Ухвала

від 25.03.2020 по справі 275/258/20

БРУСИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 275/258/20

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ухвала про відмову у відкритті провадження)

25 березня 2020 року

Суддя Брусилівського районного суду Житомирської області Данилюк О. С. , розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Брусилівської селищної ради Житомирської області про визнання права користування земельною ділянкою та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Брусилівської селищної ради Житомирської області, в якій позивачка просить суд визнати за нею право користування на умовах договору оренди земельної ділянки за кадастровим номером 1820987000:06:000:0304 для ведення фермерського господарства та зобов`язати Брусилівську селищну раду Житомирської області передати їй в користування на умовах договору оренди вказану земельну ділянку, посилаючись на те, що розпорядженням голови Брусилівської РДА № 245 від 25.07.2011 їй було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки, втім, Брусилівська селищна рада Житомирської області, у власності якої на даний час перебуває спірна земельна ділянка, відмовила їй у передачі в користування вказаної земельної ділянки.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Так, Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (статті 55, 124), а статтею 18 Закону України Про судоустрій і статус суддів визначено, що суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України Про судоустрій і статус суддів).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства, зокрема коли розгляд таких справ передбачений Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 19 КАС України ).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України ).

Із аналізу наведених процесуальних норм випливає, що для віднесення спору до юрисдикції адміністративного суду визначальними є його публічно-правовий характер та суб`єктний склад спірних правовідносин.

Як роз`яснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові від 01.03.2013 року № 3 Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ, при вирішенні питань, пов`язаних із компетенцією судів у спорах, що виникають із земельних відносин, судам слід ураховувати роз`яснення, викладені в пунктах 2 і 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ (із змінами і доповненнями, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2 ), а також Рішення Конституційного Суду України від 1 квітня 2010 року № 10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України , пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому суди мають виходити з того, що згідно зі статтями 13 і 14 Конституції України , статтями 177 , 181 , 324 і главою 30 ЦК земля та земельні ділянки є об`єктами цивільних прав, а держава і територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах із метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок. Отже, суд має з`ясувати, є спір приватноправовим або публічно-правовим; чи виник спір із відносин, урегульованих нормами цивільного права, чи пов`язані ці відносини зі здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності; чи виник спір щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень при реалізації ним управлінських функцій у сфері земельних правовідносин.

Отже, розгляд адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо -розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.

За змістом положень статті 122 Земельного кодексу України (далі ЗК України ) вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

З позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що позивачка звернулась до суду з позовом на захист свого інтересу в отриманні земельної ділянки сільськогосподарського призначення в оренду, який не було реалізовано внаслідок відмови в цьому Брусилівською селищною радою Житомирської області.

Суддею з поданої позовної заяви не встановлено наявності існуючого речового права позивачки на спірну земельну ділянку. Отже, предметом позову у справі є оскарження дій відповідача як суб`єкта владних повноважень і який здійснював владні управлінські функції, що в силу вимог ст. 19 КАСУ підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Положеннями п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справи Сокуренко і Стригун проти України від 20 липня 2006 року вказав, що фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду але й дотримання таким судом певних норма, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі Zandv.Austria (заява № 7360/76, доповідь Європейської комісії з прав людини від 12 жовтня 1978 року), висловлено думку, що термін судом, встановленим законом у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належить до юрисдикції певних категорій судів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищенаведене та приймаючи до уваги те, що даний спір виник з оскарження дій відповідача, як суб`єкта владних повноважень, як органу, який виконував розпорядчі функції щодо передачі в оренду земельної ділянки, суддя вважає, у відкритті провадження за позовної заявою ОСОБА_1 необхідно відмовити з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України .

Роз`яснити позивачці її право на звернення із вказаними позовними вимогами у порядку адміністративного судочинства до Житомирського окружного адміністративного суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. 186 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

У відкритті провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Брусилівської селищної ради Житомирської області про визнання права користування земельною ділянкою та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити .

Роз`яснити позивачці її право на звернення із вказаними позовними вимогами у порядку адміністративного судочинства до Житомирського окружного адміністративного суду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 15 днів з дня її проголошення .

Суддя: О. С. Данилюк