Рішення

від 20.03.2020 по справі 357/13160/19

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/13160/19

2/357/571/20

Категорія 54

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20 березня 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Орєхова О.І.,

за участю секретаря - Сокур О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю ЕС.ДІ.СІ.ГРУП , державного реєстратора Томилівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Науменко Олени Євгеніївни, третя особа: публічне акціонерне товариство Комерційний банк Надра про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю ЕС.ДІ.СІ.ГРУП , державного реєстратора Томилівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Науменко Олени Євгеніївни, третя особа: публічне акціонерне товариство Комерційний банк Надра про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, посилаючись на наступні обставини.

24 квітня 2008 року між ВАТ КБ Надра та її батьком ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 330/П/33/2008/840, згідно якого Банк зобов`язався надати Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти (кредит) у сумі 58 159,39 доларів США в порядку і на умовах, визначених цим Договором за програмою: Житлові рішення . Відповідно до п. 1.3.1. даного кредитного договору відсотки за користування кредитом розраховуються банком на підставі відсоткової ставки у розмірі 14,99 відсотків річних. Відповідно до п. 2.1. в якості забезпечення виконання Позичальником своїх зобов`язань щодо погашення Кредиту, сплати відсотків та інших платежів, передбачених цим Договором, Позичальник уклав з банком договір іпотеки нерухомого майна - двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , що належала на праві власності ОСОБА_2 .

Також, в якості забезпечення виконання Позичальником своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, Банк уклав з ОСОБА_3 договір поруки.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Оскільки, вона є дочкою померлого, ІНФОРМАЦІЯ_2 у порядку спадкування за законом вона стала власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 28.11.2014 р., посвідченого державним нотаріусом Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області Федорякою О.C., реєстровий №2-2636 та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Однак, як їй стало відомо, 15 травня 2019 року через електронний майданчик електронної торгової системи dgf.prozorro.sale було здійснено продаж даного активу ПАТ Комерційний банк Надра - права вимоги за кредитним договором № 330/П/33/2008/840 від 24.04.2008 р. із забезпеченням (квартирою) - лот F51GL42596. Початкова (стартова) ціна лоту 604 163,90 грн.

Відповідно до Протоколу електронного аукціону № UA-EA-2019-03-19-000140-Ь переможцем електронного аукціону став учасник ТОВ ЕС.ДІ.СІ.ГРУП (код ЄДРПОУ 42231930), ціна продажу лоту становить 120 832,78 грн.

Вважає, що аукціон з продажу активу відбувся з порушеннями Регламенту роботи електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, який складається з автоматичного покрокового зниження початкової (стартової) ціни лоту, етапів подання закритих цінових пропозицій та цінової пропозиції для продажу активів (майна) банків, що виводяться з ринку або ліквідуються (далі - Регламент ЕТС) та є недійсним, оскільки у публічному паспорті активу інформація про лот була відображена некоректно, не відповідала реальному стану, що є підставою для скасування результатів голландського аукціону.

За результатами проведеного аукціону, оформлених протоколом № UA-EA-2019- 03-19-000140-Ь від 15.05.2019 був укладений Договір № 330/11/33/2008/840 купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за кредитним договором від 06.06.2019 р.

Зазначений договір був укладений в той час коли діяла заборона (забезпечення позову) організаторам (операторам, електронним майданчикам) відкритих торгів (аукціонів, Голландського аукціону), адміністраторам торгової системи ProZorro.Продажі, Державному підприємству ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ , а також будь-яким іншим фізичним чи юридичним особам вчиняти будь-які дії, направлені на оформлення результатів аукціону № UA-EA-2019-03-19-000140-Ь від 15.05.2019 року щодо продажу права вимоги за кредитним договором №330/П/33/2008/840 від 24.04.2008 р., укладеного між відкритим акціонерним товариством комерційний банк Надра та ОСОБА_2 , а також приймати, оформляти та передавати будь-які документи, пов`язані з предметом торгів, зокрема вносити зміни до Державного реєстру іпотек щодо відомостей про Іпотекодержателя за договором іпотеки від 24.04.2008 року, посвідченим Другою Білоцерківською міською державною нотаріальною конторою, реєстровий №1-2002, на час розгляду справи №357/5375/19 до набрання законної сили постановленим судовим рішенням, відповідно до ухвали Білоцерківського міськрайонного суду по справі № 357/5375/19 від 22 травня 2019 року.

Тобто при наявності конкретної заборони на вчинення будь-яких дій щодо оформлення результатів аукціону між відповідачами укладається договір відступлення прав вимог за кредитним договором, що суперечить чинному законодавству та сталої судової практики.

