Рішення

від 26.03.2020 по справі 340/308/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/308/20

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дмитрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області сільської ради про визнання рішення протиправним та зобов`язати вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення двадцять другої сесії сьомого скликання Дмитрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області від 16.01.2020 р. № 615 яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність орієнтовною площею по 2,000 га, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення комунальної власності Дмитрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області, за межами населеного пункту;

- зобов`язати Дмитрівську сільську раду Знам`янського району Кіровоградської області повторно, з урахуванням висновків суду по справі, розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею по 2,0-га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу, сільськогосподарського призначення комунальної власності Дмитрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області, за межами населеного пункту, бажане місце розташування яких зазначено на графічному матеріалі доданого до клопотання;

- стягнути з Дмитрівської рільської ради Знам`янського району Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 , документально підтверджені понесені судові витрати та витрати, пов`язані із розглядом справи (у тому числі витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок).

Позов мотивовано тим, що позивач звернулась до Дмитрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області із заявою про надання земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею до 2 га, погодження та розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.

У відповідь на подану заяву позивачем отримано Рішення Дмитрівської сільської ради від 16.01.2020 року № 615, яким відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, з підстав, не передбачених ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України.

Позивач вважає безпідставною відмову відповідача, яка порушує його право на безоплатну приватизацію земельної ділянки.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, прийнято рішення здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні та встановлено сторонам порядок та строк для виконання процесуальних дій (а.с.1-2).

Представник відповідача 14.02.2020 (вх. № 2588) подав до суду відзив на позовну заяву де зазначив, що позовні вимоги не визнає та просить відмовити в їх задоволені в повному обсязі. Свою позицію обґрунтовує тим, що рішенням Дмитрівської сільської ради від 16 січня 2020 року №615 Про розгляд клопотання гр. ОСОБА_1 Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для ведення особистого селянського господарства , право комунальної власності Дмитрівською сільською радою на земельну ділянку, зазначену на графічних матеріалах щодо бажаного місця розташування земельної ділянки, доданих до клопотання гр. ОСОБА_1 не зареєстровано, оскільки відноситься до земель, що залишилися в колективній власності бувшого КСП АТ Колос на підставі державного акту на право колективної власності на землю, який не скасовано та знаходиться у правонаступника даного підприємства, що унеможливлює Дмитрівській сільській раді правомірно зареєструвати право комунальної власності на ці землі та вільно розпоряджатися ними відповідно до вимог чинного законодавства. Враховуючи зазначене, підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у приватну власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га склад угідь - пасовище) для ведення особистого селянського господарства є невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів. Право прийняття організаційно-управлінських рішень в частині розпорядження спірної земельної ділянки належатиме Дмитрівській сільській раді після проведення державної реєстрації права комунальної власності відповідно до чинного законодавства. Отже, відмовляючи ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яку вона просила, Дмитрівська сільська рада діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Земельним кодексом України (а.с.32-35).

24.02.2020 (вх. № 3274) представником позивача до суду надано відповідь на відзив (а.с.38-41).

Представниками сторін до судового засідання надано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (пункт 10 частини першої статті 4 КАС України).

Фіксування судового засідання відповідно до статті 229 КАС України не здійснювалося, тому керуючись приписами пункту 10 частини 1 статті 4 та частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України подальший розгляд справи судом вирішено здійснювати у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

28 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дмитрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту 'землеустрою щодо відведення йому у приватну власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га (склад угідь -пасовище) для ведення особистого селянського господарства (а.с.10).

До клопотання Позивачем долучено графічні матеріали бажаного місця розташування земельної ділянки, тобто виконані вимоги, передбачені ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України.

Судом встановлено, що дана заява була розглянута на сесії Дмитрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області 16 січня 2020 року та прийняте рішення №610 про відмову у виділенні земельної ділянки у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Дмитрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградська області (а.с.12).

