Рішення

від 18.03.2020 по справі 510/2233/19

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/2233/19

Провадження № 2/510/434/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.03.2020 р. Ренійський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді Бошков І.Д.,

за участю секретаря Черня В.Ф.

розглядаючи у підготовчому відкритому судовому засіданні в м. Рені справу за позовом ОСОБА_1 до Нагірненської сільської ради Ренійського району про визнання права власності на спадкове майно ,

В С Т А Н О В И В:

Представник відповідача позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечував, просив розглянути справу у його відсутності, про що надав письмову заяву.

Позивач на задоволенні позовних вимог наполягала, просила розглянути справу у її відсутності.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія паспорту позивача; копія довідки про реєстрацію місця проживання позивача; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 ; копія заповіту ОСОБА_2 від 17.11.2006 р. складеного на ім`я ОСОБА_1 ; копія довідки Нагірненської сільської ради від 22.10.2019р.; копія технічного паспорту на житловий будинок із надвірними спорудами АДРЕСА_1 ; копія витягу з погосподарської книги виконкому Нагірненської сільської ради Ренійського району від 30.10.2019р.; копія державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 353402; копія витягу з ДЗК про земельну ділянку; копія звіту про проведення незалежної оцінки вартості житлового будинку та присадибної земельної ділянки; копія державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 275427; копії витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок; копія постанови державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 14.11.2019 р.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач є донькою ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . За життя їй належало: житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями АДРЕСА_1 , про що свідчить витяг з погосподарської книги виконкому Нагірненської сільської ради Ренійського району від 30.10.2019р.; земельна ділянка площею 5,00 га, розташована на території Нагірненської сільської ради, на підставі державного акту серії ЯА № 275427; земельна ділянка площею 0,1933 га, на підставі державного акту серії ЯИ № 353402.

На випадок смерті ОСОБА_2 , розпорядилася належним їй майном, 17.11.2006 року залишила заповіт на ім`я своєї доньки. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на вищезазначене майно. У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини позивач не звернулась до нотаріальної контори із заявою про її прийняття. Однак, на момент смерті матері позивач мешкала разом із нею. Пізніше, позивач звернулась до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, однак їй в цьому було відмовлено з причин відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно. Після смерті ОСОБА_2 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на спадкове майно, як на об`єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець. Таким чином, позивач фактично прийняла спадщину, що залишилася після померлої матері і вважає, що має всі законні підстави для визнання за нею права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інших спадкоємців немає.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки її доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.ст. 1270 ЦК України, він не заявив відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як було встановлено судом, позивач у справі є спадкоємицею за заповітом (ст. 1235 ЦК України). Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивач прийняла спадщину фактично, оскільки її воля, як спадкоємця за заповітом, була виражена у її діях по фактичному управлінню та володінню спадковим майном. Таким чином, позивач прийняла спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявила про відмову від неї.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивач є суб`єктом набуття права власності на спадкове майно з підстав прийняття спадщини за заповітом в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити її вимоги щодо визнання за нею права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 206, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1217, 1223, 1225, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом право власності на:

житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями АДРЕСА_1 ;

земельна ділянка площею 0,1933 га (кадастровий номер 5124182400:02:002:0079), розташована по АДРЕСА_1 , призначена для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на підставі державного акту серії ЯИ № 353402;

земельну ділянку загальною площею 5,00 га, (площею 4,50 га, 0,34 га та 0,16 га із кадастровими номерами 5124182400:01:003:0415, 5124182400:01:004:0228, 5124182400:01:003:0292), розташовану на території Нагірненської сільської ради Ренійського району Одеської області, виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акту серії ЯА № 275427.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Ренійський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.Д. Бошков