Рішення

від 24.03.2020 по справі 453/1420/19

СКОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 453/1420/19

№ провадження 2/453/70/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

24 березня 2020 року Сколівський районний суд Львівської області у складі: головуючого - судді Брони А.Л.,

секретаря судового засідання Бендеш А.І.,

без учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Сколе Львівської області в порядку позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - служби у справах дітей Сколівської районної державної адміністрації Львівської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

в с т а н о в и в:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , 25.11.2019 року звернулися у Сколівський районний суд Львівської області із позовною заявою, в якій просять позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та стягувати з останнього в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 2 000,00 грн. щомісячно, починаючи з дати звернення до суду і до досягнення донькою повноліття.

Ухвалою судді від 02.09.2019 року, після отримання судом інформації про місце проживання (перебування) відповідача, який не є підприємцем, вказаний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження із визначенням дати підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 27.02.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 24 березня 2020 року.

23.03.2020 року представником позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 було подано до суду заяву про відмову від позову в частині стягнення аліментів.

Позовні вимоги в частині позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав обґрунтовано тим, що шлюб між ОСОБА_3 і ОСОБА_5 , які являються батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було розірвано на підставі заочного рішення Сколівського районного суду Львівської області від 26.06.2012 року.

23.09.2017 року позивач ОСОБА_5 уклала шлюб з громадянином Республіки Австрія ОСОБА_6 та змінила прізвище на ОСОБА_7 .

ОСОБА_1 зазначає, що проживає разом зі своєю матір`ю по АДРЕСА_1 та знаходиться на повному її утриманні. В даний час навчається у 9-му класі Сколівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів. Її батько - ОСОБА_3 жодного разу не відвідав освітній заклад де вона навчається, не цікавився її навчальними досягненнями та поведінкою, не цікавився станом здоров`я доньки.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_3 не проживає разом зі своєю донькою - ОСОБА_1 , не бере участі у її вихованні, матеріально не допомагає, не піклується про її фізичний та духовний розвиток, не цікавиться навчанням та підготовкою до самостійного життя, її мати ОСОБА_2 звернулася у Службу у справах дітей Сколівської РДА Львівської області із заявою про позбавлення останнього батьківських прав. Також до вказаної установи були подані письмові повідомлення хрещеної матері позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_8 та сусідки ОСОБА_9 про те, що ОСОБА_3 протягом семи років не проживає разом зі своєю сім`єю, не піклується та не відвідує доньку, не цікавиться її життям.

29.07.2015 року Службою у справах дітей Сколівської РДА Львівської області складено висновок, на підставі якого комісією з питань захисту прав дитини Сколівської РДА Львівської області прийнято рішення від 30.07.2019 року № 1 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 .

Враховуючи те, що відповідач, як батько, не проявив бажання щодо виховання своєї доньки в сімейному оточенні, а також належним чином не виконував батьківські обов`язки протягом тривалого часу, на підставі зібраних доказів, позивачі просять позов задовольнити.

Позивачі в судове засідання не з`явилися, однак їх представник - адвокат Горох В.В. попередньо подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі та участі його довірителів, також просить клопотання про виклик свідків залишити без розгляду.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Своїм правом надати суду заяву про розгляд справи за його відсутності не скористався та не повідомив суд про причини неявки у засідання. Відзив на позовну заяву не подав.

Представник третьої особи - Микитин О.Ю. в судове засідання не з`явилася, але попередньо подала до суду клопотання про розгляд справи без її участі, вказавши що не заперечує, щодо задоволення позовних вимог.

У зв`язку з викладеним, судом ухвалено рішення про заочний розгляд на підставі наявних у справі доказів.

На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.

Розглянувши матеріали справи, давши належу оцінку доказам у справі, суд дійшов такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. У пункті 35 рішення від 12 березня 2009 року у справі Плахтєєва та Плахтєєв проти України (заява № 20347/03; рішення від 12 березня 2009 року) Європейський суд з прав людини вкотре наголосив на гарантованому кожній особі праві на звернення до суду з позовом щодо її прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до вимог ст.165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки і піклування, прокурор, а також сама дитини, яка досягла чотирнадцяти років.

Виходячи із наведених вище процесуальних норм та роз`яснень, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 15.11.2005 року відділом РАЦС Сколівського РУЮ Львівської області на підставі актового запису № 23 вбачається, що батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначені ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .

23.06.2012 року заочним рішенням Сколівського районного суду Львівської області позов ОСОБА_5 задоволено та шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , зареєстрований 20 листопада 2004 року у Верхньосиньовидненській селищній раді Сколівського району Львівської області на підставі актового запису № 23 розірвано та залишено позивачці після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_10 .

23.09.2017 року позивач ОСОБА_5 уклала шлюб з громадянином Республіки ОСОБА_11 , який був зареєстрований Сколівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, про що було зроблено актовий запис № 50. Після державної реєстрації шлюбу позивач змінила прізвище на ОСОБА_7 . Зазначена обставина підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого Сколівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 23.09.2017 року.

