Рішення

від 10.03.2020 по справі 160/13511/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2020 року Справа № 160/13511/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.,

при секретарі судового засідання Федуркіній А.В.,

за участі:

представника позивача Текут`єв Є.Ю.,

представника відповідача Донцов Е.Е.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпрі в порядку загального провадження адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ Базис" (49022, м. Дніпро, вул. Океанська, буд.3, код ЄДРПОУ 34916892) до головного управління державної податкової служби у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "ВКФ Базис" (49022, м. Дніпро, вул. Океанська, буд.3, код ЄДРПОУ 34916892) подало до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву до головного управління державної податкової служби у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а, код ЄДРПОУ 39394856), у якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0009960504 форми Р , яким ТОВ ВКФ Базис збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 830 888,12 грн, у тому числі - за податковими зобов`язаннями у сумі 664 710,49 грн., за штрафними санкціями - 166 177,63 грн.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0009940504 форми Р , яким ТОВ ВКФ Базис зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 8385 грн та нарахований штраф у розмірі 2096,25 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, вважає висновки акту хибними та такими, що не відповідають діючому законодавству, з нарахуванню податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 664 710, 49 грн.

Позивач у періоді, який перевірявся, не здійснював будь-яке виробництво, а здійснював виключно реалізацію придбаних товарів (вологих серветок) у ТОВ АКАМА на експорт та надання в оренду власного чи орендованого товариства нерухомого майна, тому позивач не може бути віднесений до підприємств промисловості і дія абзацу є пп. 266,2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України щодо не оподаткувань будівель промисловості, зокрема, виробничих корпусів, цехів, складських промислових підприємств на позивача не поширюється.

На думку позивача, є хибна думка відповідача, що об`єкти нерухомості, які належать суб`єкту господарювання на праві власності, оподатковуються на загальних підставах.

Позивач не погоджується з прийнятими податковими-повідомленнями рішеннями, тому, на думку позивача, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, у зв`язку з чим він звернувся до суду з даним позовом та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 січня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23 січня 2020 року о 13:00.

На виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року на адресу суду від відповідача 29 січня 2020 року надійшов відзив на позовну заяву.

В наданому до суду відзиві зазначено, що згідно з Національним класифікатором України ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29.11.10 №530, підприємство не відноситься до підприємств промисловості, на ТОВ ВКФ БАЗИС дія абзацу є пп. 266.2.2 п. 266.2 ст.266 Податкового кодексу України щодо не оподаткування будівель промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств, не поширюється. У зв`язку з чим об`єкти нерухомості, які належать суб`єкту господарювання на праві власності, оподатковуються на загальних підставах, якщо інше не передбачено рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, на території якого знаходяться об`єкти нерухомості.

Додатково зазначено, що застосування пункту є пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України можливе у разі дотримання двох обов`язкових умов, наявність будівель промисловості та їх перебування у власності промислових підприємств. Так, використаний у положенні пункту є пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України термін будівлі промисловості має застосовуватися виключно відносно будівель промислових підприємств різних галузей.

З огляду на вищенаведене, ТОВ ВКФ БАЗИС в порушення пп. 266.1.1 п. 266.1, пп. 266.2.1. п. 266.2, пп. 266.3.1 та 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ неправомірно занижено податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки в сумі 717 589,52 грн., в т.ч. за 2 півріччя 2016 рік в сумі 52 879,03 грн., за 2017 рік 246111,6 грн., за 2018 рік 268 306,75 грн., за 1 півріччя 2019 року 150292,14 грн.

У задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі.

14 лютого 2020 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що господарські операції та витрати позивача мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій та мають спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Крім того, аналіз реальності діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Крім того, зазначено, що ні в акті перевірки, ні у відзиві на позовну заяву, відповідачем не зазначено претензій к позивачу щодо фактично здійснених та підтверджених належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами операцій з постачальниками, які допустили несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН податкових накладних.

Водночас, у відповіді на відзив зазначено, що у відзиві відповідача не є спірним питання щодо віднесення належним позивачу об`єктів нерухомості до будівель промисловості.

Позивач не погоджується з висновками відповідача, що позивач не є підприємством промисловості, оскільки ці приміщення надавались в оренду відповідно до виключно до їх цільового призначення (господарської діяльності у сфері промисловості). При цьому, надані договори до перевірки договори оренди підтверджують, що нерухоме майно використовується для виробництва паперових виробів господарсько-побутових та санітарно-гігієнічного призначення (вологих серветок), та іншої господарської діяльності, яка визначена кодами КВЕД та статутом позивача.

