Рішення

від 26.03.2020 по справі 428/1367/20

СЄВЄРОДОНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 428/1367/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2020 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Бароніна Д.Б.,

за участю секретаря Бондаренка К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми Лайзер-імпекс про визнання припиненим договору цивільно-правового характеру, третя особа Сєвєродонецький міський центр зайнятості, -

ВСТАНОВИВ:

1. Позиції сторін, процесуальні дії

1.1. ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми Лайзер-імпекс про визнання припиненими трудових відносин, третя особа - Сєвєродонецький міський центр зайнятості.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача в позовній заяві та в уточненій позовній заяві вказує, що 18.02.2019 між ним та відповідачем був укладений договір цивільно-правового характеру. З 31.05.2019 позивач звільнився. У січні 2020 року він звернувся до Сєвєродонецького міського центру зайнятості про надання допомоги у працевлаштуванні та 30.01.2020 за №13/А-1-13/02-242-01-17 отримав відмову у зв`язку із тим, що відповідно з даними Єдиної інформаційно-аналітичної системи державної служби зайнятості позивач знаходиться у трудових відносинах з відповідачем з 18.02.2019 по теперішній час. Позивач прийшов за адресою місцезнаходження відповідача, але двері йому ніхто не відчинив. 05.03.2020 з Сєвєродонецького міського центру зайнятості була отримана відповідь про те, що у Єдиній інформаційно-аналітичній системі державної служби зайнятості відображається інформація про початок роботи громадянина ОСОБА_1 на ТОВ ВКФ Лайзер-імпекс з 18.02.2019 за договором цивільно-правового характеру, дата закінчення цивільно-правових відносин відсутня. Внаслідок цього він позбавлений права у встановленому законом порядку працевлаштуватися на іншу роботу.

У зв`язку із вищевикладеним, представник позивача в уточнені позовній заяві просить визнати припиненим з 31.05.2019 договір цивільно-правового характеру, який укладений 18.02.2019 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою Лайзер-імпекс відповідно до ст. 846 ЦК України, у зв`язку із закінченням.

1.2. Представник позивача та позивач в судовому засіданні 10.03.2020 підтримали позовні вимоги, посилаючись на доводи, викладені в уточненій позовній заяві. Позивач додатково пояснив, що з січня 2019 року він робив ремонт у під`їздах в м. Сєвєродонецьку. До цих ремонтних робіт його залучав чоловік на ім`я ОСОБА_2 , якому він не давав своєї трудової книжки, але якому він дав копії свого паспорту та коду. Він ніколи не чув про ТОВ ВКФ Лайзер-імпекс , ніякого договору він не укладав, договору він не бачив. В травні 2019 року він закінчив роботу, тобто ОСОБА_2 йому більше не дзвонив. Внаслідок наявності запису про наявність між ним та відповідачем договору він позбавлений права стати на облік у центрі зайнятості в якості безробітного.

В судовому засіданні 26.03.2020 позивач та його представник присутні не були, представник позивача надала заяву про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причину неявки суд не повідомив, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило, відзиву на позов від відповідача також не надходило.

Представник третьої особи в судовому засіданні присутній не був, надав клопотання про розгляд справи без його участі.

1.3. Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Представник позивача та позивач не заперечували проти заочного розгляду справи за відсутності відповідача. У зв`язку із наведеним, суд вважав за можливе слухати справу за відсутністю відповідача, а матеріали, що є у справі, достатніми для цього, про що було постановлено ухвалу, яка відображена в протоколі судового засідання.

2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин

2.1. У позовній заяві вказано, що 22.01.2020 позивач звернувся до Сєвєродонецького міського центру зайнятості з питання надання допомоги у працевлаштуванні.

