Постанова

від 10.03.2020 по справі 280/1197/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 березня 2020 року м. Дніпросправа № 280/1197/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),

суддів: Чередниченка В.Є.,

за участю секретаря судового засідання Чорнова Є.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.06.2019р. у справі №280/1197/19 за позовом:Приватного акціонерного товариства Електрометалургійний завод Дніпроспецсталь ім.. А.М. Кузьміна до: про:Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

25.07.2017р. Приватне акціонерне товариство Електрометалургійний завод Дніпроспецсталь ім.. А.М. Кузьміна (далі - ПрАТ Дніпроспецсталь ) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - Офіс ВПП ДФС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення / а.с. 4-25 том 1/.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.03.2019р. за вищезазначеним позовом відкрито провадження в адміністративній справі №280/1197/19 та справу призначено до судового розгляду у судовому засіданні /а.с. 2 том 1/.

Позивач, посилаючись у адміністративному позові на те, що відповідачем у період з 21.12.2018р. по 18.01.2018р. було проведено камеральну перевірку достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість ( далі - ПДВ) на поточний рахунок підприємства за листопад 2018 року за податковою декларацією з ПДВ №9283785745 від 19.12.2018р., про що складено акт камеральної перевірки №31/28-10-47-06/00186536 від 18.01.2019р., у якому посадовими особами відповідача за результатами перевірки зроблено висновок про недостовірність даних, що містяться у цій податковій декларації з ПДВ, тому на думку податкового органу підприємством завищено суму податкового кредиту (рядок 17) та суму бюджетного відшкодування на рахунок платника податків (рядок 20.2.1) податкової декларації за листопад 2018р. на суму ПДВ 529324 грн., позивачем було подано заперечення на цей акт і податковим органом у період з 04.02.2019р. по 22.02.2019р., у зв`язку з наданням заперечень до вищезазначеного акту перевірки, проведено документальну позапланову виїзну перевірку підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства при відображенні в податковому обліку з ПДВ господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ Верагруп , ПП НВФ Промхімекспорт-2005 , ТОВ Дніпротехмет , ТОВ ЗВБК за період листопад 2018р., про що складено акт №23/28-10-47-06/00186536 від 01.03.2019р. У якому відповідачем зроблено висновки про те, що підприємством порушено вимоги п.198.1, п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст. 200, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту по декларації за листопад 2018 року (р.19) на суму 529324 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку по декларації за листопад 2018 року (р. 20.2.1) на суму 529324 грн., та на підставі цього акту відповідачем 06.03.2019р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0000774706, яким зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ на 529324 грн. та застосовано штрафні санкції 264662 грн. Позивач вважає висновки відповідача за результатами перевірки та прийняте ним рішення необґрунтованим та безпідставним, оскільки висновки податкового органу про відсутність реального здійснення господарських операцій позивача з вищезазначеними контрагентами протягом перевіряємого періоду є помилковими, під час перевірки контролюючому органу було надано всі первинні документи, які підтверджують фактичне виконання господарських операцій з вищевказаними контрагентами, які були зареєстровані як платники ПДВ та у позивача на момент укладення договорів з ними не виникало жодних сумнівів, щодо можливості виконання вказаними контрагентами господарських операцій, усі товари (послуги), відповідно до умов договорів, були отримані позивачем від контрагентів, отримані від контрагентів товари (послуги) були у подальшому використані позивачем у власній господарській діяльності - під час виготовлення продукції підприємством, яка була у подальшому реалізована позивачем, і позивач не може нести відповідальність за дотримання вимог податкового та іншого законодавства посадовими особами контрагентів. Тому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати прийняте відповідачем 06.03.2019р. податкове повідомлення-рішення №0000774706.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18.06.2019р. у справі №280/1197/19 адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу ВПП ДФС №0000774706 від 06.03.2019р. / а.с. 249-257 том 4/.

Відповідач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції від 18.06.2019р., подав апеляційну скаргу /а.с. 2-13 том 5/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з`ясовано усі обставини справи, які мають суттєве значення для її рішення, та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції від 18.06.2019р. у даній справі та прийняти у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Адміністративна справа №280/1197/19 , разом з вищезазначеною апеляційною скаргою, надійшли до Третього апеляційного адміністративного суду 10.12.2019р. /а.с. 1 том 5/.

Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 16.12.2019р. у справі №280/1197/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Офісу ВПП ДФС на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.06.2019р. у справі №280/1197/19 і справу призначено до апеляційного розгляду у судовому засіданні на 15-00 годин 21.01.2020р. / а.с. 17,18 том 5/, про що судом апеляційної інстанції у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та строки було повідомлено учасників справи /а.с. 19-22 том 5/.

За клопотанням відповідача / а.с. 23 том 5/ судом апеляційної інстанції розгляд цієї справи у судовому засіданні відкладено на 13-00 годин 11.02.2020р. /а.с. 39 том 5/, про що судом було повідомлено учасників справи / а.с. 40-43 том 5/.

Позивач, у письмовому відзиві на апеляційну скаргу /а.с. 26-33 том 5/, заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача та посилаючись на те, що висновки акту перевірки гуртуються лише на припущеннях відповідача, судом першої інстанції було з`ясовано усі обставини справи, досліджено первинні документи по взаємовідносинам позивача з зазначеними у акті перевірки контрагентами, які свідчать про фактичне виконання цих договорі сторонами та подальше використання позивачем отриманих від контрагентів товарі (робіт) у власній господарській діяльності, зроблено висновок про наявність у підприємства права на формування податкового кредиту по господарським операціям з контрагентами - ТОВ Верагруп , ПП НВФ Промхімекспорт-2005 , ТОВ Дніпротехмет , ТОВ ЗВБК , та постановлено обґрунтоване рішення у цій справі без порушень норм чинного законодавства, просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 18.06.2019р. у даній справі залишити без змін.

Через не явку представника відповідача у судове засідання 11.02.2020р. розгляд цієї справи відкладено на 13-00 годин 10.03.2020р. /а.с. 46 том 5/, про що судом у встановлений чинним процесуальним законодавством порядку було повідомлено учасників справи /а.с. 47-49 том 5/.

Заслухавши у судовому засіданні:

- представника відповідача, який підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі та заперечував проти доводів письмового відзиву позивача на апеляційну скаргу, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції від 18.06.2019р. у цій справі скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі;

- представника позивача, який заперечував проти доводів апеляційної скарги та підтримав доводи викладені у письмовому відзиві на апеляційну скарг, і просив суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції від 18.06.2019р. у справі залишити без змін,

перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що ПрАТ Дніпроспецсталь , код ЄДРПОУ 00186536, зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Запорізької міської ради 15.04.1994р., підприємство є платником податків, у тому числі ПДВ, одним з основних видів економічної діяльності підприємства є виробництва чавуну, сталі та феросплавів /а.с. 28-38 том 1/.

Також у судовому засіданні встановлено, що з 21.12.2018р. по 18.01.2019р. податковим органом було проведено камеральну перевірку достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість ( далі - ПДВ) на поточний рахунок підприємства за листопад 2018 року за податковою декларацією з ПДВ №9283785745 від 19.12.2018р., про що складено акт камеральної перевірки №31/28-10-47-06/00186536 від 18.01.2019р., у якому посадовими особами відповідача за результатами перевірки зроблено висновок про недостовірність даних, що містяться у цій податковій декларації з ПДВ , в частині включення до складу податкового кредиту, та як наслідок до суми яка підлягає бюджетному відшкодуванню, сум ПДВ по взаємовідносинам з контрагентами, по яким встановлено відсутність реального (законного) джерела походження ідентифікованого товару та реального надавача послуг, реалізованого в адресу ПрАТ Дніпроспецсталь , а саме: ТОВ Дніпротехмет , ТОВ Верагруп , ПП НВФ Промхімекспорт-2005 , ТОВ ЗВБК , оскільки на думку податкового органу у зазначених вище підприємств, відсутні трудові та матеріальні ресурси для виробництва, відсутнє придбання сировини для виробництва, відсутня закупка та імпорт (використовувалась інформація комп`ютерних баз даних та автоматизованих інформаційних систем державної фіскальної служби: АІС Податковий блок та Єдиний реєстр податкових накладних) вищезазначеного товару, встановлено документальне оформлення нереальних господарських операцій з придбання товарів, оскільки відсутнє реальне (законне) джерело походження ідентифікованого товару, а відтак неможливий його рух за ланцюгом всіх платників податків, які брали участь у здійсненні взаємопов`язаних нереальних господарських операцій до ПрАТ Дніпроспецсталь у зв`язку із відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг або реального задекларованого виробництва, тому підприємством завищено суму податкового кредиту (рядок 17) та суму бюджетного відшкодування на рахунок платника податків /а.с. 39-61 том 1/.

