Рішення

від 24.03.2020 по справі 491/344/19

АНАНЬЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №491/344/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 березня 2020 року Ананьївський районний суд Одеської області

у складі: головуючого у справі судді - Желяскова О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Гула О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ананьїв Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Гандрабурівської сільської ради Ананьївського району Одеської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, треті особи: Відділ надання адміністративних послуг Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області та Ананьївська районна державна адміністрація Одеської області,

В С Т А Н О В И В:

На розгляді в Ананьївському районному суді Одеської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Гандрабурівської сільської ради Ананьївського району Одеської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, треті особи: Відділ надання адміністративних послуг Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області та Ананьївська районна державна адміністрація Одеської області.

В позовній заяві позивачка зазначає, що ОСОБА_2 був зареєстрований та проживав разом з нею в с.Гандрабури Ананьївського району Одеської області, по день своєї смерті, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_1 . Він мав право на земельну частку (пай), площею 2.50 умовних кадастрових гектарів, розташовану на території Гандрабурівської сільської ради Ананьївського району Одеської області, посвідчене сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 , виданим Ананьївською районною державною адміністрацією Одеської області 22 квітня 1997 року.

Як зазначено в позовній заяві, після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, та позивачка звернулась 18 березня 2019 року до приватного нотаріуса Ананьївського районного нотаріального округу Одеської області з приводу переоформлення спадкового майна, котре залишилось після смерті ОСОБА_2 , а точніше права на земельну частку, але їй було відмовлено. Відмова мотивована тим, що вказаний сертифікат на земельний пай серії НОМЕР_1 , виданий Ананьївською районною держадміністрацією Одеської області 22 квітня 1997 року, як правовстановлюючий документ, відсутній. Як зазначає позивачка, у неї залишилася лише копія даного документу. Ситуація, що склалася, унеможливлює переоформлення спадку на ім`я позивачки через органи нотаріату, так як вона не в змозі надати безпосередньо сам сертифікат на право на земельну частку ( пай) в оригіналі.

19 березня 2019 року позивачка зверталась до органу, котрий видавав спадкодавцю вищезазначений правовстановлюючий документ, а точніше до Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області, з питання отримання дублікату даного сертифікату на право на земельну частку (пай), але їй, відповідним листом за №01-30/531 від 22 березня 2019 року рекомендовано звернутися до суду.

Згідно позовної заяви, у відділі в Ананьївському районі Головного управляння Держгеокадастру в Одеській області є інформація стосовно видачі ОСОБА_2 відповідного сертифікату на право на земельну частку (пай). Листом від 12 березня 2019 року №156/101-19 повідомляється що, згідно Книг реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 238 на ім`я ОСОБА_2 , 22 квітня 1997 року Ананьївською районною державною адміністрацією Одеської області був виданий сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1, площею 2,50 в умовних кадастрових гектарах на підставі рішення Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області №245 від 06 серпня 1996 року, яка перебувала у колективній власності КСП Гандрабури та розташована на території Гандрабурівської сільської ради Ананьївського району Одеської області. Враховуючи дану інформацію, на думку позивачки, ОСОБА_2 дійсно належало право на вищезазначений земельний пай.

До матеріалів справи позивачкою додано копію розпорядженням Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області від 06 серпня 1996 року №245, яке було підставою для видачі відповідного сертифіката.

Позивачка вважає, що за нею може бути визнано право на земельну частку (пай) в порядку спадкування, оскільки незважаючи на ту обставину, що вказаний правовстановлюючий документ відсутній, але безперечно те, що ОСОБА_2 при житті володів даним правом, а до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.

Як зазначає позивачка, рішенням Ананьївського районного суду Одеської області від 22 січня 2019 року встановлено факт її проживання однією сім`ю з ОСОБА_2 , тобто, на думку позивачки, вона являється спадкоємцем четвертої черги споріднення за законом.

Згідно позовної заяви, крім позивачки, на спадщину ОСОБА_2 претендентів не має, вона єдина претендує на переоформлення права на земельну частку померлого на своє ім`я. Інших родичів ОСОБА_2 не мав. Додані до справи витяги зі Спадкового реєстру, видані Ананьївською районною державною нотаріальною конторою Одеської області, на думку позивачки, свідчать про те, що ні заведених спадкових справ, та виданих на їх підставі свідоцтв про право на спадщину, а також заповітів що до майна померлого не має.

Як зазначає позивачка, щодо втрати сертифікату на право на земельну частку ( пай) нею подана відповідна об`ява в засобах масової інформації.

