Рішення

від 27.03.2020 по справі 910/1233/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.03.2020Справа № 910/1233/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши матеріали справи

За позовом Фізичної особи - підприємця Мелешко Сергія Сергійовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю Крайтек Україна

про стягнення 153.063,37 грн

Представники сторін: не викликались

СУТЬ СПОРУ:

29.01.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Фізичної особи - підприємця Мелешко Сергія Сергійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю Крайтек Україна про стягнення 153.063,37 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами укладено договір про надання послуг № 2502019 від 25.02.2019, на підставі якого в період з 25.02.2019 по 20.09.2019 позивачем надано відповідачу послуг на загальну суму 485.124,48 грн, що підтверджується протоколами узгодження змісту та ціни послуг та актами приймання-передачі послуг. Проте відповідачем взяті на себе зобов`язання по сплаті наданих послуг виконано частково, а саме сплачено лише 334.550,12 грн, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 153.063,37 грн, з яких: 150.969,36 грн основного боргу та 2.094,01 грн - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/1233/20 від 03.02.2020 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

07.02.2020 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2020 відкрито провадження у справі № 910/1233/20 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Даною ухвалою суду зобов`язано відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 14.02.2020 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0103054230994 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 01135, м. Київ, просп. Перемоги, 5-А, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 03.02.2020 є місцезнаходженням відповідача.

Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відповідач ухвалу суду від 14.02.2020, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 19.02.2020, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0103054230994, а отже мав подати відзив на позовну заяву у строк до 05.03.2020 включно.

Відповідач вимоги ухвали про відкриття провадження у справі від 14.02.2020 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Крайтек Україна (далі - відповідач, замовник) та Фізичною особою - підприємцем Мелешко Сергієм Сергійовичем (далі - позивач, виконавець) укладено договір про надання послуг № 2502019 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець зобов`язується за завданням замовника за плату (винагороду) надати йому послуги відповідно до умов договору та завдання замовника (далі - послуги).

Спір виник внаслідок того, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором оплату наданих позивачем послуг повністю не здійснив, в зв`язку з чим виникла заборгованість в сумі 150.969,36 грн та за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано 3% річних в сумі 2.094,01 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 6.1 договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2022.

Відповідно до п. 1.2 договору конкретний перелік, зміст (обсяг) послуг, строки надання та вартість послуг погоджується сторонами у протоколі узгодження змісту та ціни послуг (далі - протокол), що також вважається технічним завданням замовника та є невід`ємною частиною договору.

Згідно з п. 4.1 договору визначення вартості послуг здійснюється шляхом встановлення сторонами фіксованої ціни за конкретні послуги під час конкретного періоду, про що сторони до початку надання послуг підписують відповідний протокол. Факт надання послуг виконавцем замовнику за цим договором засвідчується актом приймання-передавання послуг, який погоджується і підписується сторонами в останній день періоду надання послуг, вказаного у протоколі, та який є підставою для здійснення розрахунків.

Сторонами складено наступні протоколи узгодження змісту та ціни послуг

№ 1 від 25.02.2019, яким визначено надання у період з 25.02.2019 до 28.02.2019 включно таких послуг: дослідження ринку IT-послуг, розробка програмного забезпечення, вартістю 15.866,48 грн;

№ 2 від 01.03.2019, яким визначено надання у період з 01.03.2019 до 29.03.2019 включно таких послуг: консультування з питань інформатизації, розміщення інформації на веб-вузлах, аналіз ринку трудових ресурсів, аналіз розробленого програмного забезпечення, вартістю 73.377,00 грн;

№ 3 від 01.04.2019, яким визначено надання у період з 01.04.2019 до 30.04.2019 включно таких послуг: дослідження ринку серверного програмного забезпечення, тестування програмного забезпечення, розробка документації програмного забезпечення, аналіз ефективності використання ПЗ, вартістю 71.361,00 грн;

№ 4 від 31.05.2019, яким визначено надання у період з 02.05.2019 до 31.05.2019 включно таких послуг: дослідження ринку ІТ-послуг, розробка програмного забезпечення, консультування з питань інформатизації, розміщення інформації на веб-вузлах, аналіз ринку трудових ресурсів, аналіз розробленого програмного забезпечення, дослідження ринку серверного програмного забезпечення, вартістю 72.335,00 грн;

№ 5 від 03.06.2019, яким визначено надання у період з 03.06.2019 до 27.06.2019 включно таких послуг: тестування програмного забезпечення, розробка документації програмного забезпечення. аналіз ефективності використання ПЗ, дослідження ринку ІТ-послуг, розробка програмного забезпечення, консультування з питань інформатизації, розміщення інформації на веб-вузлах, вартістю 70.558,00 грн;

