Рішення

від 27.03.2020 по справі 910/996/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2020Справа № 910/996/20

Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Тверська, буд. 5, м. Київ, 03680) в особі філії "Центр забезпечення виробництва" (пр-т Повітрофлотський, 11/15, м. Київ, 03049)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РКГРУП" (вул. Пшенична, 8, м. Київ, 03148)

про стягнення 76 312,21 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РКГРУП" про стягнення 76 312,21 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки № ЦЗВ-03-04718-01 від 09.08.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/996/20, вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала про відкриття провадження у справі № 910/996/20 була надіслана на адреси сторін рекомендованим листом, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення позивачу та поштового конверту, надісланого відповідачу на юридичну адресу, за закінченням встановленого строку зберігання.

Суд зазначає, що ухвала Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі № 910/996/20 була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "РКГРУП", зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України, а саме: вул. Пшенична, 8, м. Київ, 03148.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення.

Отже, за висновками суду, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки за закінченням встановленого строку зберігання свідчить про відмову відповідача отримати копію судового рішення, і вважається днем вручення відповідачу ухвали у справі № 910/996/20 в силу положень п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.03.2018 у справі №911/1163/17.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ураховуючи викладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 910/996/20 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а отже, не скористався наданими йому процесуальними правами, ураховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд уважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

09.08.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "РКГРУП" (постачальник) та Філією "Центр забезпечення виробництва" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (замовник) було укладено договір поставки №ЦЗВ-03-04718-01 (надалі також - договір), за умовами п.1.1 якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність, а замовник прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка й кількість якої вказується в специфікації, яка є невід`ємною частиною договору, на умовах, що викладені в цьому договорі.

Найменування продукції: частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу, обладнання для контролю залізничного руху (запасні частини для пасажирських вагонів). Виробник продукції: ЗАТ Гомельский вагоностроительный завод , м. Гомель, Республіка Білорусь. (пункти 1.2, 1.3 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору, ціна визначається даним договором і приймається сторонами: в національній валюті України - гривні, на умовах СРТ (перевезення оплачено до…) пункт призначення відділ матеріальних ресурсів м. Фастів філії ЦЗВ ПАТ Укрзалізниця , Київська обл., м. Фастів, вул. Шевченко 48.

Постачання здійснюється за цінами, передбаченими у Специфікації до даного договору. Ціна продукції, узгоджена у Специфікації до даного Договору, включає: вартість продукції, тари, всі податки і збори, передбачені чинним законодавством, транспортні витрати ПОСТАЧАЛЬНИКА згідно п. 5.1.

Згідно з п. 4.3 договору в редакції додаткової угоди №1 від 28.12.2018, загальна сума договору складає: 2 031 896,90 грн, крім того ПДВ 20% - 406 379,38 грн, що разом становить 2 438 276,28 грн.

Відповідно до п. 5.1 договору, постачальник здійснює поставку продукції автомобільним транспортом або залізничним транспортом на умовах СРТ (перевезення сплачено до …) пункт призначення - відділ матеріальних ресурсів м. Фастів філії ЦЗВ ПАТ Укрзалізниця , Київська обл., м. Фастів, вул. Шевченко, 48 (відповідно до вимог "Інкотермс" в ред. 2010 р.).

Як встановлено у п. 5.2 договору, поставка продукції проводиться партіями протягом терміну дії договору тільки після письмової рознарядки замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності замовника до прийому продукції. Відповідальність за достовірність інформації, яка вказується у рознарядці, несе замовник.

Рознарядка надається постачальнику в оригіналі шляхом направлення засобами поштового зв`язку (Укрпошта) цінного листа з описом вкладення та/або направлення сканкопії рознарядки електронним листом із застосуванням електронної пошти (Е-mail).

Сторони погоджують, що рознарядка вважається отриманою постачальником з дня її направлення замовником засобами поштового зв`язку (Укрпошта) та/або електронною поштою (E-mail).

Кожна партія продукції постачається протягом 30-ти (тридцяти) календарних днів з дати письмової рознарядки замовника, якщо інше не вказано у рознарядці.

Матеріальні витрати, що виникли при поверненні продукції, яка не була письмово заявлена, покладаються па постачальника.

Замовник не несе відповідальності за ненадання рознарядок (надання не в повному обсязі), якщо це є наслідком зміни планів постачання та фінансування замовника.

За необхідності, рознарядка може бути відкоригована замовником, про що обов`язково повідомляється постачальнику.

Згідно з п. 5.3 договору, датою поставки продукції вважається дата приймання цієї продукції замовником у відділі матеріальних ресурсів м. Фастів філії ЦЗВ ПАТ Укрзалізниця , Київська обл., м. Фастів, вул. Шевченко, 48, що підтверджується належно оформленою видатковою накладною.

Після готовності продукції до відвантаження, постачальник направляє замовнику факсом наступні документи: рахунок-фактуру; видаткову накладну; документи, що підтверджують якість продукції, зазначені у п. 2.2 даного договору.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що оплата за кожну партію поставленої продукції по даному договору проводиться замовником протягом 10-ти банківських днів з дати оформлення та реєстрації податкової накладної, у відповідності до вимог чинного законодавства України та у відповідності з рахунком-фактурою на поставлену партію продукції, обумовлену згідно п.5.2 договору при наявності документації, визначеної п. 7.1 цього договору.

