Рішення

від 17.03.2020 по справі 924/1372/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Хмельницький

"17" березня 2020 р. Справа № 924/1372/19

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., при секретарі судового засідання Фрей В.В., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" м. Вінниця

до Житлово-будівельного кооперативу "Новобудова" м. Хмельницький

про стягнення 121614грн. 66коп., з яких 79337грн. 90коп. боргу, 33646грн. 19коп. пені, 5536грн. 40коп. інфляційних втрат та 3094грн. 17коп. 3% річних

Представники учасників справи не з`явились

02.03.2020р. в судовому засіданні оголошено перерву на 17.03.2020р.

Представники учасників справи в судове засідання 17.03.2020р. не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

28.12.2019р. на адресу господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" м. Вінниця до Житлово-будівельного кооперативу "Новобудова" м. Хмельницький про стягнення 244015грн. 36коп., з яких 201738грн. 60коп. заборгованості, 33646грн. 19коп. пені, 5536грн. 40коп. інфляційних втрат та 3094грн. 17коп. 3% річних.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач в порушення умов Договору про постачання електричної енергії №ВІ-269900 від 08.11.2019р. не розрахувався за спожиту електроенергію, внаслідок чого у нього існує заборгованість перед позивачем у сумі 201738грн. 60коп. за період липень 2019 - листопад 2019року. Крім цього, за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 33646грн. 19коп. пені, 5536грн. 40коп. втрат від інфляції та 3094грн. 17коп. 3% річних відповідно до п.п. 5.11 Договору.

Ухвалою суду від 02.01.2020р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/1372/19, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11:00год. 23.01.2020р.

22.01.2020р. на адресу суду через службу діловодства від позивача надійшла заява (вх.№05-08/126/20) про зменшення розміру позовних вимог, крім цього, в заяві просить суд повернути судовий збір в розмірі переплаченої суми.

Ухвалою суду від 23.01.2020р. прийнято заяву позивача про зменшення позовних вимог, у зв`язку з чим подальший розгляд справи здійснювався у межах заявлених позовних вимог з урахуванням зменшення, а предмет позову становлять вимоги щодо стягнення з відповідача 163277грн. 36коп., з яких 121000грн. 60коп. боргу, 33646грн. 19коп. пені, 5536грн. 40коп. інфляційних втрат та 3094грн. 17коп. 3% річних. Цією ж ухвалою відкладено підготовче засідання на 11:00год. 04.02.2020р.

04.02.2020р. на адресу суду від представника позивача надійшла заява (вх.№ 05-08/203/20) про зменшення розміру позовних вимог у зв`язку з проведеною відповідачем частковою оплатою суми основного боргу, крім цього, в заяві просить суд повернути судовий збір в розмірі переплаченої суми.

Ухвалою суду від 04.02.2020р. прийнято заяву позивача про зменшення позовних вимог, у зв`язку з чим подальший розгляд справи здійснюється у межах заявлених позовних вимог з урахуванням зменшення, а предмет позову становлять вимоги щодо стягнення з відповідача 121614грн. 66коп., з яких 79337грн. 90коп. боргу, 33646грн. 19коп. пені, 5536грн. 40коп. інфляційних втрат та 3094грн. 17коп. 3% річних. Цією ж ухвалою відкладено підготовче засідання на 11год. 30хв. 13.02.2020р.

Ухвалою суду від 13.02.2020р. закрито підготовче провадження у даній справі та призначено судовий розгляд справи по суті у загальному позовному провадженні на 11:30год. 02.03.2020р.

02.03.2020р. в судовому засіданні оголошено перерву на 11:30год. 17.03.2020р. із занесенням до протоколу судового засідання.

Оскільки представник відповідача не брав участі в судовому засіданні, ухвалою суду від 02.03.2020р. його повідомлено про час, дату і місце проведення судового засідання.

