Рішення

від 25.03.2020 по справі 927/62/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

25 березня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/62/20 Господарський суд Чернігівської області у складі головуючого судді Фесюри М.В., здійснив розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження

за позовом:Комунального підприємства "Комунальний ринок" Ніжинської міської ради Чернігівської області, вул. Шевченка, 21, м. Ніжин, 16600, код ЄДРПОУ 2282552

до відповідача:Фізичної особи-підприємця Пшегодської-Онищенко Інни Миколаївни, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

про стягнення 4658,38 грн

без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання)

Комунальне підприємство "Комунальний ринок" Ніжинської міської ради Чернігівської області звернулось до суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця Пшегодської-Онищенко Інни Миколаївни 4658,38 грн заборгованості, в тому числі 3904,00 грн - основного боргу, 754,38 грн - пені. Окрім того, позивач просить суд відшкодувати йому за рахунок відповідача сплачену суму судового збору у розмірі 2102 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного 01.01.18 Договору №2-101 оренди торгового місця.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2019 справа №927/62/20 передана на розгляд судді Фесюрі М.В.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 11.02.20 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №927/62/20. Розгляд здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання). Встановлено сторонам строк для подання відзиву на позов, відповіді на відзив на позов.

Приписами ст. 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Частиною 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або, якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Позивач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі в порядку спрощеного провадження (без виклику сторін) відповідно до ст.120, 176 ГПК України, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції № 1400047284726.

Ухвала суду від 11.02.20, направлена на адресу відповідача по справі, була повернута відділенням зв`язку з відміткою "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення".

На запит Господарського суду Чернігівської області (ухвала суду від 30.01.20) Відділом квартирного обліку, приватизації житла та ведення реєстру територіальної громади виконавчого комітету Ніжинської міської ради листом (від 06.02.20 за №15-28/268) надано інформацію стосовно реєстрації громадянки Пшегодської-Онищенко Інни Миколаївни за адресою: АДРЕСА_2 .

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Судом 30.01.20 самостійно сформовано Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців громадських формувань за №1006262879, відповідно до якого місце проживання фізичної особи відповідача по справі: АДРЕСА_1 .

За приписом пункту 10 частини 2 статті 3 Закону України Про державну реєстрацію юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до статті 10 вказаного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

З огляду на вказані положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

01.01.18 між Державним комунальним підприємством "Комунальний ринок" (Орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Пшегодскою-Онищенко Інною Миколаївною (Орендар), разом іменовані як Сторони, укладено договір оренди торгового місця №2-101 (далі - Договір).

Відповідно до Рішення Ніжинської міської ради №13-49/2018 від 28.12.2018 "Про внесення змін до Статуту та затвердження Статуту комунального підприємства "Комунальний ринок" у новій редакції" перейменовано Державне комунальне підприємство "Комунальний ринок" на Комунальне підприємство "Комунальний ринок" Ніжинської міської ради Чернігівської області, та згідно з п. 4 вирішено внести зміни до статуту підприємства та затвердити Статут Комунального підприємства "Комунальний ринок" Ніжинської міської ради Чернігівської області у новій редакції.

Згідно Відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) №01-26/08, 03.01.19 зареєстровано Комунальне підприємство "Комунальний ринок" Ніжинської міської ради Чернігівської області, номер останньої реєстраційної дії №10631050020000757, за кодом ЄДРПОУ 22825528.

Відповідно до умов Договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в тимчасове платне користування (оренду) торгове місце, позначене на схемі під №2-101 (схема знаходиться у Орендодавця) загальною площею 19,0 м.кв. (далі Об`єкт оренди) для здійснення підприємницької діяльності, яке знаходиться за адресою: 16600, м. Ніжин, вул. Шевченка,21 (п. 1.1. Договору).

Пунктом 2.1. Договору сторони передбачили, що вступ Орендаря у користування об`єктом оренди настає одночасно з підписанням сторонами цього Договору та акту приймання-передачі.

Відповідно до розділу 3 Договору "Оплата за користування орендованою площею і витрат у зв`язку з обслуговуванням об`єкта оренди" оплата за користування об`єктом оренди (Орендна плата) та витрат у зв`язку з обслуговуванням об`єкта оренди є щомісячними платежами, які вносяться Орендарем в безготівковій формі на розрахунковий рахунок Орендодавця, або в готівковій формі шляхом внесення коштів через прибуткову касу, що розташована за адресою: вул. Шевченка, 21 (будівля ТЦ "Прогрес"). Розмір орендної плати за один місяць визначено у додатку № 1 до цього договору.

Орендна плата має сплачуватися в строк не пізніше 10 числа поточного місяця відповідно до вимог, визначених цим Договором (п.3.2. Договору).

Орендна плата за перший місяць оренди має бути сплачена Орендодавцем в день підписання Сторонами даного Договору (п. 3.3. Договору).

Згідно з п. 6.1. Договору, орендна плата, оплачена несвоєчасно або в неповному обсязі підлягає індексації і стягується за весь період заборгованості з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на день прострочення, за кожен день прострочення, включаючи день оплати, при цьому індексація нараховується з 30 (тридцятого) дня прострочення платежу.

Пунктом 7.1. Договору сторони передбачили, що цей договір діє з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року.

Відповідно до додатку №1 до Договору від 01.01.18 плата за тимчасове користування об`єктом оренди склала 1710,00 грн (із розрахунку 3 грн *19 кв.м.*30 днів).