Враховуючи викладене, позивачка звернулася до суду з даною позовною заявою та просить винести рішення, котрим визнати за нею, ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , право на земельну частку (пай), розміром 2.50 в умовних кадастрових гектарах, що знаходиться на території Гандрабурівської сільської ради Ананьївського району Одеської області в землі котра перебувала в колективній власності КСП Гандрабури , посвідчене сертифікатом серії НОМЕР_1, виданим Ананьївською районною держадміністрацією Одеської області 22 квітня 1997 року, зареєстрованим в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №238 на ім`я ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 квітня 2019 року вказана справа передана судді Дорош В.В.

Ухвалою Ананьївського районного суду Одеської області від 16 квітня 2019 року суддею Дорош В.В. відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

В подальшому, у зв`язку з тим, що у головуючого по справі судді Дорош В.В. закінчились повноваження для здійснення правосуддя, вказану заяву було передано до канцелярії суду для повторного авторозподілу.

З протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вбачається, що 14 травня 2019 року цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , передано судді Желяскову О.О. для розгляду.

Ухвалою судді Ананьївського районного суду Одеської області Желяскова О.О. від 20 травня 2019 року справу за позовною заявою ОСОБА_1 прийнято до свого провадження, призначено на 15 липня 2019 року проведення підготовчого судового засідання, та роз`яснено відповідачу, що у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали він має право подати відзив на позовну заяву, порядок подання відзиву, а також право пред`явлення зустрічного позову.

Копію ухвали про прийняття справи до провадження було направлено відповідачу рекомендованим листом з супровідним листом від 20 травня 2019 року за вихідним №491/344/19/4475/2019 (а.с.37), а також третій особі - Відділу надання адміністративних послуг Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області з супровідним листом від 20 травня 2019 року за вихідним №491/344/19/4476/2019 (а.с.38).

Відповідачем копію ухвали про прийняття справи до провадження отримано 25 травня 2019 року, про що свідчить Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення… (а.с.42) з розпискою представника відповідача про отримання рекомендованого листа суду за вихідним №491/344/19/4475/2019.

В подальшому, проведення підготовчого судового засідання у справі було відкладено на 10 вересня 2019 року у зв`язку з перебуванням головуючого у справі судді у щорічній відпустці.

Про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання відповідачу було повідомлено шляхом направлення на його адресу судової повістки (а.с.45), яку відправлено рекомендованим листом за вихідним №491/344/19/6063/2019 від 15 липня 2019 року.

Вказану повістку представником відповідача було отримано 20 липня 2019 року, про що свідчить Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення… (а.с.48) з розпискою представника відповідача про отримання рекомендованого листа суду за вихідним №491/344/19/6063/2019.

Проте, відповідач будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце слухання справи, 10 вересня 2019 року у підготовче судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву, в установлений в ухвалі про прийняття справи до провадження п`ятнадцятиденний термін з моменту отримання ухвали, не подав, будь-яких заяв або клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Позивачка, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце слухання справи, що підтверджується розпискою у Рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення… (а.с.47) про отримання 20 липня 2019 року листа суду за вихідним №491/344/19/6064/2019, яким на адресу позивачки було направлено судову повістку (а.с.44), до суду не з`явилася, про причини своєї неявки суду не повідомила.

Представник третьої особи - Відділу надання адміністративних послуг Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце слухання справи, що підтверджується розпискою про отримання судової повістки (а.с.46) у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, будь-яких заяв або клопотань на адресу суду від нього не надходило.

Представник, позивача - адвокат Дорош Т.А., повноваження якої підтверджуються ордером серії ОД №101937 від 15 квітня 2019 року, у підготовчому судовому засіданні, проти його проведення за відсутності позивачки, представників відповідача та третьої особи не заперечувала.

При цьому, у підготовчому судовому засіданні представником позивачки було заявлено клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області, оскільки сертифікат на право на земельну частку (пай) на ім`я ОСОБА_2 видавався саме Ананьївською районною державною адміністрацією Одеської області

За результатами розгляду вказане клопотання представника позивачки було судом задоволено, про що 10 вересня 2019 року постановлено відповідну ухвалу. У відповідності до положень п.2 ч.2 ст.197 ЦПК України проведення підготовчого судового засідання було відкладено на 21 жовтня 2019 року.