16.03.2020р. на адресу суду через службу діловодства від позивача надійшли письмові пояснення (вх.№ 05-22/2185/20) щодо порядку зарахування сплачених відповідачем коштів в рахунок виконання зобов`язання, відповідно до умов укладеного Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №ВІ-269900. В своїх поясненнях зокрема зазначає, що оскільки умовами укладеного Договору не передбачено порядок погашення вимог у випадку виникнення заборгованості за зобов`язаннями та у зв`язку з недостатністю сум проведених відповідачем платежів для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі, позивач відповідно здійснив зарахування сплачених коштів в погашення існуючої заборгованості з найдавнішим терміном її виникнення. До пояснень додано розрахунок суми позовних вимог, банківські виписки про проведені оплати відповідачем під час розгляду справи, а також докази надсилання пояснень на адресу відповідача.

17.03.2020р. на електронну адресу суду від позивача надійшла довідка (вх.№05-22/2254/20), відповідно до якої, станом на 17.03.2020р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 37127грн. 90коп.

Представник відповідача в засідання суду 23.01.2020р., 04.02.2020р., 13.02.2020р. та 02.03.2020р. не з`явився, про поважність причин неявки суд не повідомив.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та дату розгляду справи рекомендованими листами, які отримав, про що свідчать поштові повідомлення про вручення, які знаходяться в матеріалах справи.

Відповідач процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористався.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, висловлені в підготовчому засіданні, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги суд встановив наступне.

08.11.2019р. між ТзОВ "Енера Вінниця" (Постачальник) та ЖБК "Новобудова" (Споживач) було укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №ВІ-269900.

Відповідно до п.п. 1.1. Договору, цей Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам постачальником універсальних послуг та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до цього Договору, згідно із заявою-приєднання, яка є Додатком №1 до цього Договору.

Згідно з п.п. 2.1, 2.2 Договору, за цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у Споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії. Малі непобутові споживачі можуть використовувати електричну енергію для професійної, господарської, підприємницької та іншої діяльності.

Пунктом 5.1 Договору визначено, що Споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком №2 до цього Договору.

Спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції Постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни на електричну енергію (п.5.2 договору).

Згідно п.5.5 договору ціна на електричну енергію встановлюється з дотриманням вимог, передбачених Законом України "Про ринок електричної енергії" і ПРРЕЕ. Сторони домовилися про те, що ціна на електричну енергію, встановлена Регулятором, повинна бути обов`язкова для Сторін з дати її введення в дію.

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п.5.8 договору).

Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем (п.5.10 договору).

Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені Сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Згідно п.5.11 договору, якщо Споживач не здійснив оплату за цим Договором в строки, передбачені комерційною пропозицією, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ (з урахуванням особливостей, встановлених для вразливих споживачів).

У разі порушення Споживачем строків оплати Постачальник має право вимагати сплату пені, 3% річних та інфляційних нарахувань. Пеня. 3% річних, інфляційні нарахування нараховуються за кожен прострочений день оплати за цим Договором.

Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню, 3% річних та інфляційні нарахування у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.

Пунктом 5.13 договору встановлено, що Споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через Постачальника, із зазначенням обраного способу оплати в комерційній пропозиції.

При виставленні рахунку за спожиту електричну енергію Споживачу Постачальник зобов`язаний окремо вказувати оплату за послуг з розподілу електричної енергії та оплату вартості електричної енергії.

У п.5.15 договору сторони погодили, що порядок звіряння фактичного обсягу спожитої електричної енергії на певну дату чи протягом відповідного періоду визначається відповідно до вказаної комерційної пропозиції, обраної Споживачем.

Відповідно до п.п. 13.1 Договору, цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набуває чинності з дати подання Споживачем заяви-приєднання. Умови цього Договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної Споживачем у заяві-приєднанні.

Згідно з п.п. 13.10 Договору, умови даного Договору згідно з нормою ст. 631 ЦК України застосовуються до відносин, які виникли між сторонами до дати його підписання з 01.01.2019 р.

Додатками до Договору, які є невід`ємними частинами Договору є Заява-приєднання (Додаток №1) та Публічна комерційна пропозиція (Додаток №2).

Договір та Додатки до нього підписані представниками сторін та скріплені відтиском печаток.

Відповідно до Заяви-приєднання від 05.12.2019р., підписаної головою кооперативу ЖБК "Новобудова" (Додаток №1 до Договору від 08.11.2019р.), початок постачання електричної енергії - 01.01.2019р.

