Рішення

від 18.03.2020 по справі 479/1548/19

КРИВООЗЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

479/1548/19

2/479/58/20

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 березня 2020 року смт.Криве Озеро

Кривоозерський районний суд Миколаївської області

В складі: головуючого - судді Репушевської О.В.,

за участі секретаря судового засідання Штуфра А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Криве Озеро в порядку загального позовного провадження цивільну справу №479/1548/19 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Кривоозерської селищної ради Кривоозерського району Миколаївської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,

у ч а с н и к и с п р а в и :

позивач ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представник відповідача Кривоозерська селищна рада,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з позовною заявою до Кривоозерської селищної ради Кривоозерського району Миколаївської області про визнання права власності на земельні ділянки та житловий будинок з господарськими будівлями і надвірними спорудами в порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки в нотаріальному порядку оформлення спадщини їм відмовлено.

В судове засідання позивачі не з`явились, надіслали до суду заяву, в якій просили розглянути справу без їх участі, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача - Кривоозерська селищна рада, надіслав до суду письмову заяву, згідно якої просив справу розглянути без його участі, позов визнав та не заперечував проти його задоволення.

Відповідно до положень ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

З урахуванням положень ст.223 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу в без участі представника відповідача, на підставі наявних у справі матеріалів, оскільки його неявка не перешкоджає розгляду спору.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кривоозерського районного управління Миколаївської області 16 травня 2014 року(а.с.9).

Спадкоємцями за законом першої черги на спадщину після смерті ОСОБА_3 є позивач ОСОБА_1 як дитина спадкодавця, що підтверджується даними копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Кривоозерським відділом ЗАГС Миколаївської області 16 квітня 1974 року(а.с.10), та позивач ОСОБА_2 як дитина спадкодавця, що підтверджується даними копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого Кривоозерським райбюро ЗАГС Миколаївської області 12 січня 1973 року(а.с.11), свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_4 , виданого Кривоозерським районним відділом ЗАГС Миколаївської області 24 вересня 1994 року(а.с.12).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складається із:

- житлового будинку АДРЕСА_1 ,

- земельної ділянки площею 3.43 га, кадастровий номер: 4823955100:03:000:1325, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах території Кривоозерської селищної ради Кривоозерського району Миколаївської області;

- земельної ділянки площею 0.05 га, кадастровий номер: 4823955100:02:000:1448, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах території Кривоозерської селищної ради Кривоозерського району Миколаївської області.

Відповідно до спадкової справи №217/2014(а.с.38-49) позивачі прийняли спадщину у встановленому законом порядку, подавши заяву про прийняття спадщини за законом у встановлений законодавством строк(а.с.40,41).

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, так як існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

В оформленні спадкових прав на житловий будинок та земельні ділянки у нотаріальному порядку позивачам відмовлено(а.с.14,15), із-за відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на майно.

Відповідно до положень ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до п.3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст.392 ЦК України).

При вирішенні спорів щодо спадкування права власності на нерухоме майно судам слід звертати увагу на зміну редакції ч.4 ст.331 і ч.4 ст.334 ЦК України та інших норм цивільного законодавства і застосовувати редакцію закону, яка діяла на час виникнення права у самого спадкодавця та на час відкриття спадщини.

Відповідно до положень п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України від 16 січня 2013 року Цивільний кодекс України застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності.

Встановлено, що ОСОБА_3 (дівоче прізвище - ОСОБА_3 , що підтверджено даними свідоцтва про одруження, виданого Кривоозерським райбюро ЗАГС 29 вересня 1972 року) являється власницею житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , номер реєстрової книги 18, сторінка 111, реєстраційний номер 2587 , на підставі свідоцтва про право особистої власності, виданого виконавчим комітетом Кривоозерської селищної Ради народних депутатів Миколаївської області від 15 січня 1975 року, №2639, що підтверджено даними виписки підтвердження чинності запису щодо реєстрації права власності, яке видано КП Первомайським міжміське бюро технічної інвентаризації 22 жовтня 2018 року за вих.№97/06-01-06(а.с.21).

Згідно даних технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1 , виготовленого КП "Первомайське міжміське бюро технічної інвентаризації", спадковий житловий будинок побудований в 1960 році(а.с.17-20).

