Рішення

від 16.03.2020 по справі 916/3172/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" березня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3172/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

секретар судового засідання Драганова А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1)

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пішонівська, 37" (65029, м. Одесса, вул. Пішонівська, 37)

про зобов`язання повернути майно та стягнення 440,98 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Саєнко Р.К. - довіреність №1-2055 від 28.12.2019р.

від відповідача : не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

25.10.2019 року Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пішонівська, 37", в якій просить суд зобов`язати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пішонівська, 37» повернути Акціонерному товариству "Укртрансгаз" в натурі безпідставно набуте майно - природний газ в обсязі 0,078 тис. куб. метрів; стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пішонівська, 37" на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" 440,98 грн, що є вартістю безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 0,078 тис. куб. метрів. Також у позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог АТ "Укртрансгаз" зазначило, що відповідач, незважаючи на відсутність у нього постачальника природного газу та будь-яких підстав для його відбору з газотранспортної системи, безпідставно та без оформлення будь-яких договірних відносин з позивачем здійснив відбір природного газу у квітні 2017р. в обсязі 0,078 тис. куб. метрів.

Зазначене, на думку позивача, свідчить про наявність правових підстав для зобов`язання відповідача повернути безпідставно набуте майно та стягнення вартості набутого майна у порядку ст. 1212 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.10.2019р. позовну заяву Акціонерного товариства "Укртрансгаз" за вх. №3257/19 від 25.10.2019р. залишено без руху, встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 1921 грн.

18.11.2019р. до канцелярії суду від позивача за вх.№2-5624/19 надійшла заява з додатками, згідно якої позивач, на виконання вимог вищевказаної ухвали суду, зазначені недоліки усунув.

Ухвалою суду від 25.11.2019р. відкрито провадження у справі № 916/3172/19, прийнято справу до розгляду за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на "18" грудня 2019 р. об 11:30.

Ухвалою суду від 18.12.2019р. судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 календарних днів, відкладено підготовче засідання на 03.02.2020р. о 15:00.

Крім того ухвалою суду від 18.12.2019р. витребувано у Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" відомості щодо наявності або відсутності договору з Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Пішонівська, 37" за квітень 2017р.

На виконання ухвали суду 27.01.2020р. АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" було надано до суду письмові пояснення, згідно яких товариство зазначило про відсутність договірних відносин із ОСББ "Пішонівська, 37" в період - квітень 2017р.

Ухвалою суду від 03.02.2020р. судом закрито підготовче провадження із призначенням справи до розгляду по суті в засіданні суду на 24.02.2020р. о 14:00.

У судовому засіданні 24.02.2020р. судом оголошено протокольну ухвалу про перерву до 16.03.2020р. о 14:00, про що відповідача повідомлено ухвалою суду в порядку ст.120 ГПК України.

Представник позивача у судовому засіданні 16.03.2020р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити позов.

Відповідач про час та місце судових засідань повідомлявся належним чином шляхом надсилання ухвал суду на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.45-48), у судові засідання не з`явився, відзиву на позов не надав.

При цьому суд зауважує про обізнаність відповідача про розгляд справи, про що свідчить наявне клопотання голови ОСББ "Пішонівська, 37" про ознайомлення з матеріалами справи (а.с.60).

За змістом ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Приймаючи до уваги, що надіслані відповідачу ухвали були ним отримані, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення (а.с.58, 66, 86), суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до п.9 ст.165 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

30.04.2017р. між ПАТ „Укртрансгаз» (Покупець) та ПАТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України» (Продавець) було укладено договори про закупівлю природного газу №1704000321-ВТВ (а.с.10-15), №1704000324-ВТВ (а.с.16-21) та №1704000325-ВТВ (а.с.22-27).

Відповідно до пунктів 1.1. договорів Продавець зобов`язався передати у власність Покупця у квітні - грудні 2017р. газове паливо (природний газ для забезпечення виробничо-технологічних потреб та власних потреб, природний газ для забезпечення балансування), а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити газ на умовах договору.

Умовами договорів сторонами погоджено передачу газу в загальному обсязі 218 000 тис.куб.м. по кожному договору.

Відповідно до п. 3.2. договорів приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу в порядку, встановленому пунктом 3.3. договору. Підписаний сторонами акт приймання-передачі газу підтверджує виконання Продавцем своїх зобов`язань в частині передачі природного газу у відповідному місяці в обсязі, зазначеному в акті приймання-передачі газу.

Згідно з п.11.1. договорів останні набирають чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діють в частині поставки газу до 31.12.2017р., а в частині розрахунку - до їх повного здійснення.

На підтвердження поставки газу позивачем до матеріалів справи залучено акти приймання-передачі природного газу від 30.04.2017р. (а.с.28-30), згідно яких ПАТ „Укртрансгаз» було отримано природний газ загальним обсягом 654 000 тис.куб.м.