Відповідно до копії відповіді Сєвєродонецького міського центру зайнятості №13/А-1-13/02-242-01-17 від 30.01.2020 ОСОБА_1 на його звернення від 22.01.2020 повідомлено, що згідно з даними Єдиної інформаційно-аналітичної системи державної служби зайнятості він знаходиться у трудових відносинах з 18.02.2019 по теперішній час з ТОВ ВКФ ЛАЙЗЕР-ІМПЕКС , яке зареєстроване у ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у місті Сєвєродонецьку. Відповідно до п. 2 розділу І Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 09 липня 2015 р. за № 812/27266, реєстрація безробітного - внесення даних про особу, що звернулася за сприянням у працевлаштуванні, до Єдиної інформаційно-аналітичної системи державної служби зайнятості з подальшим наданням їй (набуттям нею) статусу зареєстрованого безробітного. Згідно пп. 2, п. 23 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою КМУ від 19 вересня 2018 р. №792, підставою для відмови у наданні статусу безробітного є встановлення факту зайнятості особи, у тому числі отримання повідомлення від роботодавця про працевлаштування. Так як у системі ЄІАС державної служби зайнятості ОСОБА_1 знаходиться у трудових відносинах з TOB ВКФ ЛАЙЗЕР-ІМПЕКС , йому було відмовлено у наданні статусу безробітного та запропоновано звернутися до керівництва TOB ВКФ ЛАЙЗЕР-ІМПЕКС щодо припинення трудових відносин, для отримання подальших соціальних послуг, що надаються службою зайнятості згідно чинного законодавства України.

Згідно із відомостями з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за формою ОК-5 стосовно ОСОБА_1 , він з січня по травень 2019 року перебував у трудових або цивільно-правових відносинах з TOB ВКФ ЛАЙЗЕР-ІМПЕКС , код в ЄДРПОУ 40916269, отримуючи суму заробітку для нарахування пенсії.

Згідно із листом Сєвєродонецького міського центру зайнятості №13/02-564 від 05.03.2020 за результатами звірки у Єдиній інформаційно-аналітичній системі державної служби зайнятості відображається інформація про початок роботи громадянина ОСОБА_1 з 18.02.2019 за договором цивільно-правового характеру, дата закінчення цивільно-правових відносин відсутня.

3. Релевантні джерела права

3.1. Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Згідно із частинами 1, 2 статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Статті 599-609 ЦК України визначають певні обставини, із настанням яких зобов`язання вважається припиненим. Зокрема, згідно із статтею 599 вищевказаного Кодексу зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 626 ЦК України визначає загальне поняття цивільно-правового договору. Відповідно до вказаної статті договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (частина 1 статті 843 ЦК України).

Згідно із ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

3.2. Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про зайнятість населення до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти та поєднують навчання з роботою.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 1 вищевказаного Закону безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до ст. 9 вищевказаного Закону кожен має право на соціальний захист у разі настання безробіття, що реалізується шляхом:

1) участі в загальнообов`язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття, яке передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття;

2) надання безоплатних соціальних послуг, зокрема, інформаційно-консультаційних та профорієнтаційних, професійної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації з урахуванням попиту на ринку праці, сприяння у працевлаштуванні, зокрема, шляхом фінансової підтримки самозайнятості та реалізації підприємницької ініціативи відповідно до законодавства;

3) надання особливих гарантій працівникам, які втратили роботу у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці;

4) надання додаткової гарантії зайнятості окремим категоріям населення, які не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці.

3.3. Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, цивільно-правового договору чи на інших підставах, передбачених законом, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби) та інші особи, які проходять службу та отримують грошове забезпечення (далі - військовослужбовці), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичні особи - підприємці, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 вищевказаного Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи, з метою реалізації завдань, покладених на них відповідно до цього Закону та Закону України "Про зайнятість населення", взаємодіють з податковими органами, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері праці, трудових відносин та зайнятості населення, іншими центральними органами виконавчої влади, Державною прикордонною службою України шляхом обміну відповідною інформацією про отримані особами, зареєстрованими в установленому порядку як безробітні, доходи від здійснення підприємницької діяльності, роботи за кордоном, виконання роботи за трудовим договором, у тому числі за сумісництвом, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими угодами (договорами), ведення особистого селянського господарства, проведення інших заходів по виконанню цього Закону.

3.4. Відповідно до п. 17 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою КМУ від 19 вересня 2018 р. № 792 із змінами та доповненнями, для надання статусу безробітного особа, яка шукає роботу, подає заяву про надання статусу безробітного, пред`являє документи, зазначені в підпункті 1 пункту 4 цього Порядку, а також трудову книжку (цивільно-правовий договір чи документ, який підтверджує припинення останнього виду зайнятості). Особа, яка втратила трудову книжку, пред`являє дублікат трудової книжки чи довідку архівної установи про прийняття та звільнення з роботи.

Згідно із п.п. 1 п. 17 вищевказаного Порядку центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітного з дня, зокрема, укладення цивільно-правового договору про виконання робіт (надання послуг).

