Рішення

від 16.03.2020 по справі 534/692/18

КОМСОМОЛЬСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОМСОМОЛЬСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 534/692/18

Провадження № 2/534/12/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2020 року місто Горішні Плавні

Комсомольський міський суд Полтавської області в складі головуючого судді Куц Т.О ., з участю: секретаря судового засідання Клімової С.І.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за цивільним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Авто Країна про захист прав споживача шляхом визнання попереднього договору недійсним, стягнення сплачених коштів та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду із згаданим позовом до відповідача, в якому прохає визнати попередній договір № 1103 від 11.01.2018 купівлі-продажу транспортного засобу недійсним, стягнути з ТОВ Авто Країна на користь ОСОБА_1 сплачені кошти в розмірі 34500 грн. та моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 11.01.2018 він звернувся до ТОВ Авто Країна з метою придбання автомобіля марки Fiat , модель Doblo, 2014 року випуску, за ціною 115000 грн. Відповідач запропонував сплатити авансовий внескок в розмірі 34500,00 грн., що було ним здійснено та надано відповідачу копію квитанції від 12.01.2018 на призначення платежу: оплата згідно попереднього договору купівлі-продажу ТЗ № 1103. Проте, відповідачем умови договору не виконано.

Ухвалою суду від 23.05.2018 (а.с.32) позовна заява ОСОБА_1 прийнята до розгляду із відкриттям провадження у справі та призначенням до розгляду за правилами загального позовного провадження з викликом сторін у підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 04.03.2019 (а.с.84) підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду.

У зв`язку із закінченням повноважень судді Крикливого В.В., було здійснено повторний розподіл даної справи, та за ухвалою суду від 14.06.2019 справа була прийнята до провадження судді Комсомольського міського суду Полтавської області Куц Т.О. (а.с.98).

Ухвалою суду від 04.12.2019 (а.с.125) підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду.

У відповідності до вимог ч.1 ст.281 ЦПК України судом постановлена ухвала про проведення заочного розгляду даної справи.

Будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, сторони до суду не з`явились.

Від позивача ОСОБА_1 надійшло письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності у заочному порядку, заявлені вимоги ним підтримані повністю.

Представник відповідача правом надання відзиву на позовну заяву та доказів, що підтверджують заперечення проти позову не скористався.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив насутпне.

11.01.2018 між ОСОБА_1 та ТОВ Авто Країна було укладено попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу № 1103. За умовами вказаного Договору сторони зобов`язалися у встановлений строк укласти Договір купівлі- продажу транспортного засобу, на умовах, встановлених у цьому попередньому договорі. Транспортний засіб, який продавець зобов`язується придбати у третіх осіб для його відчуження покупцеві за Основним договором, та який являтиметься предметом основного договору, та має наступні ідентифікаційні ознаки: марка : марки Fiat , модель Doblo, рік випуску 2014, інші характеристики: чорний ,420 км, 1.3 (90 д.е.), дизель Active Lungo N 1, мех. - 5, колір, пробіг).

Сторони зобов`язалися укласти основний договір 15.01.2018, за умови повного виконання п.2.1 попереднього договору (перерахування покупцем на рахунок продавця грошових коштів у розмірі 34500 грн.). Якщо на зазначену вище дату майно не буде придбано продавцем з метою його відчуження покупцеві, то сторони визначили, що основний договір буде укладено на 5 день після придбання продавцем майна, про що останній зобовязується повідомити покупця у письмовому вигляді із зазначенням конкретної календарної дати, часу і місця укладення основного договору. В такому випадку кінцевим терміном укладення основного договору сторони визначили 31 грудня 2019 року (п.1.5. Договору).

ОСОБА_1 умови договору виконав, та сплатив ТОВ Авто Країна грошові кошти в розмірі 34500 грн., що підтверджується копією відповідної квитанції (а.с.12). Станом на день розгляду справи відповідач умови договору не виконав, ОСОБА_1 автомобіль не отримав.

Відповідно до п. 1.6. Договору, продавець зобов`язався передати майно у власність покупця, а покупець прийняти майно та оплатити його вартість у сукупності 115000 грн. Право власності на майно переходить покупцю з моменту сплати повної вартості майна, зазначеної вище на підставі основного договору.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що зміна, доповнення та розірвання цього попереднього договору допускається за взаємною згодою сторін або за рішенням суду.