До речі, просить суд взяти до уваги, що ТОВ ЕС.ДІ,СІ.ГРУП та ДП СЕТАМ були повідомлені про наявність зазначеної вище ухвали суду про забезпечення позову.

Отримавши право вимоги ТОВ ЕС.ДІ.СІ.ГРУП , незважаючи на чинне законодавство, рейдерським шляхом 01 листопада 2019 р. переоформило право власності на зазначену квартиру на себе, скориставшись ст. 37 ЗУ Про іпотеку .

Але, незважаючи на ЗУ Про іпотеку , де передбачено повідомлення боржника про перереєстрацію права власності або його згоду та ЗУ Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті .

За умовами зазначеного вище кредитного договору, який є споживчим кредитом, банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 58 159,39 доларів США. Таким чином, на дані правовідносини поширюється дія Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті від 03.06.2014 року за №1.304-VII.

Так, відповідно до підпункту 3 пункту 1 цього Закону кредитна установа не може уступити (продати, передати) заборгованість або борг, зазначений у підпункті 1 цього пункту, на користь (у власність) іншої особи - не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Квартира під номером АДРЕСА_1 , загальною площею 45,6 кв.м., яка є предметом іпотеки і виступає як забезпечення зобов`язань ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , за кредитним договором 330/П/33/2008/840, є єдиним житлом позивача. Жодного іншого нерухомого майна у власності позивача немає.

Таким чином, на дані правовідносини поширюється дія Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті від 03.06.2014 року за №1304-VІI, а тому реєстрація права власності за ТОВ ЕС.ДІ.СІ.ГРУП є протиправним та таким, що суперечить вимогам законодавства.

01 листопада 2019 р. ТОВ ЕС.ДІ.СІ.ГРУП без будь-яких попереджень та погоджень в порушення законодавства України переоформив на себе права власності на Квартиру, чим порушив майнові права позивача та позбавив права власності позивача на Квартиру під номером АДРЕСА_1 .

Позивачу вдалося з`ясувати, що згідно даних Єдиного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником Квартири, що була предметом іпотеки, у даний час є власністю ТОВ ЕС.ДІ.СІ.ГРУП на підставі Рішення про державну реєстрацію та їх обтяжень від 05.11.2019 р., внесеного Державним реєстратором Томилівської сільської ради Білоцерківського району, Київської обл. Науменко Оленою Євгеніївною (далі Реєстратор), номер запису про право власності 34014369.

Позивач вважає, що перехід права власності на Квартиру, реєстрація якого відбулась на підставі рішення Реєстратора від 05.11.2019 р., є незаконним, а рішення та запис про право власності повинні бути скасовані судом, як такі, що суперечать закону та Договору іпотеки.

Просила суд визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію та їх обтяжень від 05.11.2019 року про реєстрацію права власності на квартиру під номером АДРЕСА_1 , за ТОВ ЕС.ДІ.СІ.ГРУП , внесеного державним реєстратором Томилівської сільської ради Білоцерківського району Київська обл., Науменко Оленою Євгеніївною , номер запису про право власності 34014369, поновити запис про право власності ОСОБА_1 на квартиру під номером АДРЕСА_1 , внесеного на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер- 17553435 від 28.11.2014, Федоряка Ольга Сергіївна , Друга Білоцерківська міська державна нотаріальна контора. Білоцерківський міський нотаріальний округ, Київська обл., запис про право власності 7860145 та стягнути з відповідача на її користь судові витрати (а.с. 1-8).

Ухвалою судді від 28 листопада 2019 року позовна заява ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю ЕС.ДІ.СІ.Груп , державного реєстратора Томилівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Науменко Олени Євгеніївни, третя особа: публічне акціонерне товариство Комерційний банк Надра про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії була залишена без руху (а.с. 30-31).

Ухвалою судді від 03 грудня 2019 року заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково та вжито заходи по забезпеченню позову, шляхом накладення арешту, а саме встановлення заборони на відчуження ТОВ ЕС.ДІ.СІ.Груп квартири АДРЕСА_1 . В іншій частині вимог про забезпечення позову, відмовлено (а.с. 51-56).

Ухвалою судді від 05 грудня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у вищевказаній цивільній справі. Постановлено провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання (а.с. 57-58).

31 грудня 2019 року за вх. № 47561 судом отримано відзив на позовну заяву від державного реєстратора Науменко О.Є., в якому остання просила позовну заяву ОСОБА_1 залишити без задоволення мотивуючи тим, що в своїх діях реєстратор керується Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, Постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 20145 року, якою затверджуються Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, Порядок надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Порядок доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та іншими нормативними документами та підзаконними актами.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Законом визначено, що заявник - це власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло, перейшло чи припинилося речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.

Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

Сорокіним О.В., представником ТОВ ЕС.ДІ.СІ.ГРУП (далі - Заявник) для реєстрації права власності було надано всі необхідні документи, а саме договір іпотеки, посвідчений Другою Білоцерківською державною нотаріальною конторою 24.04.2008 року за№ 1-2002, Договір про відступлення прав за договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бердесом М.О. 06.06.2019 року за № 792, письмова вимога про усунення порушень та повернення заборгованості на ім`я ОСОБА_1 з описом вкладення та рекомендованим повідомленням про вручення

11.06.2019 року особисто (копії даних документів додаються), які були відскановані в електронну справу, відкриту нотаріусом Федорякою О . Ф. під час оформлення спадкової справи на дане майно після померлого ОСОБА_2 . В даний розділ нерухомого майна нотаріусом під час оформлення спадщини було перенесено записи про іпотеку та заборону, як і передбачено Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою КМУ 26.10.2011 за № 1141. Також статтею 17 Закону України Про іпотеку передбачено, що особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця, має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, які існували до набрання ним права власності на предмет іпотеки. Таким чином, якщо боржник і іпотекодавець - це одна і та ж особа, то після його смерті до спадкоємця, в разі порушення боржником своїх зобов`язань, переходять обов`язки іпотекодавця в межах вартості предмета іпотеки.

У позовній заяві Позивач зазначає, що договором іпотеки передбачено застереження про задоволення вимог іпотеко держателя, однак в порушення вимог п. 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, Позивач не отримував вимоги про усунення порушень. Таке твердження Позивача не відповідає дійсності, та спростовується наявністю наступних документів.

Відповідно до квитанції про відправлення ПАТ Укрпошта та опису вкладення до листа від 07 червня 2019 року, Відповідач 1 направив на адресу Позивача повідомлення про відступлення права вимоги та вимогу про усунення порушень та повернення заборгованості. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, 11 червня 2019 року вищевказані документи були особисто отримані Позивачем.

Таким чином твердження Позивача про відсутність правових підстав та порушення з боку державного реєстратора процедури державної реєстрації прав та їх обтяжень, а саме п. 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не відповідає дійсності та спростовується наявністю відповідних документів. Отже державна реєстрація прав та їх обтяжень була проведена нею, державним реєстратором, без порушення процедури такої реєстрації, та у відповідності із Порядком та Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно .

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 43акону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами прямо передбачені суб`єкти - позичальник або майновий поручитель, майно якого не може бути примусове стягнуто, за умови відповідності такого майна критеріям, передбаченим цією ж статтею. Як зазначено, позичальником та майновим поручителем за кредитним договором № 330/П/33/2008/840 від 24 квітня 2008 року був ОСОБА_2 , а не Позивач. За таких обставин, враховуючи що Позивач не є позичальником або майновим поручителем в даних правовідносинах, дія Закону про мораторій не поширює свою дію на звернення стягнення щодо Квартири, і як наслідок реєстрація права власності на неї була проведена законно та без жодного порушення законодавства (а.с. 69-72).

03 січня 2020 року за вх. № 122 судом отримано відзив на позовну заяву від ТОВ ЕС.ДІ.СІ.Груп в якому просили залишити позовну заяву ОСОБА_1 без задоволення, мотивуючи тим, що 24 квітня 2008 року між ПАТ Комерційний банк Надра та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 330/П/33/2008/840 (далі - Кредитний договір), відповідно до якого Банк зобов`язався надати ОСОБА_2 (Позичальнику) тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти (кредит) у сумі 58 159,39 дол. США, в порядку та на умовах, визначених Договором.

Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору, в якості забезпечення виконання Позичальником своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків та інших платежів, передбачених кредитним договором, Позичальник уклав з банком договір іпотеки нерухоме майна - двокімнатної квартири АДРЕСА_1 ( далі - Квартира ), яка належала на праві власності ОСОБА_2 . Іпотечний договір був нотаріально посвідчений державним нотаріус Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області Магдич Т.І. реєстровим номером 1 -2002.

06 червня 2019 року, відповідно до договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки ПАТ Комерційний банк Надра відступив ТОВ ЕС.ДІ.СІ.ГРУП право вимоги за договором іпотеки. Також відповідно до договору купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за кредитним договором № 330/П/33/2008/840 від 06 червня 2019 року новий кредитор, ТОВ ЕС.ДІ.СІ.ГРУП прийняв у ПАТ Комерційний банк Надра право вимоги за кредиті договором № 330/П/33/2008/840 від 24 квітня 2008 року. Таким чином, відповідно вищевказаних договорів відступлення права вимоги було змінено кредитора з Комерційний банк Надра на ТОВ ЕС.ДІ.СІ.ГРУП .