В підготовче судове засідання, призначене на 21 жовтня 2019 року, позивач не з`явилась, в матеріалах справи міститься її заява, в якій вона просить справу розглянути у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

В підготовче судове засідання з`явилась представник позивача ОСОБА_4 , яка позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила задовольнити. Не заперечує проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Відповідач в підготовче судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду повідомлений належним чином, причину неявки не повідомив. Відзив на позовну заяву відповідачем в встановленні законом строки суду не надано.

Представник третьої особи Відділу надання адміністративних послуг Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області в судове засідання не з`явилась, однак надала на адресу суду лист, в якому просить розгляд справи проводити у її відсутність у зв`язку зі службовою зайнятістю. Проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Представник третьої особи Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області в судовому засіданні пояснила, що вважає за можливе закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті.

Крім того, у підготовчому судовому засіданні за клопотанням представника позивача, проти якого не заперечував представник третьої особи - Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області Рачкова І.В., було долучено до матеріалів справи запит до Ананьївського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 2 липня 2019 року №368959 щодо надання відомостей про наявність актових записів про шлюб та народження дітей, в яких батьком значиться ОСОБА_2 , та відповіді Ананьївського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 5 липня 2019 року за №999/65-16, наданої на вказаний запит.

Також, представником третьої особи Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області Рачкова І.В., повноваження якої підтверджені копією довіреності від 2 січня 2019 року (а.с.62), було надано для долучення до матеріалів справи письмові пояснення на позовну заяву з додатками.

За згодою представника позивача вказані пояснення були долучені до матеріалів справи.

Судом після виконання завдань підготовчого провадження, визначених ст.189 ЦПК України, 21 жовтня 2019 року було закрито у справі підготовче провадження та призначено її до судового розгляду по суті.

Копію ухвали суду від 21 жовтня 2019 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті було направлено відповідачу рекомендованим листом з супровідним листом від 21 жовтня 2019 року за вихідним №491/344/19/8801/2019 (а.с.78).

Відповідачем вказаний лист отримано 25 жовтня 2019 року, про що свідчить Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення… (а.с.82) з розпискою представника відповідача про отримання рекомендованого листа суду за вихідним №491/344/19/8801/2019.

Позивачем копію ухвали суду від 21 жовтня 2019 року отримано 26 жовтня 2019 року, про що свідчить Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення… (а.с.81) з розпискою позивачки про отримання рекомендованого листа суду за вихідним №491/344/19/8799/2019 (а.с.76).

Судове засідання, призначене на 21 листопада 2019 року було відкладено на 23 січня 2020 року, у зв`язку з перебуванням головуючого у справі судді у судовому засідання з розгляду іншої справи до закінчення робочого часу суду (а.с.84).

В подальшому, судове засідання було відкладено на 24 березня 2020 року, у зв`язку з перебуванням головуючого у справі судді 23 січня 2020 року у службовому відрядженні.

Про дату, час та місце розгляду справи відповідачу було повідомлено шляхом направлення на його адресу судової повістки (а.с.45), яку відправлено рекомендованим листом за вихідним №491/344/19/651/2020 від 23 січня 2020 року.

Вказану повістку представником відповідача було отримано 28 січня 2020 року, про що свідчить Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення… (а.с.98) з розпискою представника відповідача про отримання рекомендованого листа суду за вихідним №491/344/19/651/2020.

Проте, відповідач будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце слухання справи, 24 березня 2020 року у підготовче судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву, в установлений в ухвалі про прийняття справи до провадження п`ятнадцятиденний термін з моменту отримання ухвали, не подав, будь-яких заяв або клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Позивачка та її представник про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчить розписка представника позивача про отримання судової повістки (а.с.97).

Проте, 24 березня 2020 року позивачка та її представник у судове засідання не з`явилися.

При цьому, 24 березня 2020 року на адресу суду надійшла письмова заява представника позивачки - адвоката Дорош Т.А. (а.с.100), в якій представник позивачки зазначила, що просить суд розглядати справу за відсутності позивачки та її представника, позовні вимоги вони підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити.

Також, суд бере до уваги, що в матеріалах справи міститься заява позивачки (а.с.27), в якій вона зазначає, що згодна на винесення заочного рішення у справі.

Представник третьої особи - Відділу надання адміністративних послуг Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується розпискою про отримання судової повістки (а.с.96), у судове засідання з розгляду справи не з`явився.

При цьому, 22 січня 2020 року на адресу суду надійшов лист Відділу надання адміністративних послуг Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області від 22 січня 2020 року №12 (а.с.92), в якому представник третьої особи просив суд подальший розгляд справи здійснювати за його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Представник третьої особи - Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується розпискою про отримання судової повістки (а.с.95), у судове засідання з розгляду справи не з`явився.