Відповідно до актів здачі - прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0004772 від 01.05.18 на суму 1710,00 грн, №ОУ-0005758 від 01.06.18 на суму 1710,00 грн, №ОУ-0006956 від 01.07.18 на суму 1710,00 грн, №ОУ-0007944 від 01.08.18 на суму 1710,00 грн, орендна плата за період з травня 2018 року по серпень 2018 року склала 6840,00 грн.

Відповідач свій обов`язок по оплаті орендної плати виконав частково в сумі 2936 грн, що підтверджується прибутковими касовими ордерами №4845 від 14.05.18 на суму 400,00 грн, №5085 від 01.06.18 на суму 1310,00 грн (орендна плата за травень 2018 року), №6676 від 12.07.18 на суму 585 грн (орендна плата за липень 2018 року), №6847 від 25.07.18 на суму 308,00 грн (орендна плата за липень 2018 року), №6887 від 26.07.18 на суму 333 грн (орендна плата за липень 2018 року).

Листом №32 від 23.01.2019 позивач звертався до відповідача з претензією. Відповідач отримав претензію, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції № 1660005817840, однак заборгованість сплачено не було.

Позивачем заявлено до стягнення заборгованості з орендної плати по Договору оренди торгового місця №2-101 за травень-серпень 2018 року у розмірі 3904,0 грн.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи прибуткові касові ордери, а саме: №4845 від 14.05.18 на суму 400,00 грн №5085 від 01.06.18 на суму 1310,00 грн (орендна плата за травень 2018 року), №6676 від 12.07.18 на суму 585,00 грн, №6847 від 25.07.18 на суму 308,00 грн, №6887 від 26.07.18 на суму 333,00 грн (орендна плата за липень 2018 року), встановив, що по Договору оренди торгового місця №2-101 відповідачем частково сплачено за травень-серпень 2018 року орендну плату у розмірі 2936,00 грн

Таким чином, заборгованість відповідача по Договору оренди торгового місця №2-101 від 01.01.18, з урахуванням часткових оплат, за травень-серпень 2018 року становить 3904,00 грн.

Позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права у зв`язку з невиконанням умов договору відповідачем.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків ( ст. 11, 626 Цивільного кодексу України), які мають виконувались належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковим відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

За своєю юридичною природою, укладений між сторонами договір є договором оренди.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 538 ЦК України передбачено, що виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Статтею 762 ЦК України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Доказів сплати 3904,00 грн заборгованості по орендній платі за травень-серпень 2018 року відповідач не надав.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3904,00 грн заборгованості по орендній платі по Договору №2-101 від 01.01.18, за травень-серпень 2018 року, є правомірними, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Також за прострочення виконання відповідачем зобов`язання по оплаті орендної плати позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення 754,38 грн пені за травень-серпень 2018 року.

Згідно з п. 6.1. Договору, орендна плата, оплачена несвоєчасно або в неповному обсязі підлягає індексації і стягується за весь період заборгованості з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на день прострочення, за кожен день прострочення, включаючи день оплати, при цьому індексація нараховується з 30 (тридцятого) дня прострочення платежу.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд приходить висновку що позовні вимоги в частині стягнення пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю в сумі 754,38 грн.

Стосовно суб`єктного складу учасників справи суд зазначає наступне:

Комунальним підприємством Комунальний ринок Ніжинської міської ради Чернігівської області подано даний позов до Фізичної особи - підприємця Пшегодської-Онищенко Інни Миколаївни (код НОМЕР_1 ).

Під час розгляду справи судом встановлено, що 28.02.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було внесено запис № 20630060002011068 про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Відповідно до положень частини другої цієї ж статті право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

За статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (як приклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).

Наведене свідчить про те, що з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб`єктного складу сторін.

Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

З огляду на положення частини першої статті 20 ГПК України а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Наведена норма підлягає застосуванню, якщо позов подано внаслідок помилкового уявлення особи про її право на звернення до господарського суду у випадках, коли предмет спору чи суб`єктний склад його учасників не охоплюється юрисдикцією господарських судів, або коли право чи інтерес не підлягають судовому захисту.

Як уже зазначалось, звертаючись із цим позовом, позивач просив стягнути наявну станом на день звернення до суду заборгованість по сплаті орендної плати відповідно до договору оренди торгового місця, укладений між ним та ФОП Пшегодською - Онищенко І.М.

Аналіз змісту та підстав поданого позову свідчить про те, що спір між сторонами виник щодо неналежного виконання господарського договору (договору оренди), яким було опосередковано зобов`язальні правовідносини сторін спору.

Відповідно до статті 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно із частиною першою статті 128 ГК України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

За частиною першою статті 173 ГК України зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарським зобов`язанням.

За положеннями статті 51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Відповідно до статті 52 ЦК України ФОП відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, частини восьмої статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Отже, позивач, звертаючись до господарського суду, обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов`язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на задоволення позовних вимог в повному обсязі, судовий збір має бути відшкодований відповідачем в розмірі 2102 грн. на користь позивача.

Керуючись ст. 129, 178, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2 .Стягнути з Фізичної особи - підприємця Пшегодської-Онищенко Інни Миколаївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства "Комунальний ринок" Ніжинської міської ради Чернігівської області (вул. Шевченка, 21, м. Ніжин, 16600, код ЄДРПОУ 2282552) 3904,00 грн боргу по орендній платі, 754,38 грн пені та 2102,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північний апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М.В. Фесюра

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/