Ухвала

від 10.09.2009 по справі 22-а-8673/09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИ Й АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарськ ого, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2009 р. Справа № 22-а-8673/09

Колегія суддів Харківсь кого апеляційного адміністр ативного суду в складі :

Головуючого судді Сіренк о О.І.

Суддів Спаскін а О.А.

Любчич Л.В.

За участю секр етаря Кася н В.Ю.

Розглянула у відкритому с удовому засіданні в м. Харков і апеляційну скаргу Державн ої податкової інспекції у Ко мінтернівському районі м. Ха ркова на постанову Харківськ ого окружного адміністратив ного суду від 27 листопада 2008 ро ку по справі за позовом проку рора Комінтернівського райо ну м. Харкова в інтересах держ ави в особі Державної податк ової інспекції у Комінтернів ському районі м. Харкова до по вного товариства «Ломбард Ін тергралфінанс і Компанія», ОСОБА_2 Таурікової, третя ос оба, яка не заявляє самостійн их вимог на предмет спору на с тороні відповідача - ТОВ «Ком панія «Брокер»про визнання н едійсними правочинів та госп одарських зобов'язань і заст осування наслідків визнання господарських зобов'язань н едійсним, -

В С Т А Н О В И Л А :

27 листопада 2008 року поста новою Харківського окружног о адміністративного суду про вадження у справі в частині п озовних вимог про визнання н едійсним правочину позики, у кладеного між гр.ОСОБА_2 т а ПТ «Ломбард «Інтеграпфінан с і Компанія»за договором ві д 18.04.2005 року № 9 та визнання недій сними господарських зобов'яз ань на підставі вказаного до говору від 18.04.2005 року № 9, визнанн я недійсним правочину купівл і-продажу цінних паперів, укл аденого на підставі договору купівлі-продажу цінних папе рів від 11.05.2005 року № 182-К між гр.. О СОБА_2 та ТОВ «Компанія «Бро кер»та визнання недійсними г осподарських зобов'язань на підставі вказаного договору купівлі-продажу цінних папе рів від 11.05.2005 року № 182-К - закрито.

В задоволені позову прокур ора Комінтернівського район у м. Харкова в інтересах держа ви в особі Державної податко вої інспекції у Комінтернівс ькому районі м. Харкова до ПТ « Ломбард Інтергралфінанс і Ко мпанія», ОСОБА_2 Тауріково ї, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідач а - ТОВ «Компанія «Брокер»про застосування наслідків визн ання господарських зобов'яза нь недійсними відповідно до ч.1 ст. 208 ГК України - відмовлен о.

На зазначену постанову су ду Державною податковою інсп екцією у Комінтернівському р айоні м. Харкова подано апеля ційну скаргу, в якій остання п росить скасувати постанову Х арківського окружного адмін істративного суду від 27 листо пада 2008 року та прийняти нову, я кою задовольнити позовні вим оги, посилаючись на порушенн я судом першої інстанції нор м матеріального та процесуал ьного права, а саме:ст.ст. 203, 215, 234 Ц К України, ст.ст. 207, 208 ЦК України , ст.ст. 70, 159 КАС України.

Колегія суддів, вислухавш и суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апе ляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скар га не підлягає задоволенню з наступних підстав :

Судом першої інстанції в становлено, що 18.04.2005 р. між ПТ «Ло мбард «Інтегралфінанс і Комп анія»та гр.ОСОБА_2 було ук ладено договір позики від 18.04.20 05 р. №9 та вчинено правочин пози ки, відповідно до умов якого П Т «Ломбард «Інтегралфінанс і Компанія»надає гр. ОСОБА_2 грошові кошти у позику, а гр. ОСОБА_2, відповідно, зобов'яз ується повернути ПТ «Ломбард «Інтегралфінанс і Компанія» суму позики та виплатити від сотки за користування запози ченими коштами у розмірі 2-х ві дсотків річних.

Відповідно до договору поз ики від 18.04.2005 р. №9, ПТ «Ломбард «І нтегралфінанс і Компанія»зо бов'язується передати гр. О СОБА_2 у позику грошові кошт и у розмірі 2000000,00грн.

22.04.2005 року гр. ОСОБА_2 видан о із каси через повірену особ у ОСОБА_3 400000,00грн. (ВКО № 7 від 2 2.04.05 року), про що зроблена прово дка Д-т 3771 - К-т 3772.