№ 6 від 01.07.2019, яким визначено надання у період з 01.07.2019 до 31.07.2019 включно таких послуг: дослідження ринку ІТ-послуг, розробка програмного забезпечення, консультування з питань інформатизації, розміщення інформації на веб-вузлах, аналіз ринку трудових ресурсів, аналіз розробленого програмного забезпечення, вартістю 67.440,00 грн;

№ 7 від 01.08.2019, яким визначено надання у період з 01.08.2019 до 30.08.2019 включно таких послуг: дослідження ринку серверного програмного забезпечення, тестування програмного забезпечення, розробка документації програмного забезпечення, аналіз ефективності використання ПЗ, дослідження ринку ІТ-послуг, вартістю 67.835,00 грн;

№ 8 від 02.09.2019, яким визначено надання у період з 02.09.2019 до 20.09.2019 включно таких послуг: розробка програмного забезпечення, консультування з питань інформатизації, розміщення інформації на веб-вузлах, аналіз ринку трудових ресурсів, вартістю 46.352,00 грн.

Пунктом 4.3 договору визначено, що оплата наданих згідно договору послуг здійснюється у гривнях. у безготівковому порядку, шляхом перерахування суми винагороди, вказаної у відповідному акті. Замовником на поточний рахунок виконавця протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту підписання сторонами відповідного акту.

Згідно з п. 4.4 договору за наявності у замовника зауважень щодо надання послуг за договором, замовник надсилає виконавцю протокол розбіжностей, де він вносить запис про суть та причини своїх зауважень. Замовник сплачує ту суму, яка ним не оспорюється. Розмір винагороди за результати послуг, що становить предмет спору сплачується після вирішення суперечок між сторонами. В такому випадку замовник не несе жодних штрафних санкцій за затримку виплати спірної суми.

В матеріалах справи наявні наступні акти приймання-передавання послуг на загальну суму 485.124,48 грн, які підписано обома сторонами:

№ 1 від 28.02.2019 на суму 15.866,48 грн,

№ 2 від 29.03.2019 на суму 73.377,00 грн,

№ 3 від 30.04.2019 на суму 71.361,00 грн,

№ 4 від 31.05.2019 на суму 72.335,00 грн,

№ 5 від 27.06.2019 на суму 70.558,00 грн,

№ 6 від 21.07.2019 на суму 67.440,00 грн,

№ 7 від 30.08.2019 на суму 67.835,00 грн,

№ 8 від 20.09.2019 на суму 46.352,00 грн.

Пункт 1 статті 902 Цивільного кодексу України встановлює, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачений обов`язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно наданих банківських виписок вбачається, що відповідачем здійснено часткову оплату наданих послуг в сумі 334.550,12 грн наступним чином: 06.03.2019 в сумі 15.866,48 грн, 29.03.2019 в сумі 73.377,00 грн, 08.05.2019 в сумі 71.361,00 грн, 14.06.2019 в сумі 30.000,00 грн, 01.07.2019 в сумі 42.335,00 грн, 26.07.2019 в сумі 70.558,00 грн, 05.09.2019 в сумі 21.052,64 грн, 01.10.2019 в сумі 10.000,00 грн.

Згідно з п. 2.5 договору замовник зобов`язується оплачувати послуги у порядок та у розмірах, передбачених договором та відповідним протоколом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором вартість наданих послуг за спірний період у визначений строк не виконав, в зв`язку з чим виникла заборгованість перед позивачем, яка не оспорена відповідачем та за розрахунками суду складає 150.574,36 грн (485.124,48 грн - 334.550,12 грн = 150.574,36 грн).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів того, що відповідачем виконано зобов`язання по сплаті наданих позивачем послуг за договором в повному обсязі не подано.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача вартості наданих послуг в розмірі 150.574,36 грн.

В іншій частині позовних вимог про стягнення 395,00 грн основного боргу в позові слід відмовити, оскільки позивачем при здійсненні розрахунку допущено арифметичну помилку.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначений строк оплату за надані послуги не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

В зв`язку з тим, що відповідач припустився прострочення зі сплати за надані послуги, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 2.094,01 грн - 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Умовами договору інший розмір процентів не визначений.

Суд перевіривши правильність здійснених позивачем нарахувань приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 2.094,01 грн - 3% річних.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Фізичної особи - підприємця Мелешко Сергія Сергійовича є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Крайтек Україна (01135, м. Київ, просп. Перемоги, 5-А, код ЄДРПОУ 35744751) на користь Фізичної особи - підприємця Мелешко Сергія Сергійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 150.574 (сто п`ятдесят тисяч п`ятсот сімдесят чотири) грн 36 коп. основного боргу, 2.094 (дві тисячі дев`яносто чотири) грн 01 коп. - 3% річних, 2.290 (дві тисячі двісті дев`яносто) грн 03 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяВ.В. Сівакова