Відтак, на думку позивача, оскаржувані податкові повідомлення-рішення мають бути скасовані, а позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Представник позивача у судовому засідання надав пояснення аналогічні доводам зазначеним в позовній заяві, позовні вимоги просив задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доходи викладені у відзиві на позовну заяву, у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

На підставі направлень від 10.10.2019 року № 560, 561, 562, 563, 564 та відповідно до пп. 20.1.4, п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 77.1, пп. 77.4 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України, плану-графіку проведення документальних планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання на 2019 рік, на підставі наказу головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 27.09.2019 року № 584-п Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ ВКФ Базис проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ ВКФ Базис з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, правильність, обчислення, повноту і своєчасність сплати до бюджетів, державних фондів податків, зборів та інших платежів установлених законом за період з 01.07.2016 року по 30.06.2019 року відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку 1 до акту, який є його невід`ємною частиною, за результатами якої складено акт від 07.11.2019 року № 51025/04-36-05-04/34916892.

Перевіркою встановлені порушення:

- п. 198.6 ст. 198 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України неправомірно завищено суму від`ємного значення податку на додану вартість, підлягають бюджетному відшкодуванню всього в сумі 8 385,00 гри., в тому числі за квітень сумі 4 440,00 грн., за вересень 2017 року в сумі 2 132,00 гри. та за жовтень 2017 року в сумі 1813,00 грн.

- п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних на суму податкового зобов`язання з ПДВ за що передбачено застосування штрафної санкції в розмірі 1212 грн.

- п. 266.1.1 п. 266.1, пп. 266.2.1. п. 266.2, пп. 266.3.1 та 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ неправомірно занижено податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки в сумі 717 589, 52 грн., в т.ч. за 2 півріччя 2016 рік в сумі 52 879,03 грн., за 2017 рік 246 111,6 грн., за 2018 рік 268 306,75 грн., за 1 півріччя 2019 року 150 292,14 грн.

Не погодившись з висновками викладеними в акті перевірки від 07.11.2019 року за № 51025/04-36-9-05-04/34916892 позивачем подано до податкового органу заперечення, за результатами розгляду яких висновки акту від 07.11.2019 року за № 51025/04-36-9-05-04/34916892 залишені без змін.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від №0009960504 форми Р на суму 830 888,12 грн та податкове повідомлення-рішення №0009940504 форми Р , яким ТОВ ВКФ Базис зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 8385 грн та нарахований штраф у розмірі 2096,25 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Судом встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у власності ТОВ ВКФ Базис знаходиться цілісний майновий комплекс, який складається з:

А - адміністративна будівля, площею 41,1 кв.м., В - адміністративна будівля, площею 59,4 кв.м., Г- адміністративна будівля, площею 305,9 кв.м., Д - навіс, площею 492,9 кв.м., Е - залізнична вагова, площею 7,8 кв.м., Е' - навіс площею 112,2 кв.м., Ж - адміністративна будівля, площею 132,5 кв.м., З - адміністративна будівля, площею 429,2 кв.м., з - сходи, К - будівля насосної, площею 84,3 кв.м., Л виробничо-складська будівля, площею 740,9 кв.м., л, л1 - ґанки, М - виробничо - складська будівля, площею 493,4 кв.м., М' - навіс, площею 141,6 кв.м., Н - побутова будівля, площєю129 кв.м., О виробничо-складська будівля, площею 217,7 кв.м., П - будівля гаражу, площею 361,5 кв.м., Р виробничо-складська будівля, площею 879,6 кв.м., С - виробничо-складська будівля, площею 768 кв.м, с, с1 - рампа, Т - побутова будівля, площею 193,3 кв.м, У - виробничо - складська будівля, площею 2337,5 кв.м, у - рампа, у1 - сходи, Ф - виробнича складська будівля, площею 2732,3 кв.м. Ф1 - перехід, площею 62,1 кв.м, X - виробнича складська будівля, площею 2439,1кв.м, х1 - пандус, х2 - навіс (тимчасовий), площею 26,5 кв.м, хЗ - козирець, х4 - пандус, Ц - ангар (тимчасовий), площею 259,2 кв.м., ш - вбиральня, площею 7,2 кв.м, Щ - склад (тимчасовий), площею 100 кв.м, Ю - склад (тимчасовий), площею 15 кв.м, Я - трансформаторна, площею 43 кв.м, АА - навіс (тимчасовий), площею 153,4 кв.м, АБ - навіс (тимчасовий), площею 381,5 кв.м, АВ - навіс (тимчасовий), площею 507,7 кв.м, ав - пандус, АГ - навіс (тимчасовий), площею 136,5 кв.м, АЗ - навіс (тимчасовий), площею кв.м, АИ - навіс (тимчасовий), площею 412,5 кв.м, АЛ - навіс (тимчасовий), площею 9,7 кв.м, ЮГ-навіс (тимчасовий), площею 6,9. кв.м, ЮД - навіс (тимчасовий), площею 9,7 кв.м, ЮЕ - навіс тимчасовий, площею 3,4 кв.м, н - ґанок, т - ґанок, ф- ґанок, с2, ф1 - сходи, № 1-7 - огорожа, № 11,14,15, 56 - огорожа, № 16, 17, 55 - підпірні стінки, № 8-10 ворота, № 12, 13, 57, 58 - хвіртки, № 18-41 цистерни, № 43 - 49 - резервуари, № 50 - колектор, площею 4,8 кв.м, № 51 - колектор, площею 3,7 кв.м, № 52 - залізничні ворота, № 53, залізнична колія 378,3 пог. м, № 54 - кранова колія 80 пог. м, № - водоколонка, № 60, 61, 62, 63 - зливні ями, № 65 - огорожа, № 66 - ємність металева, І -замощення, площею 23576 кв.м, II - замощення, площею 52 кв.м.

