Рішення

від 27.02.2020 по справі 160/514/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

і

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2020 року Справа № 160/514/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОлійника В. М. за участі секретаря судового засіданняМаксімова А.С. за участі: представника позивача представника відповідача Запорожця Д.Б. Радіновського Р.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

15 січня 2020 року приватне акціонерне товариство "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.10.2019 року №000442511 ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 30 жовтня 2019 року підприємство отримало податкове повідомлення-рішення від 24.10.2019 року №000442511, згідно якого за порушення п.п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі п. 123.1 ст.123 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим збільшено суму грошового зобов`язання ПрАТ ЦЕК за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 973608,75 грн.

Позивач не погоджується із висновками Акту перевірки, на підставі якого складене податкове повідомлення №000442511, і вважає, що вони суперечать чинному законодавству з питань оподаткування, оскільки в обґрунтування зроблених в Акті перевірки висновків, відповідач не навів законних та обґрунтованих належними доказами обставин, які б вказували на нереальність господарських операцій. Висновки перевіряючого інспектора ґрунтуються на податковій інформації відносно контрагентів ПрАТ ЦЕК , а також контрагентів цих контрагентів, а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді.

Крім того, податковий орган в Акті перевірки від 02.09.2019 року вказує на наявність кримінальних проваджень, в яких фігурантами є контрагенти контрагентів ПрАТ ЦЕК . Проте, ПрАТ ЦЕК не є фігурантом жодного кримінального провадження і вони не мають жодного відношення до ПрАТ ЦЕК . Спроби податкового органу якимось чином зв`язати вказані кримінальні провадження з перевіркою ПрАТ ЦЕК суперечать принципу індивідуальної відповідальності платника податків, який не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства з боку його контрагентів, а тим більше контрагентів цих контрагентів.

Ухвалою суду від 20 січня 2020 року відкрито загальне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 10 годину 30 хвилин 11 лютого 2020 року.

10 лютого 2020 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог, враховуючи наступне.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ ПЕЕМ ЦЕК з питань дотримання вимог податкового законодавства України з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ Компанія Сіті Лайт за період з 01.11.2017 по 30.11.2017, ТОВ ЮСМ-Електрик за період з 01.09.2018 по 30.09.2018 та з 01.12.2018 по 31.12.2018, за результатами якої складено акт від 02.09.2019 №48685/04-36-14- 11/31793056.

Перевіркою було встановлено порушення вимог п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), в результаті чого занижено ПДВ на 778 887,00 гривень.

Як свідчать обставини справи, між ПрАТ ПЕЕМ ЦЕК та ТОВ Компанія Сіті Лайт , ТОВ ЮСМ-Електрик були укладені договори підряду на виконання будівельно- монтажних робіт, на підтвердження виконання умов яких позивачем до перевірки були надані акти прийняття виконаних робіт та податкові накладні, суми по яких були віднесені до складу податкового кредиту ПрАТ ПЕЕМ ЦЕК за відповідний період.

Водночас, контролюючим органом було встановлено, що ТОВ Компанія Сіті Лайт , ТОВ ЮСМ-Електрик не є виконавцями робіт, а придбавали їх у:

ТОВ Компанія Сіті Лайт у ТОВ АДМ Компані та ТОВ Олд Білдінг Компані ;

ТОВ ЮСМ-Електрик у ТОВ Джакіро ; ТОВ ДТС Телеком ; ТОВ БК Укрбілд ;

ТОВ Сервісбуд ; ТОВ Буд Торг Імпорт .

Разом з тим, зазначені контрагенти-постачальники ТОВ Компанія Сіті Лайт :

ТОВ ЮСМ-Електрик не мають достатньої кількості трудових ресурсів, а також у них відсутні основні засоби, необхідні для здійснення господарських операцій.

Крім цього, контролюючим органом встановлено, що ТОВ АДМ Компані , ТОВ Олд Білдінг Компані , ТОВ Джакіро , ТОВ ДТС Телеком , ТОВ БК Укрбілд , ТОВ Сервісбуд , ТОВ Буд Торг Імпорт не є виконавцями послуг та за весь період діяльності не придбавали їх у контрагентів-постачальників.

Також ТОВ АДМ Компані та ТОВ Олд Білдінг Компані є фігурантами кримінального провадження №42017000000002986 від 20.09.2017, порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 205 КК України.

