Рішення

від 26.03.2020 по справі 289/114/20

РАДОМИШЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 289/114/20

Номер провадження 2/289/384/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2020 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі :

головуючого судді Сіренко Н.С.,

за участі секретаря судового засідання Галькевич Ю.В.,

за відсутності сторін,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кочерівської сільської ради Радомишльського району Житомирської області про визначення додаткового строку для подачі заяви до нотаріуса про прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ :

21.01.2020 позивач звернувся до суду з зазначеним позовом вказуючи на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка ще за життя склала заповіт, згідно якого належний на праві особистої приватної власності цілий житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями і спорудами та земельними ділянками площею 0,1420 га під ними та коло них, які знаходиться під АДРЕСА_1 , а також все інше майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все, що належатиме їй на час смерті, і все те, що буде належатиме і на що за законом (або заповітом) матиме право і після її смерті заповіла ОСОБА_3 .

Позивач не звернувся своєчасно до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки не знав про існування заповіту, в зв`язку з чим просить визначити йому додатковий строк три місяці для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини.

Ухвалою від 22.01.2020 відкрито загальне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 26.03.2020.

В підготовче засідання позивач не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, заявлені вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, зазначені в позові.

Відповідач в судове засідання не з`явився, направив суду заяву, в якій просить розглянути справу за відсутності його представника на підставі наявних доказів та не заперечує проти його задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання позову відповідачем суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Застосовуючи вказану норму процесуального права, суд враховує роз`яснення, що надані Пленумом Верховного Суду України у Постанові від 12.06.2009 №2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", зокрема в абзаці 3 пункту 24, в частині того, що у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Зважаючи на те, що відповідач подав письмову заяву, якою безумовно визнав позовні вимоги, суд приймає визнання відповідачем позову. При цьому, судом враховано, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази які б свідчили про те, що визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з частиною першою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до частини першою статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

Частиною першою статті 1269 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

За змістом частин першої та третьої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку для прийняття спадщини, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій (пункт 24постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування ).

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

В обґрунтування поважності причин пропущення строку для подання заяви про прийняття спадщини позивач посилається на те, що йому не було відомо про наявність заповіту.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Наведене узгоджується з постановою Верховного Суду у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.06.2019 справа № 565/1145/17.

Таким чином, визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцями поважними, а позов задовольнити і визначити позивачеві додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

Керуючись ст.ст. 10-13, 76-81, 206, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 1221, 1223, 1272 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Кочерівської сільської ради Радомишльського району Житомирської області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Колгоспна, 1, с. Кочерів, Радомишльський р-н, Житомирська обл., 12264, код ЄДРПОУ 04343814) про визначення додаткового строку для подачі заяви до нотаріуса про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , додатковий строк тривалістю три місяці починаючи з дня набрання рішенням законної сили, для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Іванівка Житомирського району Житомирської області.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів (ст.ст.354, 355 ЦПК України).

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (п. 15 Розділу ХII Перехідні положення ЦПК України).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н. С. Сіренко