Ухвала

від 25.03.2020 по справі 160/13420/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

25 березня 2020 р.Справа №160/13420/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Коренев А.О., розглянувши заяву Павлівської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області про забезпечення позовуПавлівської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправним дії, скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Павлівської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправним дії, скасування наказу, в якій позивач просить:

визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про відмову у передачі у власність територіальної громади Павлівської сільської ради в особі Павлівської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, що знаходяться на території Павлівської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області.

зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області передати у комунальну власність територіальної громади Павлівської сільської ради в особі Павлівської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області, земельні ділянки сільськогосподарського призначення згідно додатку 1 до рішенням сьомого скликання тридцять шостої сесії Павлівської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області № 418-36/VII від 15 жовтня 2019 року Про передачу земельних ділянок з державної у комунальну власність .

23 березня 2020 року надійшла до суду заява Павлівської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області про вжиття заходів забезпечення позову, в якій позивач просить: заборонити Головному управлінню Держгеокадастру у Дніпропетровській області, до винесення Рішення по справі 160/13420/19, розпоряджатися, шляхом надання у користування та передачу у приватну власність фізичним та юридичним особам, земельними ділянками: 1220787700:01:001:0080; 1220787700:01:001:0082; 220787700:01:001:0081; 1220787700:02:008:0025; 1220787700:01:021:0139; 1220787700:01:018:0045; 1220787700:01:018:0048; 1220787700:01:018:0049; 1220787700:01:018:0056; 1220787700:01:018:0046; 1220787700:01:019:0103; 1220787700:01:019:0102; 1220787700:01:019:0100; 1220787700:01:018:0055; 1220787700:01:018:0047; 1220787700:01:018:0053; 1220787700:01:018:0050; 1220787700:01:018:0051; 1220787700:01:020:0062; 1220787700:01:002:0132; 1220787700:01:019:0101; 1220787700:01:014:0163; 1220787700:01:014:0166; 1220787700:01:014:0159; 1220787700:01:014:0168; 1220787700:01:014:0162; 1220787700:01:014:0158; 1220787700:01:013:0111; 1220787700:01:013:0112; 1220787700:01:005:0105; 1220787700:01:005:0102; 1220787700:01:007:0087; 1220787700:03:001:0092; 1220787700:01:015:0096; 1220787700:01:016:0042; 1220787700:01:015:0103; 1220787700:01:015:0101; 1220787700:01:015:0104; 1220787700:01:017:0084; 1220787700:01:009:0059; 1220787700:01:004:0057; 1220787700:01:004:0058; 1220787700:01:017:0083; 1220787700:01:017:0081; 1220787700:01:006:0107; 1220787700:01:018:0057; 1220787700:01:006:0100; 1220787700:02:012:0054; 1220787700:02:012:0055; 1220787700:01:017:0045; 1220787700:01:016:0019; 1220784100:01:003:0176; 1220787700:02:007:0051; 1220787700:02:003:0075; 1220787700:02:003:0074; 1220787700:02:003:0065; 1220787700:02:003:0076; 1220787700:12:001:0020; 1220787700:02:004:0067; 1220787700:10:001:0089; 1220787700:10:001:0090; 1220787700:02:002:0120; 1220787700:02:002:0119; 1220787700:02:002:0121; 1220787700:02:007:0052; 1220787700:02:012:0061; 1220787700:01:014:0128; 1220787700:01:014:0165; 1220787700:01:006:0131; 1220787700:01:026:0002; 1220787700:01:006:0132; 1220755400:03:001:0081; 1220755400:03:001:0079; 1220755400:03:001:0080; 1220755400:03:001:0082; 1220787700:01:016:0035; 1220787700:01:016:0034; 1220787700:01:016:0026; 1220787700:01:016:0024; 120787700:01:016:0027; 1220787700:01:016:0030; 1220787700:01:016:0029; 1220787700:01:016:0028; 1220787700:01:016:0031; 1220787700:01:016:0032; 1220787700:01:016:0041; 1220787700:01:016:0033; 1220787700:01:006:0045; 1220787700:01:019:0098; 1220787700:01:006:0099; 1220787700:01:006:0139; 1220787700:01:006:0063; 1220787700:01:006:0042; 1220787700:14:001:0009; 1220787700:14:001:0010; 1220787700:01:006:0072; 1220787700:01:006:0073; 1220787700:01:006:0052; 1220787700:01:006:0051; 1220787700:01:006:0069; 1220787700:01:006:0067; 1220787700:01:006:0053; 1220787700:01:006:0054; 1220787700:01:006:0145; 1220787700:01:006:0146; 1220787700:01:006:0005; 1220787700:01:006:0004; 1220787700:01:006:0150; 1220787700:01:006:0151; 1220787700:01:006:0152; 1220787700:01:006:0147; 1220787700:01:006:0148; 1220787700:02:003:0070; 1220787700:02:003:0072; 1220787700:01:014:0169; 1220787700:01:014:0170; 1220787700:01:019:0104.

В обґрунтування заяви позивачем зазначено, після подання Павлівською сільською радою Васильківського району Дніпропетровської області позову, Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області було передано із земель колишніх колективних сільськогосподарських підприємств: АСП Павлівське , КСП Мир , у приватну власність фізичним особам 66 земельних ділянки розміром по 2 гектара кожна, які знаходяться на території Павлівської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області. Крім того, зазначили, що за грудень 2019 року Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області у приватну власність фізичним особам передано 12 діянок. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить виконання рішення суду та ефективний захист порушених прав та інтересів Павлівської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд вважає за можливе розглянути заяву позивача про забезпечення адміністративного позову без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Таким чином, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

Для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такої заяви та довести, що незадоволення заяви призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України.

При цьому, суд звертає увагу, що у даному випадку така обов`язкова умова для забезпечення адміністративного позову, як наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних дій , може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доводи позивача про те, що відповідач протиправно здійснює передачу земель колишніх колективних сільськогосподарських підприємств: АСП Павлівське , КСП Мир , які знаходяться на території Павлівської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області, у приватну власність фізичним особам, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки ґрунтуються виключно на припущеннях позивача.

Суд, окрім іншого, акцентує увагу й на тому, що очевидні ознаки протиправності та порушення прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом. Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що дії відповідача явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. У іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності дій відповідача та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивачів до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію по справі.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Згідно з Рекомендацією N R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Проаналізувавши зазначені норми, в контексті викладених обставин, уважно вивчивши заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, дослідивши матеріали справи в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення даної заяви, з огляду на те, що на підтвердження своїх доводів, позивачем не надано достатніх доказів в обґрунтування заявленого клопотання та достатніх доказів наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі та неможливості захисту прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись статтями 150-154, 241-243, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Павлівської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області про вжиття заходів забезпечення позову - залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев