Рішення

від 25.03.2020 по справі 905/309/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.03.2020 Справа № 905/309/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Аксьонової К.І., при секретарі судового засідання Турко А.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного підприємства Євроавтотех Україна , м. Харків

до відповідача: Публічного акціонерного товариства Енергомашспецсталь , м.Краматорськ, Донецька область

про стягнення 3% річних у сумі 1304,93грн, інфляційних втрат у сумі 5101,83грн, всього 6406,76грн,

Представники учасників справи:

від позивача: представник не з`явився

від відповідача: представник не з`явився

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Приватне підприємство Євроавтотех Україна , м. Харків, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства Енергомашспецсталь , м. Краматорськ, Донецька область, про стягнення 3% річних у сумі 1304,93грн, інфляційних втрат у сумі 5101,83грн, всього 6406,76грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №15/287 від 20.03.2013 в частині своєчасного здійснення розрахунків за поставлений товар. Зазначає, що рішенням господарського суду Донецької області від 25.01.2017 у справі №905/3558/16 з відповідача була стягнута заборгованість за договором в розмірі 18270,00грн, 3% річних у сумі 1429,56грн, інфляційні витрати у сумі 15337,96грн та судовий збір в сумі 1378,00грн, однак дане рішення суду фактично було виконане в повному обсязі лише 26.06.2019.

Приймаючи позовну заяву до розгляду та відкриваючи провадження у справі, суд, виходячи з вимог ч.3 ст.12, ч.1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про розгляд даної справи як малозначної в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Висновок щодо визначення даної справи як малозначної зроблений судом з огляду на приписи п.1 ч.5 ст.12 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, для цілей цього Кодексу визначені як малозначні.

Провадження у справі відкрито ухвалою суду від 12.02.2020; судове засідання призначене на 03.03.2020 з подальшим оголошенням перерви до 25.03.2020.

У судове засідання 25.03.2020 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином; від позивач надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Виходячи з того, що під час розгляду справи судом було створено необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст.ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про розгляд справи по суті в даному судовому засіданні.

Враховуючи ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк, згідно зі ст.178 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

20.03.2013 між Приватним підприємством Євроавтотех Україна (постачальник) та Публічним акціонерним товариством Енергомашспецсталь (покупець) був укладений договір поставки №15/287, відповідно до п.1.1 якого постачальник поставляє та передає у власність покупця, а покупець приймає та оплачує товар, загальна кількість та ціна за одиницю якого визначена сторонами у специфікації, яка є невід`ємною частиною договору.

Рішенням господарського суду Донецької області від 25.01.2017 у справі №905/3558/16 були задоволені в повному обсязі позовні вимоги Приватного підприємства Євроавтотех Україна та стягнуто з Публічного акціонерного товариства Енергомашспецсталь на користь позивача заборгованість у розмірі 18270,00грн, 3% річних у сумі 1429,56грн, інфляційних витрат у сумі 15337,96грн та судовий збір в сумі 1378,00грн. Вказане рішення господарського суду набрало законної сили в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 07.07.2010 №2453-VI.

На виконання рішення господарського суду Донецької області від 25.01.2017 у справі №905/3558/16 видано наказ №905/3558/16 від 06.02.2017 про примусове виконання рішення.

24.06.2019 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №59410275 з примусового виконання наказу №905/3558/16 виданого 06.02.2017 Господарським судом Донецької області про стягнення з Публічного акціонерного товариства Енергомашспецсталь на користь Приватного підприємства Євроавтотех Україна заборгованості у розмірі 18270,00грн, 3% річних у сумі 1429,56грн, інфляційних витрат у сумі 15337,96грн та судового збору в сумі 1378,00грн.

26.06.2019 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №59410275 з примусового виконання наказу №905/3558/16 виданого 06.02.2017 Господарським судом Донецької області на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України Про виконавче провадження у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Враховуючи несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов`язань в частині погашення заборгованості у розмірі 18270,00грн, позивачем донараховані та заявлені до стягнення 3% річних за період 07.02.2017 - 25.06.2019 включно у сумі 1304,93грн та інфляційні втрати за період лютий 2017 - червень 2019 у сумі 5101,83грн.

Розглядаючи спір по суті, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 Цивільного кодексу України.

Пунктом 1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір.

Відповідно до приписів ч.1 ст.626 ст.11 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України.

За змістом ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. При цьому, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Факт порушення з боку відповідача умов договору поставки №15/287 від 20.03.2013 в частині повної та своєчасної оплати поставленого позивачем товару у встановлені договором №15/287 від 20.03.2013 строк, встановлений рішенням господарського суду Донецької області від 25.01.2017 у справі №905/3558/16.

За приписами ст.75 Господарського процесуального кодексу України дане судове рішення має преюдиціальне значення, а встановлені ним факти повторного доведення не потребують.

Разом з тим, само по собі судове рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, або виконано несвоєчасно, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання.

Як було встановлено судом 26.06.2019 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №59410275 з примусового виконання наказу №905/3558/16 виданого 06.02.2017 Господарським судом Донецької області на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України Про виконавче провадження у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Таким чином, відповідачем в повному обсязі було виконано рішення господарського суду від 25.01.2017 у справі №905/3558/16 26.06.2019.

За результатом проведеної судом перевірки розрахунок 3% річних за заявлений позивачем період 07.02.2017 по 25.06.2019 є методологічно та арифметично правильним та відповідає фактичним обставинам справи, отже, позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних у сумі 1304,93грн є правомірними та підлягають задоволенню.

За результатом проведеної перевірки наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат судом встановлено, що методологія нарахування є неправильною, оскільки позивачем були враховані індекси інфляції за неповні місяці існування заборгованості, а саме за лютий 2017 та червень 2019.

При цьому відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.01.2018 у справі №910/24266/16, вимога сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто, мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Індекс інфляції є показником, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, базою для нарахування інфляційної складової боргу є сума основного боргу, не обтяжена додатковими нарахуваннями, що існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

Водночас, суд наголошує на врахуванні індексів виключно за цілі місяці існування прострочення певної суми, оскільки зі змісту п.6 Методики, затвердженої Наказом Державного комітету статистики №265 від 27.07.2007 вбачається, що мінімальний період застосування індексу є саме повний місяць, за який він розрахований, оскільки відсутні будь-які підстави стверджувати про знецінення коштів на відповідній коефіцієнт індексу за частину такого місяця. Означений висновок узгоджується із правовою позицією з цього приводу, сформульованою Верховним Судом у постанові №910/9938/17 від 10.10.2018.

Здійснивши розрахунок інфляційних втрат за цілі місяці існування заборгованості березень 2017 - травень 2019, суд встановив, що інфляційні втрати складають 4986,71грн. Таким чином, позов підлягає задоволенню в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 4986,71грн, в решті вимог щодо стягнення інфляційних втрат позов є таким, що задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що згідно з п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного підприємства Євроавтотех Україна , м. Харків, Харківська область, до Публічного акціонерного товариства Енергомашспецсталь , м.Краматорськ, Донецька область, про стягнення 3% річних у сумі 1304,93грн, інфляційних втрат у сумі 5101,83грн, всього 6406,76грн, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Енергомашспецсталь (84306, Донецька область, м. Краматорськ, код ЄДРПОУ 00210602) на користь Приватного підприємства Євроавтотех Україна (61038, Харківська область, м. Харків, вул. Академіка Павлова, б.88, код ЄДРПОУ 33608311) 3% річних у сумі 1304,93грн, інфляційні втрати у сумі 4986,71грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 2064,23грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 25.03.2020 складено та підписано повний текст рішення.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя К.І. Аксьонова