Відповідно до положень ст.86 ЦК УРСР право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.

Право власності на збудований житловий будинок набувається в порядку, який існував на час його будівництва.

У 1960 році питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року "Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків" (визнаний таким, що втратив чинність Указом Президії Верховної ради СРСР від 22 лютого 1988 року №8502-ІІ) і прийнятою відповідно до Указу від 26 серпня 1948 року Постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року "Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків", які зокрема визначали умови та правові наслідки будівництва.

Згідно положень ст.1 Указу від 26 серпня 1948 року кожен громадянин мав право купити або збудувати для себе на праві особистої власності жилий будинок.

Пункт 2 Постанови від 26 серпня 1948 року визначав, що земельні ділянки для будівництва індивідуальних жилих будинків відводяться за рахунок земель міст, селищ, держземфонду і земель держлісфонду у безстрокове користування, а збудовані на цих ділянках будинки є особистою власністю забудовника.

Отже, за Указом від 26 серпня 1948 року та Постановою від 26 серпня 1948 року підставою виникнення права власності на жилий будинок був сам факт збудування ним жилого будинку з додержанням вимог цих актів законодавства.

Ці правові акти не пов`язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.

В даний час питання реєстрації права власності на нерухоме майно врегульоване приписами Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 17 жовтня 2013 року.

Відповідно до приписів п.49 зазначеного порядку для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудований об`єкт нерухомого майна заявник подає зокрема документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.

Документом, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку, господарської (присадибної) будівлі та споруди, прибудови до них, побудованих до 05 серпня 1992 року є технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна. Зазначене узгоджується з ДБН А3.1-3-94 "Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів".

Таким чином для реєстрації будинку, збудованого у 1960 році, особою, яка його збудувала, достатнім є подання технічного паспорту, який по суті підтверджує факт відповідності будівельним нормам та стандартам, а тому можливості його експлуатації.

Отже, судом встановлено, що будинок АДРЕСА_1 не є самочинним будівництвом та може спадкуватись після смерті ОСОБА_3 як об`єкт права власності - нерухоме майно.

Відповідно до положень ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Згідно з положеннями ст.131 ЗК України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Земельна ділянка площею 3.4314 га, кадастровий номер: 4823955100:03:000:1325, та 0.0479 га, кадастровий номер: 4823955100:02:000:1448, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані в межах території Кривоозерської селищної ради Кривоозерського району Миколаївської області, які належали ОСОБА_3 , на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №610393, виданого Кривоозерською райдержадміністрацією Миколаївської області 07 серпня 2007 року(а.с.23) та Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №611826, виданого Кривоозерською райдержадміністрацією Миколаївської області 07 серпня 2007 року(а.с.24), витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-4805193012018 від 01 жовтня 2018 року(а.с.25-27) та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-4805192352018 від 01 жовтня 2018 року(а.с.28-30).

Положеннями ст.1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

За приписами ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Положеннями ст.1278 Цивільного кодексу України встановлено, що частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як спадкоємці дійшли згоди щодо поділу спадщини та, відповідно до договору про поділ спадщини, який міститься в матеріалах справи, бажають розподілити спадкове майно таким чином:

- ОСОБА_1 - земельну ділянку площею 3.4314 га, кадастровий номер: 4823955100:03:000:1325 та земельну ділянку площею 0.0479 га, кадастровий номер: 4823955100:02:000:1448, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані в межах території Кривоозерської селищної ради Кривоозерського району Миколаївської області,

- ОСОБА_2 - житловий будинок АДРЕСА_1 .

Приймаючи до уваги, що відповідач Кривоозерська селищна рада Кривоозерського району Миколаївської області визнала позовні вимоги, дане право ніким не оспорюється, інших спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 не має, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.12-13, 19, 81, 141, 258-259, 206, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Кривоозерської селищної ради Кривоозерського району Миколаївської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, - задовольнити .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на земельну ділянку площею 3.4314 га, кадастровий номер: 4823955100:03:000:1325 та земельну ділянку площею 0.0479 га, кадастровий номер: 4823955100:02:000:1448, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані в межах території Кривоозерської селищної ради Кривоозерського району Миколаївської області, в порядку спадкування після смерті матері - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті матері - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Кривоозерський районний суд, який відраховується з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення - 18 березня 2020 року.

Суддя :