Рішення

від 25.03.2020 по справі 200/1793/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2020 р. Справа№200/1793/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молочної І.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Суддя Донецького окружного адміністративного суду Молочна І. С., ознайомившись з матеріалами позовної заяви Публічного акціонерного товариства Енергомашспецсталь до Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління Юстиції у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови від 20 листопада 2019 року за ВП № 60656800, -

встановив:

17 лютого 2020 року Публічне акціонерне товариство Енергомашспецсталь (місце реєстрації: м. Краматорськ, Донецька область, 84306; код ЄДРПОУ: 00210602), позивач, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (місце знаходження: вул. Академічня, б. 20, м. Краматорськ, Донецька область, 84333, код ЄДРПОУ 34991191) про:

- визнання протиправними дії старшого державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління Юстиції у Донецькій області Бєлова Д. М. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 60656800 про стягнення виконавчого збору;

- скасування постанови старшого державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління Юстиції у Донецькій області Бєлова Д. М. про визнання протиправною та скасування постанови від 20 листопада 2019 року за ВП № 60656800.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства Енергомашспецсталь до державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Бєлова Д. М. про визнання протиправною та скасування постанови від 20 листопада 2019 року за ВП № 60656800 залишено без руху.

В установлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 19 березня 2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що під час провадження виконавчих дій та, зокрема, при винесенні постанови про стягнення виконавчого збору, старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бєловим Д. М. допущено численні порушення норм законодавства, що регламентує порядок проведення виконавчих дій.

Відповідач правом надання відзиву на позовну заяву не скористався. З клопотаннями або заявами потягом розгляду справи до суду не звертався.

На ім`я відповідача рекомендованим листом направлена копія ухвали про відкриття провадження по справі разом з позовною заявою та додатками до неї.

Отже, відповідача повідомлено про розгляд справи з дотриманням положень статті 269 КАС України.

17 березня 2020 року позивач надав до суду клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні, позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.

17 березня 2020 року відкладено розгляд справи 19 березня 2020 року у зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному. Розгляд справи призначено на 25 березня 2020 року.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився.

Відповідно до частини 3 статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Отже, відсутні перешкоди для розгляду справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Додатковим рішенням Господарського суду Донецької області від 22 листопада 2017 року у справі № 922/2564/15 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлісексперт" до Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" про відшкодування сплаченого судового збору в розмірі 2242,52 гривень, задоволено повністю.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" (84306 Донецька область, м. Краматорськ, р/р НОМЕР_1 в ПАТ "Промінвестбанк", МФО 300012, ЄДРПОУ 00210602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлісексперт" (61195,Харківська область, м. Харків, вул. Наталії Ужвій, буд. 66, кв. 80, р/р НОМЕР_2 в АТ "Райффайзен банк аваль", МФО 380805, ЄДРПОУ 38156910) відшкодування сплаченого судового збору в розмірі 2242,52 гривень.

На виконання вказаного рішення Господарським судом Донецької області 05 грудня 2017 року видано наказ № 922/2564/15, в якому зазначено, що наказ може бути пред`явлений до примусового виконання в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", протягом 1 (одного) року з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції Климентовської Л.С. 01 лютого 2018 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 55690118 з примусового виконання наказу № 922/2564/15 від 05 грудня 2017 року, виданого Господарським судом Донецької області.

16 травня 2018 року виконавче провадження № 55690118 передано на виконання до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кудрановським Ю. В. 16 травня 2018 року винесено постанову про прийняття виконавчого провадження № 55690118 з примусового виконання наказу № 922/2564/15 від 05 грудня 2017 року, виданого Господарським судом Донецької області.

08 жовтня 2019 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кудрановським Ю. В. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу № 55690118 з примусового виконання наказу № 922/2564/15 від 05 грудня 2017 року, виданого Господарським судом Донецької області.

Також судом встановлено, що 17 жовтня 2019 року приватним виконавцем Виконавчого округу Донецької області Олійником О. І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 60351201 з примусового виконання наказу № 922/2564/15 від 05 грудня 2017 року, виданого Господарським судом Донецької області.

Постановами приватного виконавця ВП № 60351201 від 17 жовтня 2019 року з ПАТ Енергомашспецсталь стягнуто основну винагороду приватного виконавця у розмірі 224,25 грн. (що відповідає 10% від стягнутої суми) та витрати на проведення виконавчих дій у сумі 569,00 грн.

Відповідно наявної в матеріалах справи копії платіжних доручень № 2916 від 24 жовтня 2019 року на суму 111 918,65 гривень, № 2956 від 24 жовтня 2019 року на суму 4069,00 гривень ПАТ Енергомашспецсталь сплачено суми боргу, основної винагороди приватного виконавця та витрат на проведення виконавчих дій.

Як вбачачається з матеріалів справи, 20 листопада 2019 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції Бєловим Д. М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 60656800 про стягнення з ПАТ Енергомашспецсталь виконавчого збору в розмірі 224,25 гривень.

Вважаючи протиправними дії державного виконавця стосовно винесення постанови від 20 листопада 2019 року, якою відкрито виконавче провадження ВП № 60656800 з примусового виконання постанови № 55690118, виданої 08 жовтня 2019 року, позивач звернувся до суду з цим позовом з вимогами її скасувати.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (у редакції, чинній на час винесення оскаржуваної у цій справі постанови) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 та 2 статті 27 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Відповідно до частини 5 статті 27 Закону України Про виконавче провадження виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень ; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії , а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Аналогічні положення містяться в Інструкції з організації примусового виконання рішень, що затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Пунктом 5 частини 1 статті 37 Закону визначено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до пункту 22 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, що затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 Закону.