Так, під час досудового розслідування виявлено, що невстановлені особи створили суб`єкти підприємницької діяльності (юридичні особи), серед яких ТОВ Олд Білдінг Компані , ТОВ АДМ Компані з метою прикриття незаконної діяльності, а саме: здійснення безтоварних операцій з метою надання можливості підприємствам реального сектору економіки безпідставно зменшити суму податків, яка підлягає до сплати.

Крім того встановлено, що службовими особами ТОВ Компанія Сіті Лайт відображено в податковій звітності придбання у суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з ознаками фіктивності товарно-матеріальних цінностей, постачання яких у вказаних підприємств відсутні.

Крім того, ТОВ Джакіро є фігурантом кримінального провадження №32018040040000039 від 20.06.2018, порушеного за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 212, ч. 3 ст. 212 КК України.

Так, у ході досудового розслідування по даному кримінальному провадженню при проведенні ряду гласних і негласних слідчих (розшукових) дій встановлено, що в м. Дніпро організованою злочинною групою здійснювалось фіктивне підприємництво ряду суб`єктів господарювання, серед яких ТОВ Джакіро .

ТОВ БК Укрбілд є фігурантом кримінального провадження №32018100090000045 від 27.07.2018, порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 212 КК України.

Так, під час оперативного супроводження матеріалів кримінального провадження та виконання доручень слідчого по окремих слідчих діях встановлено групу підприємств, які знаходяться на податковому обліку в податкових інспекціях ГУ ДФС у м. Києві, що мають ознаки фіктивності , серед яких і ТОВ БК Укрбілд .

Крім того, ТОВ Сервісбуд та ТОВ Буд Торг Імпорт є фігурантами кримінального провадження №32018100060000023 від 28.02.2018, порушеного за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України.

Так, було встановлено, що бюджетні кошти були перераховані на рахунки суб`єктів господарювання з ознаками фіктивності, які нібито були залученні до їх виконання, зокрема, одним з таких є ТОВ Буд Торг Імпорт .

Враховуючи вищевикладене, контролюючим органом не підтверджено реальність здійснення господарських операцій між ПрАТ ПЕЕМ ЦЕК та контрагентами-постачальниками.

На підставі висновків акта перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області було прийнято рішення від 24.10.2019 №000442511 про збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ на 973 608,75 грн., в тому числі на 778 887 грн. за основним платежем та на 194 721,75 грн. за штрафними санкціями.

Платник податків повинен бути розумним та обачливим при виборі контрагента. Перевірка наявності у постачальника державної реєстрації та реєстрації у податковому органі не характеризує підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентоспроможну особу на ринку відповідних товарів (послуг), що діє через уповноважену особу, яка представляє інтереси підприємства.

Несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності покладаються на особу, якою укладено відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов`язань та провадження необгрунтованих виплат. У випадку недобросовісності контрагентів покупець несе ризик своєї бездіяльності не лише по виконанню господарсько - правових зобов`язань, але і в рамках податкових правовідносин.

В судовому засіданні 27 лютого 2020 року представник позивача позовні вимоги підтримав, адміністративний позов просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення адміністративного позову, підтримавши доводи викладені у відзиві.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Приватне акціонерне товариство Підприємство з експлуатації електричних мереж Центральна енергетична компанія - позивач зареєстрований як юридична особа 28.02.2002 року (код ЄДРПОУ 31793056).

Місцезнаходження позивача: м. Дніпро, Чечелівський район, вул. Кедріна, буд. 28.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області в період з 19.08.2019 р. по 23.08.2019 р. було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ ПЕЕМ ЦЕК з питань дотримання вимог податкового законодавства України з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ Компанія Сіті Лайт за період з 01.11.2017 по 30.11.2017, ТОВ ЮСМ-Електрик за період з 01.09.2018 по 30.09.2018 та з 01.12.2018 по 31.12.2018, за результатами якої складено акт від 02.09.2019 №48685/04-36-14-11/31793056.

Згідно висновків акту перевіркою встановлені порушення позивачем:

пунктів 198.1, 198.3, 198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.10 р. №2755-УІ (зі змінами та доповненнями), п.п.1 п.4 розділ V, п.п.1, п.п.2, п.п.5 п.5 розділ V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №13), що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету всього на суму 788887 грн., в т.ч. за листопад 2017 р. - 58477 грн., за вересень 2018 р. - 421497 грн., за жовтень 2018 р. - 6197 грн., за листопад 2018 р. -5670 грн., за грудень 2018 р. - 298386 грн.