Позивач у справі, не погодившись з висновками вищезазначеного акту перевірки, подав заперечення /а.с. 62-65 том 1/, і у період з 04.02.2019р. по 22.02.2019р., у зв`язку з наданням ПрАТ Дніпроспецсталь заперечень до акту №31/28-10-47-06/00186536 від 18.01.2019р., посадовими особами податкового органу, відповідача у справі, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ Дніпроспецсталь з питань, що стали предметом заперечень позивача, а саме: дотримання вимог податкового законодавства при відображенні в податковому обліку з ПДВ господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ Верагруп (код ЄДРПОУ 40890204), ПП НВФ Промхімекспорт-2005 (код ЄДРПОУ 33718646), ТОВ Дніпротехмет (код ЄДРПОУ 31890738), ТОВ ЗВБК (код ЄДРПОУ 40062759) за період листопад 2018 року, про що складено акт №23/28-10-47-06/00186536 від 01.03.2019р. (далі - акт перевірки).

З наданої судом копії акту перевірки /а.с. 66-107 том 1/ вбачається, що порушення позивачем вимог п.198.1, п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст. 200, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України призвело до завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту по декларації за листопад 2018 року (р.19) на суму 529324 грн, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку по декларації за листопад 2018 року (р. 20.2.1) на суму 529324 грн..

Та у подальшому, на підставі вищезазначеного акту перевірки, відповідачем 06.03.2019р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0000774706, яким зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ з листопад 2018р. на 529324 грн. та застосовано штрафні санкції 264662 грн. /а.с. 119 том 1/, і саме це рішення відповідача є предметом оскарження у цій справі.

З наданих суду ксерокопій акту камеральної перевірки №31/28-10-47-06/00186536 від 18.01.2019р. / а.с. 39-61 том 1/, акту документальної позапланової виїзної перевірки №23/28-10-47-06/00186536 від 01.03.2019р. / а.с.66-107 том 1/, вбачається, що відповідачем висновок про порушення підприємством (позивачем у справі) норм чинного Податкового кодексу України, яке призвело до невірного відображення платником податків у фінансовому обліку та податковій звітності, у відповідних звітних періодах, показників ПДВ та податкового кредиту, зроблено з огляду на те, що підприємством , на думку податкового органу, безпідставно віднесено до складу податкового кредиту у відповідних звітних періодах протягом перевіряємого періоду суми ПДВ сплачені у вартості товарів (робіт, послуг) по проведеним нереальним (безтоварним) господарським операціям з придбання товарів (робіт, послуг) у контрагентів - ТОВ Дніпротехмет , ТОВ Верагруп , ПП НВФ Промхімекспорт-2005 , ТОВ ЗВБК , оскільки ці контрагенти позивача не мали можливості здійснювати господарські операції з позивачем з урахуванням часу, місця, надходження майна або обсягу матеріальних ресурсів по усьому ланцюгу постачання.

Щодо господарських взаємовідносин позивача у справі з вищезазначеними контрагентами, які стали підставою для формування позивачем показників податкової звітності у відповідному звітному періоді, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, наступне.