Обґрунтовуючи дане рішення, відповідач зазначив, що право комунальної власності Дмитрівською сільською радою на земельну ділянку, зазначену на графічних матеріалах щодо бажаного місця розташування земельної ділянки, доданих до клопотання гр. ОСОБА_1 не зареєстровано, оскільки дана земельна ділянка відноситься до земель, що залишилися в колективній власності бувшого колективного сільськогосподарського, підприємстві АТ Колос на підставі державного акту на право колективної власності на землю, який не скасовано та знаходиться у правонаступника даного підприємства, що унеможливлює розпорядження Дмитрівською сільською радою даною земельною ділянкою у відповідності до норм чинного законодавства.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами регламентований главою 19 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з частинами 3, 4, 5 статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульовано статтею 118 ЗК України.

Відповідно до частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 статті 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до частини 9 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Частиною 10 статті 118 ЗК України унормовано, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування передбачені статтею 122 ЗК України.

Згідно з частиною 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно з частиною 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: 34) вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Частинами 1 та 5 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Згідно з частиною 1 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

У відповідності до ч.15 ст.46 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні.

Отже, чинним законодавством чітко визначено, що орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Судом встановлено, що відмова відповідача у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою обґрунтована знаходженням бажаної земельної ділянки в колективній власності правонаступників бувшого колективного сільськогосподарського підприємства АТ Колос .

В результаті перетворення АТ КОЛОС в СВК КОЛОС всі члени колгоспу тобто 1 048 осіб стали засновниками СВК КОЛОС , що свідчить про правонаступництво, однак, відповідно до доказів наявних в матеріалах справи, судом встановлено, що стосовно СВК КОЛОС , тобто дійсного правонаступника КСП АТ КОЛОС , 19.08.2011 внесено дані про припинення юридичної особи (а.с. 43-46).

Пунктом 21 Розділу Х. Перехідні положення Земельного кодексу України установлено, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" набрав чинності з 01.01.2019, а тому з цієї дати право розпорядження землями, які передавались АТ Колос в колективну власність перейшло до Дмитрівської сільської ради.

Крім того, суд враховує, що згідно інформації яка міститься в Публічній кадастровій карті, бажане місце розташування земельної ділянки на яку претендує позивач не обтяжене будь-яким речовим правом, що також свідчить про безпідставність посилань відповідача у оскаржуваному рішенні на факт перебування земельної ділянки в колективній власності.

Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Суд наголошує, що при повторному розгляді заяви позивача відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнане судом протиправним, і повинен вирішити заяву позивача, з урахуванням правової оцінки, наданої судом обставинам у цій справі.

Відтак, на підставі аналізу встановлених обставин та правовідносин, що їм відповідають, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають обставинам та матеріалам справи, підтверджені належними та допустимими доказами, та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:1) на професійну правничу допомогу;2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ст.134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд зазначає, що за наслідками розгляду справи підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 840,80 грн. (а.с.3), витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн., на підтвердження понесення яких надано: ордер серії КР №55260 від 20.12.2019 (а.с.18), акт наданих послуг від 29.01.2020 (а.с.1), квитанція №9578753512 від 29.01.2020 (а.с.17). Враховуючи, що відповідачем не заявлено клопотання та не доведено неспівмірності витрат на правничу допомогу, а судові витрати на оплату професійної правничої допомоги підтверджуються належними доказами, суд приходить до висновку про наявність підстав про їх стягнення в повному обсязі.

Керуючись статтями 9, 47, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 257 - 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Дмитрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області (вул. Перемоги, 4, с.Дмитрівка, Знам`янський район, Кіровоградська область, 27422, ЄДПРОУ: 04365267) про визнання рішення протиправним та зобов`язати вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення двадцять другої сесії сьомого скликання Дмитрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області від 16.01.2020 № 615 яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність орієнтовною площею по 2,000 га, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення комунальної власності Дмитрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області, за межами населеного пункту.

Зобов`язати Дмитрівську сільську раду Знам`янського району Кіровоградської області повторно, з урахуванням висновків суду по справі, розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею по 2,0-га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу, сільськогосподарського призначення комунальної власності Дмитрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області, за межами населеного пункту, бажане місце розташування яких зазначено на графічному матеріалі доданого до клопотання.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) здійснені судові витрати на оплату судового збору в сумі 840,80 грн., витрати на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Дмитрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 04365267).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. Притула