У додатку до Заяви-приєднання міститься перелік об`єктів, а саме Будівництво житлового комплексу та Житловий комплекс, які знаходяться за адресою: м. Вінниця, вул. Покришкіна, 8В.

Відповідно до комерційної пропозиції №1.1.1.2 від 05.12.2019р. для юридичних споживачів, які відносяться до сегменту ринку, обов`язки постачання якому покладені на Постачальника універсальної послуги (Додаток №2 до Договору від 08.11.2019р.) в Графі "Спосіб оплати" зазначено, що оплата електричної енергії, у тому числі за послугу з розподілу здійснюється споживачем до початку звітного розрахункового періоду у формі 100% попередньої оплати заявлених Споживачем обсягів споживання на найближчій наступний звітний розрахунковий період з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку з донарахуванням по середньодобовому споживанню до 01 числа місяця.

Попередня оплата визначається шляхом множення чинного у розрахунковому періоді рівня тарифу на обсяг активної електричної енергії заявлений на наступний звітний розрахунковий період. Оплата здійснюється на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника зазначений у розрахункових документах.

Сума переплати/недоплати Споживача визначається після завершення звітного розрахункового періоду. Сума переплати Споживача зараховується в якості оплати наступного звітного розрахункового періоду. Сума недоплати Споживача підлягає безумовній оплаті Споживачем не пізніше 5 робочих днів з дня отримання рахунку.

В Графі "Термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та термін його оплати" зазначено, що рахунок надається споживачу не пізніше п`ятого робочого дня з дати отримання Постачальником даних від Оператора системи розподілу про обсяги спожитої (розподіленої) електричної енергії.

Оплата рахунка Постачальника за фактично спожиту електричну енергію має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не пізніше 5 робочих днів від дати його отримання Споживачем.

В Графі "Розмір пені" передбачено, що за внесення платежів, передбачених умовами Договору з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, Постачальник проводить нарахування Споживачу пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення, платежу враховуючи день фактичної оплати, 3% річних з простроченої суми. При цьому сума боргу повинна бути сплачена з урахуванням встановленого індексу інфляції.

В Графі "Термін дії Договору", вказано, що Договір набирає чинності з дня наступного за днем отримання ТзОВ "Енера Вінниця" заяви-приєднання Споживача до умов договору про постачання» електричної енергії постачальником універсальних послуг, якщо протягом трьох робочих днів, споживачу не буде повідомлено про невідповідність його критеріям даної комерційної пропозиції, та діє до 31 грудня 2019 року.

Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Матеріали справи не містять доказів в підтвердження припинення або розірвання Договору та Додаткових угод до нього.

Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №429 від 14.06.2018р. ТзОВ "Енера Вінниця" видано ліцензію з постачання електричної енергії.

На виконання умов Договору, позивачем поставлено відповідачу активну електричну енергію згідно актів прийняття-передавання товарної продукції-активної електричної енергії, а саме №В1-269900/272958/1 від 21.07.2019р. на суму 234691грн. 79коп.; №В1-269900/311184/1 від 31.08.2019р. на суму 176866грн. 82коп.; №В1-269900/351546/1 від 30.09.2019р. на суму 53951грн. 95коп.; №В1-269900/388079/1 від 31.10.2019р. на суму 100998грн. 56коп.; №В1-269900/424580/1 від 30.11.2019р. на суму 178469грн. 94коп. Загалом позивачем було поставлено відповідачу електричної енергії на суму 744979грн. 06коп.

Крім цього, позивачем виставлялись відповідачу рахунки на оплату, а саме №В1-269900/272958/1 від 31.07.2019р.; №В1-269900/311184/1 від 31.08.2019р.; №В1-269900/351546/1 від 30.09.2019р.; №В1-269900/388079/1 від 31.10.2019р.; №В1-269900/424580/1 від 30.11.2019р.

Акти та рахунки від 31.07.2019р., 31.08.2019р. та 30.09.2019р. підписані представниками сторін.

