Рішення

від 03.12.2019 по справі 160/5944/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2019 року Справа № 160/5944/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. за участі секретаря судового засіданняМанько К.А. за участі: представника позивача представника відповідача Бойко Г.І. Романович Ю.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Метал-Статус до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Метал-Статус до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 15.05.2019 № 1163473/37004571;

зобов`язати Державну фіскальну службу України (04053, м.Київ, Львівська пл., буд.8, код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати податкову накладну № 7 від 18.06.2018 року датою її подання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкових накладних було прийнято відповідачем протиправно з порушенням норм чинного законодавства. Позивачем на вимогу фіскального органу після зупинення реєстрації податкової накладної, були надані усі належні документи та пояснення. Проте, відповідачем протиправно не було взято до уваги надані пояснення та документи в результаті чого відмовлено у реєстрації податкової накладної з підстав ненадання платником податків первинних документів та розрахункових документів. Зазначені дії контролюючого органу є протиправними, а прийняте рішення підлягає скасуванню.

До суду представником відповідача ДФС України подано відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні позову відмовити, зазначивши, що ДФС України не вчиняло дій/бездіяльності, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки позивача. Вимога про зобов`язання ДФС України зареєструвати податкову накладну є неправомірною, оскільки повноваження ДФС України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією відповідного органу. Без надання правової оцінки рішенню комісії регіонального рівня, зобов`язання ДФС України зареєструвати податкову накладну є передчасними.

Представником Головного управління ДФС у Дніпропетровській області подано відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні позову відмовити, зазначивши, що реєстрація податкової накладнї була зупинена у зв`язку з невідповідністю вимогам п.14, 15 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ №117 від 21.02.2018 року Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних . Оскаржувані рішення прийняті з підстави ненадання позивачем необхідних копій документів. Відповідач вважає визначені підстави в Рішеннях комісії для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування правомірними та такими, що прийняті відповідно до норм діючого законодавства та в установленому порядку, а вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник ДФС України в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ТОВ МЕТАЛ-СТАТУС є юридичною особою приватного права, що було створено 02.03.2010р. Основним профільним видом діяльності підприємства є Оптова торгівля металами та металевими рудами (код УКТ ЗЕД 46.72).

18 червня 2018 року була здійснена часткова поставка труби 630x10 ДСТУ 10706-76 стЗсп (код УКТЗЕД 7305310090) за видатковою накладною № 29 від 18.06.2018 р. на суму 184414,98 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 30735,83 грн. Поставка товару здійснювалась відповідно до п.2 Договору купівлі-продажу №270174 від 16.03.2010 р., Специфікація №189 від 25.05.2018р. Перевезення Товару підтверджується товарно-транспортною накладною № Р29 від 18.06.2018р. Передача товару здійснювалась за довіреністю № 747 від 18.06.2018 р. на ім`я ОСОБА_1 .

Станом на 02.05.2019 р. товар за рахунком № 44 від 25.05.2018 р. повністю сплачений, в т.ч. і товар за видатковою накладною № 29 від 18.06.2018 р. на суму 184414,98 грн. грн. Оплата товару по рахунку № 44 від 25.05.2018 р. (в т.ч. і за видатковою накладною № 29 від 18.06.18 р.) підтверджується платіжним дорученням № 8922 від 12.07.18 р. на суму 600000,00 грн., платіжним дорученням № 13817 від 30.11.2018 р. на суму 81064,93 грн. та оборотно-сальдовою відомістю по рах.6811 (наявна попередня оплата у сумі 217139,98 грн.) Загальна сума оплат за рахунком № 44 від 25.05.2018 р. - 898204,91 грн.

Реалізований товар (труби сталеві 630x10 ДСТУ 10706-76 стЗсп (код УКТЗЕД 7305310090)) був куплений у ТОВ Південтрансбудкомплект (код ЄДРПОУ 24238290) та у ТОВ Інпром-Харків (код ЄДРПОУ 41561467).

Поставка товару здійснювалась автомобілем РЕНО НОМЕР_1 ( причеп НОМЕР_3), який був замовлений ТОВ Метал-Статус у ФОП ОСОБА_2 (код НОМЕР_2 ) за Договором № 8 про транспортні послуги від 01.01.2012 р.

- Акт виконаних послуг № АВР-060601 від 06.06.2018 р. на суму 10000,00 грн.

- Акт виконаних послуг № АВР-180601 від 18.06.2018 р. на суму 10000,00 грн.

Оплата послуг підтверджується наступними документами: п/д № 126 від 13.06.2018 р. на суму 1000,00 грн.; п/д № 130 від 19.06.2018 р. на суму 9000,00 грн.; п/д №134 від 22.06.2018 р. на суму 9000,00 грн.

Облік розрахунків з постачальником та покупцем товару підтверджується оборотно- сальдовими відомостями по 631, 361, 6811.

Відповідно до приписів п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України (далі ПКУ) 18.06.2018 р. ТОВ МЕТАЛ-СТАТУС було складено податкову накладну №7 та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, було отримано квитанцію №1 від 13.07.2018 року із змісту якої вбачається, що податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено, ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пп. 1.6. п,1 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року №567 та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. На виконання вимог квитанцій №1, та п.56.23. ст.56 ПКУ ТОВ МЕТАЛ- СТАТУС було направлено на адресу Державної фіскальної служби України Повідомлення №9 від 10.05.2019 року щодо надання пояснень та подачі копій документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК, копії договору та додатку до нього, рахунків на оплату, видаткових накладних, Таблиці даних платника податку та інш. Отже, було надано усі необхідні документи, які беззаперечно підтверджують реальність здійснення операцій по заманеним вище податковим накладним.