27.04.05 через розрахунковий рах унок видано 365000,00 грн. (п/д № 35 від 27 .04.05 року), 10.05.05 року - 1005000,00грн. (п/д № 49 в ід 10.05.05 року), про що в бухгалтер ському обліку зроблені прово дки Д-т 3771 - К-т 311. Всього гр. ОСОБ А_2 за договором позики №9 від 18.04.2005 видано 1 770 000,00грн.

29.04.05 року гр. ОСОБА_2 було п овернуто частину позики грош овими коштами через повірену особу Голубєва 0.1. у сумі 572400,00грн ., 09.06.05 року у сумі 65000,00грн. (ПКО №26 ві д 09.06.05 року), 10.06.05 року у сумі 130000,00грн . (ПКО № 29 від 10.06.05 року) та 22.06.05 року у сумі 2900,00 грн. (ПКО № 33 від 22.06.05 року ), про що були зроблені проводк и Д-т 3772-К-т 3771.

11.05.05 р. між гр. ОСОБА_2 та ТО В «Компанія "Брокер», яке діял о в інтересах та за рахунок ПТ «Ломбард «Інтегралфінанс і компанія»на підставі догово ру доручення на операції з ці нними паперами від 25.04.2005 р. № 74-К, б ув укладений договір купівлі -продажу цінних паперів від 11. 05.2005 р. №182-К, за яким гр. ОСОБА_2 було продано 1 простий вексел ь № НОМЕР_1, емітований 29.03.2005 року ПП «Нертус-Ц», номінальн ою вартістю 1000000,00 грн., договірн а вартість складає 999700,00 грн.

25.05.05 р. проведено взаємозал ік зустрічних однорідних вим ог між ПТ "Ломбард «Інтегралф інанс і компанія» та гр. ОСО БА_2 по договору позики № 9 ві д 18.04.2005 р. та договору купівлі-пр одажу цінних паперів № 182-К від 11.05.2005 р. на суму 999700,00гри., про що зро блена проводка Д-т 6852 - К-т 3771.

ДПІ у Комінтернівському р айоні м. Харкова від Управлін ня боротьби з відмиванням до ходів, одержаних злочинним ш ляхом ДПА у Харківській обла сті отримана інформація стос овно ПП «Нертус-Ц»(код 33009246), яке мало взаємовідносини з ПТ «Л омбард «Інтегралфінанс і Ком панія»(код 33410809).

Згідно листа від 04.12.2007 р. №20425/23-2 ДПІ у Жовтневому районі м. Луг анська вбачається, що провес ти зустрічну перевірку ПП «Н ертус-Ц»не є можливим у зв'язк у з тим, що згідно з постановою Господарського суду Лугансь кої області від 07.06.2006р. по справ і №9/238 пн-ад визнано недійсним з апис про державну реєстрацію та припинено юридичну особу ПП «Нертус-Ц»(код 33009246).

Закриваючи провадження п о справі в частині позовних в имог про визнання недійсним правочину позики, укладеного між гр.ОСОБА_2 та ПТ «Ломба рд «Інтеграпфінанс і Компані я»за договором від 18.04.2005 року № 9 та визнання недійсними госп одарських зобов'язань на під ставі вказаного договору від 18.04.2005 року № 9, визнання недійсни м правочину купівлі-продажу цінних паперів, укладений на підставі договору купівлі-п родажу цінних паперів від 11.05.20 05 року № 182-К між гр.. ОСОБА_2 та ТОВ «Компанія «Брокер»та ви знання недійсними господарс ьких зобов'язань на підставі вказаного договору купівлі- продажу цінних паперів від 11.0 5.2005 року № 182-К, суд першої інстан ції виходив з того, що зазначе ні вимоги не можуть бути пред метом позову.

Колегія суддів погоджує ться з такими висновками суд у першої інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 208 ГК Украї ни, якщо господарське зобов' язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка з авідомо суперечить інтереса м держави і суспільства, то за наявності наміру в обох стор ін - у разі виконання зобов' язання обома сторонами - в д оход держави за рішенням суд у стягується все одержане за ними за зобов' язання, а в раз і виконання зобов' язання од нією стороною, з другої сторо ни стягується в доход держав и все одержане нею, а також усе належне неї першій стороні н а відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержа не нею повинно бути повернен о другій стороні, а одержане о станньою або належне їй на ві дшкодування виконаного стяг ується за рішенням суду в дох од держави.

