Постанова

від 26.03.2020 по справі 812/673/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 березня 2020 року

Київ

справа №812/673/16

адміністративне провадження №К/9901/31845/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15.11.2016 (суддя Шембелян В.С.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.05.2017 (головуючий суддя Міронова Г.М., судді: Арабей Т.Г., Геращенко І.В.) у справі № 812/673/16 за позовом Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецький завод будівельної кераміки" до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Сєвєродонецький завод будівельної кераміки" (далі - Позивач, ПрАТ Сєвєродонецький завод будівельної кераміки ), звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області (далі - ДПІ в м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області, Відповідач - 1), Головного управління державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі - ГУДКСУ у м. Сєвєродонецьку Луганської області, Відповідач - 2), в якому, враховуючи уточнені позовні вимоги, просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області щодо не направлення висновку Головному управлінню державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку Луганської області про повернення надмірно сплачених коштів з податку на прибуток підприємств;

- зобов`язати Державну податкову інспекцію у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області сформувати та направити органу державної казначейської служби висновок про повернення, із зазначенням переплати з податку на прибуток в сумі 406 512,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відмова контролюючого органу в поверненні надміру сплачених грошових зобов`язань позивача є безпідставною і вчинена всупереч закону.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15.11.2016, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.05.2017, позовні вимоги задоволено повністю: визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області щодо не направлення висновку Головному управлінню державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку Луганської області про повернення позивачу надмірно сплачених коштів з податку на прибуток підприємств згідно заяви від 17.05.2016 року № 90; зобов`язано Державну податкову інспекцію у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області сформувати та направити органу державної казначейської служби висновок про повернення Приватному акціонерному товариству "Сєвєродонецький завод будівельної кераміки" переплати з податку на прибуток у розмірі 406 512,00 грн. (чотириста шість тисяч п`ятсот дванадцять гривень 00 коп.) згідно заяви від 17.05.2016 року № 90.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що відповідач всупереч вимог статті 43 Податкового кодексу України та Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року N1146, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015 року за N 1679/28124, не склав і, відповідно, не направив до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок про відшкодування переплати з податку на прибуток у розмірі 406 512,00 грн.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Також звертає увагу, що наказом ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області № 142-п від 14.11.2016 року призначено документальну позапланову невиїзну перевірку, за результатами якої складено акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ Сєвєродонецький завод будівельної кераміки з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ Газпроменергія 2000 за період з 01.06.2015 року по 30.09.2015 року та донараховано грошові зобов`язання в розмірі 18121 грн. З огляду на наявність у позивача податкового боргу, вважає недоцільним вирішення питання щодо повернення надмірно сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємства.

У запереченні на касаційну скаргу позивач просить суд відмовити у її задоволенні і залишити рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про обґрунтованість позовних вимог та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачем на виконання пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України Податкового кодексу України 04.02.2015 року надано до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС в Луганській області податкову декларацію з податку на прибуток за 2014 рік. Згідно наданої Декларації, на підставі пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, визначено авансові платежі в сумі 42895 грн., що підлягали щомісячній сплаті позивачем на підставі пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, які своєчасно та в повному обсязі було сплачено згідно платіжних доручень.

