2020 Справа № 905/2050/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю.В.

при секретарі судового засідання Лисих О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю Сейв Індастрі (79019, Львівська область, місто Львів, Шевченківський район, вулиця Гайдамацька, будинок 11, офіс 7; адреса для листування: 49023, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Мануйлівський, будинок 17 (а/с 1556); код ЄДРПОУ: 40095412)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Метрика (84200, Донецька область, місто Дружківка, вулиця Привокзальна, будинок 8а; код ЄДРПОУ: 37255153)

про стягнення 49 520,00 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача : не з`явився

від відповідача : не з`явився

С У Т Ь С П О Р У

Товариство з обмеженою відповідальністю ВБА ПАК (нині - товариство з обмеженою відповідальністю Сейв Індастрі ) звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Метрика про стягнення 49 520,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань з оплати відвантаженого товару, згідно усної домовленості між позивачем та відповідачем, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в сумі 49 520,00 грн.

Позивач під час розгляду даної справи наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі та посилався на те, що ним належним чином було виконано умови договору, однак відповідачем свої грошові зобов`язання на момент подання до суду вказаного позову не були виконані в повному обсязі.

Представник відповідача під час розгляду даної справи частково заперечував проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що станом на 08.11.2019 згідно бухгалтерського обліку товариства заборгованість перед позивачем складає 44 520,00 грн. у зв`язку із частковим погашенням ним заборгованості на суму 5 000 грн. Представник відповідача наголошував, що товариство з обмеженою відповідальністю ВБА ПАК не повідомляло його про зміну свого найменування на товариство з обмеженою відповідальністю Сейв Індастрі .

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Як зазначено в ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомлених представників сторін істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи учасників судового процесу суд, -

В С Т А Н О В И В

05.03.2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю ВБА ПАК (далі - постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Метрика (далі - покупець) було досягнуто усної домовленості на поставку товару контейнери м`які поліпропіленові з вкладишами , відповідно до якої відповідачу було відвантажено товару на загальну суму 212 472,00грн.

Як свідчать матеріали справи, постачальником були здійснені поставки товару:

- 15.03.2019 у кількості 600 шт. на суму 69 624,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 219 від 15.03.2019;

- 10.05.2019 у кількості 600 шт. на суму 71 424,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 417 від 10.05.2019;

- 11.06.2019 у кількості 600 шт. на суму 71 424,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 494 від 11.06.2019.

Факт постачання позивачем товару на вказану суму підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, що містяться в матеріалах справи.

Факт постачання позивачем товару на вказану суму з боку відповідача не спростований.

Разом із цим, станом на 29.10.2019 відповідачем частково проведена оплата за отриманий товар, а саме:

- 06.03.2019 на суму 21 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №712 від 06.03.2019;

- 08.05.2019 на суму 48 624,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1468 від 08.05.2019;

- 08.05.2019 на суму 10 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1469 від 08.05.2019;

- 10.06.2019 на суму 73 328,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2117 від 10.06.2019;

- 19.09.2019 на суму 10 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №4190 від 19.09.2019.

Як зазначає позивач, він звертався до відповідача з досудовою вимогою № 0503/01 від 16.08.2019 з проханням сплатити заборгованість, яка залишена відповідачем без відповіді.

Наведені обставини зумовили звернення позивача до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Оцінюючи правомірність заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у спонуканні відповідача до виконання грошових зобов`язань за укладеним договором.

Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.2 ст.205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Враховуючи зазначене, судом встановлено, що між сторонами укладено договір поставки у спрощений спосіб шляхом отримання відповідачем поставленого товару на підставі видаткових накладних № 219 від 15.03.2019, № 417 від 10.05.2019 та № 494 від 11.06.2019, що не суперечить вимогам ст.181 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України та ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Таким чином, за висновками суду, з урахуванням вимог ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України внаслідок передачі позивачем товару та прийняття останнього відповідачем, між сторонами виникли відповідні зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України відносно обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України. Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов`язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Як встановлено судом, позивачем поставлено продукцію відповідачу на загальну суму 212 472,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №219 від 15.03.2019, №417 від 10.05.2019 та №494 від 11.06.2019.

Факт отримання від позивача товару з боку відповідача за вищевказаним договором не спростований.