У зв`язку з наявною заборгованістю за Кредитним договором, на підставі документа перелік яких передбачений чинним законодавством, які були надані Власником майна Відповідачу 2, останній, зареєстрував право власності на Квартиру за Відповідачем 1 відповідно до ст. 37 Закону України Про іпотеку .

Результати електронного аукціону № UA-ЕА-2019-03-19-000140-Ь від 15 травня 2019 р. щодо продажу права вимоги за кредитним договором № 330/П/33/2008/840 від 24 квітня 2008 року, укладеного між Банком та ОСОБА_2 є законні, а сам аукціон відбувся без жодних порушень.

Як зазначає Позивач у позовній заяві, 28 листопада 2014 року, у порядку спадкування за законом, Позивач став власником Квартири.

Статтею 17 Закону України Про іпотеку передбачено підстави припинення іпотеки, проте такої підстави, як смерть іпотекодавця, положення зазначеної норми не містять. Відповідно до ст. 23 ЗУ Про іпотеку у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, в т.ч. в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця, має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, які існували до набрання ним права власності предмет іпотеки. Таким чином, якщо боржник і іпотекодавець - це одне і те ж обличчя, то після його смерті до спадкоємця, в разі порушення боржником своїх зобов`язань, переходять обов`язки іпотекодавця в межах вартості предмета іпотеки.

У позовній заяві Позивач зазначає, що договором іпотеки передбачено застереження про задоволення вимог іпотеко держателя, однак в порушення вимог п. 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, Позивач не отримував вимоги про усунення порушень. Таке твердження Позивача не відповідає дійсності, та спростовується наявністю документів. Відповідно до квитанції про відправлення ПАТ Укрпошта та опису вкладення до листа 07 червня 2019 року, Відповідач 1 направив на адресу Позивача повідомлення про відступлення права вимоги та вимогу про усунення порушень та повернення заборгованості, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, 11 червня 2019 року вищевказані документи були особисто отримані Позивачем.

Таким чином, твердження Позивача про відсутність правових підстав та порушення з боку державного реєстратора процедури державної реєстрації прав та їх обтяжень, а саме п. 61 грядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не відповідає ясності та спростовується наявністю відповідних документів. Отже, державна реєстрація прав та їх обтяжень була проведена державним реєстратором без порушення процедури реєстрації, та у відповідності із Порядком та Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно .

Позивач зазначає, що відповідно до підпункту 3 пункту 1 Закону ЗУ Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті кредитна установа не може уступити (продати, передати ) заборгованість або борг, визначений у підпункті 1 цього пункту, на користь (у власність) особи, та зазначає, що цей пункт унеможливлює перехід права власності. Проте п. 7 цього передбачено, що Дія підпункту 3 пункту 1 цього Закону не поширюється на банки, віднесені до категорії неплатоспроможних та щодо яких здійснюються процедури виведення з відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у частині уступки (продажу, передачі) заборгованості або боргу на користь (у власність) іншої особи. У зв`язку із тим, що ПАТ Комерційний банк Надра на момент проведення електронних знаходився на стадії ліквідації, твердження Позивача, що Банк відступив право в Відповідачу 1 є необґрунтованим, безпідставним, та спростовується прямою нормою 3 який регулює ці правовідносини.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідної статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті. Законом прямо передбачені суб`єкти - позичальник або майновий поручитель, майно якого може бути примусове стягнуто, за умови відповідності такого майна критеріям, передбаченим цією ж статтею. Як зазначено раніше, позичальником та майновим поручителем за кредитним договором № 330/П/З3/2008/840 від 24 квітня 2008 року був ОСОБА_2 , а не Позивач. За таких обставин, враховуючи що Позивач не є позичальником або майновим поручителем в даних правовідносинах, дія Закону про мораторій не поширює свою дію на звернення стягнення щодо Квартири, і як наслідок реєстрація права власності на неї проведена законно та без жодного порушення законодавства (а.с. 80-82).

Ухвалою суду від 08 січня 2020 року постановлено закрити підготовче провадження у даній цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 119-120).

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, 19.03.2020 року за вх. № 10480 судом отримано клопотання про розгляд справи без участі позивача.

Представник відповідача ТОВ ЕС.ДІ.СІ.ГРУП Щебуняєв М.В. в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи свідчить наявна розписка (а.с. 128). Заяв та клопотань від зазначено представника на адресу суду не надходило.

Відповідач Державний реєстратор Науменко О.Є. та третя особа ПАТ КБ Надра в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи свідчать наявні поштові повідомлення про вручення.

Крім того, в матеріалах справи наявна заява від Державного реєстратора Науменко О.С., яка отримано судом 08.01.2020 року за вх. № 203, в якій остання просила провести розгляд даної справи без її участі. Позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає (а.с. 97).

