Ухвала

від 26.03.2020 по справі 910/4019/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

26.03.2020Справа № 910/4019/20

За позовом Товариства з обмежено відповідальністю Київські енергетичні послуги (04050, м. Київ, вулиця Юрія Іллєнка, 31; ідентифікаційний код: 41916045)

До Комунального підприємства Київської обласної ради Рембудексплуатація (01113, м. Київ, Джона Маккейна (Івана Кудрі), будинок 30; ідентифікаційний код: 33234763)

Про стягнення грошової заборгованості у розмірі 68 147, 83 грн

Суддя Бондаренко Г.П.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмежено відповідальністю Київські енергетичні послуги (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Комунального підприємства Київської обласної ради Рембудексплуатація (далі - відповідач) про стягнення 68 147, 83 грн

Звертаючись до суду із даним позовом позивач зазначає, що з 01.01.2019 Товариство з обмежено відповідальністю Київські енергетичні послуги виконує функції постачальника з постачання електричної енергії споживачам на території міста Києва.

Комунальне підприємство Київської обласної ради Рембудексплуатація приєдналося до публічного договору про постачання електричної енергії постачальникам універсальних послуг, шляхом фактичного споживання електричної енергії.

Відповідно до п. 2.1 Договору Позивач продає електричну енергію Відповідачу для забезпечення потреб електроустановок, а Відповідач оплачує Позивачу вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно з п. 5.1 Договору Відповідач розраховується із Позивачем за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною Відповідачем комерційною пропозицією.

Пункт 5.8 Договору зазначає, що розрахунковим періодом за Договором є календарний місяць.

Позивач зазначає, що ним формувалися рахунки: від 18.01.2019 № 3106216/1/1 - на суму 9 989,28 тез. від 18.02.2019 № 3106216/2/1 - на суму 9 989,28 грн, від 18.03.2019 № 3106216/3/1 - на суму - І23,28 грн, від 18.04.2019 № 3106216/4/1 - на суму 9 989,28 грн, від 18.05.2019 № 3106216/5/1 - на суму 9 666,72 грн, від 18.06.2019 №3106216/6/1 - на суму 9 989,28 грн, від 31.07.2019 № 3106216/7/1 - на суму 9 666,72 грн, від 03.09.2019 №3106216/8/1 - на суму 6 014,40 грн на оплату фактично спожитої електричної енергії за розрахункові періоди.

Нарахування за травень - липень 2019 р., виставлені в рахунках № 3106216/5/1, № 3106216/6/1, № 31062161711 рахунком від 31.08.2019 № 3106216/8/1 було скориговано Позивачем у сторону зменшення, зокрема: травень 2019 р. на суму 591,36 грн (з ПДВ); червень 2019 р. на суму 611,52 грн (з ПДВ); липень 2019 р. на суму 9 666,72 грн (з ПДВ).

Проте за періоди 01.01.2019 - 30.06.2019 та 01.08.2019 - 31.08.2019 Відповідачу нараховано 63 458,64 грн, а сплачено 364,56 грн. Станом на 01.03.2020 заборгованість за Договором становить 63 094,08 грн.

Позивач зазначив, що у зв`язку із наявністю заборгованості ним відповідно до пункту 13.5. Договору було розірвано договір з 01.09.2019, шляхом направлення відповідачу повідомлення № 25/4/10/13957 від 05.08.2019 про дострокове розірвання договору, в якому зазначено, що останнім днем договору є 31.08.2019.

У зв`язку з цим позивач просить стягнути з відповідача 68 147, 83 грн, з яких: 63 094, 08 грн - сума основного боргу, 1 529, 40 грн - 3 % річних, 2 512, 41 грн - пеня, 1 011, 94 грн - інфляційна складова боргу.

Також позивач просить стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору у розмірі - 2 102, 00 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

Відповідно до пункту 1 часини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Частиною 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Правилами надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, а саме абзацом 27 пункту 2 передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв`язку є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку.

В свою чергу пунктом 19 Правил визначено, що внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.

За змістом пункту 61 Правил надання поштового зв`язку, затверджених Постановою №270 від 05.03.2009 Кабінету Міністрів України, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля . Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

За таких обставин належним доказом надіслання копії позовної заяви з доданими до неї документами відповідачу є оригінал опису вкладення відправленої поштової кореспонденції, в якому перелічені всі документи, які надсилаються одержувачу та який засвідчений підписом працівника відділення поштового зв`язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення , а також розрахунковий документ поштової установи, а саме оригінал поштової квитанції (чеку).

Відповідно, якщо копію позовної заяви надіслано поштою, то документом, який підтверджує надсилання, є фіскальний чек поштового відділення, опис вкладення у цінний лист. Крім того, підтвердженням, що відправлення надіслано на адресу одержувача є саме накладна (службовий чек), в якому зазначено номер накладної, інформацію про відправника та одержувача, інформацію про відправлення, а також міститься підтвердження (підпис) відправника з підтвердження, що інформація у даній накладній зазначена правильно.

Отже, на підтвердження направлення учасникам справи позовної заяви з додатками до позову обов`язково мають додаватися не лише описи вкладення, а й чеки (квитанції) поштового відділення , що підтверджують факт оплати відправником та надання відділенням зв`язку послуг з пересилання листів з описом вкладення.

Всупереч встановленим вимогам, позивач надав копію фіскального чеку, не надав службовий чек, надав копію опису вкладення, крім того доданий опис вкладення у цінний лист на ім`я відповідача не містить номеру поштового відправлення, через що у Суду відсутня можливість пересвідчитися у направленні копії позовної заяви на адресу відповідача та направлення листа з даним описом вкладення.

Крім того, Суд звертає увагу позивач на те, що ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.02.2019 у справі № 910/17784/16 Суд вказав, що список згрупованих поштових відправлень не може бути прийнятим судом, як належний доказ надіслання заяви з додатками та з листом з описом вкладення іншим учасникам справи, оскільки, всупереч вказаним нормам не є розрахунковим документам, який підтверджує факт надання послуг поштового зв`язку.

Згідно з частиною 1 статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Пунктом 3 частини 3 вказаної статті визначено, що позовна заява має містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Так позивач надав розрахунок позовних вимог. Проте, з останнього не зрозуміло та необґрунтовано початку та закінчення періоду нарахування пені, 3 % річних.

Суд звертає увагу позивача на те, що розрахунок необхідно здійснити окремо за кожним рахунком по пені, 3 % річних та інфляційних втратах, із зазначенням станом на яку дату подається розрахунок, дати початку та закінчення розрахунку, із обґрунтуванням та зазначенням періоду нарахування, розміру 3 % річних, пені та інфляційних втрат , із врахуванням статті 253, 625 Цивільного кодексу України, п. 1.7, 1.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", а також всіх часткових оплат здійснених відповідачем.

Статтею 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до документів, що додаються до позовної заяви. Частиною 2 вказаної статті внормовано, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, Судом встановлено, що на підтвердження наявності заборгованості відповідача за фактично спожиту електричну енергію позивач подав рахунки № 3106216/1/1 від 18.01.2019, виданий 29.01.2019, № 3106216/2/1 від 18.02.2019, виданий 21.02.2019; № 3106216/3/1 від 18.03.2019, виданий 29.03.2019; № 3106216/4/1 від 18.04.2019, виданий 25.04.2019; № 3106216/5/1 від 18.05.2019, виданий29.05.2019; № 3106216/6/1 від 18.06.2019, виданий 26.06.2019; №3106216/7/1 від 18.07.2019, виданий 30.07.2019; № 3106216/8/1 від 31.08.2019, виданий 03.09.2019; № 3106216/8/1 від 01.09.2019, виданий 03.09.2019.