На виконання умов Договору, відповідач частково розрахувався за спожиту електроенергію у сумі 465513грн. 56коп., а саме 30.10.2019р. на суму 200000грн., 13.11.2019р. на суму 20000грн., 14.11.2019р. на суму 30000грн., 15.11.2019р. на суму 50000грн., 18.11.2019р. на суму 165510грн. 56коп., 11.12.2019р. - 13720грн., 23.12.2019 - 64009,90грн., що підтверджується банківськими виписками, які знаходяться в матеріалах справи.

Позивачем на адресу відповідача було надіслано письмову претензію №327/2019 від 11.12.2019р. про сплату заборгованості за поставлену електроенергію у сумі 279468грн. 50коп. разом із актами прийняття-передавання товарної продукції та рахунками-фактурами від 31.10.2019р. та від 30.11.2019р., що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком від 12.12.2019р., які знаходяться в матеріалах справи.

Претензія залишена відповідачем без відповіді та відповідного реагування.

Оскільки відповідач в добровільному порядку та у встановлені Договором терміни не здійснив оплату заборгованості позивач просив суд стягнути 201738грн. 60коп. заборгованості, в примусовому порядку.

Також позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 33646грн. 19коп. пені, 5536грн. 40коп. втрат від інфляції та 3094грн. 17коп. 3% річних.

Під час розгляду справи в суді, відповідачем шляхом перерахування на рахунок позивача 27.12.2019р. - 35000грн., 03.01.2020р. - 45738грн., 20.01.2020р. - 25000грн. 28.01.2020р. - 16662грн. 70коп., 03.03.2020р. - 19210грн., 06.03.2020р. - 23000грн. частково проведено розрахунок за отриманий товар у сумі 164610грн. 70коп., що підтверджується банківськими виписками, які знаходяться в матеріалах справи.

Оскільки відповідач частково розрахувався за спожиту електроенергію, позивачем відповідно подано до суду заяви про зменшення позовних вимог №05-08/126/20 від 22.01.2020р. та №05-08/203/20 від 04.02.2020р., які ухвалами суду від 23.01.2020р. та від 04.02.2020р. прийнято.

З урахуванням прийнятих судом заяв позивача про зменшення позовних вимог, предмет спору станом на 17.03.2020р. становлять вимоги щодо стягнення з відповідача 79337грн. 90коп. заборгованості, 33646грн. 19коп. пені, 5536грн. 40коп. втрат від інфляції та 3094грн. 17коп. 3% річних.

Згідно довідки позивача (вх.№05-22/2254/20) станом на 17.03.2020р. заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену електроенергію у період липень - листопад 2019р. становить 37127грн. 90коп.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, оцінивши надані стороною докази по суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо, судом береться до уваги таке.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто, відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Судом встановлено, що 08.11.2019р. між сторонами укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №ВІ-269900, відповідно до умов якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Крім цього, між сторонами укладено Заяву-приєднання до умов Договору (Додаток №1) та Комерційну пропозицію №1.1.1.2 (Додаток №2), які є невід`ємними частинами Договору.

Правовідносини, що виникли між сторонами характеризуються ознаками договору постачання електричної енергії.

Частиною 1 ст. 275 Господарського кодексу України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії", постачання електричної енергії споживачам здійснюється на підставі договору постачання електричної енергії споживачу, що укладається між електропостачальником та споживачем.

Згідно ст. 629 цього Кодексу, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Судом встановлено, що позивачем на виконання умов Договору поставлено відповідачу активну електричну енергію згідно актів прийняття-передавання товарної продукції-активної електричної енергії, а саме №В1-269900/272958/1 від 21.07.2019р. на суму 234691грн. 79коп.; №В1-269900/311184/1 від 31.08.2019р. на суму 176866грн. 82коп.; №В1-269900/351546/1 від 30.09.2019р. на суму 53951грн. 95коп.; №В1-269900/388079/1 від 31.10.2019р. на суму 100998грн. 56коп.; №В1-269900/424580/1 від 30.11.2019р. на суму 178469грн. 94коп. Загалом позивачем було поставлено відповідачу електричної енергії на суму 744979грн. 06коп.