Як встановлено судом з наявного в матеріалах справи звіту про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ "Одесагаз", між замовниками послуг транспортування (постачальниками) в розрізі їх контрагентів (споживачів) за квітень 2017р. (а.с.32-36), у вказаному місяці ОСББ "Пішонівська, 37" було відібрано природний газ обсягом 0,078 тис.куб.м. При цьому підтверджений обсяг газу за вказаний місяць згідно вказаного звіту у відповідача відсутній.

Водночас, в матеріалах справи наявна надана позивачем на підтвердження позовних вимог довідка, підписана головним бухгалтером АТ „Укртрансгаз» (а.с.38), з якої вбачається списання позивачем у квітні 2017р. природного газу для балансування обсягом 58 443,505 тис.куб.м.

Звертаючись до господарського суду із позовними вимогами до ОСББ "Пішонівська, 37", позивачем було наголошено про відбір відповідачем у квітні 2017р. природного газу за відсутності укладеного договору постачання природного газу та за відсутності будь-яких договірних відносин із позивачем. Наведене, за переконанням позивача, свідчить про наявність правових підстав для зобов`язання відповідача повернути безпідставно набуте майно та стягнення вартості такого майна.

Проаналізувавши надані сторонами докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків :

В силу ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Завданням суду при здійсненні правосуддя в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

За змістом положень вищевказаних норм, правом на пред`явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Оскільки, при зверненні до суду з позовними вимогами, позивачем правовими підставами позову визначено положення ст.1212-1214 ЦК України, тобто зазначено про безпідставне набуття відповідачем природного газу, суд вказує наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до ч.1 ст. 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень глави 83 ЦК України, що відповідає висновку, сформульованого Верховним Судом України у постанові від 02.10.2013р. у справі № 6-88цс13.

Отже, виходячи з наведеного, для з`ясування чи набула особа відповідного зобов`язання, визначеного ст.1212 ЦК України, необхідно встановити наступні обставини, які у сукупності є підставою для виникнення такого зобов`язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього підстав.

Правові засади функціонування ринку природного газу визначені положеннями Закону України "Про ринок природного газу".

Так відповідно до п. п. 17, 18 27, 37 ч. 1 ст. 1 Закону України „Про ринок природного газу» оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників); постачальник природного газу (далі - постачальник) - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу; оператор газосховища - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із зберігання (закачування, відбору) природного газу з використанням одного або декількох газосховищ на користь третіх осіб (замовників); споживач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України „Про ринок природного газу» ринок природного газу функціонує на засадах вільної добросовісної конкуренції, крім діяльності суб`єктів природних монополій, та, зокрема, за принципом забезпечення високого рівня захисту прав та інтересів споживачів природного газу, у тому числі забезпечення першочергового інтересу безпеки постачання природного газу, зокрема, шляхом диверсифікації джерел надходження природного газу.

Положеннями ч. 1 ст. 11 Закону України „Про ринок природного газу» врегульовано, що з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб`єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов`язки в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства. Такі обов`язки мають бути чітко визначеними, прозорими, недискримінаційними та заздалегідь не передбачати неможливість їх виконання. Такі обов`язки не повинні обмежувати постачальників, створених відповідно до законодавства інших держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у праві на здійснення постачання природного газу споживачам України. Такі обов`язки не можуть покладатися на споживачів.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 12 Закону України „Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору , за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України „Про ринок природного газу» споживач зобов`язаний, зокрема: 1) укласти договір про постачання природного газу; 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; 3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу; 4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; 5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.

Відповідно до п. 1 розділу II Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496 (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин), підставою для постачання природного газу споживачу є: наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу; наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газотранспортної системи, договору транспортування природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГТС, та присвоєння споживачу Оператором ГТС персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу; наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов; наявність підтвердженого обсягу природного газу на відповідний розрахунковий період для потреб споживача; відсутність простроченої заборгованості споживача за поставлений природний газ перед діючим постачальником (за його наявності), що має підтверджуватися письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків.

Згідно з абзацом 1-3 п. 9 розділу II Правил постачання природного газу постачальник забезпечує споживача необхідним підтвердженим обсягом природного газу на визначений договором період. За розрахункову одиницю поставленого природного газу приймається метр кубічний природного газу, приведений до стандартних умов і виражений в енергетичних одиницях. Підтверджені обсяги природного газу визначаються за правилами, встановленими Кодексом газотранспортної системи, та доводяться споживачу на умовах укладеного між постачальником та споживачем договору постачання природного газу.

Відповідно до абзацу 2 п. 10 розділу II Правил постачання природного газу споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні заходи з боку постачальника, передбачені цим розділом та розділом VI цих Правил, у тому числі примусове обмеження (припинення) газопостачання.

З наведених положень законодавства вбачається, що обов`язковим для відібрання із газотранспортної системи природного газу на правій підставі є наявність укладеного договору з постачальником із підтвердженням номінації.