Більшість вищевказаних виробничих приміщень використовуються орендарем ТОВ ВКФ Базис - ТОВ АКАМА для виробництва паперових виробів господарсько-побутових та санітарно-гігієнічного призначення (вологих серветок, вид діяльності № 17.22 за КВЕД 2010), а решта приміщень надається іншим орендарям в якості складських приміщень, що підтверджується договорами:

- копія договору №1-Ос оренди нежитлових приміщень від 01.01.2016р. ТОВ ТЕК БЛІЦ ТРАНЗІТ );

- копія договору №2-Ос оренди нежитлових приміщень від 01.01.2016р. ТОВ Луксор -

- копія договору №3-Ос оренди нежитлових приміщень від 01.01.2016р. ФОП ОСОБА_1 ;

- копія договору №4-Ос оренди нежитлових приміщень від 01.01.2016р. ПП Електродніпро ;

- копія договору №5-Ос оренди нежитлових приміщень від 01.01.2016 р. ТОВ ВІЯНА-Л ;

- копія договору №6-Ос оренди складського приміщення від 01.01.2014р. ТОВ ЮМЕТ ГРУП ;

- копія договору №7-Ос оренди нежитлових приміщень від 01.01.2016р. ТОВ МТЕЛКОМ ;

- копія договору №8-Ос оренди нежитлових приміщень від 04.02.2014р. ТОВ ХОЛД

- копія договору №9-Ос оренди нежитлових приміщень від 01.01.2016р. ВК ТОВ Хімпромтехнологія

- копія договору №10-Ос оренди нежитлових приміщень від 01.01.2016р. ТОВ Південьтранссервіс ;

- копія договору №11-Ос оренди нежитлових приміщень від 01.01.2016р. ФОП ОСОБА_2 ;

- копія договору №12-Ос оренди нежитлових приміщень від 01.01.2016р. ФОП ОСОБА_3 ;

- копія договору №13-0с оренди нежитлових приміщень від 01.01.2015р. ТОВ Дніпробудметал ;

- копія договору №14-0с оренди нежитлових приміщень від 01.01.2016р. ФОП ОСОБА_4 ;

- копія договору №15-0с оренди нежитлових приміщень від 01.01.2016р. ТОВ Дніпро-Плюс ;

- копія договору №16-0с оренди нежитлових приміщень від 01.01.2016р. ТОВ М ТРИ ;

- копія договору №17-0с оренди нежитлових приміщень від 01.01.2016р. ТОВ ЕКОЛАЙН ;

- копія договору №18-0с оренди нежитлових приміщень від 01.01.2016р. ТОВ МЗ КАРГО ;

- копія договору №19-0с оренди нежитлових приміщень від 01.01.2016р. ТОВ Дніпросервіспоставка ;

- копія договору №20-Ос оренди нежитлових приміщень від 01.01.2016р. ТОВ Українська Компанія Кави ;

- копія договору №21-Ос оренди нежитлових приміщень від 01.01.2016р. ФОП ОСОБА_26.;

- копія договору №22-Ос оренди нежитлових приміщень від 01.01.2016р. ТОВ Торговий дім ЄВРОПЛАСТ країна ;

- копія договору №24-Ос оренди нежитлових приміщень від 01.01.2015р. ПП ГЕРМЕС ПЛЮС ;

- копія договору №25-Ос оренди нежитлових приміщень від 01.01.2016р. ФО ОСОБА_6 ;

- копія договору №26-Ос оренди нежитлових приміщень від 01.01.2016р. ФОП ОСОБА_7 ;