Крім цього, позивачем виставлялись відповідачу рахунки на оплату, а саме №В1-269900/272958/1 від 31.07.2019р.; №В1-269900/311184/1 від 31.08.2019р.; №В1-269900/351546/1 від 30.09.2019р.; №В1-269900/388079/1 від 31.10.2019р.; №В1-269900/424580/1 від 30.11.2019р.

Згідно ст.ст. 526, 527 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що у разі, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов`язання.

Умовами Комерційної пропозиції № 1.1.1.2 в Графі "Термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та термін його оплати", сторони погодили, що рахунок надається споживачу не пізніше п`ятого робочого дня з дати отримання Постачальником даних від Оператора системи розподілу про обсяги спожитої (розподіленої) електричної енергії.

Оплата рахунка Постачальника за фактично спожиту електричну енергію має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не пізніше 5 робочих днів від дати його отримання Споживачем.

На виконання умов Договору, відповідач частково розрахувався за спожиту електроенергію у сумі 465513грн. 56коп., а саме 30.10.2019р. на суму 200000грн., 13.11.2019р. на суму 20000грн., 14.11.2019р. на суму 30000грн., 15.11.2019р. на суму 50000грн., 18.11.2019р. на суму 165510грн. 56коп., що підтверджується банківськими виписками, які знаходяться в матеріалах справи.

Під час розгляду справи в суді, відповідачем шляхом перерахування на рахунок відповідача 27.12.2019р. - 35000грн., 03.01.2020р. - 45738грн., 20.01.2020р.- 25000грн., 28.01.2020р. - 16662грн. 70коп., 03.03.2020р. - 19210грн., 06.03.2020р. - 23000грн. частково проведено розрахунок за отриманий електроенергію, що підтверджується банківськими виписками, які знаходяться в матеріалах справи.

Враховуючи проведені відповідачем оплати у період з 27.12.2019р. по 28.01.2020р., позивачем подано до суду заяви про зменшення позовних вимог №05-08/126/20 від 22.01.2020р. та №05-08/203/20 від 04.02.2020р., які ухвалами суду від 23.01.2020р. та від 04.02.2020р. прийнято.

З урахуванням прийнятих судом заяв позивача про зменшення позовних вимог, предметом позову станом на 17.03.2020р. є вимоги про стягнення з відповідача 79337грн. 90коп. заборгованості, 33646грн. 19коп. пені, 5536грн. 40коп. втрат від інфляції та 3094грн. 17коп. 3% річних.

Крім цього, згідно довідки позивача (вх.№05-22/2254/20) станом на 17.03.2020р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 37127грн. 90коп.

Зважаючи на дату звернення з позовом до суду - 26.12.2019р. (відбиток відділення поштового зв`язку про прийняття до відправлення позовної заяви з додатками) та проведені відповідачем оплати 03.03.2020р. - 19210грн., 06.03.2020р. - 23000грн. в рахунок погашення заявленої до стягнення суми, останні проведені після звернення до суду з позовом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи часткову сплату відповідачем суми основного боргу у сумі 42210 грн. після відкриття провадження у справі, суд приходить до висновку, що на час прийняття рішення в частині стягнення 42210 грн. відсутній предмет спору, з огляду на що, провадження у справі в цій частині необхідно закрити на підставі п.2 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на відсутність доказів оплати заборгованості за поставлену електричну енергію у період липень-листопад 2019р. в сумі 37127грн. 90коп., позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 5536грн. 40коп. інфляційних втрат та 3094грн. 17коп. 3% річних, судом враховується, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджено факт прострочення виконання грошового зобов`язання по оплаті спожитої електроенергії згідно Договору.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, підпунктом 5.11 Договору, сторони передбачили, що у разі порушення Споживачем строків оплати Постачальник має право вимагати сплату пені, 3% річних та інфляційних нарахувань.

