Рішення

від 26.03.2020 по справі 910/307/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.03.2020справа №910/307/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження

справу №910/307/20

за позовом акціонерного товариства Облтеплокомуненерго (14000, м. Чернігів, вул. Реміснича, буд. 55 Б; ідентифікаційний код 03357671)

до товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний інститут комп`ютерних технологій (03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 53-А; ідентифікаційний код 32852232)

про стягнення 37 458,01 грн.,

без виклику учасників справи .

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий виклад позовних вимог

Акціонерне товариство Облтеплокомуненерго (далі - Товариство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний інститут комп`ютерних технологій (далі - Інститут): 33 350,51 грн. основного боргу, що утворився в зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного сторонами договору від 20.11.2014 №1-0901 на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії; 1 415,89 грн. 3% річних та 2 691,69 грн. втрат від інфляції, а всього 37 458,01 грн.

Позов мотивовано тим, що:

- 20.11.2014 Товариством та Інститутом укладено Договір;

- 20.11.2014 сторонами укладено додаткову угоду до Договору (далі - Додаткова угода), відповідно до якої пункти 5.4, 6.3 і 6.4 Договору викладено у новій редакції;

- відповідно до умов Договору Товариство виконало свої зобов`язання та поставило Інституту у період з листопада 2017 року по квітень 2019 року включно теплову енергію на опалення на суму 33 350,51 грн., що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії, відповідними рахунками-фактурами та розрахунком заборгованості;

- відповідач в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства України не сплачував за виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, в зв`язку з чим зі своєї вини створив заборгованість за період з 01.11.2017 по 30.04.2019 у сумі 33 350,51 грн.;

- у зв`язку з неналежним виконанням Інститутом підпункту 7.3.3 пункту 7 Договору Товариством нараховано 1 415,89 грн. 3% річних та 2 691,69 грн. втрат від інфляції.

2. Процесуальні дії у справі

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.01.2020 позовну заяву Товариства залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

23.01.2020 позивачем подано суду документи на виконання ухвали суду від 10.01.2020.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

06.02.2020 позивач на виконання вимог ухвали від 27.01.2020 подав суду оригінали документів, копії яких були додані до позовної заяви, що стосуються спору.

Судом оглянуто оригінали документів та встановлено відповідність наявних в матеріалах справи копій поданим оригіналам. Оригінали документів повернуто позивачу.

25.02.2020 до суду надійшло клопотання відповідача про продовження строку для подання відзиву. Однак, відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Відповідно до частини першої статті 251 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

До суду надійшла заява позивача та спільна заява сторін, в яких зазначалося, що позивач та відповідач мають намір укласти мирову угоду, однак мирову угоду не подано.

ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

20.11.2014 Товариством (теплопостачальна організація), Інститутом (споживач 1) та ОСОБА_1 укладено Договір та Додаткову угоду, за умовами яких:

- теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання виробляти, транспортувати та постачати споживачам теплову енергію для опалення, а споживачі зобов`язуються солідарно сплачувати теплопостачальній організації за теплову енергію за встановленими тарифами/двоставковими тарифами в термін та на умовах, передбачених цим Договором (п. 1.1 Договору);

- тарифи/двоставкові тарифи на теплову енергію змінюються за поданням теплопостачальної організації до органів державної влади (місцевого самоврядування) за умови їх затвердження (погодження) в установленому діючим законодавством порядку. Нові тарифи/двоставкові тарифи є обов`язковими до застосування та набувають чинності для сторін без укладення додаткових угод (п. 1.2 Договору);

- ціна цього Договору складається з вартості виробництва, транспортування та постачання за цим Договором теплової енергії. Вартість виробництва, транспортування та постачання за цим Договором теплової енергії визначається на підставі встановлених тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії та кількості спожитої теплової енергії, визначеної згідно з умовами цього Договору (п. 1.3 Договору);

- споживачі теплової енергії солідарно зобов`язуються щомісячно в терміни, передбачені цим Договором здійснювати розрахунки за теплову енергію відповідно до всіх платежів/ставок та порядку оплати, передбачених затвердженим у встановленому порядку тарифом та згідно з умовами цього Договору (підпункт 3.2.20 пункту 3 Договору);

