Рішення

від 16.03.2020 по справі 587/2828/19

СУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 587/2828/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2020 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., за участю секретаря судового засідання Токаревої В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1 до Яструбинської сільської ради Сумського району Сумської області, третя особа: Сумська райдержнотконтора про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом з тих підстав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , після смерті якої, крім іншого, відкрилася спадщина на належне їй майно - земельні ділянки площами 1,610 га, 0,648 га та 2,478 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Яструбинської сільської ради Сумського району. За життя ОСОБА_2 уклала заповіт на все своє майно на користь позивача. Спадщину позивач прийняла шляхом звернення до Сумської райдержнотконтори з відповідною заявою, отримала свідоцтво про право на спадщину на інше спадкове майно, однак оформити свої спадкові права вона позбавлені можливості те, що Державні акти на право власності на земельні ділянки були видані на ім`я уже померлої ОСОБА_2 .. Посилаючись на ці обставини, позивач просила визнати за нею право власності на вказані земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом після померлої ОСОБА_2 ..

Позивач в судове засідання не з`явилася, в письмовій заяві позов підтримала повністю, просила слухати справу без її участі.

Представник відповідача Яструбинської сільської ради Сумського району Сумської області в судове засідання не з`явився, від них надійшла заява, в якій вони просили справу слухати у їх відсутність, проти позову не заперечували.

Представник 3-ї особи Сумської райдержнотконтори для розгляду справи до суду не з`явився, просив справу слухати без його участі, заперечень до позову не надав.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, - і не оспорюється сторонами, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Яструбине Сумського району Сумської області померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.6).

Після її смерті відкрилась спадщина на належне померлій майно, зокрема на земельні ділянки площами 1,610 га, 0,648 га та 2,478 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Яструбинської сільської ради Сумського району.

За життя ОСОБА_2 була членом КСП Зоря , розташоване в с. Яструбине Сумського району Сумської області.

Відповідно до п.п. 16-17 розділу X Перехідні положення ЗК України 2001 року громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Виходячи з положень ст. 5 ЗК України (зразка 1990 року) кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу. Право на земельну частку може бути передано у спадщину в порядку і на умовах, передбачених цивільним законодавством щодо успадкування майна, та статутом відповідного колективного підприємства.

Так, Указом Президента України від 8 серпня 1995 року №720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам чи акціонерним товариствам, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Паюванню земель передбачене визначення розміру земельної частки (паю) в колективній власності на землю кожного члена згаданих підприємств, кооперативів і товариств без виділення земельних ділянок у натурі.

Згідно з Указом Президента України від 10 листопада 1994 року № 666/94 Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва право на земельний пай може передаватись у спадок. Установлено, що кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства має право безперешкодно вийти з нього та одержати безкоштовно у приватну власність свою частку землі (пай) у натурі (на місцевості), що засвідчується державним актом на право приватної власності на землю.

Право на земельну частку (пай) згідно зі статтею 2 зазначеного Указу мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу чи акціонерного товариства, у тому числі пенсіонери, які раніше в них працювали і залишаються членами якогось із них відповідно до списку, що долучається до державного акта на право колективної власності на землю. Розміри земельної частки (паю) обчислюються комісіями, утвореними на підприємствах, у кооперативах, товариствах із числа їх працівників. Рішення щодо затвердження обчислених цими комісіями розмірів земельної частки (паю) по кожному підприємству, кооперативу, товариству окремо приймається районною державною адміністрацією, яка й видає громадянам сертифікати на право на земельну частку (пай). Згідно зі змістом цього документа (форму якого затверджено відповідно до названого вище Указу Президента України постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1995 року № 801 Про затвердження форми сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) ), право на земельну частку (пай) може бути об`єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави.

На підставі вищезазначеного Указу та постанови КМУ, згідно з рішенням Сумської районної державної адміністрації від 08 квітня 1996 року № 111 на ім`я ОСОБА_2 був виданий Сертифікат на право на земельну частку (пай) в КСП Зоря площею 4,736 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

Вказаний Сертифікат був зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку в 1996 році.

В даному Сертифікаті зазначено, що при видачі громадянину державного акта на право приватної власності на земельну ділянку цей сертифікат повертається до Сумської районної державної адміністрації.