Наведену норму слід заст осовувати з урахуванням того , що відповідно до статті 228 ЦК У країни правочин, учинений з м етою, яка завідомо суперечит ь інтересам держави і суспіл ьства, водночас є таким, що пор ушує публічний порядок, а отж е, - нікчемним. Як зазначено у ч . 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом такого правочину неді йсним не вимагається. Тому по зови податкових органів про визнання такого правочину (у годи, господарського зобов' язання) недійсним судовому р озгляду не підлягають.

Відповідно до ст. 157 Кодексу а дміністративного судочинст ва України, якщо справу не нал ежить розглядати в порядку а дміністративного судочинст ва, суд закриває провадження у справі.

За таких обставин, суд першо ї інстанції прийшов до право мірного висновку про необхід ність закриття провадження в частині позовних вимог щодо визнання недійсним правочин у позики, укладеного між гр. ОСОБА_2 та ПТ «Ломбард «Інте грапфінанс і Компанія»за дог овором від 18.04.2005 року № 9 та визна ння недійсними господарськи х зобов'язань на підставі вка заного договору від 18.04.2005 року № 9, визнання недійсним правочи ну купівлі-продажу цінних па перів, укладений на підставі договору купівлі-продажу ці нних паперів від 11.05.2005 року № 182-К між гр.. ОСОБА_2 та ТОВ «Ком панія «Брокер»та визнання не дійсними господарських зобо в'язань на підставі вказаног о договору купівлі-продажу ц інних паперів від 11.05.2005 року № 182- К.

Органи державної податко вої служби, вказані в абз. 1 ст. 1 0 Закону України «Про державн у податкову службу в Україні »№ 509 - ХІІ від 04.12.1990 р., можуть на п ідставі п. 11 цієї статті зверт атись до судів із позовами пр о стягнення в доход держави к оштів, одержаних за правочин ами, вчиненими з метою, яка зав ідомо суперечить інтересам д ержави і суспільства, посила ючись на їхню нікчемність.

Висновок суду стосовно нік чемності правочину має бути викладений у мотивувальній, а не в резолютивній частині с удового рішення.

За вчинення правочину з мет ою, яка завідомо суперечить і нтересам держави і суспільст ва, застосовуються санкції, п ередбачені ч. 1 ст. 208 ГК України . За змістом статті це можливо лише в разі виконання правоч ину хоча б однією стороною. За значені санкції не можна зас тосовувати за сам факт неспл ати податків (зборів, інших об ов' язкових платежів) однією зі сторін договору, оскільки за таких обставин правопору шенням була б несплата подат ків, а не вчинення правочину. Д ля стягнення цих санкцій є не обхідною наявність умислу на укладення угоди з метою, яка з авідомо суперечить інтереса м держави і суспільства, напр иклад з метою неправомірного одержання з державного бюдж ету коштів шляхом відшкодува ння ПДВ у разі його несплати к онтрагентами до бюджету.

Згідно з ч. 1 ст. 208 ГК Укр аїни передбачені нею санкції застосовує лише суд.

Дане правило відпові дає ст. 41 Конституції України , згідно з якою конфіскація ма йна може бути застосована ви ключно за рішенням суду у вип адках, обсязі та порядку, вста новлених законом.

Оскільки зазначені санкції є конфіскаційними, с тягуються за рішенням суду в доход держави за порушення п равил здійснення господарсь кої діяльності, то вони належ ать не до цивільно - правови х, а до адміністративно - гос подарських санкцій як такі, щ о відповідають визначенню, н аведеному в частині 1 ст. 238 ГК У країни.

Застосування санкцій судами, встановлених за укла дання угод, які завідомо супе речать інтересам держави і с успільства, з 01.01.2004 р. може відбу ватись на підставі ст. ст. 207, 208 Г К України в залежності від ча су, коли були допущені правоп орушення.

Відповідно до п. 5 розд ілу ІХ «Прикінцевих положень »ГК України положення останн ього щодо відповідальності з а порушення правил здійсненн я господарської діяльності з астосовуються в разі, якщо та кі порушення були вчинені пі сля набрання чинності цими п оложеннями. Положення ГК щод о відповідальності за поруше ння, зазначені в абзаці 1 того ж пункту, вчинені до набрання чинності відповідними полож еннями названого Кодексу сто совно відповідальності учас ників господарських відноси н, застосовуються в разі, якщо вони пом' якшують відповіда льність за вказані порушення .