На підставі висновків акту перевірки 24.10.2019 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 000442511, згідно якого до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі п. 123.1 ст.123 Податкового кодексу України, та збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) 14010100 на суму 973608,75 грн.

Позивач оскаржив вказане податкове повідомлення - рішення в адміністративному порядку в Державну податкову службу України.

Державна податкова служба України рішенням про результати розгляду скарги від 28.12.2019 року №15177/6/99-00-08-05-03 залишила без змін оскаржуване податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 24.10.2019 №000442511, а скаргу ПрАТ ЦЕК без задоволення.

Вирішуючи правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд виходить з наступного.

Як вбачається з акту перевірки, відповідач прийшов до висновку про нереальність правочинів між позивачем та ТОВ Компанія Сіті Лайт у зв`язку з тим, що контрагенти ТОВ Компанія Сіті Лайт не мають достатньої кількості трудових ресурсів, відсутні основні засоби необхідні для здійснення господарських операцій.

Крім того, контрагенти ТОВ Компанія Сіті Лайт є фігурантами кримінальних проваджень.

Також відповідачем зроблено висновок, що метою діяльності підприємств задіяних у ланцюгу є створення виключно документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди.

При проведені позапланової перевірки позивачем були надані наступні документи: первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ Компанія Сіті Лайт (код ЄДРПОУ 41370174) за період з 01.11.2017 по 30.11.2017 року, ТОВ ЮСМ-Електрик (код ЄДРПОУ 41608777) за період з 01.09.2018 по 30.09.2018 та з 01.12.2018 по 31.12.2018 року.

За період з 01.11.2017 по 31.12.2018 задекларовано податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ Компанія Сіті Лайт (код ЄДРПОУ 41370174) за період з 01.11.2017 по 30.11.2017 року, ТОВ ЮСМ-Електрик (код ЄДРПОУ 41608777) за період з 01.09.2018 по 30.09.2018 та з 01.12.2018 по 31.12.2018 року, всього у сумі 778887,00 грн.

Так, судом встановлено, що 10.11.2017 року між позивачем (замовник) та ТОВ Компанія Сіті Лайт (підрядник) були укладені типові договори підряду, №№, 563, 564, 565, 566, 567, 568, 569,560, 571, 572,573, 574, 575, 576.

Відповідно до умов вказаних договорів Підрядник зобов`язується виконати та здати Замовнику закінчені будівельно- монтажні роботи, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

Підрядник виконує передбачені цими договорами роботи із своїх матеріалів, своїми силами та засобами.

Виконання умов договорів підтверджується актами виконаних робіт від 30.11.2017 року, податковими накладними №№,61, 62,63,64, 65, 66, 67,68, 69, 70, 71, 72, 73, 74.

В рахунок оплати за отримані послуги (роботи) ПрАТ ПЕЕМ ПЕК протягом вересня, грудня 2018 року перерахувало ТОВ ЮСМ-Електрик грошові кошти, що підтверджується платіжними дорученнями:

№10699 від 27.09.2018 на суму 42788,70 грн.

№10703 від 27.09.2018 на суму 18263,70 грн.

№11925 від 27.12.2018 на суму 80043,30 грн.

№1 1833 від 14.12.2018 на суму 290010,70 грн.

№1 1936 від 27.12.2018 на суму 124290,30 грн.

№11834 від 14.12.2018 на суму 376063,10 грн.

№11935 від 27.12.2018 на суму 161159,90 грн.

№11932 від 27.12.2018 на суму 246515,70 грн.

№1 1933 від 27.12.2018 на суму 191542,20 грн.

Щодо договорів між ТОВ Компанія Сіті Лайт та ТОВ ЮСМ- Електрик , то суд має зазначити, що по цим договорам виконувались роботи з улаштування трифазних вводів до житлових будинків, до квартир та до гаражів різних фізичних осіб за різними адресами, а також реконструкції та капітальні ремонти кабельних та повітряних електричних ліній.

З огляду на те, що основна господарська діяльність ПрАТ ЦЕК пов`язана з розподілом електричної енергії, то якби не відбулось реального виконання вказаних договорів, то жодна з фізичних осіб, до чиїх об`єктів виконувались роботи з улаштування трифазних вводів до житлових будинків, гаражів та квартир не змогла б отримувати електричну енергію. Наразі, всі фізичні особи отримують електричну енергію і жодної скарги від вказаних осіб стосовно розподілу електричної енергії до ПрАТ ЦЕК не надходило.