- копія договору №27-Ос оренди нежитлових приміщень від 01.01.2016р. ТОВ Гідролуч ;

- копія договору №28-Ос оренди нежитлових приміщень від 14.01.2016р. ФОП ОСОБА_8 ;

- копія договору №29-Ос оренди нежитлових приміщень від 01.02.2016р. ТОВ Торговий дім Львівська ютюнова фабрика ЛТД ;

- копія договору №30-Ос оренди нежитлових приміщень від 26.02.2016р. ТОВ Чистий Вид ;

- копія договору №31-0с оренди нежитлових приміщень від 01.05.2016р. ТОВ СОЛ ;

- копія договору №32-Ос оренди нежитлових приміщень від 01.06.2016р. ФОП ОСОБА_3 ;

- копія договору №33-Ос оренди нежитлових приміщень від 01.04.2014р. ТОВ АКАМА ;

- копія договору №34-Ос оренди нежитлових приміщень від 01.05.2016р. ТОВ ПМП ГРУП ;

- копія договору №35-Ос оренди нежитлових приміщень від 01.10.2015р. ТОВ ІНВІСТА ;

- копія договору №36-Ос оренди нежитлових приміщень від 20.05.2016р. ТОВ Львівська тютюнова збрика Лтд ;

- копія договору №37-Ос оренди нежитлових приміщень від 01.09.2015р. ФОП ОСОБА_9 ;

- копія договору №40-Ос оренди нежитлових приміщень від 01.06.2016р. ТОВ РЕЙМСТАР ;

- копія договору №41-Ос оренди нежитлових приміщень від 01.07.2016р. ФОП ОСОБА_10 ;

- копія договору №42-Ос оренди нежитлових приміщень від 01.08.2016р. ФОП ОСОБА_11 ;

- копія договору №43-Ос оренди нежитлових приміщень від 01.09.2016р. ФО ОСОБА_12 ;

- копія договору №44-Ос оренди нежитлових приміщень від 21.02.2016р. ФО ОСОБА_13 ;

- копія договору №45-Ос оренди нежитлових приміщень від 01.10.2016р. ТОВ Фаворит Дніпро ;

- копія договору №46-Ос оренди нежитлових приміщень від 01.11.2016р. ФОП ОСОБА_14 ;

- копія договору №50-Ос оренди нежитлових приміщень від 20.12.2016р. ТОВ АКАМА ;

- копія договору №1-0с оренди нежитлових приміщень від 01.01.2017р. ОСОБА_15 ;

- копія договору №2-0с оренди нежитлових приміщень від 01.01.2017р. ТОВ Луксор ;

- копія договору №3-0с оренди нежитлових приміщень від 01.01.2017р. ФОП ОСОБА_1 ;

- копія договору №4-0с оренди нежитлових приміщень від 01.01.2017р. ПП Електродніпро ;

- копія договору №5-0с оренди нежитлових приміщень від 01.01.2017р. ТОВ СОП ;

- копія договору №6-0с оренди нежитлових приміщень від 01.01.2017р. ТОВ МТЕЛЕКОМ ;

- копія договору №7-0с оренди нежитлових приміщень від 01.01.2017р. ФОП ОСОБА_16 ;

- копія договору №9-0с оренди нежитлових приміщень від 01.01.2017р. ВК ТОВ Хімпромтехнологія ;

- копія договору №10-Ос оренди нежитлових приміщень від 01.01.2017р. ТОВ Південьтранссервіс ;

- копія договору №11-Ос оренди нежитлових приміщень від 01.01.2017р. ФОП ОСОБА_2 ;

- копія договору №12-0с оренди нежитлових приміщень від 01.01.2017р. ФОП ОСОБА_17 ;

- копія договору №13-0с оренди нежитлових приміщень від 01.01.2017р. ТОВ Дніпробудметал ;

- копія договору №14-0с оренди нежитлових приміщень від 01.01.2017р. ФОП ОСОБА_4 ;

- копія договору №15-0с оренди нежитлових приміщень від 01.01.2017р. ТОВ Дніпро-Плюс ;

- копія договору №16-0с оренди нежитлових приміщень від 01.01.2017р. ФОП ОСОБА_10 ;

- копія договору №17-0с оренди нежитлових приміщень від 01.01.2017р. ТОВ Українська компанія кави ;

- копія договору №18-0с оренди нежитлових приміщень від 01.01.2017р. ТОВ Крійдер ;

- копія договору №19-0с оренди нежитлових приміщень від 01.01.2017р. ПП Гермес Плюс ;

- копія договору №20-Ос оренди нежитлових приміщень від 01.01.2017р. ФОП ОСОБА_6 ;