Також, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без участі, яка отримана судом 08.01.2020 року за вх. № 213, в якій третя особа ПАТ КБ Надра просили розглянути справу за відсутності представника (а.с. 98).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших

Судом встановлені наступні обставини та спірні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що 24 квітня 2008 року між ВАТ КБ Надра та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 330/П/33/2008/840, згідно якого Банк зобов`язався надати Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти (кредит) у сумі 58 159,39 доларів США в порядку і на умовах, визначених цим Договором за програмою: Житлові рішення .

Відповідно до п. 1.3.1. даного кредитного договору відсотки за користування кредитом розраховуються банком на підставі відсоткової ставки у розмірі 14,99 відсотків річних.

Відповідно до п. 2.1. в якості забезпечення виконання Позичальником своїх зобов`язань щодо погашення Кредиту, сплати відсотків та інших платежів, передбачених цим Договором, Позичальник уклав з банком договір іпотеки нерухомого майна - двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , що належала на праві власності ОСОБА_2 (а.с. 10-12).

Також, в якості забезпечення виконання Позичальником своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, Банк уклав з ОСОБА_3 договір поруки.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 14).

Оскільки, позивач ОСОБА_1 є дочкою померлого, ІНФОРМАЦІЯ_2 у порядку спадкування за законом остання стала власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 28.11.2014 р., посвідченого державним нотаріусом Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області Федорякою О.C., реєстровий №2-2636 та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 15).

Встановлено, що 15 травня 2019 року через електронний майданчик електронної торгової системи dgf.prozorro.sale було здійснено продаж даного активу ПАТ Комерційний банк Надра - права вимоги за кредитним договором № 330/П/33/2008/840 від 24.04.2008 р. із забезпеченням (квартирою) - лот F51GL42596. Початкова (стартова) ціна лоту 604 163,90 грн.

Відповідно до Протоколу електронного аукціону № UA-EA-2019-03-19-000140-Ь переможцем електронного аукціону став учасник ТОВ ЕС.ДІ.СІ.ГРУП (код ЄДРПОУ 42231930), ціна продажу лоту становить 120 832,78 грн. (а.с. 19).

За результатами проведеного аукціону, оформлених протоколом № UA-EA-2019- 03-19-000140-Ь від 15.05.2019 року був укладений Договір № 330/11/33/2008/840 купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за кредитним договором від 06.06.2019 року (а.с. 20-21).

Звертаючись до суду з позовною заявою, позивач вважає, що перехід права власності на квартиру, реєстрація якого відбулась на підставі рішення Реєстратора від 05.11.2019 року, є незаконним, а рішення та запис про право власності повинні бути скасовані судом, як такі, що суперечать закону та Договору іпотеки.

Відповідно ч.ч.1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Частиною 5, 6 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 ст.16 ЦК України встановлено способи здійснення захисту цивільних прав та інтересів судом. До них належать: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Отже, особа може скористатись не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права, який здатен захистити інтереси власника суб`єктивного права та припинити їх порушення на майбутнє або усунути загрозу його порушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стосовно позовних вимог позивача в частині визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію та їх обтяжень від 05.11.2019 року про реєстрацію права власності на квартиру пі АДРЕСА_1 за відповідачем ТОВ ЕС.ДІ.СІ.ГРУП , то суд приходить до наступного.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Законом визначено, що заявник - це власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло, перейшло чи припинилося речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.

Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

Встановлено, що представником ТОВ ЕС.ДІ.СІ.ГРУП (далі - Заявник) для реєстрації права власності було надано необхідні документи, а саме договір іпотеки, посвідчений Другою Білоцерківською державною нотаріальною конторою 24.04.2008 року за № 1-2002, Договір про відступлення прав за договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бердесом М.О. 06.06.2019 року за № 792, письмова вимога про усунення порушень та повернення заборгованості на ім`я ОСОБА_1 з описом вкладення та рекомендованим повідомленням про вручення.

Статтею 17 Закону України Про іпотеку передбачено, що особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця, має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, які існували до набрання ним права власності на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 23 Закону України Про іпотеку у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, в т.ч. в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця, має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, які існували до набрання ним права власності предмет іпотеки. Таким чином, якщо боржник і іпотекодавець - це одне і те ж обличчя, то після його смерті до спадкоємця, в разі порушення боржником своїх зобов`язань, переходять обов`язки іпотекодавця в межах вартості предмета іпотеки.

Таким чином, якщо боржник і іпотекодавець - це одна і та ж особа, то після його смерті до спадкоємця, в разі порушення боржником своїх зобов`язань, переходять обов`язки іпотекодавця в межах вартості предмета іпотеки.