Проте, 21 листопада 2019 року на адресу суду надійшло клопотання представника третьої особи - Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області (а.с.88), в якому представник третьої особи просив розглянути справу за його відсутності та врахувати при ухваленні рішення заперечення проти позову викладені в поясненнях від 21 жовтня 2019 року.

Враховуючи викладене, положення ч.3 ст.223 ЦПК України, наявність відомостей про належне повідомлення відповідача та інших учасників справи про дату, час та місце слухання справи, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності сторін та інших учасників.

При цьому, ч.4 ст.223 ЦПК України визначено, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У відповідності до положень ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

При цьому, з наведених вище обставин вбачається, що відповідач, неодноразово був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, при цьому у судові засідання не з`явився без повідомлення причин неявки, що відповідає передумовам заочного розгляду справи, передбаченим пунктами 1 та 2 частини 1 статті 280 ЦПК України.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач відзив на позовну заяву не подав, що відповідає умові визначеній п.3 ч.1 ст.280 ЦПК України.

Як зазначалося вище, в матеріалах справи міститься заява позивачки від 15 квітня 2019 року (а.с.27), в якій позивачка зазначає, зокрема, що згодна винесення заочного рішення по справі.

Враховуючи викладене, суд вважає що існують визначені ч.4 ст.223, ч.1 ст.280 ЦПК України підстави та умови для здійснення заочного розгляду справи, про що у відповідності до положень ч.1 ст.281 ЦПК України без виходу до нарадчої кімнати постановлено відповідну ухвалу.

У відповідності до положень ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши матеріали справи, з урахуванням заяв учасників справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити з наступних підстав.

Позивачкою є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка села Гандрабури Ананьївського району Одеської області, зареєстрована в с.Гандрабури Ананьївського району Одеської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , що підтверджується доданими до позовної заяви копіями: паспорту громадянина України серії НОМЕР_4 , виданого Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області 21 березня 1997 року (а.с.6-7) та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, виданої Любашівською МДПІ 5 квітня 2000 року (а.с.7).

Позивачка звернулася до суду з даною позовною заявою про визнання за нею права власності на спадщину, що залишилась після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с.Стара Кульна Подільського району Одеської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Гандрабури Ананьївського району Одеської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого повторно Ананьївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області 9 серпня 2018 року (а.с.8).

Як зазначає позивачка у позовній заяві померлому ОСОБА_2 за життя належало право на земельну частку (пай), площею 2.50 умовних кадастрових гектарів, розташовану на території Гандрабурівської сільської ради Ананьївського району Одеської області, посвідчене сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 , виданим Ананьївською районною державною адміністрацією Одеської області 22 квітня 1997 року, що в матеріалах справи підтверджується копією зазначеного сертифікату (а.с.9).

Пунктом 4 розділу Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, що цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Абзацом 2 зазначеного пункту визначено, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до абзацу 1 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Цивільний кодекс України набрав чинності 1 січня 2004 року.

Спадщина ОСОБА_2 , відповідно до положень ст.525 ЦК Української РСР та ч.2 ст.1220 ЦК України, відкрилася в день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до набрання чинності Цивільним кодексом України.

З наведеного вбачається, що на момент відкриття спадщини та закінчення строку для прийняття спадщини Цивільний кодекс України ще не набрав чинності, у зв`язку з чим при розгляді справи до спірних правовідносин слід застосовувати норми Цивільного кодексу Української РСР.

Аналогічну позицію висловлено в абзацах 2-3 пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування , в яких зазначено, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Також, висновок щодо застосування в даному випадку норм ЦК УРСР узгоджується з правовою позицією, яку висловив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування .

Відповідно до частини 1 статті 524 ЦК Української РСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Частиною 2 статті 524 ЦК УРСР визначено, що спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

При цьому, з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру про заповіти та спадкові договори від 11 серпня 2018 року №53938658 (а.с.11) вбачається, що ОСОБА_2 за життя заповітів не складав.

Зі змісту статей 529 та 530 ЦК УРСР вбачається, що спадкування за законом здійснювалось почергово.

Так, відповідно до частини 1 статті 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Відповідно до статті 530 ЦК УРСР при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).