4. Оцінка доказів та аргументів сторін

4.1. Вищевказаним письмовими доказами підтверджується, що ОСОБА_1 щонайменше з січня по травень 2019 року перебував у трудових або цивільно-правових відносинах з TOB ВКФ ЛАЙЗЕР-ІМПЕКС , код в ЄДРПОУ 40916269, отримуючи суму заробітку для нарахування пенсії. При цьому, у Єдиній інформаційно-аналітичній системі державної служби зайнятості відображається інформація про початок роботи громадянина ОСОБА_1 з 18.02.2019 за договором цивільно-правового характеру, дата закінчення цивільно-правових відносин відсутня.

Станом на час розгляду справи у позивача відсутній договір цивільно-правового характеру, про який міститься запис у Єдиній інформаційно-аналітичній системі державної служби зайнятості, у зв`язку із чим позивач, за його твердженнями, позбавлений можливості отримати статус безробітного. Позивач в судовому засіданні пояснив, що він не укладав з цим Товариством будь-якого договору.

Суд вважає, що для визнання будь-якого договору припиненим необхідно встановити факт його укладення, а також його зміст, форму, сторін, дату укладення, умови, підставу припинення.

Разом з тим, позивач просить суд визнати припиненим конкретно визначений договір, факт укладення якого він сам в судовому засіданні не визнає та жодних доказів укладення якого у нього немає. Факт внесення відомостей про існування договору до Єдиної інформаційно-аналітичної системи державної служби зайнятості сам по собі не доказує факту укладення договору та не дозволяє встановити зміст, форму, сторін, умови договору.

На думку суду, в даному випадку договір підряду між позивачем та відповідачем в силу прямих вимог ч. 1 ст. 208 ЦК України та в силу вимог статті 837 ЦК України мав бути укладений в письмовій формі або ж шляхом обміну сторонами документами (у тому числі електронними), листами, телеграмами, актами виконаних робіт тощо. За відсутності будь-яких доказів укладення договору та досягнення сторонами згоди щодо всіх його істотних умов суд не може визнати такий договір припиненим. Рішення суду про визнання такого договору припиненим ґрунтувалося б виключно на припущеннях про його зміст, форму, сторін, дату укладення, умови, підставу припинення, та відповідно, таке рішення було б повністю необґрунтованим та невмотивованим.

Норма статті 846 ЦК України, на яку посилається представник позивача, стосується договорів підряду та визначає строк такого договору, проте не визначає умови його припинення. Посилання на цю норму є неналежними.

Суд також звертає увагу на те, що ОСОБА_1 перебував у трудових або цивільно-правових відносинах з TOB ВКФ ЛАЙЗЕР-ІМПЕКС щонайменше з січня 2019 року. В судовому засіданні позивач підтвердив, що він виконував ремонті роботи з січня 2019 року. У зв`язку із цим, посилання у Єдиній інформаційно-аналітичній системі державної служби зайнятості на те, що цивільно-правовий договір був укладений саме 18.02.2019 не підтверджуються жодними іншими письмовими доказами.

4.2. Правові висновки, які викладені Верховним Судом у постанові від 22.05.2019 у справі № 757/61865/16-ц не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, адже в даному випадку позивач не довів факту укладення конкретного цивільно-правового договору. На думку суду, з урахуванням обставин цієї справи, ефективним способом захисту прав позивача могло б бути заявлення вимог до належного відповідача про зобов`язання надати йому статус безробітного (в разі відмови у цьому з боку відповідного центру зайнятості) або про визнання позивача таким, що станом на певну дату не має укладеного цивільно-правового договору з певною особою (в разі якщо це є єдиною перешкодою у наданні позивачу статусу безробітного).

4.3. Підводячи підсумок, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог у зв`язку із їх повною необґрунтованістю.

5. Розподіл судових витрат

5.1. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст. 141 ЦПК України, суд враховує, що у задоволенні позову відмовлено, в той час як відповідач або третя особа не заявляли про наявність у них будь-яких судових витрат. Отже, судові витрати, які підлягають розподілу, у цій справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми Лайзер-імпекс (код ЄДРПОУ 40916269, (місцезнаходження: Україна, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Першотравнева, буд. 43, кв. 46) про визнання припиненими трудових відносин, третя особа - Сєвєродонецький міський центр зайнятості (код ЄДРПОУ 13392390, місцезнаходження: Україна, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, буд. 116).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017) рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Д.Б. Баронін