Враховуючи вищенаведені норми законодавства та встановлені судом фактичні обставини щодо отримання відповідачем товару за договором поставки від 05.03.2019, згідно видаткових накладних №219 від 15.03.2019, №417 від 10.05.2019, №494 від 11.06.2019 у останнього виникло зобов`язання з його оплати.

Відповідачем частково здійснено оплату поставленого товару на загальну суму 162 952,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №712 від 06.03.2019, №1468 від 08.05.2019, №1469 від 08.05.2019, №2117 від 10.06.2019 та №4190 від 19.09.2019.

Суд зазначає, що 22.11.2019 представником відповідача був наданий відзив на позовну заяву, в якому останній повідомив про те, що 08.11.2019 ним було сплачено частину основного боргу в розмірі 5 000 грн., у зв`язку з чим на даний час основна заборгованість відповідача перед позивачем складає 44 520,00 грн. На підтвердження викладених обставин відповідачем надано платіжне доручення № 5276 від 08.11.2019 на суму 5000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява подана до суду 30.10.2019, про що свідчить відповідний штамп пошти на конверті, в якому вона надійшла. Разом із тим, відповідачем було сплачено частину основної суми заборгованості в розмірі 5 000 грн. 08.11.2019, тобто до відкриття 11.11.2019 провадження у справі № 905/2050/19.

Вказані обставини зумовлюють необхідність саме закриття провадження у справі, а не відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині, оскільки відмова у задоволенні позову може мати місце лише у випадку, якщо заборгованість була погашена боржником до звернення кредитора із відповідним позовом до суду, тобто фактично не існувала на момент такого звернення.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність предмету спору та необхідність закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України в частині стягнення основного боргу в сумі 5 000 грн.

За таких обставин, з урахуванням сплати відповідачем частини суми основного боргу в розмірі 5 000 грн., суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 44 520,00 грн.

Крім того, під час розгляду справи судом встановлено, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відбулись зміни щодо найменування та місцезнаходження юридичної особи позивача.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1005949417 від 11.11.2019, що міститься в матеріалах справи, на час відкриття судом провадження по справі № 905/2050/19, найменуванням та адресою юридичної особи позивача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань значилось: товариство з обмеженою відповідальністю ВБА ПАК (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Глобинська, будинок 2).

Разом з тим, судом встановлено, що після відкриття провадження по справі, а саме 22.11.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань були внесені зміни щодо повного та скороченого найменування юридичної особи позивача, її місцезнаходження. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1006143494 від 27.12.2019, що міститься в матеріалах справи, найменування та адреса юридичної особи позивача змінені з товариства з обмеженою відповідальністю ВБА ПАК (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Глобинська, будинок 2) на товариство з обмеженою відповідальністю Сейв Індастрі (79019, Львівська область, місто Львів, Шевченківський район, вулиця Гайдамацька, будинок 11, офіс 7).

10.03.2020 представником відповідача були надані письмові пояснення, в яких останній повідомив суд про те, що товариство з обмеженою відповідальністю ВБА ПАК не повідомляло його про зміну свого найменування на товариство з обмеженою відповідальністю Сейв Індастрі , відповідач не має жодних господарських відносин з даним товариством та згідно бухгалтерського обліку заборгованість перед останнім відсутня, у зв`язку із чим заперечував проти позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю Сейв Індастрі .

Суд зазначає, що товариство з обмеженою відповідальністю Сейв Індастрі є правонаступником усіх прав та зобов`язань товариства з обмеженою відповідальністю ВБА ПАК , так як зміна найменування юридичної особи не має наслідком процесуальну дію, передбачену ст.52 Господарського процесуального кодексу України, але враховується судом.

Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судовий збір відповідно ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України стягується з відповідача на користь позивача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Сейв Індастрі до товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Метрика про стягнення 49 520,00 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Метрика (84200, Донецька область, місто Дружківка, вулиця Привокзальна, будинок 8а; код ЄДРПОУ: 37255153) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Сейв Індастрі (79019, Львівська область, місто Львів, Шевченківський район, вулиця Гайдамацька, будинок 11, офіс 7; адреса для листування: 49023, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Мануйлівський, будинок 17 (а/с 1556); код ЄДРПОУ: 40095412) заборгованість в сумі 44 520,00 грн., судовий збір в сумі 1921 грн.

Закрити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 5 000 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 16.03.2020 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 25.03.2020.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Ю.В. Бокова