Перевіривши розрахунок заявлених до стягнення сум, враховуючи граничні терміни оплати спожитої електроенергії, визначені умовами п. п. 5.10 Договору, враховуючи заявлені позивачем періоди нарахування, суми боргу, що протримались протягом місяця та існували на останній день місяця, суд вважає правомірним та арифметично вірним нарахування за заявлений позивачем період інфляційних втрат в розмірі 3123грн. 75коп. (борг за липень в сумі 234691,79грн. індексується з урахуванням інфляції за вересень 2019р. - інфляційні втрати становлять 1642,84грн.; залишок боргу за липень 2019р в сумі 34691,79грн. та борг за серпень 2019р. в сумі 176866,82грн. індексуються з урахуванням інфляції за жовтень 2019р. - інфляційні втрати 1480,91грн.) та 3% річних в розмірі 3092грн. 55коп., з огляду на що позовні вимоги в цих сумах підлягають задоволенню. У решті заявлених до стягнення 2412грн. 65коп. інфляційних втрат та 1грн. 62коп. 3% річних у позові необхідно відмовити.

При обрахунку інфляційних втрат, судом враховано, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 33646грн. 19коп. пені судом враховується таке.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п.п. 5.11 Договору та Комерційної пропозиції № 1.1.1.2 в Графі "Розмір пені" сторони передбачили, що за внесення платежів, передбачених умовами Договору з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, Постачальник проводить нарахування Споживачу пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення, платежу враховуючи день фактичної оплати, 3% річних з простроченої суми. При цьому сума боргу повинна бути сплачена з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Зважаючи на погоджені сторонами строки оплати рахунків, перевіривши розрахунок заявленої до стягнення пені, суд вважає арифметично вірним нарахування пені у розмірі 33629грн. 21коп. У решті заявленої до стягнення пені у розмірі 16грн. 98коп. у позові належить відмовити, у зв`язку з безпідставністю її нарахування.

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно вимог статей 73, 76, 77 та 79 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування; Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 37127грн. 90коп. основного боргу, 33629грн. 21коп. пені, 3123грн. 75коп. інфляційних втрат та 3092грн. 55коп. 3% річних. У решті суми позову належить відмовити.

Провадження у справі в частині стягнення 42210грн. боргу необхідно закрити на підставі п.2 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, у зв`язку із частковим задоволенням позову судові витрати покладаються на сторони пропорційно правомірно заявленим позовним вимогам виходячи із мінімальної суми судового збору належної до сплати згідно Закону України "Про судовий збір".

Згідно з п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", у зв`язку з прийнятими судом заявами позивача про зменшення позовних вимог, поверненню Товариству з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" з Державного бюджету України підлягає 1739грн. 23коп. судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 24, 46, 73, 74, 129, 231, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" м. Вінниця до Житлово-будівельного кооперативу "Новобудова" м. Хмельницький про 121614грн. 66коп., з яких 79337грн. 90коп. боргу, 33646грн. 19коп. пені, 5536грн. 40коп. інфляційних втрат та 3094грн. 17коп. 3% річних задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Новобудова" (м. Хмельницький, вул. Володимирська, 109, код ЄДРПОУ 39360497) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (м. Вінниця, вул. Пирогова, буд. 131, код ЄДРПОУ 41835359) 37127грн. 90коп. (тридцять сім тисяч сто двадцять сім гривень 90 копійок) основного боргу, 33629грн. 21коп. (тридцять три тисячі шістсот двадцять дев`ять гривень 21 копійка) пені, 3123грн. 75коп. (три тисячі сто двадцять три гривні 75копійок) інфляційних втрат, 3092грн. 55коп. (три тисячі дев`яносто дві гривні 55копійок) 3% річних, 1862грн. 21коп. (одна тисяча вісімсот шістдесят дві гривні 22 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Провадження у справі в частині стягнення суми 42210 грн. основного боргу закрити.

У решті суми позову відмовити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (м. Вінниця, вул. Пирогова, буд. 131, код ЄДРПОУ 41835359) з Державного бюджету України 1739грн. 23коп. (одна тисяча сімсот тридцять дев`ять гривень 23коп.) судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення №955 від 24.12.2019р., про що видати відповідну ухвалу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 27.03.2020р.

Суддя В.О. Кочергіна

Віддруковано 3 примірники:

1-до справи,

2-позивачу ТзОВ "Енера Вінниця" (21037, м. Вінниця, вул. Пирогова, 131),

3-відповідачу ЖБК "Новобудова" (29000, м. Хмельницький, вул. Володимирська, 109).

Адресатам рекомендованим з повідомленням про вручення.