Однак, рішенням комісії ДФС від 15.05.2019р. №1163473/37004571 відмовлено у реєстрації податкової накладної, де причиною відмови зазначено: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства , але в графі Додаткова інформація (вказати конкретний перелік документів) - нічого не вказано.

Не погодившись з вище вказаним рішенням комісії ДФС від 15.05.2019р. №1163473/37004571 підприємством було подано 24.05.2018 року Скаргу №9 На рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , але Рішенням комісії з питань розгляду скарг ДФС України №29393/37004571/2 від 30.05.2019р., Скаргу залишено без задоволення та Рішення комісії ДФС від 15.05.2019р. №1163473/37004571 про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін. При цьому підставами було вже зазначено дві, а саме:

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття Комісією рішення про реєстрацію податкової накладної;

- відсутні копії документів, що підтверджують факт придбання, виготовлення або переробки ТМЦ/чи можливості надання послуг, виконання робіт.

Не погодившись з прийнятими рішеннями позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з положеннями пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , ;Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі квитанція).

Згідно з положеннями підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

21.02.2018 року постановою КМУ № 117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено наступне.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації (пункт 12).

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 14), включає в себе:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг) (пункт 15).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. (пункт 16).

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів, які складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС) (пункти 18 та 19 Порядку).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 20 Порядку).

Згідно пункту 23 Порядку Комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку: щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/ розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень та які на дату зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі не відповідали критеріям ризиковості платника податку, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/ розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу; щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно та/або які на дату зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі відповідали критеріям ризиковості платника податку, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку. Рішення комісії центрального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено у судовому порядку (пункт 27).

Організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), а також права та обов`язки її членів визначаються Порядком роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС) (пункт 2 Порядку).

Комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (пункт 3 Порядку).

Рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена (пункт 19 Порядку).

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Також, слід зазначити про те, що форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 (додаток 2 до вказаного Порядку).

Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.

Суд зазначає, що у квитанції від 10.10.2019 року відповідачем-2 не вказано конкретного переліку документів, який платник податків має надати для обґрунтованого рішення щодо реєстрації або відмови від реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

В оскаржуваному рішенні про відмову в реєстрації ПН контролюючим органом не обґрунтовано чому документи платника не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної, які документи платник податків має надати для обґрунтованого рішення щодо реєстрації ПН.

Оскільки рішення суб`єкта владних повноважень не містить чіткої підстави його прийняття, це свідчить про його необґрунтованість.

При вирішенні справи суд також виходить із того, що зазначене рішення Комісії є актом індивідуальної дії.

На думку суду правовий акт індивідуальної дії - це виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, який не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків лише чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому (яким) він адресований.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.04.2019 року у справі № 822/1878/18.

Натомість, оскаржуване рішення фіскального органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Суд зазначає, що Рішення комісії від 15.05.2019 № 1163473/37004571 про відмову у реєстрації податкових накладних не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття такого рішення та чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Відтак, суд дійшов висновку, що зазначене рішення є необґрунтованими, оскільки платником податків до контролюючого органу було надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарської операції за податковою накладною, у реєстрації якої відмовлено, а належним способом захисту порушеного права є саме скасування протиправного рішення.

Також, суд зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що, зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, та на те, що такі документи були надані відповідачу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної №7 від 18 червня 2019.

Отже суд дійшов висновку, що рішення комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 15.05.2019 № 1163473/37004571 прийнято без врахування всіх обставин у справі та не у спосіб, визначений законом, а відтак, є протиправними та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ДПС України здійснити дії щодо реєстрації податкової накладної№7 від 18 червня 2019в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Тобто дискреційні повноваження це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Відповідно до Рекомендацій Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Кабінетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.

При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Так, у відповідності до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 7 Про судове рішення в адміністративній справі , суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що Постановою Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року № 21-1465а15 встановлено, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Положеннями КАС України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Адміністративний позов може містити вимоги про зобов`язання відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

У разі задоволення позову суду надано право прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

З викладено слідує, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Окрім цього, суд зазначає, що Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Відтак, відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.

Таким чином, законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов`язання ДФС зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, у зв`язку з чим, суд дійшов до висновку про обґрунтованість заявленого позивачем способу захисту права, порушеного оскаржуваними рішеннями.

Зазначене вище має наслідком задоволення позовних вимог щодо зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №7 від 18 червня 2019.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В матеріалах справи наявні банківські квитанції, які свідчать про сплату позивачем судового збору у сумі 1921 грн., а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідачів.

Керуючись ст. ст.243-246, 250 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 15.05.2019 року № 1163473/37004571 про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 18.06.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 7 від 18.06.2018 року датою її фактичного подання.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Метал-Статус судові витрати в розмірі 960,50 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Метал-Статус судові витрати в розмірі 960,50 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 13 грудня 2019 року.

Суддя О.В. Єфанова