Відповідно до Закону України від 05.06.2003 р. Про порядок виділення в натурі: (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) :

Стаття 1. Особи, які мають право на земельну частку (пай)

Право на земельну частку (пай) мають:

колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом .

Відповідно до ч. 2 цього ж Закону: Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією .

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від16.04.04р. Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 ЗК України: При приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров`я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю) .

10 травня 2003 року Сумською РДА на ім`я ОСОБА_2 були видані Державні акти на право власності на земельні ділянки серії СМ № 011039, СМ № 176974, СМ № 176926 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих на території Яструбинської сільської ради Сумського району (а.с.8-10).

При видачі Державних актів на право власності на земельні ділянки Сертифікат був повернутий до Сумської районної державної адміністрації.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_2 за життя, ще в 1996 році на законних підставах набула право власності на земельну частку (пай), як член КСП Зоря , і на законних підставах володіла спірними земельними ділянками.

27 травня 1998 року ОСОБА_2 уклала заповіт на все належне їй майно на користь ОСОБА_1 (а.с.7).

Спадщину після померлої прийняла ОСОБА_1 фактично шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном та шляхом звернення до Сумської нотаріальної контори, де отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частину спадкового майна (а.с.41).

Відповідно до довідки Яструбинської сільської ради Сумського району Сумської області, ОСОБА_2 дійсно проживала в АДРЕСА_1 разом з сестрою ОСОБА_3 , яка є спадкоємицею померлої. ОСОБА_1 спадкоємиця за заповітом, яка своєчасно вступила в управління спадкового майна, а саме провела поховання померлої, розпорядилася її майном. Від імені ОСОБА_2 у виконкомі Яструбинської сільської ради був посвідчений заповіт за р. № 42 від 27.05.1998 року, який не змінювався і не відмінювався (а.с.38).

Відповідно до ст. 549 Цивільного Кодексу Української РСР в редакції 1964 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Спадкова справа після померлої ОСОБА_2 заведена за заявою ОСОБА_1 (а.с.32-39).

Разом з цим, відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій позивачу було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки, після померлої ОСОБА_2 в зв`язку з тим, що Державні акти на право власності на земельні ділянки були видані на ім`я уже померлої ОСОБА_2 ..

Згідно ч.1 ст. 1298 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Відповідно вимог ст. 49 Закону України Про нотаріат та п.1 глави 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, якщо, зокрема, не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування при розгляді цих справ, судом перевіряється наявність обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій, зокрема відмови у видачі свідоцтва про спадщину.

Згідно абзацу 3 пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

За змістом ст. 392 Цивільного Кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування , відповідно до статті 1225 ЦК (435-15) право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до п. г ч.1 ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування при розгляді цих справ, судом перевіряється наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій, зокрема відмови у видачі свідоцтва про спадщину.

Відповідно до положень статті 1216 Цивільного кодексу України, спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно із вимогами статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до положень частини 1 статті 1220 Цивільного кодексу України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до частини 3 статті 1223 ЦК України, право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 396 ЦК України, в разі відсутності документів на право власності власник може вимагати визнання права власності в судовому порядку.

Враховуючи обставини справи, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Оскільки земельні ділянки площами 1,610 га, 0,648 га та 2,478 га за життя належали ОСОБА_2 , спадкоємицею після якої є позивач, за наведених обставин позивач має право успадкувати вказані земельні ділянки, Державні акти на право власності на земельні ділянки на які видані на ім`я ОСОБА_2 після її смерті.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 263, 264, 265 ЦПК України, ст. 549 ЦК України в редакції 1964 року, 392, 1216, 1217, 1218, 1220, 1223, 1268, суд

Вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на земельну ділянку площею 1,610 га, кадастровий номер 5924789800020020007 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Яструбинської сільської ради Сумського району Сумської області, в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на земельну ділянку площею 0,648 га, кадастровий номер 5924789800020020005 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Яструбинської сільської ради Сумського району Сумської області, в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на земельну ділянку площею 2,478 га, кадастровий номер 5924789800020020014 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Яструбинської сільської ради Сумського району Сумської області, в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.А.Степаненко