Позивачем (покупець) з метою здійснення власної господарської діяльності протягом перевіряємого періоду було укладено з ТОВ Верагруп договір поставки №11160749 від 12.12.2016р. / а.с. 121-129 том 1/, предметом якого є поставка за умовами DAP на склад покупця товару - алюміній вторинний АВ87, а оплата вартості кожної партії постановленого товару здійснюється покупцем у 100% розмірі її вартості протягом 60 календарних днів з дати прийняття товару, і під час розгляду справи судом встановлено, що це господарське зобов`язання виконано сторонами за договором у повному обсязі, а саме постачальником було надано визначений умовами договору товар, а позивачем (замовником, покупцем) прийнято товар, та відповідно до положень п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України віднесено суму ПДВ до складу податкового кредиту за другою подією - дата отримання товару, а у подальшому відповідно до умов договору сплачено вартість цього товару та використано цей товар у власній господарській діяльності з виробництва чавуну, сталі та феросплавів /а.с. 121-173 том 1 /, та оплачено його вартість відповідно до умов договору /а.с. 159, 172 том 4/, контрагент позивача під час укладання договору та виконання сторонами своїх зобов`язань за цими правочинами був у встановлений чинним законодавством спосіб зареєстрований у якості юридичних осіб та платників податків, у тому числі ПДВ, при цьому позивачем під час проведення перевірки було надано податковому органу - відповідачу у справі, та суду під час судового розгляду даної адміністративної справи, усі первинні документи за цим господарським зобов`язанням (правочинами), які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов`язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України, які у розумінні положень Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні є належними первинними документами, які засвідчують факт виконання певних господарських операцій, і є підставою для ведення бухгалтерського обліку та формування фінансової звітності, та які, у свою чергу, також свідчать про фактичне виконання сторонами своїх зобов`язань за цими договорами і використання отриманого позивачем від цього контрагенту товару у власній господарський діяльності позивача, які були досліджені судом у судовому засіданні та долучені до матеріалів справи .

Щодо посилань податкового органу під час розгляду справи та у апеляційній скарзі стосовно відсутності підтвердження факту транспортування товару та оплати його вартості, то ці посилання не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки умови постачання товару та порядок оплати його вартості визначені умовами договору - постачання на умовах DAP на склад покупця товару , оплата вартості кожної партії постановленого товару здійснюється покупцем у 100% розмірі її вартості протягом 60 календарних днів з дати прийняття товару, і договір у цій частині не суперечить вимогам чинного законодавства, і позивачем обґрунтовано віднесено суму ПДВ до складу податкового кредиту відповідно до положень п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України за другою подією - дата отримання товару.

Також, позивачем (покупець) з метою здійснення власної господарської діяльності протягом перевіряємого періоду було укладено з ТОВ Дніпротехмех договір поставки №11140792 від 04.12.2014р. /а.с. 121-129 том 1/, предметом якого є поставка за умовами DAP на склад покупця товару - алюміній вторинний АВ87, та у межах цього договору у серпні 2018р. здійснено поставку партії товару, який було використано позивачем у власній господарській діяльності, а оплату за цю партію товару у розмірі 243216 грн., у тому числі ПДВ 40536 грн. здійснено позивачем відповідно до умов договору у листопаді 2018р. і відповідно до положень п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, суму ПДВ 40536 грн. до складу податкового кредиту віднесено у листопаді 2018р. за першою подією, контрагент позивача під час укладання договору та виконання сторонами своїх зобов`язань за цими правочинами був у встановлений чинним законодавством спосіб зареєстрований у якості юридичних осіб та платників податків, у тому числі ПДВ, при цьому позивачем під час проведення перевірки було надано податковому органу - відповідачу у справі, та суду під час судового розгляду даної адміністративної справи, усі первинні документи за цим господарським зобов`язанням (правочинами), які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов`язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України, які у розумінні положень Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні є належними первинними документами, які засвідчують факт виконання певних господарських операцій, і є підставою для ведення бухгалтерського обліку та формування фінансової звітності, та які, у свою чергу, також свідчать про фактичне виконання сторонами своїх зобов`язань за цими договорами і використання отриманого позивачем від цього контрагенту товару у власній господарський діяльності позивача, які були досліджені судом у судовому засіданні та долучені до матеріалів справи /а.с. 174-202 том 1, а.с. 173 том 4/.

Щодо господарських взаємовідносин з ТОВ ЗВБК , які були відображені у податковій звітності позивача протягом перевіряємого періоду - листопад 2018р., то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Позивачем у справі (замовник) було укладено з ТОВ ЗВБК договори №14170637 від 18.12.2017р. та №14180009 від 28.12.2017р. з ТОВ ЗВБК (виконавець) щодо виконання робіт по капітальному ремонту будівель та споруд замовника /а.с. 203-216,229-239 том 1/, та у межах цих договорів виконавцем було виконано низку робіт по поточному та капітальному ремонту обладнання та будівель позивача , а позивачем у листопаді 2018р. віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ 148804,66 грн. підставі податкових накладних, які були видані виконавцем робіт.