Позивач ОСОБА_1 посилалася на те, що договором іпотеки передбачено застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, однак в порушення вимог п. 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, позивач не отримував вимоги про усунення порушень.

Однак, таке твердження позивача не відповідає дійсності, та спростовується наявністю документів, а саме квитанцією про відправлення ПАТ Укрпошта та опису вкладення до листа від 07 червня 2019 року, де відповідач ТОВ ЕС.ДІ.СІ.ГРУП направив на адресу позивача повідомлення про відступлення права вимоги та вимогу про усунення порушень та повернення заборгованості. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, 11 червня 2019 року вищевказані документи були особисто отримані позивачем (а.с. 73-78).

Таким чином твердження позивача про порушення з боку державного реєстратора процедури державної реєстрації прав та їх обтяжень, а саме п. 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не відповідає дійсності та спростовується наявними в матеріалах справи документами.

03 червня 2014 року Верховною Радою України було прийнято Закон Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті (надалі - Закон про мораторій ). Вищезазначена обставина підтверджується інформацією, розміщеною на офіційному сайті Верховної ради України, та є загальнодоступною для ознайомлення.

Відповідно до п. 4 Закону про мораторій - протягом його дії інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.

Вказаний Закон є правовою підставою, що не дає змоги органам і посадовим особам, які здійснюють примусове виконання рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки та провадять конкретні дії з відчуження нерухомого майна, вживати заходи, спрямовані на примусове виконання таких рішень стосовно окремої категорії боржників чи іпотекодавців, які підпадають під дію положень цього Закону на період його чинності.

Так, відповідно до п.п. 1 п. 1 даного Закону протягом дії цього Закону: не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України Про заставу та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України Про іпотеку , якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно: загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Як встановлено, позичальником та майновим поручителем за кредитним договором № 330/П/33/2008/840 від 24 квітня 2008 року був ОСОБА_2 , а не позивач.

За таких обставин, враховуючи що позивач не є позичальником або майновим поручителем в даних правовідносинах, дія Закону про мораторій не поширює свою дію на звернення стягнення щодо спірної квартири.

Також, позивач зазначає, що відповідно до підпункту 3 пункту 1 Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті кредитна установа не може уступити (продати, передати) заборгованість або борг, визначений у підпункті 1 цього пункту, на користь (у власність) іншої особи, та зазначає, що цей пункт унеможливлює перехід права власності.

Проте, пунктом 7 цього Закону передбачено, що дія підпункту 3 пункту 1 Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті не поширюється на банки, віднесені до категорії неплатоспроможних та щодо яких здійснюються процедури виведення з ринку відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у частині уступки (продажу, передачі) заборгованості або боргу на користь (у власність) іншої особи.

Встановлено, що ПАТ Комерційний банк НАДРА на момент проведення електронних торгів знаходився на стадії ліквідації, твердження позивача, що Банк відступив право вимоги відповідачу ТОВ ЕС.ДІ.СІ.ГРУП є необґрунтованими та спростовується прямою нормою Закону, який регулює ці правовідносини.

Тому, вищезазначені посилання позивача на порушення з боку відповідача не заслуговують на увагу.

Однак, суд погоджується з доводами позивача в частині того, що вищевказаний договір відступлення права вимог за кредитним договором та подальша державна реєстрація права власності на спірну квартиру, проведена державним реєстратором за ТОВ ЕС.ДІ.СІ.ГРУП було вчинено в період наявної ухвали суду про заборону вчинення будь-яких дій щодо спірної квартири, що є порушенням чинного законодавства.

Так, ухвалою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 травня 2019 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову було задоволено. Постановлено забезпечити позов ОСОБА_1 до державного підприємства ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ , публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра , третя особа ТОВ ЕС.ДІ.СІ.ГРУП про визнання недійсним результату електронного аукціону шляхом заборони організаторам (операторам, електронним майданчикам ) відкритих торгів (аукціонів, Голландського аукціону), адміністраторам торгової системи ProZorro.Продажі, Державному підприємству ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ , а також будь-яким іншим фізичним чи юридичним особам вчиняти будь-які дії, направлені на оформлення результатів аукціону № UA-EA-2019-03-19-000140-Ь від 15.05.2019 року щодо продажу права вимоги за кредитним договором № 330/П/33/2008/840 від 24.04.2008 року, укладеного між ВАТ КБ Надра та ОСОБА_2 , а також приймати, оформляти та передавати будь-які документи, пов`язані з предметом торгів, зокрема вносити зміни до Державного реєстру іпотек щодо відомостей про Іпотекодержателя за договором іпотеки від 24.04.2008 року, посвідченим Другою Білоцерківською міською державною нотаріальною конторою, реєстровий № 1-2002, на час розгляду справи № 357/5375/19 до набрання законної сили постановленим судовим рішенням (а. с. 22-23).