При цьому, як вбачається з позовної заяви позивачка вважає себе спадкоємицею померлого ОСОБА_2 четвертої черги, на підставі статті 1264 Цивільного кодексу України, як особа, яка проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

На підтвердження зазначеного факту до позовної заяви додано копію рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 22 січня 2019 року у цивільній справі №491/19/19 (а.с.14-15), яким встановлено той факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка та мешканка с.Гандрабури Ананьївського району Одеської області, паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , виданий 21 березня 1997 року Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області, ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 , дійсно постійно проживала однією сім`єю з ОСОБА_2 з 1978 року по день смерті останнього - ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто, більше п`яти років.

Проте, як зазначалося вище на момент відкриття спадщини та закінчення строку для прийняття спадщини Цивільний кодекс України ще не набрав чинності, у зв`язку з чим при розгляді справи до спірних правовідносин слід застосовувати норми Цивільного кодексу Української РСР, відповідно до якого коло спадкоємців обмежувалося двома чергами та до якого не входили особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Позицію щодо застосування положень ЦК Української РСР щодо кола спадкоємців у справах, в яких спадщина відкрилася до вступу у дію положень Цивільного кодексу України висловлено в абзацах 2 пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування , в яких зазначено, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.

Абзацом 3 пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 визначено, що у разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Аналогічну позицію висловив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у абзаці 4 пункту 5.1 листа від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , в якому вказано, що при визначенні правового статусу осіб-спадкоємців четвертої та п`ятої черг спадкоємців за законом (статті 1264 - 1265 ЦК) судам потрібно враховувати, що коло спадкоємців за законом визначається за нормами ЦК, який діяв на час відкриття спадщини, відповідно до п.5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Крім того, у абзаці 5 пункту 5.1 листа від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ звернув увагу на хибність випадків ухвалення судами рішень про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом спадкоємцями, які не належали до кола спадкоємців за законом, відповідно до ЦК УРСР 1963 року, а отримали право спадкування лише із набуттям чинності ЦК.

Слід також, звернути увагу на положення статті 531 ЦК УРСР, відповідно до якої до числа спадкоємців за законом належать непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті. При наявності інших спадкоємців вони успадковують нарівні з спадкоємцями тієї черги, яка закликається до спадкоємства.

А також, положення статті 532 ЦК УРСР,якою визначено, що усиновлені та їх нащадки при спадкоємстві після смерті усиновителя або його родичів прирівнюються до дітей усиновителя та їх нащадків. Вони не успадковують за законом після смерті своїх батьків та інших кровних родичів по висхідній лінії, а також братів і сестер.

Проте, позовна заява та додані до неї матеріали не містять будь-яких відомостей про те, що позивачка входить до кола спадкоємців за законом померлого ОСОБА_2 відповідно до положень ст.ст.531-532 ЦК УРСР.

З наведеного вбачається, що позивачка не входить до кола спадкоємців померлого, відповідно до положень ЦК УРСР 1963 року, та відповідно не має права на спадщину, що залишилась після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, відповідно до положень ч.1 ст.548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.

Позивачка, в позовній заяві посилається на те, що на момент смерті ОСОБА_2 він проживав спільно з нею, що підтверджується копією рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 22 січня 2019 року у цивільній справі №491/19/19 (а.с.14-15), а також довідкою Гандрабурівської сільської ради Ананьївського району Одеської області від 12 березня 2019 року №609.

Проте, слід звернути увагу на те, що частиною 1 статті 549 Ц УРСР визначено, що визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Частиною 2 статті 549 ЦК УРСР визначено, що зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

З наведеного вбачається, що відповідно до положень ЦК УРСР, який діяв на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 , навіть в разі входження позивачки до кола спадкоємців померлого, сам лише факт спільного проживання з спадкодавцем не давав підстав вважати спадкоємця таким, що прийняв спадщину.

На вказану правову позицію звернуто увагу судів в пункті 9 листа Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , в якому зазначено, що щодо встановлення факту прийняття спадщини, то, враховуючи положення статей 1268, 1269 ЦК, мова може йти лише про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо спадкові правовідносин виникли після набрання чинності ЦК (після 1 січня 2004 року). Якщо спадщина відкрилась до набрання чинності ЦК, судам слід враховувати, що ст.549 ЦК УРСР було визначено перелік дій, які свідчать про прийняття спадщини - фактичний вступ у володіння та управління спадковим майном.

При цьому, позовна заява та додані до неї матеріали не містять будь яких посилань та доказів того, що позивачка після смерті ОСОБА_2 здійснила фактичний вступ у володіння та управління спадковим майном, у строк визначений ч.2 ст.549 ЦК УРСР, у зв`язку з чим вона не може вважатися такою, що прийняла спадщину.