- копія договору №21-Ос оренди нежитлових приміщень від 01.01.2017р. ТОВ ІНВІСТА ;

- копія договору №22-Ос оренди нежитлових приміщень від 01.01.2017р. ТОВ Гідролуч ;

- копія договору №23-Ос оренди нежитлових приміщень від 01.01.2017р. ФОП ОСОБА_18 ;

- копія договору №24-Ос оренди нежитлових приміщень від 01.01.2017р. ТОВ Реймстар ;

- копія договору №27-Ос оренди нежитлових приміщень від 01.01.2017р. ТОВ АКАМА ;

- копія договору №1-0с оренди виробничо-складської будівлі (приміщення) від 01.01.2018р. ФОП ОСОБА_19 ;

- копія договору №2-0с оренди виробничо-складської будівлі (приміщення) від 01.01.2018р. ТОВ Луксор ;

- копія договору №3-0с оренди виробничо-складської будівлі (приміщення) від 01.01.2018р. ФОП ОСОБА_1 ;

- копія договору №4-0с оренди виробничо-складської будівлі (приміщення) від 01.01.2018р. ПП Електродніпро ;

- копія договору №5-0с оренди виробничо-складської будівлі (приміщення) від 01.01.2018р. ТОВ СОЛ ;

- копія договору №8-0с оренди виробничо-складської будівлі (приміщення) від 01.01.2018р. ТОВ ХОЛД ;

- копія договору №9-0с оренди виробничо-складської будівлі (приміщення) від 01.01.2018р.ВК ТОВ Хімпромтехнологія ;

- копія договору №10-Ос оренди виробничо-складської будівлі (приміщення) від 01.01.2018р. ТОВ Південтранссервіс ;

- копія договору №11-0с оренди виробничо-складської будівлі (приміщення) від 01.01.2018р. ФОП ОСОБА_10 ;

- копія договору №12-0с оренди виробничо-складської будівлі (приміщення) від 01.01.2018р. ФОП ОСОБА_6 ;

- копія договору №13-0с оренди виробничо-складської будівлі (приміщення) від 01.01.2018р. ТОВ Реймстар ;

- копія договору №14-0с оренди виробничо-складської будівлі (приміщення) від 01.01.2018р. ФОП ОСОБА_18 ;

- копія договору №15-0с оренди виробничо-складської будівлі (приміщення) від 01.01.2018р. ФОП ОСОБА_20 ;

- копія договору №1-0с оренди виробничо-складської будівлі (приміщення) від 01.01.2018р. ФОП ОСОБА_21 ;

- копія договору №16-0с оренди виробничо-складської будівлі (приміщення) від 01.01.2018р. ФОП ОСОБА_14 ;

- копія договору №17-0с оренди виробничо-складської будівлі (приміщення) від 01.01.2018р. ТОВ Українськазнія кави ;

- копія договору №18-0с оренди виробничо-складської будівлі (приміщення) від 01.01.2018р. ТОВ Гідролуч ;

- копія договору №19-0с оренди виробничо-складської будівлі (приміщення) від 01.01.2018р. ФОП ОСОБА_22 ;

- копія договору №21-0с оренди виробничо-складської будівлі (приміщення) від 01.01.2018р. ТОВ ІНВІСТА ;

- копія договору №22-Ос оренди виробничо-складської будівлі (приміщення) від 03.08.2018р. ФОП ОСОБА_23 ;

- копія договору №23-Ос оренди виробничо-складської будівлі (приміщення) від 01.10.2018р. ТОВ Трансстрой Груп ;

- копія договору №27-Ос оренди виробничо-складської будівлі (приміщення) від 01.01.2018р. ТОВ АКАМА ;

- копія договору №1-0с оренди виробничо-складської будівлі (приміщення) від 01.01.2019р. ФОП ОСОБА_19 ;

- копія договору №2-0с оренди виробничо-складської будівлі (приміщення) від 01.01.2019р. ТОВ Луксор ;

- копія договору №3-0с оренди виробничо-складської будівлі (приміщення) від 01.01.2019р. ФОП ОСОБА_1 ;

- копія договору №4-0с оренди виробничо-складської будівлі (приміщення) від 01.01.2019р. ПП ектродніпро ;

- копія договору №5-0с оренди виробничо-складської будівлі (приміщення) від 01.01.2019р. ТОВ СОП ;

- копія договору №8-0с оренди виробничо-складської будівлі (приміщення) від 01.01.2019р. ТОВ ХОЛД ;

- копія договору №9-0с оренди виробничо-складської будівлі (приміщення) від 01.01.2019р. ФОП ОСОБА_24 ;