- облік споживання теплової енергії проводиться за показниками засобів (приладів) обліку або розрахунковим методом відповідно до даних, вказаних у додатку № 1 до цього Договору, встановлених норм споживання (витрат) теплової енергії, а також з урахуванням вимог чинних нормативно-правових актів України (норм, правил тощо) у сфері теплопостачання та Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні , затверджених Держжитлокомунгоспом України 14.12.1993 (п. 5.1 Договору);

- розрахунки споживачів з теплопостачальною організацією за теплову енергію здійснюються щомісячно згідно з показаннями засобів (приладів) обліку або, у випадках, передбачених цим Договором, розрахунковим методом, що передбачений цим Договором, відповідно до та з урахуванням всіх платежів/ставок та порядку оплати, що передбачені затвердженим тарифом та згідно з умовами цього Договору. Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.3 Договору в редакції Додаткової угоди);

- розрахунки за теплову енергію споживачі здійснюють відповідно до умов цього Договору щомісячно до 7-го числа місяця наступного за розрахунковим, незалежно від того чи є 7-е число місяця вихідним, святковим чи робочим днем (п. 6.4 Договору в редакції Додаткової угоди).

На виконання умов Договору Товариство виконало свої зобов`язання та поставило Інституту у період з листопада 2017 року по квітень 2019 року включно теплову енергію на опалення на суму 33 740,88, що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії, відповідними рахунками-фактурами та розрахунком заборгованості.

Водночас, відповідач здійснив оплату за поставлену теплову енергію лише частково, а саме: 15.11.2018 сплатив 390,37 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором заборгованість Інституту за період з листопада 2017 року по квітень 2019 року включно становить 33 350,51 грн. Відповідач, як один із солідарних боржників за Договором, вказану заборгованість не оплатив.

Крім основної суми заборгованості Товариство просить стягнути з відповідача 1 415,89 грн. 3% річних та 2 691,69 грн. втрат від інфляції.

Судом перевірено розрахунок суми 3% річних та періоди їх нарахування та встановлено, що один з періодів, а саме: з 07.11.2018 по 06.12.2018, визначений позивачем неправильно. Враховуючи, що 15.11.2018 відповідач здійснив часткову оплату за теплову енергію на опалення, поставлену за Договором у жовтні 2018 року, у сумі 390,37 грн., за перерахунком суду сума 3% річних за період з 07.11.2018 по 15.11.2018 становить 13,71 грн., а з 16.11.2018 по 06.12.2018 - 31,33 грн. Отже, загальна сума 3% річних становить 1 415,21 грн.

Судом також перевірено розрахунок суми втрат від інфляції за грудень 2017 - листопад 2019 та встановлено, що він неправильний. За перерахунком суду загальна сума втрат від інфляції становить 2 684, 82 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (частина перша статті 543 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань встановлено, що якщо у договорі виконання грошового зобов`язання визначається до настання певного терміну, наприклад, до 1 серпня 2014 року (частина друга статті 252 ЦК України), то останнім днем виконання такого зобов`язання вважається день, що передує цьому терміну (в даному прикладі - 31 липня 2014 року). Водночас коли у тексті договору виконання грошового зобов`язання визначено по 1 серпня 2014 року або включно до 1 серпня 2014 року , то останнім днем виконання такого зобов`язання буде 1 серпня 2014 року.

ВИСНОВКИ

Враховуючи встановлені судом обставини, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 33 350,51 грн. основного боргу, 1 415,21 грн. 3% річних та 2 684,82 грн. втрат від інфляції є обґрунтованими, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

У стягненні 0,68 грн. 3% річних та 6,87 грн. втрат від інфляції слід відмовити.

За приписами статті 129 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76 - 79, 86, 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 247-252 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов акціонерного товариства Облтеплокомуненерго (14000, м. Чернігів, вул. Реміснича, буд. 55 Б; ідентифікаційний код 03357671) до товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний інститут комп`ютерних технологій (03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 53-А; ідентифікаційний код 32852232) про стягнення 37 458,01 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний інститут комп`ютерних технологій (03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 53-А; ідентифікаційний код 32852232) на користь акціонерного товариства Облтеплокомуненерго (14000, м. Чернігів, вул. Реміснича, буд. 55 Б; ідентифікаційний код 03357671): 33 350 (тридцять три тисячі триста п`ятдесят) грн. 51 коп. основного боргу; 1 415 (одну тисячу чотириста п`ятнадцять) грн. 21 коп. 3% річних; 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 82 коп. втрат від інфляції та 2 101 (дві тисячі сто одну) грн. 58 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26.03.2020.

Суддя О.В. Марченко