Крім того, виконані роботи є частиною інвестиційної програми ПрАТ ЦЕК за 2018 рік, яка затверджена Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Факти виконання цих робіт неодноразово перевірялись Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Дніпропетровській області, про що вказаною інспекцією були складені відповідні довідки про виконання та введення в експлуатацію вказаних об`єктів електричних мереж, що підтверджується копіями довідок та листів Державної інспекції з енергетичного нагляду, які містяться в матеріалах справи.

Щодо посилань відповідача на наявність кримінальних проваджень, в яких фігурують контрагенти контрагентів позивача, суд має зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, при цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Платник податків не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом будь-яких податкових зобов`язань

Стаття 207 Господарського кодексу України встановлює, що господарське зобов`язання яке не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

З аналізу змісту статті 20 ПК України вбачається, що фіскальній службі відповідно до покладених на неї функцій та повноважень не надано права щодо встановлення нереальності господарської операції або фіктивності діяльності суб`єкта господарювання, який виступає контрагентом.

Тобто, законодавством не передбачена можливість визначення контролюючою установою правочину нереальним, нікчемним або фіктивним під час проведення перевірки суб`єкта господарювання на підставі припущень, що відповідні господарські операції проведені з певними контрагентами було здійснено без наміру створення правових наслідків, а саме реалізації товарів, виконання робіт, спрямованих на отримання доходу.

Таким чином, навіть за наявності, на думку контролюючого органу, нереальності, нікчемності, фіктивності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Крім того, на недопустимість покладення тягаря негативних наслідків від встановлення протиправності дій контрагента платника податків неодноразово вказував Європейський Суд з прав людини, зокрема у рішенні від 9 січня 2007 року Інтерсплав проти України , а також Верховний Суд України, зокрема у постанові № 21-1578 від 13.01.2009 року.

Верховний Суд України звернув увагу на те, що платник податків, за умови його необізнаності, не може нести відповідальність за недобросовісні дії свого контрагента, а тим більше перевіряти чи реальною була воля засновників даного підприємства на здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності). Єдиною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом.

Відповідно до ст. 234 ЦК України правочини, які вчинені без наміру створення правових наслідків, що обумовлені ними, визначаються законом як фіктивні.

Жодного судового рішення на підтвердження недійсності правочинів, укладених з контрагентами-покупцями, відповідач не надав.

У постанові Верховного Суду від 27.03.2018 р. по справі № 816/809/17 зазначено, що сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів в рамках такої кримінальної справи не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, проведених позивачем та його контрагентами.

В постанові по справі №822/2198/17 від 12.06.2018 р. Верховний Суд звернув увагу на те, що наявність кримінальних проваджень стосовно контрагентів Товариства не є підставою для визнання операцій нереальними. А якщо вже контролюючий орган посилається на відкрите кримінальне провадження як доказ, то повинен надати підтвердження причетності Товариства до злочинів, щодо яких здійснюються кримінальні провадження.

Крім того, суд враховує, що у акті перевірки відповідач зазначає, що кримінальні провадження зараз є на стадії розслідування, тобто по ним немає жодного рішення чи вироку суду, які вступили в законну силу. Таким чином, відповідач не має законного права посилатись на наявність кримінального провадження як на належний доказ.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, серед іншого, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

В силу приписів пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Господарська діяльність - діяльність особи, пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).

З аналізу наведених законодавчих приписів вбачається, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування податком на прибуток, є факт придбання товарів (послуг) з метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як встановлено абз. 5 ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV(далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов`язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Позивачем були надані на перевірку всі первинні документи, що підтверджували правовідносини з його контрагентами, які на час здійснення господарських операцій були зареєстровані у встановленому законодавством порядку.

Всі вказані первинні документи та зареєстровані належним чином податкові накладні є належними доказами та законними підставами для віднесення ПрАТ ЦЕК сум податку до податкового кредиту.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач в обґрунтування зроблених в акті перевірки висновків не навів законних та обґрунтованих належними доказами обставин, які б вказували на нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами. Висновки акту перевірки ґрунтуються на податковій інформації відносно контрагентів ПрАТ ЦЕК , а також контрагентів цих контрагентів, а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у періоді, що перевірявся.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи, що в ході розгляду справи відповідач не довів правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до вимог ст. 139 КАС України суд також вважає за необхідне присудити на користь приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 14 604,13 грн.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.10.2019 року №000442511 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Присудити на користь приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 14 604,13 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 10 березня 2020 року.

Суддя В.М. Олійник