- копія договору №10-Ос оренди виробничо-складської будівлі (приміщення) від 01.01.2019р. ТОВ Трнсстрой Груп ;

- копія договору №11-0с оренди виробничо-складської будівлі (приміщення) від 01.01.2019р. ФОП ОСОБА_10 ;

- копія договору №12-0с оренди виробничо-складської будівлі (приміщення) від 01.01.2019р. ФОП ОСОБА_23 ;

- копія договору №14-0с оренди виробничо-складської будівлі (приміщення) від 01.01.2019р. ФОП ОСОБА_18 ;

- копія договору №15-0с оренди виробничо-складської будівлі (приміщення) від 01.06.2019р. ТОВ АЛВО ЕЙДІНГ ;

- копія договору №6-0с оренди виробничо-складської будівлі (приміщення) від 01.01.2019р. ФОП ОСОБА_14 ;

- копія договору №7-0с оренди виробничо-складської будівлі (приміщення) від 01.01.2019р. ТОВ ФУД ЗЕСТ ;

- копія договору №21-0с оренди виробничо-складської будівлі (приміщення) від 01.01.2019р. ТОВ ІНВІСТА ;

- копія договору №22-Ос оренди виробничо-складської будівлі (приміщення) від 21.03.2019р. ТОВ М ТРИ ;

- копія договору №27-Ос оренди виробничо-складської будівлі (приміщення) від 01.01.2019р. ТОВ АКАМА .

На думку позивача, нерухоме майно, що належить позивачу не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оскільки належні позивачу приміщення, згідно з ДК 018-2000 відносяться до класу 1251 Будівлі промисловості , тому податкове повідомлення рішення № 0009960504 на суму 830 888,12 грн підлягає скасуванню.

Також, податкове повідомлення-рішення від 19.12.2019 року № 000994054 прийнято на підставі висновків, викладених в акті перевірки від 07.11.2019 року № 51025/04-36-05-04/34916892.

При проведенні документальної перевірки використані дані автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України, згідно з Додатком 5 до податкової декларації з податку на додану вартість Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) встановлено включення до складу податкового кредиту за вересень 2017 року суму в розмірі 2724 грн. від контрагента постачальника ТОВ "ВКП" "БЛІЦ-КОНТАКТ" (код ЄДРПОУ 34499212) по податковим накладним виписаним в вересні 2017 року, проте відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних встановлено реєстрацію ТОВ "ВКП" "БЛІЦ-КОНТАКТ" (код ЄДРПОУ 34499212) в адресу ТОВ ВКФ БАЗИС податкових накладних в вересні 2017 року на загальну суму ПДВ 592,00 грн. Різниця складає 2 132,00 грн ПДВ.

Крім того, контрагентами постачальниками ТОВ ВКФ БАЗИС виписано ряд податкових накладних з порушенням строків реєстрації в ЄРПН у 2017 році, які включені підприємством до податкового кредиту зв квітень 2017 року та за жовтень 2017 року.

Представником позивача в позовній заяві та в поясненнях, наданих в судовому засіданні, не заперечується факт включення податкового кредиту до складу податкової декларації з ПДВ за вказаними податковими накладними в звітному періоді на 1 місяць раніше ніж проведена фактична реєстрація накладних постачальником, проте, позивач має право на включення цього податкового кредиту до складу податкової звітності, бо виконані всі вимоги ст.198.6 Податкового кодексу України, а саме: податкові накладні зареєстровані в реєстрі та їх реєстрація проведена в термін не більше ніж 365 днів з дати виписки та така реєстрація про ведена до дати проведення перевірки органом податкової служби.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28 грудня 2014 року № 71-VIII, набрав чинності з 01 січня 2015 року, запроваджено новий місцевий податок, зокрема податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Як передбачено пп.266.1.1 п.266.1 ст.261 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до положень пп.266.3.1, 266.3.2 п.266.3 ст.266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Згідно з пп.266.4.2 п.266.4 ст.266 ПК України, сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Як передбачено пп.266.7.5 п.266.7 ст.266 ПК України платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта/об`єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Відповідно до пп.266.6.1 п.266.6 ст.266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Спірним питанням у межах цих правовідносин є встановлення чи є нерухоме майно, що належить позивачу об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Підпункт є пп.266.2.2. п.266.2 ст.266 ПК України встановлює, що не є об`єктом оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

Вимоги п. є пп.266.2.2. п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України свідчать, що нерухомість має бути класифікована як будівлі промисловості промислових підприємств .

Згідно з пп.14.1.1291. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють серед іншого будівлі промислові та склади (підпункт ґ ).