22.02.2018 ОСОБА_1 направив ТОВ Авто Країна заяву про розірвання договору та повернення сплачених ним коштів (а.с.13).

Відповідно до ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

ЗУ Про захист прав споживачів регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно п. 7 ст. 1 Закону, договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (далі - розрахунковий документ). Реалізація відповідно до п. 20 цієї статті Закону, це діяльність суб`єктів господарювання з продажу товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.1 ст.635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

За змістом ч.3 ст.635 ЦК України зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Недотримання цієї вимоги є підставою недійсності правочину, відповідно до ст.215 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно зі ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.3 ст.215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст.18 ЗУ Про захист прав споживачів (далі - Закон), продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Несправедливими є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов`язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов`язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов`язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв`язку з розірванням або невиконанням ним договору та інші.

Згідно з ч. 4,5 ст.18 Закону, перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Відповідно до ч.2 ст.18 Закону, нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Відповідно до п. п.1 та 3 ч.2 ст.19 Закону, якщо підприємницька практика спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, така практика вводить в оману стосовно, зокрема, основних характеристик продукції, таких як: її наявність, переваги, небезпека, склад, методи використання, гарантійне обслуговування, метод і дата виготовлення або надання, поставка, кількість, специфікація, географічне або інше походження, очікувані результати споживання чи результати та основні характеристики тестів або перевірок товару; ціни або способу розрахунку ціни чи наявності знижок або інших цінових переваг.

Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач відмовляється від розірвання (припинення) попереднього договору та відшкодування позивачу збитків, оскільки заява позивача про розірвання попереднього договору та повернення коштів залишилася поза увагою відповідача, а також ухиляється від виконання умов Попереднього договору. Разом з тим, за наявністю належного виконання позивачем умов попереднього договору щодо сплати авансового внеску, Основний договір не укладений протягом строку, встановленого попереднім договором.

Попередній договір не містить умов щодо відповідальності продавця відносно невиконання положень договору придбання майна в строк, визначеного договором та щодо обов`язку укласти основний договір. Суд вбачає дисбаланс прав та обов`язків визначених попереднім договором, та вважає за необхідне позовні вимоги позивача задовольнити, визнавши недійсним попередній договір.

Згідно з ч.1 ст.216 ЦК України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі,- відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Таким чином, відповідач зобов`язаний повернути позивачу одержані за спірним договором грошові кошти, а саме 34500 грн.

Відповідно до ст.ст. 4, 22 Закону споживачі мають право на захист своїх прав державою, судом, належну якість продукції та обслуговування, необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її виробника (виконавця). Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 5000 грн. суд наголошує наступне.

Згідно із ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2)у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3)у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пункті 3 п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 № 4, зі змінами, внесеними постановою від 25.05.2001 №5, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. У зв`язку з чим моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження нормального активного громадського життя, при настанні інших негативних явищ.

Отже, звертаючись до суду із зазначеним позовом, позивач має довести факт заподіяння йому відповідачем моральної шкоди, вину відповідача, а також яких саме втрат немайнового характеру він зазнав та яким є їх матеріальне вираження.

Водночас позивачем не надано належних та допустимих доказів завдання йому моральної шкоди діями (бездіяльністю) відповідача, тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Оскільки це рішення ухвалюється на користь позивача, який звільнений від сплати судового збору на підставі п.3 ст.22 ЗУ Про захист прав споживачів , то відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача з урахуванням часткового задоволення позовних вимог в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1409,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Цивільний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати попередній договір № 1103 купівлі-продажу транспортного засобу від 11.01.2018, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Авто Країна - недійсним.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Авто Країна на користь ОСОБА_1 сплачені кошти в розмірі 34500 гривень .

В задоволенні стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Авто Країна на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 5000 гривень - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Авто Країна на користь держави судовий збір в сумі 1409 грн 60 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Полтавського апеляційного суду через Комсомольський міський суд Полтавської області

Повне ім`я позивача:ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; Повне найменування відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю Авто Країна , ЄДРПОУ 41547086, адреса: 04074, м. Київ, вулиця Вишгородська, 14.

Суддя Т.О.Куц

Повне судове рішення складено 26.03.2020.