Рішення

від 10.02.2020 по справі 291/1242/19

РУЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 291/1242/19

2/291/59/20

У К Р А Ї Н А

Ружинський районний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

10 лютого 2020 року

Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Митюк О.В.,

за участю секретаря судового засідання Шахрай Н.П.,

представника позивача ОСОБА_3 ,

представника третьої особи - Драчук Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Ружині Житомирської області цивільну справу за позовом

Представника позивача ОСОБА_3 , який представляє інтереси позивача ОСОБА_4

до ОСОБА_5 , третьої особи на стороні відповідача яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служби у справах дітей Ружинської районної державної адміністрації Житомирської області

про позбавлення батьківських прав та зміну способу стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивачки ОСОБА_3 звернувся в інтересах позивачки ОСОБА_4 до суду з позовом до ОСОБА_5 в якому вказав, що позивачка ОСОБА_4 з відповідачем спільно проживали в зареєстрованому шлюбі, від якого мають неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник позивачки зазначає, що після розірвання шлюбу у грудні 2012 року відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків по утриманню і вихованню дитини. У зв`язку з тим, що батько дитини не надавав допомоги на її утримання, позивач зверталася до суду із позовом про стягнення аліментів на утримання сина, та рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 25.04.2013 року присуджено стягувати з відповідача аліменти на користь позивачки на утримання малолітнього сина у твердій грошовій сумі 1000 грн. щомісячно. Але ОСОБА_5 продовжує ухилятися від виконання свого батьківського обов`язку по утриманню неповнолітньої дитини, аліменти не сплачує, у зв`язку з чим утворилася заборгованість по аліментам в розмірі 70916,12 грн. станом на 01.08.2019.

Як зазначається в позові, відповідач ОСОБА_5 жодним чином не піклується про сина, не виявляє зацікавленості в його подальшій долі, не цікавиться станом здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток, не займається його підготовкою до самостійного життя, а також не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду та лікування. Крім того жодного разу відповідач не відвідував дитячий садок, та школу, зацікавленості у вихованні та навчанні дитини не проявляє. При цьому позивач не чинила жодних перепон відповідачу у спілкуванні з дитиною.

Позивач вважає, що ОСОБА_5 свідомо ухиляється від своїх батьківських обов`язків по вихованню та утриманню дитини, тому просить суд позбавити його батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також позивачка ОСОБА_4 просить суд змінити спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_5 на утримання дитини з фіксованого розміру 1000 грн. щомісячно на аліменти у розмірі 1/4 частини від його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно.

В судовому засіданні представник позивачки підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься нотаріально завірена заява ОСОБА_5 , в якій просив суд розглянути справу без його участі, не заперечував проти позбавлення його батьківських прав відносно сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.24). Відзиву на позов суду не надав.

Представник Служби у справах дітей Рудинської районної державної адміністрації Житомирської області Драчук Т.А. в судовому засіданні вказала, що не заперечує проти позову ОСОБА_4 та повідомила, що Ружинською районною державною адміністрацією Житомирської області надано суду висновок про доцільність позбавлення відповідача ОСОБА_5 батьківських прав № 02-24/1742 від 07.08.2019.

В силу ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, вислухавши представника позивача, представника Служби у справах дітей Ружинської РДА , розглянувши заяву відповідача про розгляд справи без його участі та погодження з позовними вимогами ОСОБА_4 , дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов ОСОБА_4 слід задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони по справі перебували в зареєстрованому шлюбі з 02.05.2009 року та є батьками малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10).

Згідно рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 17.12.2012 шлюб між сторонами було розірвано, після розірвання шлюбу позивачка залишила шлюбне прізвище ОСОБА_7 02.03.2015 позивачка змінила своє прізвище на ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданого Виконавчим комітетом Зарудинецької сільської ради Ружинського району , Житомирської області (а.с.9-11).

Згідно пояснень представника позивача наданих в судовому засіданні та що вбачається з матеріалів справи, малолітній син сторін ОСОБА_6 проживає разом зі своєю матір`ю, яка займається його вихованням та утриманням. Відповідач вихованням та утриманням сина не займається, його життям взагалі не цікавиться. Присуджені рішенням суду аліменти на утримання малолітньої дитини, відповідач не сплачує, станом на 01.08.2019 має заборгованість у розмірі 70916,12 грн.. Крім того батько дитини не брав, та не бере участі у його житті в період перебування у дошкільному навчальному закладі та у школі.

Відповідно до ст.. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно п. 2 ч. 1 ст.164 СК України однією з підстав для позбавлення батьківських прав визначено ухилення батьків від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

З огляду на зміст норми закону (п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України), позбавлення батьківських прав може застосовуватися лише тоді, коли батько не просто не виконує свої обов`язки по вихованню дитини, а й ухиляється від їх виконання, тобто за умови доведення винної поведінки того з батьків, який свідомо нехтує здійсненням своїх обов`язків, передбачених ст.. 150 СК України.

Ст.8 Закону України Про охорону дитинства передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30.03.2007р. Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав (зі змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України №20 від 19.12.2008р..) визначено, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справ, зокрема ставлення батьків до дітей.

В п.16 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30.03.2007р. Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав зазначається, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст..164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини.