Підприємством за 2015 рік щомісячно нараховувались та сплачувались авансові внески з податку на прибуток: січень - лютий 2015 року - 42 818,00 грн. (р. 23 Декларація з податку на прибуток за 2013 року № 9090637563 від 25.02.2014 року); березень - грудень 2015 року - 10 місяців по 42 895,00 грн. (р. 23 Декларація з податку на прибуток за 2014 р. № 9081002451 від 25.02.2015 року). За 2016 рік 10.03.2016 року відбулось нарахування за Декларацією з податку на прибуток за 2015 рік (№ 9275926775 від 23.02.2016 року), за якою сума податку на прибуток склала 106 932 грн. (р.06 Декларації з податку на прибуток за 2015 рік № 9275926775 від 23.02.2016 року), тоді як фактично сума сплаченого впродовж 2015 року податку на прибуток у вигляді авансових внесків склала: 42 818 x 2 + 42 895 x 10=514 586 грн. Тобто, сплачено у вигляді авансових внесків більше, ніж необхідно, тому надлишок у сумі 514 586 - 106 932 = 407 654 грн. (р.19 Декларації з податку на прибуток за 2015 рік (№ 9275926775 від 23.02.2016 року) 10.03.2016 року потрапляє до ІКП у формі переплати. За уточнюючою Декларацією з податку на прибуток за 2015 рік (№ 9276729371 від 26.04.2016 року) підприємство донараховує податкове зобов`язання на суму 1109 грн. та суму штрафу 33 грн. (р. 27 та р. 31 уточнюючої Декларації з податку на прибуток за 2015р. № 9276729371 від 26.04.2016 року).

Таким чином, переплата станом на 11.10.2016 року склала: 407 654 - 1109 -33 = 406 512 грн.

Факт наявності переплати у сумі 406512, 00 грн. з податку на прибуток також підтверджується актом звіряння розрахунків платника за період з 01.01.2016 року по 27.01.2016 року № 1403-07 та актом № 3892-7 від 10.10.2016 року за період з 01.01.2016 року по 10.10.2016 року .

Листом від 17.05.2016 року № 90 Приватне акціонерне товариство Сєвєродонецький завод будівельної кераміки звернулось до в.о. начальника ДПІ у м. Сєвєродонецьку з проханням повернення надмірно сплаченого до державного бюджету податку на прибуток підприємств у розмірі 406 512,00 грн. Листом від 01.03.2016 № 6633/12-14-07.24 надано відповідь, якою повідомлено позивача про вживання заходів щодо узгодження з ГУ ДФС у Луганській області проведення повернення підприємству надміру сплачених сум грошових зобов`язань.

Згідно п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Така податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання, та подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 48.1 ст. 48, п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України).

Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Приписами статті 102 Податкового кодексу України визначено строк давності в межах 1095 календарних днів.

Надміру сплачені грошові зобов`язання, згідно приписів пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Відповідно до пп.17.1.10 п.17.1 ст.17 Податкового Кодексу України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно приписів п. 87.1. ст. 87 Податкового Кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є, зокрема, суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена, зокрема, за рахунок помилково надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Статтею 43 Податкового кодексу України передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. У разі повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 затверджено Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182, яким встановлені аналогічні вимоги, що і в Податковому кодексі України.

Оскільки за позивачем обліковується надмірна сплата з податку на прибуток, наявність якої підтверджена матеріалами справи, для повернення якої позивач подав письмову заяву, вказавши напрям перерахування цих коштів, а податковий орган не підготував висновок про їх повернення та не подав такий висновок для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, відтак суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що у спірних правовідносинах саме податковий орган, не виконавши покладені на нього ст. 43 Податкового кодексу України обов`язки, діяв не на підставі та не у спосіб, визначений чинним законодавством України, відповідно вчинив протиправну бездіяльність.

Разом з цим, касаційний суд звертає увагу на те, що посилання державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на наявність податкового боргу за результатами проведення документальної позапланової перевірки та донарахування ПАТ Сєвєродонецький завод будівельної кераміки зобов`язання в розмірі 18121 грн., суди правомірно відхилили, оскільки рішенням ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області №209/10/1232-10-01-04 від 27.02.2017 за результатом адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення №0000571400 від 30.12.2016 , яким визначено зобов`язання в розмірі 18121 грн, скаргу позивача задоволено та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000571400 від 30.12.2016 .

Суд правильно врахував довідку державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області від 23.05.2017 року за вих. № 12-14-17-68/5553 про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів у Приватного акціонерного товариства Сєвєродонецький завод будівельної кераміки .

Враховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15.11.2016 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.05.2017 у справі № 812/673/16 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник ,

Судді Верховного Суду