Відмовляючи в задоволенн і позову в частині застосува ння наслідків визнання госпо дарських зобов'язань недійсн ими відповідно до ч.1 ст. 208 ГК Ук раїни, суд першої інстанції в иходив з того, що позивачем пр опущений строк на звернення до суду з зазначеним позовом .

Колегія суддів погоджуєть ся з такими висновками суду п ершої інстанції.

Такі санкції за укладення угоди / вчинення господарськ ого зобов'язання / з метою, яка завідомо суперечить інтерес ам держави і суспільства, вст ановлені статтею 208 Господарс ького кодексу України.

Згідно частини 1 статті 207 ц ього Кодексу господарське зо бов'язання, що не відповідає в имогам закону, або вчинено з м етою, яка завідомо суперечит ь інтересам держави і суспіл ьства, або укладено учасника ми господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції / спеціальної правосуб'єктнос ті /, може бути на вимогу одніє ї із сторін, або відповідного органу державної влади визн ано судом недійсним повністю або в частині.

Положення статей 207 та 208 Гос подарського кодексу України слід застосовувати з урахув анням того, що правочин, який в чинено з метою завідомо супе речною інтересам держави і с успільства, водночас супереч ить моральним засадам суспіл ьства, а тому згідно з частино ю 1 статті 203 та частиною 2 статт і 215 ЦК України є нікчемним, тоб то недійсним в силу закону, у з в'язку з чим визнання такого п равочину недійсним судом не вимагається. Органи державно ї податкової служби, вказані в абзаці першому статті 10 Зак ону України «Про державну по даткову службу в Україні», мо жуть на підставі пункту 11 цієї статті звертатись до судів з позовами про стягнення в дох од держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з м етою, що суперечить інтереса м держави і суспільства, поси лаючись на їхню нікчемність.

Санкції, встановлені част иною І статтею 208 Господарсько го кодексу України, не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків, зборів / об ов'язкових платежів / однією і з сторін договору. За таких об ставин правопорушенням є нес плата податків, а не вчинення правочину. Для застосування таких санкцій необхідною ум овою є наявність умислу на ук ладення угоди з метою, яка зав ідомо суперечить інтересам д ержави і суспільства, наприк лад, вчинення фіктивного пра вочину з метою отримання пра ва на валові витрати і податк овий кредит або удаваного пр авочину з метою приховання у хилення від сплати податків.

Оскільки санкції, передба чені вказаною правовою нормо ю, є конфіскаційними, стягуют ься за рішенням суду в доход д ержави за порушення правил з дійснення господарської дія льності, то такі санкції не є ц ивільно-правовими, а є адміні стративно-господарськими як такі, що відповідають визнач енню частини 1 статті 238 Господ арського кодексу України. З о гляду на це, такі санкції можу ть застосовуватися лише прот ягом строків, встановлених с таттею 250 цього Кодексу.

При укладенні спірної угод и в серпні 2006 року, позовна заяв а була подана до суду у січні 2008 року, тобто вимога про засто сування санкцій, встановлени х статтею 208 ГК України, була за явлена за межами граничного річного строку від вчинення правопорушення, передбачено го статтею 250 цього Кодексу.

За таких обставин, суд першо ї інстанції прийшов до прави льного висновку про правомір ність та законність позовних вимог.

З огляду на вищезазначен е, постанова суду ухвалена з д отриманням норм процесуальн ого права, у відповідності до вимог норм матеріального пр ава, тому колегія суддів вваж ає, що підстав для її скасуван ня немає.

На підставі вищевиклад еного та керуючись ст.ст. 160, 165, 198, п. 4 ст. 200, 254 Кодексу адміністрат ивного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну ск аргу Державної податкової ін спекції у Комінтернівському районі м. Харкова залишити бе з задоволення.

Постанову Харківсь кого окружного адміністрати вного суду від 27 листопада 2008 р оку залишити без змін.

Ухвала набирає зако нної сили з моменту її прогол ошення та може бути оскаржен а у касаційному порядку прот ягом місяця, шляхом подачі ка саційної скарги безпосередн ьо до Вищого адміністративно го суду України.

Повний текст вигото влено та підписано 15 вересня 2 009 року.

Головуюч ий Сіренко О.І.

Суд дів Спаскін О.А.

Любчич Л.В.