Зазначена ухвала є виконавчим документом та підлягає до негайного виконання. Ухвала набрала законної сили 22.05.2019 року.

Зокрема, ст. 152 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) передбачено, що одним із способів забезпечення позову є заборона вчиняти певні дії. Так, згідно зі ст. 153 ЦПК про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання. Копія ухвали надсилається заявнику та заінтересованим особам негайно після її постановлення. Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. При цьому відповідно до ст. 153 ЦПК оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

В частині реалізації винесеного рішення суду законодавством визначено порядок вчинення реєстраційних дій в Державну реєстрації речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) щодо про зупинення державної реєстрації права, який передбачено статтею 25 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Закон) та пунктом 17 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (далі - Порядок 1127).

Статтею 25 Закону встановлено, що проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об`єкта нерухомого майна. Рішення суду або заява власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій реєструється у Державному реєстрі прав.

Отже, в порушення вимог чинного законодавства, за наявності ухвали суду про заборону вчинення будь-яких дій щодо спірної квартири, направлені на оформлення результатів аукціону № UA-EA-2019-03-19-000140-Ь від 15.05.2019 року щодо продажу права вимоги за кредитним договором № 330/П/33/2008/840 від 24.04.2008 року, укладеного між ВАТ КБ Надра та ОСОБА_2 , а також приймати, оформляти та передавати будь-які документи, пов`язані з предметом торгів, зокрема вносити зміни до Державного реєстру іпотек щодо відомостей про Іпотекодержателя за договором іпотеки від 24.04.2008 року, посвідченим Другою Білоцерківською міською державною нотаріальною конторою, реєстровий № 1-2002, на час розгляду справи № 357/5375/19 до набрання законної сили постановленим судовим рішенням, були оформлені результати аукціону, 06 червня 2019 року укладено договір відступлення прав вимог за кредитним договором та в подальшому державним реєстратором Науменко О.Є. 05.11.2019 року було вчинено державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за відповідачем ТОВ ЕС.ДІ.СІ.ГРУП .

Направляючи до суду відзиви на позовну заяву позивача ОСОБА_1 , відповідачі не надали жодного пояснення, доказу в частині спростовування доводів позивача стосовного того, що

при наявності заборони на вчинення будь-яких дій щодо спірного майна, останніми вчинялися дії.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Тому, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію та їх обтяжень від 05.11.2019 року про реєстрацію права власності на квартиру під АДРЕСА_1 за відповідачем ТОВ ЕС.ДІ.СІ.ГРУП є такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог позивача в частині поновити запис про право власності ОСОБА_1 на квартиру під номером АДРЕСА_1 , внесеного на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер- 17553435 від 28.11.2014, Федоряка Ольга Сергіївна , Друга Білоцерківська міська державна нотаріальна контора. Білоцерківський міський нотаріальний округ, Київська обл., запис про право власності 7860145, то такі вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Оскільки судом задоволено вимоги в частині скасування рішення про державну реєстрацію та їх обтяжень від 05.11.2019 року про реєстрацію права власності на квартиру під АДРЕСА_1 за відповідачем ТОВ ЕС.ДІ.СІ.ГРУП , а вимоги про поновлення попереднього запису про право власності є похідними вимогами, відповідно до вимог Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Закон), Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, а також щодо технічної можливості скасування запису - пункту 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141 (зі змінами), при внесенні записів до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав, що здійснюється щодо державної реєстрації переходу чи припинення речових прав, державний реєстратор робить відмітку про скасування державної реєстрації прав, а також поновлює записи про речові права на нерухоме майно, що існували до проведення державної реєстрації прав.