При цьому під час розгляду цієї справи судом встановлено, що ТОВ ЗВБК було виконано увесь обсяг робіт по капітальному ремонту будівель та споруд замовника та видано на підтвердження факту виконання цих робіт необхідні документи у тому числі податкові накладні на суму ПДВ 148804,66 грн., а позивачем прийнято виконані роботи та віднесено у листопаді 2018р. суму ПДВ до складу податкового кредиту відповідно до положень п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України за другою подією - дата отримання товару, та у подальшому, відповідно до умов вищенаведених договорі здійснено оплату виконаних цим контрагентом робіт з капітального та поточного ремонту будівель та обладнання з урахуванням суми ПДВ 148804,66 грн. /а.с. 158,160-171 том 4/, контрагент позивача під час укладання договорів та виконання сторонами своїх зобов`язань за цими правочинами був у встановлений чинним законодавством спосіб зареєстрований у якості юридичної особи та платника податків, у тому числі ПДВ, мав відповідну ліцензію для виконання такого виду робіт, та кваліфікованих працівників для виконання робіт визначених умовами договорів укладених з позивачем, при цьому позивачем під час проведення перевірки було надано податковому органу - відповідачу у справі, та суду під час судового розгляду даної адміністративної справи, усі первинні документи за цими господарськими зобов`язаннями (правочинами), які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов`язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України, які у розумінні положень Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні є належними первинними документами, які засвідчують факт виконання певних господарських операцій, і є підставою для ведення бухгалтерського обліку та формування фінансової звітності, та які, у свою чергу, також свідчать про фактичне виконання сторонами своїх зобов`язань за цими договорами і використання отриманих позивачем від цього контрагенту послуг у власній господарський діяльності шляхом використання відремонтованих будівель та обладнання у технологічному процесі з виробництва чавуна, сталі та феросплавів, які були досліджені судом у судовому засіданні та долучені до матеріалів справи /а.с. 203-255 том 1, а.с. 1-257 том 2, а.с. 1-276 том 3, а.с. 1-111 том 4/.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ НВФ Промхімекспорт-2005 , за результатами яких позивачем до складу податкового кредиту, відповідно до податкового декларації з ПДВ у листопаді 2018р., включено суму ПДВ 41101 грн., то судом під час розгляду справи встановлено наступне.

В межах укладеного позивачем (покупець) та ТОВ НВФ Промхімекспорт-2005 (постачальник) договору №11130081 від 03.01.2013р. (з урахуванням додаткових угод та специфікацій, які є невід`ємними частинами цього договору), умовами якого, серед іншого передбачено, що поставка товару здійснюється за умовами DAP на склад покупця, а оплата вартості кожної партії постановленого товару здійснюється покупцем у 100% розмірі її вартості протягом 60 календарних днів з дати прийняття товару, у листопаді 2018р. постачальником здійснено поставку партії товару, а позивачем у листопаді 2018р. віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ 41101 грн. на підставі податкових накладних, які були видані постачальником під час виконання договору та поставки партії товару 05.11.2018р. та 07.11.2018р.

При цьому під час розгляду цієї справи судом встановлено, що вищенаведеним контрагентом позивача було постановлено визначений умовами договору товар та видано на підтвердження цього факту необхідні документи у тому числі податкові накладні на суму ПДВ 41101 грн., а позивачем отримано цей товар та віднесено у листопаді 2018р. суму ПДВ до складу податкового кредиту відповідно до положень п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України за другою подією - дата отримання товару, контрагент позивача під час укладання договорів та виконання сторонами своїх зобов`язань за цими правочинами був у встановлений чинним законодавством спосіб зареєстрований у якості юридичної особи та платника податків, у тому числі ПДВ, позивачем під час проведення перевірки було надано податковому органу - відповідачу у справі, та суду під час судового розгляду даної адміністративної справи, усі первинні документи за цим господарським зобов`язанням (правочином), які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов`язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України, які у розумінні положень Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні є належними первинними документами, які засвідчують факт виконання певних господарських операцій, і є підставою для ведення бухгалтерського обліку та формування фінансової звітності, та які, у свою чергу, також свідчать про фактичне виконання сторонами своїх зобов`язань за цими договорами і використання отриманих позивачем від цього контрагенту товарі у власній господарській діяльності, які були досліджені судом у судовому засіданні та долучені до матеріалів справи /а.с. 112-153 том 4/.