Відповідно до п.5.3 ст.5 Податкового кодексу України інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17 серпня 2000 року № 507, будівлі промисловості (криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо) віднесено до підрозділу Будівлі нежитлові група 125 Будівлі промислові та склади клас 1251 Будівлі промисловості .

До будівель промисловості відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 належать до класу 1251 Будівлі промисловості , який в свою чергу включає підкласи: 1251.1 Будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості , 1251.2 Будівлі підприємств чорної металургії , 1251.3 Будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості , 1251.4 Будівлі підприємств легкої промисловості , 1251.5 Будівлі підприємств харчової промисловості , 1251.6 Будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості , 1251.7 Будівлі підприємств лісової деревообробної та целюлозно-паперової промисловості , 1251.8 Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро-фаянсової промисловості , 1251.9 Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне .

В законодавстві України не існує правової норми, яка б чітко визначала дане поняття.

Відповідно до Національного класифікатора України ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29 листопада 2010 року № 530 (далі ДК 009:2010), економічна діяльність процес виробництва продукції (товарів і послуг), який здійснюють з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо.

Економічну діяльність характеризують витрати на виробництво, процес виробництва та випуск продукції.

Економічну діяльність характеризують витрати на виробництво, процес виробництва та випуск продукції.

Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД) є складовою ДК 009:2010, згідно з яким процес промислового виробництва це процес перероблення (механічного, хімічного, ручного тощо), який використовують для виготовлення нової продукції (споживчих товарів, напівфабрикатів чи засобів виробництва), оброблення товарів, які були у використанні, надання промислових послуг і який класифікують у секціях B Добувна промисловість та розроблення кар`єрів , C Переробна промисловість , D Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря , E Водопостачання; каналізація, поводження з відходами та F Будівництво .

Промисловість в розумінні економічної теорії це провідна галузь господарства, яка об`єднує підприємства, що виробляють електроенергію, знаряддя праці, предмети побуту, забезпечує потреби в паливі, сировині, матеріалах та різноманітних товарах.

Відповідно до ст.62 Господарського кодексу України визначено, що підприємство, це самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків та може мати печатки.

Наведене дає підстави здійснити висновок, що застосування п. є пп.266.2.2. п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України можливе у разі дотримання двох обов`язкових умов, наявність будівель промисловості та їх перебування у власності промислових підприємств.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19 лютого 2019 року у справі № 819/818/17, у постанові від 15 травня 2018 року у справі №806/2461/17.

Згідно з витягу з Єдиного держаного реєстру підприємств та організацій позивач зареєстроваий як юридична особа за адресою: 49000, м. Дніпро, вул. Океанська, 3, кімн. 10, код ЄДРПОУ 34916892, види діяльності:

- 17.22 - виробництво паперових господарсько-побутових та санітарно-гігієнічного призначення ;

- 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля;

- надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна;

- складське господарство;

- виробництво олії та тваринних жирів.

Отже з наведеного вбачається, що діяльність позивача охоплює в межах кодів КВЕД можливість господарської діяльності як у сфері промисловості, так і у сфері іншої діяльності, пов`язаної із використанням власного нерухомого майна.

Таким чином, належні позивачу нежилі приміщення, згідно з ДК 018-2000 відносяться до класу 1251 Будівлі промисловості .

З огляду на викладене, суд зробив висновок, що належні позивачу нежитлові приміщення мають ознаки будівель промисловості, а тому в силу положень пп. є пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України, вони не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Позивачем надані суду належні докази щодо використання спірних приміщень в процесі виробництва ТОВ Акама паперових виробів та надання решти приміщень орендарям в якості складських приміщень, тому висновки відповідача про те, що вони не підпадають під дію підпункту 266.2.2 пункту 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України є хибними та такими, що не відповідають законодавству.

Слід зазначити, що об`єктом оподаткування є нежитлові приміщення, які у спірних правовідносинах відносяться до будівель промисловості, тому в силу положень пп. є пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України, вони не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

У справі відсутні докази, що позивач впродовж перевіряємого періоду, використовував належні йому на праві власності об`єкти нерухомості у бідь-якій іншій, відмінній від промислової діяльності.

Таким чином, враховуючи приписи зазначених правових норм та обставини, встановлені судом, суд зробив висновок, що у відповідача не було правових підстав для визначення грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму 830 888,12 грн, у томі числі - за податковим зобов`язанням 664 710,49 грн та за штрафними фінансовими санкціями - 166 177,63 грн, відтак, податкове повідомлення-рішення від 19.12.2019 року № 0009960504 підлягає скасуванню у повному обсязі.

Стосовно правомірності прийняття податкового повідомлення рішення від 19.12.2019 року № 0009940504, судом встановлено наступне.