У статті 1 Першого Протоколу, підписаного та ратифікованого Україною вказано, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Крім того, втручання у право заявника на повагу до його житла має бути не лише законним, але й необхідним у демократичному суспільстві . Інакше кажучи, воно має відповідати нагальній суспільній необхідності , зокрема бути співрозмірним із переслідуваною законною метою (див. рішення у справі Зехентнер проти Австрії (Zehentner v. Austria), заява №20082/02, п. 56, ECHR 2009-...). Концепція житла має першочергове значення для особистості людини, самовизначення, фізичної та моральної цілісності, підтримки взаємовідносин з іншими, усталеного та безпечного місця в суспільстві (див. рішення від 27 травня 2004 року у справі Коннорс проти Сполученого Королівства (Connors v. the United Kingdom), заява № 66746/01, п. 82). Враховуючи, що виселення є серйозним втручанням у право особи на повагу до її житла, суд має звернути особливу увагу процесуальним гарантіям, наданим особі в процесі прийняття рішення (див. рішення у справі Зехентнер проти Австрії , зазначене вище, п. 60). Зокрема, навіть якщо законне право на зайняття приміщення припинено, особа вправі мати можливість, щоб співрозмірність заходу була визначена незалежним судом у світлі відповідних принципів статті 8 Конвенції (див., серед багатьох інших джерел, рішення від 9 жовтня 2007 р. у справі Станкова проти Словаччини (Stankova v. Slovakia), заява № 7205/02, пункти 60-63; зазначене вище рішення в справі МакКенн проти Сполученого Королівства , п. 50; рішення від 15 січня 2009 року у справі Косіч проти Хорватії (Aosia v. Croatia), заява № 28261/06, пункти 21-23; та рішення від 22 жовтня 2009 року у справі Пауліч проти Хорватії (Paulia v. Croatia), заява № 3572/06, пункти 42-45). Відсутність обґрунтування в судовому рішенні підстав застосування законодавства, навіть якщо формальні вимоги було дотримано, може серед інших факторів братися до уваги при вирішенні питання, чи встановлено справедливий баланс заходом, що оскаржується (див., mutatis mutandis, рішення у справі Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy) [ВП], заява №33202/96, п. 110, ECHR 2000-1).

Щодо визначення підвідомчості позовної заяви, то суд керувався Постановою Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року (справа №802/1792/17-а1 встановлено: Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Враховуючи те, що у справі, яка розглядається, спірні правовідносини пов`язані із реєстрацією майнових прав, невиконанням умов цивільно-правової угоди, що випливають із договірних відносин, то за таких обставин спір у цій справі не є публічно-правовим і не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року (справа №826/366/16), у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 р. (справа №826/9417/161 ), у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 р. (справа №804/3509/171).

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2018 р. (справа №826/19487/14) встановлено: За правилами п. 1 ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваних судових рішень) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин. Якщо порушення своїх прав особа вбачає в наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових чи особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів. З установлених судами обставин справи вбачається, що спірні правовідносини виникли між учасниками справи (здебільшого між позивачем та третьою особою) у зв`язку з невиконанням договірних зобов`язань і реалізацією прав іпотекодержателя на предмет іпотеки - квартири позивача, а отже, існує спір про право, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства. Такий спір суди мають вирішувати за правилами Цивільного процесуального кодексу України. .

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного суду враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

За таких обставин, суд дослідивши та проаналізувавши докази у справі, керуючись завданнями цивільного судочинства щодо справедливого розгляду і вирішення цивільних справ, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 є такими, що підлягають до задоволення частково з урахуванням вищенаведеного.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із п. 1 ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на - відповідача.

Тому, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судові витрати у розмірі 768,40 гривень, понесення яких документально підтверджено квитанцією № ПН10119 від 27 листопада 2019 року (а.с. 34).

На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 2 ст. 16 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 19, 76-83, 89, 128, 131, 133, 141, 263-265, 273, 353, 354 ЦПК України, ч. 1 ст. 58 Конституції України, Законом України Про іпотеку , Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , Законом України Про мораторій , суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю ЕС.ДІ.СІ.ГРУП , державного реєстратора Томилівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Науменко Олени Євгеніївни, третя особа: публічне акціонерне товариство Комерційний банк Надра про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію та їх обтяжень від 05.11.2019 року про реєстрацію права власності на квартиру під номером АДРЕСА_1 , за ТОВ ЕС.ДІ.СІ.ГРУП , внесеного державним реєстратором Томилівської сільської ради Білоцерківського району Київська області Науменко Оленою Євгеніївною, номер запису про право власності 34014369.

Стягнути солідарно з відповідачів товариства з обмеженою відповідальністю ЕС.ДІ.СІ.ГРУП , державного реєстратора Томилівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Науменко Олени Євгеніївни на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 768,40 гривень (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

В задоволенні позовних вимог в частині поновити запис про право власності ОСОБА_1 на квартиру під номером АДРЕСА_1 , внесеного на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер- 17553435 від 28.11.2014, Федоряка Ольга Сергіївна , Друга Білоцерківська міська державна нотаріальна контора. Білоцерківський міський нотаріальний округ, Київська область, запис про право власності 7860145, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 );

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю ЕС.ДІ.СІ.ГРУП (адреса місцезнаходження: 03038, м. Київ, вул. К. Малевича, буд. 24, ЄДРПОУ: 42231930);

Відповідач: державний реєстратор Томилівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Науменко Олена Євгеніївна (адреса місцезнаходження: 09172, Київська область, Білоцерківський район, с. Томилівка, вул. Леніна, буд. 42, ЄДРПОУ: 04363188);

Третя особа: публічне акціонерне товариство Комерційний банк Надра (адреса місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 15).

Повне судове рішення складено 20 березня 2020 року.

Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

СуддяО. І. Орєхов