Спірні відносини, які виникли між сторонами у справі, з приводу правомірності формування позивачем у справі, який є платником податків, податкового кредиту у відповідних звітних періодах врегульовано нормами Податкового кодексу України.

Аналіз норм чинного на момент виникнення спірних відносин податкового законодавства дає можливість зазначити, що жодним нормативно-правовим актом України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов`язання іншої юридичної особи, яка є його контрагентом у тих чи інших господарських зобов`язаннях, при цьому це стосується і податкових зобов`язань, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому при придбанні товару (отриманні послуги) покупець зобов`язаний сплатити вартість товару (послуги) продавцю, до складу якої входить ПДВ, а продавець зобов`язаний внести цю суму ПДВ до бюджету у відповідному звітному періоду, і у разі невиконання продавцем товару (послуги) цього обов`язку саме на нього за це покладається відповідальність, і на покупця товару (послуги), який є платником податку, нормами чинного законодавства не покладено обов`язку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення ними господарської діяльності та сплати податків та зборів (обов`язкових платежів) у даному випадку, що свідчить про те, що несплата продавцем товару (послуги) ПДВ до бюджету в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем товару (послуги).

Таким чином, дослідивши надані до матеріалів справи первинні документи, з урахуванням співвідношення вчинених господарських операцій з видами господарської діяльності позивача, колегія суддів робить висновок про те, що в результаті господарських операцій з контрагентами - ТОВ Дніпротехмет , ТОВ Верагруп , ПП НВФ Промхімекспорт-2005 , ТОВ ЗВБК , протягом відповідних звітних періодів, які були предметом перевірки, у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі, оскільки у даному випадку для позивача у справі визначальним є саме факт отримання товару та послуг від вищезазначених контрагентів і подальше використання їх у власній господарській діяльності, що знайшло своє підтвердження під час розгляду справи, а ці обставини у свою чергу свідчать про наявність в таких діях суб`єкта господарювання - позивача у справі, ділової мети - одержання економічного ефекту у результаті господарської діяльності, і при цьому позивач не зобов`язаний та не має об`єктивної можливості відслідковувати дотримання контрагентом вимог чинного законодавства України.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вищенаведена правова позиція стосовно розв`язання спірних правовідносин, які виникли між сторонами у даній адміністративній справі, узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який під час розгляду справи БУЛВЕС АД проти Болгарії ( заява №3991/03) у рішенні від 22.01.2009р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідки невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, та сплачувати пеню, оскільки такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

З урахуванням вищезазначених фактичних обставин справи, які були встановлені судом під час розгляду даної справи та підтверджені належними письмовими доказами, колегія суддів вважає, що податковим органом зроблено безпідставний та неправомірний висновок щодо не підтвердження реальності проведених позивачем господарських операцій та щодо завищення позивачем у листопаді 2018р. податкових зобов`язань з ПДВ по господарським операціям з ТОВ Дніпротехмет , ТОВ Верагруп , ПП НВФ Промхімекспорт-2005 , ТОВ ЗВБК на загальну суму ПДВ 529324 грн., і як наслідок прийнято необґрунтоване на безпідставне рішення .

Отже вищенаведене свідчить про те, що відповідач у справі під час прийняття податкового повідомлення-рішення №0000774706 від 06.03.2019р., яке є предметом оскарження у цій справі, обрав підстави, які суперечать положенням чинного податкового законодавства, що свідчить про необґрунтованість та безпідставність такого рішення відповідача, який у спірних відносинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень, та яким в порушення вимог ч. 2 ст.77 КАС України під час розгляду судом цієї справи не довів правомірності прийняття ним спірного рішення, тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок щодо обґрунтованості заявлених позивачем у справі позовних вимог про визнання протиправними та скасування таких рішень суб`єкта владних повноважень та постановив правильне рішення про задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про задоволення заявлених позивачем вимог, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 18.06.2019р. у даній адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 310,315,316,321,322 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби - залишити без задоволення .

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.06.2019р. у справі №280/1197/19 - залишити без змін .

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у строки та в порядку, які встановлені ст.ст. 329,331 КАС України.

Повний текст виготовлено та підписано 26.03.2020р.

Головуючий - суддя А.О. Коршун

суддя В.Є. Чередниченко

суддя О.М. Панченко