Згідно з п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 ст.44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця; покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобовязаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем податку на додану вартість у ціні товару.

На порушення вимог пункту 198.6 статті 198 та пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ ВКФ БАЗИС віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ, які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим завищено податковий кредит на сумі 2 665,00 грн., в т.ч. основний платіж за вересень 2017 року в сумі 2132,00 грн, що представником позивача в судовому засіданні не заперечувалось та не спростовано матеріалами справи, тому податкове повідомлення-рішення від 19.12.2019 року № 0009940504 не підлягає задоволенню в суммі 2665,00 грн в т.ч. основний платіж за вересень 2017 року в сумі 2 132,00 грн та 533,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями

Стосовно порушень п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України ТОВ ВКФ Базис щодо завищення податкового кредиту усього на 6253,00 грн (8385,00-2132,00), в тому числі за квітень 2017 року в сумі 4 440,00 грн та за жовтень 2017 року в сумі 1813,00 грн суд зазначає, що відповідно до абзацу 2 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України у разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Позивачем зазначено та судом прийнято до уваги твердження представника позивача в судовому засідання, що під час перевірки не враховано право позивача на включення цих же податкових накладних наступає на наступний місяць (по факту реєстрації в ЄРПН), тому при відображенні в податковій звітності загальний результат рохрахунків з бюджетом залишається незмінним.

Позивач не заперечує факт включення податкового кредиту до складу податкової декларації з ПДВ за вказаними податковими накладними в звітному періоді на 1 місяць раніше ніж проведена фактична реєстрація цих накладних постачальником, проте, позивач має право на включення цього податкового кредиту до складу податкової звітності, бо виконані всі вимоги ст. 198.6 Податкового кодексу України, а саме: податкові накладні зареєстровані в реєстрі, та їх реєстрація проведена в термін не більше ніж 365 днів з дати виписки та така реєстрація проведена до дати проведення перевірки органом податкової служби, що відповідачем не заперечується ні під час розгляду справи в судовому засіданні, ні в відзиві на позовну заяву.

Крім того, у відповідача немає ніяких претензій до позивача щодо фактично здійснених та підтверджених належним чином оформлених бухгалтерськими документами операцій з постачальниками, які допустили несвоєчасну реєстрацію, а ЕРПН податкових накладних, що підтверджується наданими до матеріалів справи первинними документами, а саме: роздруківка картки рахунку № 631 за контрагентом ФОП ОСОБА_25 , копії банківських виписок, що свідчать про сплату товару, придбаного у ФОП ОСОБА_25 , копія накладної № 82 від 13.04.17р., копія ТТН від 13.04.17р., копія податкової накладної №6 від 12.04.17 року, копія квитанції' про реєстрацію податкової накладної від 04.05.17 року, роздруківка картки рахунку № 631 за контрагентом ТОВ ВП.К , копія накладної № РН-0000844 від 13.10.17 року, копія банківської виписки, що свідчать про сплату товару, придбаного у ТОВ ВП.К , копія податкової накладної №54 від 13.10.17 року, копія квитанції про реєстрацію податкової накладної від 06.11.2017 року.

Підсумовуючи вищенаведене позивачем спростовані доводи відповідача щодо правомірності ухвалення податкового повідомлення-рішення від 19.12.2019 року № 0009940504 на суму 6253,00 грн, у зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення в частині суми 6253,00 грн та в частині штрафних (фінансових) санкціях на суму 1563,25 грн підлягає частковому скасуванню.

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок про часткове задоволення позовних вимог, а саме визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 19.12.2019 року № 0009960504 та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.12.2019 року № 0009940504 в частині суми 6253,00 грн та штрафні (фінансові) санкції на суму 1563,25 грн.

В задоволення решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 12620,55 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 1158 від 26.12.2019 року

Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 12580,54 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 139, 241 - 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ Базис" (49022, м. Дніпро, вул. Океанська, буд.3, код ЄДРПОУ 34916892) до головного управління державної податкової служби у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0009960504 форми Р від 19.12.2019 року, яким ТОВ ВКФ Базис збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 830 888,12 грн, у тому числі - за податковими зобов`язаннями у сумі 664 710,49 грн., за штрафними санкціями - 166 177,63 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.12.2019 року № 0009940504 в частині суми 6253,00 грн та штрафні (фінансові) санкції на суму 1563,25 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ Базис" (49022, м. Дніпро, вул. Океанська, буд.3, код ЄДРПОУ 34916892) за рахунок бюджетних асигнувань головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-а, м. Дніпро, 49000 код ЄДРПОУ 43145015) сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 12580,54 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 20 березня 2020 року.

Суддя С.В. Ніколайчук