Ухвала

від 24.03.2020 по справі 308/2929/20

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/2929/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2020 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Деметрадзе Т.Р., за участю секретаря судового засідання Скраль В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , першої Ужгородської державної нотаріальної контори, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , шляхом накладення арешту на нерухоме майно.

В поданій заяві просить накласти арешт на все нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 , а саме: 2 будинки та земельну ділянку, а також заборонити приватному нотаріусу Ужгородського міського нотаріального округу Гулянич Тетяні Михайлівні, тобто нотаріусу, в якого заведена спадкова справа за померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 оформляти спадщину за померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 у спадковій справі № 11/2019 на ОСОБА_2 та видавати останній свідоцтво про право на спадщину.

Заяву про забезпечення позову обґрунтовує тим, що предметом позову, що буде поданий в майбутньому, є визнання недійсним заповіту, посвідченого державним нотаріусом Першої Ужгородської державної нотаріальної контори Митровкою Валентиною Миколаївною 13.01.2017 року та усунення його рідної сестри ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від права на спадкування за його померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 мамою ОСОБА_4 , так як його мати не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними під час його підписання.

24.03.2020 року через канцелярію суду надійшла заява про доручення документів адвоката ОСОБА_5 В., якою остання, зокрема, уточнила прохальну частину, та просила накласти арешт на все нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 1/2 частину житлового будинку загальною площею 194,4 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1376430621101 за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/2 частину житлового будинку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1376412721101 за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:02:001:0130, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1400914421101, площею 0.0596 га за адресою: АДРЕСА_1 , а також заборонити приватному нотаріусу Ужгородського міського нотаріального округу Гулянич Тетяні Михайлівні, тобто нотаріусу, в якого заведена спадкова справа за померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 оформляти спадщину за померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 у спадковій справі № 11/2019 на ОСОБА_2 та видавати останній свідоцтво про право на спадщину.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, сторони у судове засідання не викликалися, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.

Розглянувши заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно із ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Тобто, вжиті судом заходи не повинні перешкоджати іншим особам здійснювати покладені на них згідно із законодавством повноваження.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав і законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до ускладнення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинне мати очевидний та об`єктивний характер.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, а також суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а і інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При цьому суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову за результатами розгляду зазначеного клопотання не є вирішенням спору по суті без фактичного його розгляду судом. Вжиття заходів забезпечення позову, у даному випадку, суд вважає вимушеним заходом, оскільки невжиття заходів забезпечення може утруднити виконання рішення суду через відчуження майна відповідачами.

Судом не встановлено підстав, визначених частиною третьою статті 154 ЦПК України для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення позову.

У зв`язку з цим, враховуючи зміст заявлених вимог вважаю, що такі вимоги щодо забезпечення позову є підставними і підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст.149, 150, 153, 157, 260-261, 353-355 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви - задоволити.

Накласти арешт на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- 1/2 частину житлового будинку загальною площею 194,4 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1376430621101 за адресою: АДРЕСА_1 ;

- 1/2 частину житлового будинку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1376412721101 за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:02:001:0130, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1400914421101, площею 0.0596 га за адресою: АДРЕСА_1 .

Заборонити приватному нотаріусу Ужгородського міського нотаріального округу Гулянич Тетяні Михайлівні, тобто нотаріусу, в якого заведена спадкова справа за померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 оформляти спадщину за померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 у спадковій справі № 11/2019 на ОСОБА_2 та видавати останній свідоцтво про право на спадщину.

Ухвалу для виконання надіслати до Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та приватному нотаріусу Ужгородського міського нотаріального округу Гулянич Тетяні Михайлівні.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду області через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Т.Р. Деметрадзе