Рішення

від 25.03.2020 по справі 810/365/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2020 року м. Київ Справа № 810/365/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Харченко С.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомОСОБА_1 доРозважівської сільської ради провизнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Розважівської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 25.07.2017 № VII-20/286 "Про відміну рішення Розважівської сільської ради".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення, яким Розважівська сільська рада відмінила власне рішення від 07.02.2017 № VII-16/212 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність", на думку позивача, прийнято відповідачем з перевищенням повноважень, наданих Конституцією та законами України, зокрема, з порушенням вимог статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 № 280/97-ВР.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що рішення від 07.02.2017 № VII-16/212 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність" не відповідало вимогам чинного земельного законодавства, оскільки було прийняте відповідачем за відсутності детального плану території, затвердженого відповідно до вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI.

Таким чином, на думку представника відповідача, оскаржуване рішення прийнято Розважівською сільською радою правомірно, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.01.2018 відкрито провадження в адміністративній справі № 810/365/18, вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 27.02.2018 об 11 год. 00 хв.

Судове засідання, призначене на 27.02.2018, відкладено судом на підставі вимог пункту 2 частини другої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України. Наступне судове засідання призначено на 27.03.2018 о 15 год. 00 хв (протокольна ухвала Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2018).

У судове засідання, призначене на 27.03.2018, позивач та представник відповідача не з`явились, були своєчасно та належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи по суті, про що свідчать дані on-line сервісу "Відстеження пересилання поштових відправлень" Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта", з яких вбачається, що надіслані судом на адреси сторін рекомендовані поштові відправлення вручено сторонам (їх представникам) 06.03.2018.

Матеріали справи містять клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності (а.с. 27).

У свою чергу причини неявки представника відповідача у судове засідання суду невідомі. Письмових клопотань про розгляд справи за відсутності представника відповідача або про відкладення судового засідання із повідомленням причин неявки до суду не надходило.

В силу приписів пункту 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), належним чином повідомленого про судове засідання, без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.

Частиною дев`ятою цієї статті передбачено, що у разі, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Беручи до уваги ту обставину, що про дату, час та місце судового розгляду справи по суті сторони повідомлені належним чином, однак у судове засідання не з`явились, зважаючи на відсутність підстав для відкладення судового розгляду, передбачених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами (протокольна ухвала Київського окружного адміністративного суду від 27.03.2018).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

У лютому 2017 року Розважівською сільською радою прийнято рішення від 07.02.2017 № VII-16/212 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність", яким позивачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд орієнтовною площею 0,15 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

У подальшому Розважівською сільською радою прийнято рішення від 25.07.2017 № VII-20/286 "Про відміну рішення Розважівської сільської ради", яким наведене вище рішення скасовано.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності органів місцевого самоврядування визначено Законом України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон України № 280/97-ВР).

Так, відповідно до приписів частини першої статті 10 цього Закону сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання (стаття 25 Закону України № 280/97-ВР).

За змістом пункту 34 частини першої статті 26 Закону України № 280/97-ВР питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Згідно з частиною першою статті 59 Закону України № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Зазначена норма кореспондується з положеннями частини першої статті 144 Конституції України, згідно з якою органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

При цьому в силу положень частини десятої статті 59 Закону України № 280/97-ВР акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Положенням статті 59 Закону України № 280/97-ВР в частині наявності у органу місцевого самоврядування права скасовувати власні рішення та вносити до них зміни з будь-якого питання дано офіційне тлумачення Конституційним Судом України.

Так, у своєму Рішенні від 16.04.2009 № 7-рп/2009 Конституційний Суд України вирішив, що положення частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР (з наступними змінами) стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни необхідно розуміти так, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У мотивувальній частині вказаного Рішення Конституційний Суд України зазначив, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Аналізуючи наведені вище норми, суд дійшов висновку, що оскільки на підставі індивідуально - правових актів органів місцевого самоврядування у фізичних осіб та юридичних осіб приватного права виникають, змінюються або припиняються конкретні права та обов`язки, одностороннє скасування ними цих актів порушує право зазначених осіб на розгляд їх справ відповідно до встановленої Конституцією України і законами України процедури.

При цьому виключно за наявності у органу місцевого самоврядування прямо передбаченого законодавством права на скасування власного рішення мають значення обставини реалізації фізичною (юридичною) особою такого рішення, в інших випадках - орган місцевого самоврядування не має права скасовувати власне рішення незалежно від того, реалізовано воно чи ні.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22.01.2019 в адміністративній справі № 371/957/16-а та Верховним Судом у постанові від 11.12.2019 в адміністративній справі № 318/969/17.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (частина друга статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи, що орган місцевого самоврядування не наділений правом на самостійне скасування рішення, яким особі надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, суд дійшов висновку, що Розважівська сільська рада, приймаючи оскаржуване рішення, діяла з порушенням повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, рішення відповідача від 25.07.2017 № VII-20/286 "Про відміну рішення Розважівської сільської ради" є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відтак, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, витрати позивача у сумі 704,80 грн, пов`язані зі сплатою судового збору, підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Розважівської сільської ради.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 143, 205, 229, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Розважівської сільської ради від 25.07.2017 № VII-20/286 "Про відміну рішення Розважівської сільської ради".

3. Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Розважівської сільської ради (ідентифікаційний код 04358135, місцезнаходження: Київська область, с. Розважів, вул. Іванківська, буд. 9) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 704 (сімсот чотири) грн 80 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його складання.

Суддя Харченко С.В.