Рішення

від 23.03.2020 по справі 190/133/20

П'ЯТИХАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 190/133/20

Провадження №2/190/214/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2020 року м.П"ятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Фирси Ю.В.,

за участю секретаря Гук С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. П`ятихатки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вишнівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вишнівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Після його смерті залишилось спадкове майно, до складу якого входить земельна ділянка площею 9,623 га, для введення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1224583000:01:001:0007, що розташована на території Лозуватської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області. За життя ОСОБА_2 склав заповіт, яким вищевказану земельну ділянку заповів йому. Коли звернувся до приватного нотаріуса П`ятихатського районного нотаріального округу Дніпропетровської області з питанням отримання свідоцтва про право на спадщину отримав відмову, так як ним пропущений шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини. Просить визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини, так як пропустив його з поважної причини, оскільки не був обізнаний про наявність заповіту.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник позивача ОСОБА_3 надав до суду заяву з проханням справу розглядати без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі і на підставах викладених в позовній заяві.

Відповідач Вишнівська селищна ради П`ятихатського району Дніпропетровської області про час і місце судового засідання повідомлені належним чином, до суду свого представника не направили, надіслали заяву з проханням справу розглядати без їх представника, проти встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини не заперечують.

За таких обставин, оскільки сторони в судове засідання не з`явились, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, суд вважає, що судове засідання можливо провести без їх участі, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Вільні Хутори Верхньодніпровського району Дніпропетровської області помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть /а.с.7/.

Після його смерті залишилось спадкове майно, до складу якого входить земельна ділянка площею 9,623 га, для введення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1224583000:01:001:0007, що розташована на території Лозуватської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, про що свідчить копія Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ДП № 025979 /а.с.40/.

За життя ОСОБА_2 склав заповіт, що посвідчений приватним нотаріусом П`ятихатського районного нотаріального округу Дніпропетровської області, яким земельну ділянку площею 9,623 га, для введення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1224583000:01:001:0007, що розташована на території Лозуватської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області заповів ОСОБА_1 /а.с.8/, заповіт є чинний та не змінений, про що свідчить витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі/а.с38/.

Згідно спадкової справи № 6/2020, заведеної приватним нотаріусом Морозюк Галиною Миколаївною до майна померлого ОСОБА_2 з заявою про прийняття спадщини за заповітом 24 січня 2020 року звернувся позивач ОСОБА_1 /а.с.33/

24 січня 2020 року приватним нотаріусом П`ятихатського районного нотаріального округу Дніпропетровської області позивачу ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 відмовлено, у зв`язку із пропущенням строку для прийняття спадщини за заповітом/а.с.11/.

Згідно зі ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Як на підставу пропущення строку для прийняття спадщини позивач посилався на необізнаність про існування заповіту.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини необхідно ураховувати свободу заповіту та повагу до волі спадкодавця, як фундаментальний принцип спадкового права. Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17.

З урахуванням встановлених судом обставин, а саме, що останньою волею спадкодавця було залишити заповіт на ім`я позивача, а не інших спадкоємців, згоду відповідача на визначення позивачу додаткового строку для звернення з заявою про прийняття спадщини, невчасне звернення до нотаріуса через незалежні від позивача обставини, оскільки спадкодавець не повідомив його про існування заповіту, що у своїй сукупності, суд вважає достатньою підставою для визнання зазначених причин пропуску поважними та надання позивачу додаткового строку для прийняття спадщини.

Керуючись ст. 12,80,81,263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Вишнівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що залишилась після ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в два місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення через П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області.

Стороною яка не приймала участь в судовому засіданні апеляційна скарга може бути подана протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя Ю.В. Фирса