У п. 6.5 договору вказано, що у разі прострочення постачальником термінів постачання продукції, термін оплати за дану продукцію збільшується за кожний календарний день прострочення постачання продукції на один банківський день відповідно. Термін прострочення є різниця календарних днів між датою планового прибуття на умовах згідно п.5.2 договору та датою фактичної поставки продукції.

Відповідно до п. 10.1 договору, за порушення термінів постачання постачальник оплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від суми непоставленої в строк продукції на умовах, передбачених п. 5.2 договору, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 15 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 15% від суми непоставленої в строк продукції. При цьому, постачальник не звільняється від виконання своїх зобов`язань допоставити продукцію, якщо про інше його не попередив письмово замовник.

Згідно з п. 4.3 договору в редакції додаткової угоди №1 від 28.12.2018, термін дії даного договору встановлюється з моменту його підписання сторонами до 31.03.2019. Проте, в частині оплати - до повного виконання сторонами зобов`язань та в разі наявності потреби замовника, що підтверджено відповідним повідомленням та рознарядкою, направленими на адресу постачальника, - до повного виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, замовником було надано постачальнику рознарядку №ЦЗВ-20/1004 від 29.03.2019 щодо готовності до прийняття партії запасних частин до пасажирських вагонів на загальну суму 403 767,84 грн з ПДВ, яка повинна бути поставлена у пункт призначення - відділ матеріальних ресурсів м. Фастів філії ЦЗВ АТ Укрзалізниця , Київська обл., м. Фастів, вул. Шевченко, 48.

На виконання умов договору постачальник поставив, а замовник прийняв товар відповідно до умов рознарядки на загальну суму 403 767,84 грн, що підтверджується видатковою накладною № РК-0000025 від 05.06.2019 та актом № ЗЧВ19-162 від 06.06.2019 підтвердження прийому товару по кількості.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язань з поставки товару за договором, у зв`язку з чим на підставі п. 10.1 договору просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 15 747,03 грн та штраф у розмірі 60 565,18 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму; до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами статті 663 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як встановлено судом, замовником було надано постачальнику рознарядку №ЦЗВ-20/1004 від 29.03.2019 щодо готовності до прийняття партії запасних частин до пасажирських вагонів на загальну суму 403 767,84 грн з ПДВ, яка повинна бути поставлена у пункт призначення - відділ матеріальних ресурсів м. Фастів філії ЦЗВ АТ Укрзалізниця , Київська обл., м. Фастів, вул. Шевченко, 48.

Вказану рознарядку позивач направив поштою 29.03.2019, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, накладною та фіскальним чеком від 29.03.2019.

У п. 5.2 договору сторони погодили, що рознарядка вважається отриманою постачальником з дня її направлення замовником засобами поштового зв`язку (Укрпошта) та/або електронною поштою (E-mail).

Кожна партія продукції постачається протягом 30-ти (тридцяти) календарних днів з дати письмової рознарядки замовника, якщо інше не вказано у рознарядці.

Враховуючи викладене, зобов`язання з поставки товару за договором на загальну суму 403 767,84 грн мали бути виконані відповідачем у строк до протягом 30 календарних днів з 29.03.2019, тобто, враховуючи ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, у строк до 29.04.2019 (включно).

Натомість, відповідач поставив товар 05.06.2019, про що свідчить видаткова накладна № РК-0000025 від 05.06.2019 на суму 403 767,84 грн.

Отже, з наведеного вбачається, що відповідач допустив прострочення взятих на себе зобов`язань з 30.04.2019 по 04.06.2019.

На підставі пункту 10.1 договору позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню в розмірі 15 747,03 грн за період прострочення з 27.04.2019 по 04.06.2019 та штраф у розмірі 60 565,18 грн.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 10.1 договору, за порушення термінів постачання постачальник оплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від суми непоставленої в строк продукції на умовах, передбачених п. 5.2 договору, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 15 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 15% від суми непоставленої в строк продукції. При цьому, постачальник не звільняється від виконання своїх зобов`язань допоставити продукцію, якщо про інше його не попередив письмово замовник.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань з поставки товару за договором, а також вказані положення закону та пункту 10.1 договору, суд вважає правомірним здійснення позивачем нарахування пені та штрафу за прострочення відповідача.

Проте, суд зазначає, що позивачем неправильно здійснено розрахунок пені, оскільки помилково визначено початок періоду прострочення боржника 27.04.2019 замість 30.04.2019.

Отже, здійснивши самостійно розрахунок пені за прострочення поставки товару за договором, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 14 535,64 грн пені.

Перевіривши розрахунок заявленої суми штрафу у розмірі 60 565,18 грн, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині визначені правильно, у зв`язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідач обставин свого прострочення у відносинах з позивачем не спростував, проти задоволення позовних вимог не заперечив, доказів вчасного виконання своїх зобов`язань за договором не надав.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РКГРУП" (вул. Пшенична, 8, м. Київ, 03148, ідентифікаційний код 37769914) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Тверська, буд. 5, м. Київ, 03680, ідентифікаційний код 40075815) в особі філії "Центр забезпечення виробництва" (пр-т Повітрофлотський, 11/15, м. Київ, 03049, ідентифікаційний код 40081347) пеню у розмірі 14 535 (чотирнадцять тисяч п`ятсот тридцять п`ять) грн 64 коп., штраф у розмірі 60 565 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят п`ять) грн 18 коп. та судовий збір у розмірі 2 068 (дві тисячі шістдесят вісім) грн 63 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 27.03.2020

Суддя Т. Ю. Трофименко