При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу, виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця.

Відмітка на виконавчому документі засвідчується підписом виконавця та скріплюється печаткою.

Згідно з частиною 3 статті 40 Закону України Про виконавче провадження , яка визначає наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

З аналізу наведених норм слідує, що підставою для стягнення виконавчого збору є здійснення державним виконавцем дій примусового характеру, направлених на фактичне виконання виконавчого документу.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені в постанові Верховного Суду від 15 лютого 2018 року в справі № 910/1587/13, де Суд також зазначив, що за своїм призначенням виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення.

В постанові Верховного Суду від 15 лютого 2018 року в справі №910/1587/13 Суд зазначив, що підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника сум коштів є здійснення державним виконавцем дій по фактичному стягненню з боржника на користь стягувача зазначених у виконавчому документі сум, та виконавчий збір обраховується лише від розміру фактично стягнутих сум.

З матеріалів виконавчого провадження № 55690118 з примусового виконання наказу № 922/2564/15 від 05 грудня 2017 року, виданого Господарським судом Донецької області, про відшкодування сплаченого судового збору вбачається, що державним виконавцем фактично не було вчинено дій для примусового виконання вказаного виконавчого документу.

Так, в межах виконавчого провадження № 55690118 після відкриття виконавчого провадження державним виконавцем 16 травня 2018 року виконавче провадження № 55690118 передано на виконання до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, 16 травня 2018 року винесено постанову про прийняття виконавчого провадження № 55690118, 08 жовтня 2019 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Отже, виконавчі дії, за які б державному виконавцю мала би бути виплачена винагорода у виді виконавчого збору в межах виконавчого провадження № 55690118 державним виконавцем не вчинялися.

Вказані обставини свідчать про неправомірність винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 60656800 про стягнення з позивача виконавчого збору в розмірі 224,25 гривень.

Крім того, при винесення такої постанови державним виконавцем не враховано те, що виконавчий документ був повернутий стягувачу на підставі пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України Про виконавче провадження , а відповідно до пункту 5 частини 1 статті 37 цього Закону повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Як встановлено судом, при повторному пред`явленні виконавчого документа - наказу № 922/2564/15 від 05 грудня 2017 року, виданого Господарським судом Донецької області, про стягнення коштів приватним виконавцем в рамках виконавчого провадження ВП № 60351201 вчинено дії щодо примусового виконання судового рішення, наслідком яких стали обставини повної сплати позивачем суми боргу, основної винагороди державного виконавця та витрат на проведення виконавчих дій.

Отже, державним виконавцем не враховано те, що подальше стягнення з позивача виконавчого збору (за оскарженою постановою про відкриття виконавчого провадження) за дії примусовому характеру, які державним виконавцем не вчинялися, призведе до негативних наслідків для позивача і до порушення його прав та законних інтересів, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 18 квітня 2018 року у справі №761/11524/15-ц, де Суд зазначив, що при стягненні виконавчого збору відповідно до частини 3 статті 40 Закону (Закону України Про виконавче провадження ) без реального стягнення суми боргу з боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою, створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду. Суд дійшов висновку, що виконавчий збір стягується лише з фактично стягнутої на користь стягувача суми.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про скасування постанови відповідача від 20 листопада 2019 року за ВП № 60656800 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій старшого державного виконавця щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 20 листопада 2019 року за ВП № 60656800 суд зазначає, що вказані вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на те, що дії самі по собі не створюють певних правових наслідків, внаслідок чого у цій частині має місце неправильно обраний спосіб судового захисту. Адже, правові наслідки створює постанова про відкриття виконавчого провадження від 20 листопада 2019 року за ВП № 60656800, яка є правовим актом індивідуальної дії, правомірно заявлена позивачем у складі позовних вимог та визнана судом такою, що підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до платіжного доручення № 761 від 07лютого 2020 року позивачем сплачено судовий збір в сумі 2102,00 гривень.

Частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки визнання неправомірними дій щодо прийняття постанови та скасування постанови по суті є однією немайновою вимогою, суд дійшов висновку, що присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2102,00 грн.

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246, 268-272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства Енергомашспецсталь (місце реєстрації: м. Краматорськ, Донецька область, 84306; код ЄДРПОУ: 00210602) до Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (місце знаходження: вул. Академічня, б. 20, м. Краматорськ, Донецька область, 84333, код ЄДРПОУ 34991191) про визнання протиправною та скасування постанови від 20 листопада 2019 року за ВП № 60656800 - задовольнити частково.

Скасувати постанову, підписану старшим державним виконавцем Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління Юстиції у Донецькій області Бєловим Д. М. від 20 листопада 2019 року за ВП № 60656800.

Стягнути з Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління Юстиції у Донецькій області (місце знаходження: вул. Академічня, б. 20, м. Краматорськ, Донецька область, 84333, код ЄДРПОУ 34991191) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Публічного акціонерного товариства Енергомашспецсталь (місце реєстрації: м. Краматорськ, Донецька область, 84306; код ЄДРПОУ: 00210602) судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 25 березня 2020 року.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 272 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя І.С. Молочна