Суд зазначає, що відповідно до п. 4.3. розділу IV Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП 14.03.2018р. № 312, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Однак позивачем до позовної заяви таких актів додано не було.

Положеннями п. 8 Преамбули постанови НКРЕКП 14.03.2018 № 312 Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Так, судом встановлено, що відповідно до п. 1.1 договору про постачання електричної енергії постачальникам універсальних послуг, наданого позивачем до позовної заяви, визначено, що цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим не побутовим споживачам постачальником універсальних послуг та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно із заявою-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору .

Натомість позивачем було долучено лише додаток № 3 до Договору (комерційну пропозицію Побутова постачальника універсальних послуг для побутових споживачів), а додаток № 1, а саме заява-приєднання долучена не була.

Також, Суд звертає увагу на те, що в позовній заяві позивач вказує на те, що між ним та ОСББ Дім Кудрявській, 43 укладено договір поруки від 22.01.2020, згідно якого ОСББ зобов`язувалось солідарно відповідати перед позивачем за виконання зобов`язання щодо оплати вартості спожитої електричної енергії за договором на суму 364, 56 грн.

За твердженням позивача дана сума була сплачена 22.01.2020 та зарахована позивачем як часткова оплата нарахування за січень 2019.

Проте, до позовної заяви всупереч частині 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України доказів здійснення часткової оплати додано не було.

Пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно частини 2 статті 9 Закону України "Про судовий збір" суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

На підтвердження сплати судового збору у розмірі 1 909, 90 грн позивач надав оригінал платіжного доручення № 2937 від 29.01.2020.

Суд зазначає, що попередньо позивач подавав заяву про видачу судового наказу, справа 3 910/18145/19, за результатами розгляду якої Господарським судом міста Києва (суддя Бондаренко Г.П.) було постановлено ухвалу від 08.01.2020 про відмову у видачі судового наказу.

Так, судовий збір, відповідно до частини 2 статті 151 Господарського процесуального кодексу України , сплачений позивачем за платіжним дорученням № 100639 від 18.12.2019 у сумі 192, 10 грн за подачу заяви про видачу судового наказу було зараховано до суми судового збору за подання позовної заяви.

Проте, при перевірці факту зарахування судового збору, сплаченого за вказаною квитанцією на виконання вимог Закону України Про судовий збір , судом встановлено, що в базі Діловодство спеціалізованого суду ДСС зазначено про відсутність підтверджень платежів Казначейства.

Згідно з частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини 3 статті 174 Господарського процесуального кодексу України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

На підставі викладеного та керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву Товариства з обмежено відповідальністю Київські енергетичні послуги без руху.

2. Встановити позивачеві строк на усунення недоліків позовної заяви протягом 7 днів з дня вручення даної ухвали.

3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання:

- надати докази зарахування судового збору в розмірі у розмірі 1 909, 90 грн за платіжним дорученням № 2937 від 29.01.2020, до спеціального фонду державного бюджету;

- належних доказів надсилання відповідачам копії позовної заяви з додатками у встановленому законом порядку (а саме опис вкладення із зазначеним номером поштової накладної, фіскальний чек та службовий чек);

- доказів здійснення відповідачем часткових оплат;

- актів прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг;

- додатку № 1, а саме заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії постачальникам універсальних послуг;

- розрахунку позовних вимог окремо за кожним рахунком по пені, 3 % річних та інфляційних втратах, із зазначенням станом на яку дату подається розрахунок, дати початку та закінчення розрахунку , із обґрунтуванням та зазначенням періоду нарахування , розміру 3 % річних, пені та інфляційних втрат, із врахуванням статті 253, 625 Цивільного кодексу України, п. 1.7, 1.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", а також всіх часткових оплат здійснених відповідачем.

4. Попередити позивача, що відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили 26.03.2020 та оскарженню не підлягає.

Суддя Г.П. Бондаренко