Згідно витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо місця реєстрації проживання (номер витягу 4635-920845-20170) та довідки про реєстрацію місця проживання за відомостями Верхньосиньовидненської селищної ради Сколівського району Львівської області № 2979 від 30.10.2019 року, вбачається, що ОСОБА_2 та її донька - ОСОБА_1 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Висновку № 03/16-643 від 29.07.2019 року, служба у справах дітей Сколівської районної державної адміністрації Львівської міської ради, згідно п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, Постанови КМУ № 866 від 24.09.2008 року Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини , протоколу засідання служби у справах дітей Сколівської РДА Львівської області № 08 від 29.07.2019 року, розглянувши заяву № 14 від 12.07.2019 року ОСОБА_2 та зібрані документи, вважала за доцільне позбавити батьківських прав гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно його доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки такий тривалий час не займається вихованням, утриманням дитини, не цікавиться життям, фізичним та духовним розвитком, внаслідок чого, на підставі даного висновку було прийнято рішення Сколівської районної державної адміністрації № 1 від 30.07.2019 року про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно доньки.

В подальшому, Сколівською районною державною адміністрацією Львівської області було видано розпорядження № 174 від 07.08.2019 року, яким надано згоду на позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно його неповнолітньої доньки - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В матеріалах справи наявний також акт обстеження матеріального стану позивача - ОСОБА_2 від 09.07.2019 року, з якого вбачається, що разом із заявником за адресою: АДРЕСА_1 проживає її донька ОСОБА_1 та її батьки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . Згідно оцінки матеріально-побутових умов проживання, такі є задовільними, тобто створені всі необхідні умови для проживання неповнолітньої дитини.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав № 3 від 30.03.2007 року, особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 Сімейного Кодексу України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ч. 1 ст. З Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року ратифікованою Постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно ч. 1 ст. 9 Конвенції, визначення компетентними органами, що розлучення дитини з батьками необхідне в якнайкращих інтересах дитини може бути необхідне у випадку, коли батьки не піклуються про дитину.

Відповідно до Положень Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, принципово визначено, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Частиною 6 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" встановлено, що батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний та духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Ті ж самі принципи закріплені вищезазначеною Декларацією прав дитини, відповідно п. 6. та п. 7 якої проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Дитина повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. Якнайкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, хто відповідає за її освіту і навчання; ця відповідальність лежить насамперед на її батьках.

Згідно характеристики № 78 учениці 9-го класу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наданої директором Сколівської ЗОШ І-ІІІ ступенів від 04.10.2018 року - батько учениці ОСОБА_3 , за час її навчання у школі жодного разу не відвідував освітній заклад, не цікавився навчальними досягненнями, поведінкою та розвитком своєї доньки.

Як вбачається з довідки відокремленого підрозділу Лікарська амбулаторія загальної практики сімейної медицини Сколівської районної ради Львівської області № 100 від 10.07.2019 року, батько ОСОБА_1 - ОСОБА_3 до сімейного лікаря не звертався, станом здоров`я дочки не цікавився.

Згідно довідок № № 1636, 1637 від 10.07.2019 року, виданих виконавчим комітетом Верхньосиньовидненської селищної ради Сколівського району Львівської області вбачається, що ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована та проживає разом зі своєю донькою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по АДРЕСА_1 та сама, без участі батька доньки - ОСОБА_3 , виховує таку.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що відповідач, маючи реальну можливість виконувати свої батьківські обов`язки відносно неповнолітньої дочки, зокрема, цікавитися своєю донькою, її життям, потребами, матеріально допомагати, дбати про її культурний та духовний розвиток, спілкуватися з нею, сприяти в отриманні дитиною освіти, свідомо ухиляється від виконання таких обов`язків, оскільки жодних об`єктивних перешкод для виконання ним батьківських обов`язків не існує; самоусунувся від виховання та утримання дитини, не виявляє у відношенні дитини батьківської турботи, що вказує на неналежне виконання відповідачем батьківських обов`язків та нехтування своїми батьківськими обов`язками, в розумінні встановлених законодавчих положень. Доказів протилежного відповідачем до суду подано не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини передбачені статтею 150 Сімейного кодексу України та полягають, зокрема, в наступному: батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя та інше.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Верховний Суд в постанові від 24.10.2018 року по справі №761/2855/17 також вказав, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом та можливе в разі доведення умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що вимоги позивачів щодо позбавлення ОСОБА_15 батьківських прав відносно доньки - ОСОБА_1 , ґрунтуються на нормах чинного законодавства і підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 81, 89, 90, 95, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 280, 281 ЦПК України, ст. ст.150, 164, 166 Сімейного кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 Тальнівський АДРЕСА_3 , Черкаська АДРЕСА_4 , батьківських прав відносно доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про його перегляд чи апеляційної скарги на таке рішення, якщо заяву про перегляд заочного рішення чи апеляційну скаргу не було подано.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається безпосередньо до Сколівського районного суду Львівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Сколівський районний суд Львівської області.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: 20415, АДРЕСА_2 , Тальнівський район, Черкаська область, РНОКПП невідомий.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору - служба у справах дітей Сколівської районної державної адміністрації Львівської області; місцезнаходження: 82600, Львівська область, м. Сколе, м-н Незалежності, буд. 1; ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 34318330.

Суддя