Крім того, суд звертає увагу на те, що у позовній заяві позивачка зазначає, що вона звернулася до Приватного нотаріуса Ананьївського районного нотаріального округу Воробйова А.О. за оформленням спадщини на вказаний сертифікат, проте позивачкою було отримано лист №32/01-16 від 18 березня 2019 року в якому нотаріус повідомив позивачці про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність оригіналу вказаного сертифікату та рекомендував звернутись до суду з відповідним позовом.

До позовної заяви додано копію листа приватного нотаріуса Ананьївського районного нотаріального округу Головного територіального управління юстиції в Одеській області Воробйова Анатолія Олексійовича №32/01-16 від 18 березня 2019 року (а.с.18).

При цьому, з зазначеного листа вбачається, що нотаріус розглянув звернення ОСОБА_1 в усній формі щодо оформлення спадщини за законом після смерті - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та повідомив позивачці про відсутність правовстановлюючого документу на земельну частку (пай) у зв`язку з чим нотаріус зазначив, що не має можливості видати свідоцтво про право на спадщину та рекомендував позивачці звернутися до судових органів.

В той же час, статтею 66 Закону України Про нотаріат визначено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім`я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.

Пленум Верховного Суду України у пункті 23 Постанови від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування також зазначав, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

При цьому, з листа приватного нотаріуса Ананьївського районного нотаріального округу Головного територіального управління юстиції в Одеській області Воробйова Анатолія Олексійовича від 22 березня 2019 року №32/01-16 (а.с.18) вбачається, що позивачкою не здійснено звернення до нотаріуса, у відповідності до положень закону, з письмовою заявою про видачу свідоцтва про спадщину, тобто не використано прямо передбачені Законом заходи для отримання свідоцтва про право на спадщину, та зазначений лист нотаріуса не можливо розцінювати, як відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки за її вчиненням до нотаріуса у належній формі звернення здійснено не було.

Також, слід зауважити, що позивачкою до позовної заяви додано Інформаційну довідку зі Спадкового реєстру про заповіти та спадкові договори від 11 серпня 2018 року №53938658 (а.с.11), а також Інформаційну довідку зі Спадкового реєстру про спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину від 11 серпня 2018 року №52938662, виготовлені Ананьївською районною державною нотаріальною конторою, як зазначено в самих довідках, у зв`язку з відкриттям спадкової справи на майно ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 .

З наведеного вбачається, що ще в серпні 2018 року за вісім місяців до звернення до суду з даною позовною заявою Ананьївською районною державною нотаріальною конторою вирішувалось питання про відкриття спадкової справи на майно ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 .

При цьому, позовна заява та додані до неї матеріали не містять будь-яких відомостей та доказів про те, що у проміжок часу з 11 серпня 2018 року по дату звернення до суду - 15 квітня 2019 року, Ананьївською районною державною нотаріальною конторою не відкрито спадкову справу та не видано свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_2 .

Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно частини 1 статті 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України Про міжнародне приватне право , законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 статті 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.2 ст.5 ЦПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи викладене, суд вважає що позовні вимоги ОСОБА_1 до Гандрабурівської сільської ради Ананьївського району Одеської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, треті особи: Відділ надання адміністративних послуг Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області та Ананьївська районна державна адміністрація Одеської області, є безпідставними, необґрунтованими, недоведеними належними доказами, у зв`язку з чим в їх задоволенні слід відмовити.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст.5, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 223, 264, 265, 273, 280-282, 354 ЦПК України,суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Гандрабурівської сільської ради Ананьївського району Одеської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, треті особи: Відділ надання адміністративних послуг Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області та Ананьївська районна державна адміністрація Одеської області - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.

У відповідності до ч.2 ст.272 ЦПК України, учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення.

Після складення повного тексту рішення, копію повного тексту рішення протягом двох днів з дня його складання надіслати учасникам справи. За заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді.

Відомості про учасників справи на виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач:ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 Відповідач:Гандрабурівська сільська рада Ананьївського району Одеської області, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 04380940, яка знаходиться за адресою: 66428, Одеська область, Ананьївський район, с.Гандрабури; Треті особи:Ананьївська районна державна адміністрація Одеської області, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 04057058, яка знаходиться за адресою: 66401, Одеська область, м.Ананьїв, вул.Незалежності, 51; Відділ надання адміністративних послуг Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 39043460, яка знаходиться за адресою: 66401, Одеська область, м.Ананьїв, вул.Незалежності, 51

Суддя: О.О.Желясков

Рішення суду набуло законної сили „___"