Водночас матеріали справи не містять жодних доказів, підтверджуючих наявність укладеного між ОСББ "Пішонівська, 37" та постачальником природного газу договору на підтвердження права відповідача на відібрання із газотранспортної системи природного газу у квітні 2017р., що в свою чергу є грубим порушенням вимог Закону України "Про ринок природного газу" та Правил постачання природного газу, якими визначено, що обов`язковою умовою для споживання природного газу є наявність укладеного договору постачання природного газу.

Під час розгляду справи, виходячи із суті заявлених вимог, керуючись завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, для встановлення повноти та об`єктивності обставин справи, з метою вирішення питання щодо наявності або відсутності підстав для залучення Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до участі у справі, судом було витребувано у останнього відомості щодо наявності або відсутності договору з ОСББ "Пішонівська, 37" за квітень 2017р.

Водночас, 27.01.2020р. до суду від АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надійшли письмові пояснення щодо відсутності у нього договірних відносин з відповідачем в період - квітень 2017р.

Відповідачем також не надано суду жодних доказів наявності у нього укладених з будь-яким постачальником договорів на постачання природного газу.

Наведене свідчить про те, що відповідачем у квітні 2017р. було спожито природний газ з порушенням вимог чинного законодавства.

Статтею 20 Закону України „Про ринок природного газу» встановлено, що оператор газотранспортної системи на виключних засадах відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання в належному стані та розвиток, включаючи нове будівництво та реконструкцію, газотранспортної системи з метою задоволення очікуваного попиту суб`єктів ринку природного газу на послуги транспортування природного газу, враховуючи поступовий розвиток ринку природного газу. Суб`єкт господарювання, який отримав ліцензію на провадження діяльності з транспортування природного газу, є оператором газотранспортної системи.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 22 Закону України „Про ринок природного газу» з метою виконання функцій, передбачених частиною першою статті 20 цього Закону, оператор газотранспортної системи зобов`язаний здійснювати балансування та функції оперативно-диспетчерського управління газотранспортною системою в економний, прозорий та недискримінаційний спосіб.

АТ "Укртрансгаз" у поданій до господарського суду позовній заяві зазначає, що товариство виступає Оператором газотранспортної системи, що не заперечувалось учасниками судового процесу, а, отже, в силу приписів ст. 75 ГПК України не потребує доказуванню, оскільки у суду немає сумніву щодо достовірності вказаної обставини.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 59 Закону України „Про ринок природного газу» суб`єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку природного газу зокрема є: несанкціонований відбір природного газу; використання природного газу споживачами в обсягах, що перевищують підтверджені в установленому порядку постачальниками.

Положеннями п. 5 глави 1 розділу I Кодексу газотранспортної системи, затвердженої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2493 (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин), визначено, що місячна номінація - це заявка замовника послуг транспортування, надана оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом місяця в розрізі кожної доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності); несанкціонований відбір природного газу - відбір природного газу: за відсутності по суб`єкту ринку природного газу підтвердженої номінації (підтвердженого обсягу природного газу) на відповідний розрахунковий період; без укладення відповідного договору з постачальником; шляхом самовільного під`єднання та/або з навмисно пошкодженими приладами обліку природного газу або поза охопленням приладами обліку; шляхом самовільного відновлення споживання природного газу; підтверджений обсяг природного газу - обсяг (об`єм) природного газу споживача (у тому числі прямого споживача), погоджений оператором газотранспортної системи на відповідний розрахунковий період із ресурсу постачальника споживача, що включений до підтвердженої номінації цього постачальника.

Враховуючи наведе, з огляду на відсутність в матеріалах справи договору постачання природного газу, який закріплює правові підстави для споживання природного газу, господарський суд доходить висновку про здійснення відповідачем несанкціонованого відбору природного газу, що є порушенням Закону України „Про ринок природного газу» та Кодексу газотранспортної системи.

Наведене дозволяє господарському суду дійти висновку про доведеність АТ „Укртрансгаз» факту безпідставного споживання ОСББ "Пішонівська, 37" природного газу обсягом 0,078 тис. куб. метрів.

З огляду на звернення позивача до суду із вимогами про повернення безпідставно набутого майна та стягнення його вартості одночасно, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Господарський суд зауважує, що положеннями цивільного законодавства не надано права особі, яка вважає себе власником майна, одночасно вимагати повернення майна та відшкодування його вартості, з огляду на неправомірність застосування подвійної відповідальності за одне порушення.

З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів наявності у відповідача природного газу обсягом 0,078 тис.куб.м. у натурі, а також враховуючи те, що повернення фактично спожитого газу є неможливим, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача вартості безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 0,078 тис. куб. метрів у сумі 440,98 грн.

Приймаючи до уваги вищезазначене, з огляду на часткове задоволення вимог позивача, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити частково.

2 . Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пішонівська, 37" (65029, м. Одесса, вул. Пішонівська, 37, код ЄДРПОУ 38953495) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) вартість природного газу у сумі 440 /чотириста сорок/ грн 98 коп. та судовий збір у сумі 1921 /одна тисяча дев`ятсот двадцять одна/ грн.

3 . В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26 березня 2020 р.

Суддя Ю.М. Щавинська