Згідно висновку органу опіки та піклування Ружинської РДА Житомирської області № 02-24/1742 від 07 серпня 2019 року орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити ОСОБА_5 батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.20).

У зв`язку з наведеним суд прийшов до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню, оскільки в судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідач свідомо ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню та утриманню своєї неповнолітньої дитини, не піклується про неї, нехтує батьківськими правами та обов`язками, що визнав подавши нотаріально засвідчену заяву про визнання позовних вимог, щодо позбавлення його батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Отже, відповідач ОСОБА_5 самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, а тому захищаючи права та інтереси малолітньої дитини слід позбавити відповідача батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З приводу зміни способу стягнення аліментів суд виходить з наступного.

Рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 25.04.2013 присуджено стягувати аліменти з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн., щомісячно, починаючи з 15.03.2013 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.12-13).

На виконання рішення суду нею був отриманий виконавчий лист та пред`явлений до примусового виконання.

Відповідач має дохід, а тому вона вважає, що розмір аліментів, які сплачує відповідач на її користь в твердій грошовій сумі в розмірі 1000,00 грн. є занадто низьким, син дорослішає, його потреби постійно зростають. Син навчається, постійно є потреба у придбанні книг, зошитів, іншого канцелярського приладдя, а також одяг, їжа, засоби по догляду за тілом та багато чого іншого. Відповідач життям сина не цікавиться, аліменти сплачує нерегулярно, має заборгованість по аліментам.

Як вбачається з довідки Дарницького о районного відділу ДВС ГТУЮ у місті Києві ОСОБА_5 за період з 01.01.2017 по 30.06.2017 не сплачував аліменти на утримання своєї неповнолітньої дитини, відповідно виконавчого листа Ружинського районного суду Житомирської області від 21.05.2013 року по справі №791/354/13-ц, в результаті чого утворилася заборгованість в розмірі 70916,12 грн. станом на 01.08.2019 року, розрахунок заборгованості додано (а.с.15-17).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою ВР України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч.3 ст.181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст.182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.ст. 1814,192, СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Такий висновок також узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс-13, яка є обов`язковою для виконання в силу ст. 360-7 ЦПК України, відповідно до якої вимоги зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватись, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обумовлюватись разовим її здійсненням й відповідно з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік визначено, що у 2020 році прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить: з 1 січня 2020 року - 2218 гривень.

З урахуванням встановлених обставин, приймаючи до уваги, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, зважаючи на обов`язок обох батьків утримувати дитину, імперативну норму про можливість зміни саме способу стягнення аліментів, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на положеннях Сімейного кодексу України, відповідають інтересам дитини, її рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, не погіршать її матеріального становища і визначення указаного позивачем способу та розміру стягнення аліментів призведе до дотримання прав дитини на утримання від батька відповідно до положень Закону.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року №3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів , у разі задоволення судом вимоги про зміну розміру аліментів, новий розмір аліментів сплачується з дня набрання рішенням законної сили.

Позивача звільнено від сплати судового збору, тому в силу ст..141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Також підлягають до стягнення на користь позивачки витрати на правничу допомогу , які підтвердженні документально в сумі 2800грн. та за сплату судового збору в сумі 768,40 грн.

Відповідно до ч.6 ст. 259 ЦПК України в даному судовому засіданні проголошується вступна та резолютивна частина рішення, а складання рішення в повному обсязі відкладається на 10 днів.

На підставі ст.ст.150, 164, 166, 167, 180-183 Сімейного кодексу України, постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав від 30 березня 2007 року керуючись, ст. 12, 76, 77, 81, 82, 141, 259, 263, 265-268, 280 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Представника позивача ОСОБА_3 , який представляє інтереси позивача ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третьої особи на стороні відповідача яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служби у справах дітей Ружинської районної державної адміністрації Житомирської області про позбавлення батьківських прав та зміну способу стягнення аліментів- задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 , ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_2 , батьківських прав відносно малолітньої дитини, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (актовий запис про народження №1 від 22.03.2010 р., вчинений Зарудинецькою сільською радою Ружинського району Житомирської області ).

Змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються на підставі рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 25 квітня 2013 року з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м.Київ, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_9 на утримання малолітньої дитини, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 шляхом зміни способу їх стягнення, з 1000 грн. на дитину щомісячно на стягнення у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття, до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Виконавчий лист, виданий на виконання рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 25.04.2013р. по цивільній справі № 291/354/13-ц за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, визнати таким, що втратив чинність.

Стягнути ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м.Київ, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_9 , ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_3 судовий збір в сумі 768.40 (Сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) та витрати на правничу допомогу в сумі 2800 грн.(Дві тисячі вісімсот гривень).

Стягнути ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м.Київ, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 судовий збір на користь держави судовий збір в сумі 768.40 (Сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок)

Рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Повний текст рішення виготовлено 20.02.2020 року.

Копію рішення після набрання законної сили надіслати органу опіки і піклування для виконання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення по справі.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживанняАДРЕСА_3 , ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_3 ;

відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель АДРЕСА_1 , ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_2 ;

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей Ружинської районної державної адміністрації Житомирської області, місцезнаходження: 13601, Житомирська область, Ружинський район, смт.Ружин, вул.Бірюкова, буд.2, код ЄРДПОУ 24703947.

Суддя О. В. Митюк.