Рішення

від 12.02.2020 по справі 741/1194/19

НОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 741/1194/19

Провадження № 2/741/170/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Носівка 12 лютого 2020 року

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Киреєва О.В.,

з участю секретаря Марус А.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Носівської об`єднаної територіальної громади в особі Носівської міської ради Чернігівської області про визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельних ділянок та одержання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом, мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік - ОСОБА_2 . Вона (позивач) прийняла спадщину після смерті чоловіка, отримала свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку площею 3,8149 га. Згідно розпорядження Носівської районної державної адміністрації № 355 від 24 грудня 2009 року ОСОБА_2 було передано у власність земельні ділянки площею 3,8149 га (рілля) кадастровий номер 7423810000:02:003:0500, площею 0,4600 га (пасовища) кадастровий номер 7423810000:02:003:1177, площею 3,7603 га (рілля) кадастровий номер 7423810000:02:003:0884 та площею 0,4483 га (сіножаті) кадастровий номер 7423810000:02:003:1643. ОСОБА_2 отримав право власності на земельні ділянки площею 3,8149 га (рілля) кадастровий номер 7423810000:02:003:0500 та площею 3,7603 га (рілля) кадастровий номер 7423810000:02:003:0884.

ОСОБА_1 просила суд визнати за нею у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 право на завершення приватизації земельних ділянок 0,4483 га (сіножаті) кадастровий номер 7423810000:02:003:1643 та площею 0,4600 га (пасовища) кадастровий номер 7423810000:02:003:1177, які призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та одержання документів, що посвідчують право власності на ці земельні ділянки на своє ім`я.

У судове засідання позивач не з`явилася, подала до суду заяву, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просила їх задовольнити, розгляд справи проводити без її участі.

У судове засідання представник Носівської міської ради Чернігівської області не з`явився, подав до суду заяву, в якій зазначив, що міська рада визнає позовні вимоги, не заперечує проти задоволення позову, просив розгляд справи проводити без участі їх представника.

Суд проводить підготовче засідання у відсутності учасників справи та відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України вважає за можливе за його результатами ухвалити рішення, оскільки відповідач визнав позов.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд розглядає справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши і дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

У судовому засіданні встановлено, що розпорядженням Носівської районної державної адміністрації Чернігівської області № 355 від 24 грудня 2009 року Щодо погодження проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) із земель колишнього КСП ім. Кірова на території Носівської міської ради та виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки було передано ОСОБА_2 у власність земельні ділянки площею 0,4600 га (пасовища) кадастровий номер 7423810000:02:003:1177 та площею 0,4483 га (сіножаті) кадастровий номер 7423810000:02:003:1643, які розташовані на території Носівської міської ради Чернігівської області, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 8-10).

Таким чином, за життя ОСОБА_2 відповідно до вимог чинного законодавства України розпочав процес приватизації вказаних земельних ділянок, але не отримав правовстановлюючих документів на ці земельні ділянки та не зареєстрував за собою право власності на них.

У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 5).

З матеріалів справи вбачається, що спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла його дружина ОСОБА_1 , на ім`я якої 26 грудня 2016 року було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, відповідно до ст. 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України, п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування , право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до п. г ст. 81, ч. 1 ст. 131 ЗК України, громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. 1 ч. 3 ст. 152 ЗК України.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу Х Перехідні положення ЗК України.

У судовому засіданні встановлено, що нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки площею 0,4600 га (пасовища) кадастровий номер 7423810000:02:003:1177 та площею 0,4483 га (сіножаті) кадастровий номер 7423810000:02:003:1643, у зв`язку із тим, що відповідно до відповіді відділу у Носівському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області правовстановлюючі документи на вищевказані земельні ділянки не виписувались та не видавались, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 809/02-31 від 3 червня 2019 року (а.с. 12).

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ листом від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних прав про спадкування роз`яснив, що в разі, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця.

Право на завершення процедури приватизації та отримання земельних ділянок у власність, яке належало померлому ОСОБА_2 на момент відкриття спадщини, не припинилося внаслідок його смерті.

Проаналізувавши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані на законі, а тому підлягають задоволенню.

Ураховуючи те, що відповідач не вчинив жодних дій, які б порушували права позивача, судові витрати по сплаті судового збору необхідно покласти за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 1216, 1218, 1225, 1261, 1268 ЦК України, п. г ст. 81, 125, ч. 1 ст. 131, п. 1 ч. 3 ст. 152 ЗК України, ст.ст. 200, 259, 263, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , право на завершення приватизації земельних ділянок із земель колишнього КСП ім. Кірова, площею 0,4483 га кадастровий номер 7423810000:02:003:1643 та площею 0,4600 га кадастровий номер 7423810000:02:003:1177, які призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розташовані на території Носівської міської ради Чернігівської області, та одержання документів, що посвідчують право власності на ці земельні ділянки на її ( ОСОБА_1 ) ім`я, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати по сплаті судового збору покласти за рахунок позивача.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В.Киреєв