Рішення

від 16.03.2020 по справі 444/3188/19

ЖОВКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 444/3188/19

Провадження № 2/444/342/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2020 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Ясиновський Р. Б.

секретар судового засідання Реміцька І.П.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Жовква цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Зіболківської сільської ради Жовківського району Львівської області про визнання права власності на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом та просить визнати за ним право власності на нерухоме майно: нежитлову будівлю (корівник) загальною площею 938,7 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 .

В обгрунтування своїх позовних вимог посилається на наступне. Він є власником майнового паю сільськогосподарсього підприємства ТзОВ Підлісне . Зазначає, що 21.02.2007 року зборами співвласників (пайовиків) йому виділено у власність внатурі майновий пай, а саме нежитлову будівлю - корівник, що знаходиться по АДРЕСА_1 , що стверджується протоколом засідання загальних зборів ЦМК Зіболківської сільської ради від 21.02.2007 року.

Між позивачем та комісією ЦМК підписано акт прийому-передачі майна згідно рішення зборів громадян-співвласників майна ЦМК Зіболківської сільської Ради від 21 лютого 2007 року, а саме вказаного вище нерухомого майна.

Згідно акту прийому-передачі майна згідно рішення зборів громадян-співвласників майна ЦМК Зіболківської сільської ради від 21.02.2007 позивачеві було передано нежитлову будівлю корівника в с. Великі Передримихи вартістю 12000,00 грн.

Нежитлова будівля - корівник по АДРЕСА_1 на праві власності не зареєстрована.

Згідно рішення виконавчого комітету Зіболківської сільської ради № 2 від 24.02.2015р. позивачеві надано дозвіл на оформлення права власності на нежитлову будівлю - корівник, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач звертався до державного реєстратора прав на нерухоме майно щодо реєстрації речового права на нерухоме майно. Однак державним реєстратором в письмовій формі йому було відмовлено у реєстрації речового права та роз`яснено порядок такої реєстрації.

Позивач використовує дану будівлю і має всі правовстановлюючі документи, які свідчать про те, що дане майно належить саме йому, а тому, просить задоволити позов.

Позивач в підготовче судове засідання не з`явився, однак подав на адресу суду заяву, у якій просить справу розглядати у його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю, просить задоволити.

Представник відповідача в підготовче судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак надіслав заяву про розгляд справи без участі їх представника, визнають позов та просять такий задоволити.

А тому, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без учасників, які не з`явилися, зважаючи на подані ними заяви.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Ч. 3 ст. 200 ЦПК України встановлено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Так як відповідач визнає позов та просить такий задоволити, суд вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до положень ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Ч. 2 ст. 81 ЦПК України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Судом встановлено наступне. ОСОБА_1 являється власником майнового паю сільськогосподарсього підприємства ТзОВ Підлісне .

21.02.2007 року зборами співвласників (пайовиків) йому виділено у власність внатурі майновий пай, а саме нежитлову будівлю - корівник, що знаходиться по АДРЕСА_1 , що стверджується протоколом засідання загальних зборів ЦМК Зіболківської сільської ради від 21.02.2007 року.

Між позивачем та комісією ЦМК підписано акт прийому-передачі майна згідно рішення зборів громадян-співвласників майна ЦМК Зіболківської сільської Ради від 21 лютого 2007 року, а саме вказаного вище нерухомого майна.

Згідно акту прийому-передачі майна згідно рішення зборів громадян-співвласників майна ЦМК Зіболківської сільської ради від 21.02.2007 позивачеві було передано нежитлову будівлю корівника в с. Великі Передримихи вартістю 12000,00 грн.

Встановлено, що нежитлова будівля - корівник по АДРЕСА_1 на праві власності не зареєстрована.

Згідно рішення виконавчого комітету Зіболківської сільської ради Жовківського району Львівської області № 2 від 24.02.2015 р., позивачеві надано дозвіл на оформлення права власності на нежитлову будівлю корівника, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач звертався до державного реєстратора прав на нерухоме майно щодо реєстрації речового права на нерухоме майно, але державним реєстратором в письмовій формі було відмовлено позивачеві у реєстрації речового права та роз`яснено порядок такої реєстрації, що стверджується рішенням про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень в матеріалах справи.

Відповідно до п. 51 Порядку про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та його обтяжень затвердженого постановою КМУ від 25.12.15р.№ 1127 для державної реєстрації права власності у зв`язку із виділенням нерухомого майна в натурі власникам майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств подаються:

1) свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) з відміткою підприємства правонаступника реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства про виділення майна в натурі, засвідченою підписом керівника такого підприємства та печаткою;

2) акт приймання-передачі нерухомого майна.

На час виділення позивачеві майнового паю СГ ТзОВ Підлісне ліквідовано, що стверджується ухвалою господарського суду Львівської області від 14.07.2009 року.

Встановлено, що позивач використовує дану будівлю корівника і має правовстановлюючі документи які свідчать про те, що дане майно належить саме йому.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття такого права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно п. 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.02.2014р. № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інше речове право , вирішуючи питання про правомірність набуття права власності суд має враховувати, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема на підставі правочинів. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч. 3 ст. 3 Закону України від 01.07.2004 р. Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства України, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок.

З врахуванням того, що відповідач не заперечує проти задоволення позову, визнає такий та просить задоволити, а також з врахуванням встановленого під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що право позивача підлягає захисту в судому порядку.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 23, 141, 200, 247, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на нерухоме майно: нежитлову будівлю (корівник) загальною площею 938,7 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Текст повного рішення суду складено 26.03.2020 року.

Суддя: Ясиновський Р. Б.