Рішення

від 26.03.2020 по справі 235/958/20

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2/235/720/20

Справа №235/958/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2020 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого - судді Величко О.В.

при секретарі - Комарової О.С.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Покровськ цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Родинської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно, визнання прав забудовника в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Родинської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно, визнання прав забудовника в порядку спадкування. В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Він , як спадкоємець першої черги, звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 30.07.2019 року йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказаний житловий будинок, оскільки згідно відомостей, викладених у технічному паспорті, виданому КП БТІ тамбур в1-1, сара1 Ж-1 збудовані без дозвільних документів, тому в результаті самочинної перебудови об`єкта суттєво змінились його технічні характеристики. Нотаріусом було видано свідоцтво про право на спадщину у вигляді земельної ділянки, загальною площею 0,0719 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Оскільки спадкодавцем при житті у 1992 році були самовільно без дозвільних документів збудовані тамбур а1-1, сарай Ж-1, позивач просить визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 74,5 кв. м., у тому числі житловою 45, 0 кв. м. з господарськими будівлями і спорудами: а-1 прибудову, Г-1 гараж, Д-1 літня кухня, д-1-тамбур, Е-1-сарай, пг-1 погріб, № 3 ворота, № 4 огорожа, № 5 водопровід; та визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 права та обов`язки забудовника на а1-1 тамбур, Ж-1 сарай, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме право здачі об`єкта нерухомості в експлуатацію, право на державну реєстрацію права власності на а1-1-тамбур, Ж-1 сарай.

Позивач, представник позивача в судове засідання не з`явились, просили справу слухати у його відсутність ( а. с.33,34)

Представник відповідача в судове засідання не з`явились, просили справу слухати без участі представника ( а. с. 35-37).

Суд, дослідивши матеріали справи і перевіривши їх доказами, приходить до наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 ( а. с. 37 зв., 44 зв.).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку та земельної ділянки площею 0,0719 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач як спадкоємець першої черги за законом звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті батька ОСОБА_2 ( а.с.34 зв).

Як вбачається з матеріалів спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_2 , спадкоємець за заповітом ОСОБА_3 відмовилась від спадщини за заповітом і за законом ( а.с. 133).

Згідно свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 прийняв спадщину та за ним визнано право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 на вищезазначену земельну ділянку ( а. с. 9).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 30.07.2019 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними побудовами та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку з тим, що спадкоємцем ОСОБА_1 не подано належним чином оформлені документи, що підтверджують право власності померлого на самочинно збудовані тамбур а1-1 (площа якого входить до загальної площі житлового будинку) та сарай Ж-1, або документи, що підтверджують прийняття в експлуатацію самочинного будівництва вказаних споруд ( а. с . 16-17).

Як вбачається з матеріалів справи житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 належав спадкодавцеві на підставі договору дарування, складеного і нотаріально посвідченого 26.03.1992 року ( а.с.7).

Житловий будинок мав жилу площу 45,5 кв. м. та наступні господарчі споруди: льох, туалет, гараж, літня кухня, тамбур, сарай, паркан. ( а. с. 6,7).

Згідно довідки КП БТІ від 22.07.2019 р. за № 905/01-02 до 01.01.2013 р. житловий будинок по АДРЕСА_1 належав ОСОБА_2 на підставі договору дарування, посвідченого 26.03.1992 року реєстр № 840, загальна площа 74,5 кв. м., житлова 45,50 кв. м. Тамбур а1-1, сарай Ж-1 збудовані без дозвільних документів ( а. с. 15).

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на ново строєне нерухоме майно ( житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва ( створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

У розумінні ч. 1 ст. 376 ЦК України самочинним будівництвом є не тільки новостворений об`єкт, а і об`єкт нерухомості, який виник в результаті реконструкції, капітального ремонту, перебудови, надбудови уже існуючого об`єкта, здійснених без одержаного дозволу місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації, дозволу на виконання будівельних робіт, наданого органами архітектурно-будівельного контролю, оскільки в результаті таких дій об`єкт втрачає тотожність з тим, на який власником (власниками) отримано право власності.

Об`єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об`єкти не є об`єктами права власності (ч. 2 ст. 376 ЦК України), а тому не можуть бути предметом поділу (виділу) згідно із нормами ст. ст. 364, 367 ЦК України.

Вищезазначені правові позиції викладені в постанові № 6-130 цс13 від 04.12.2013 року.

До завершення будівництва ( створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва ( створення майна).

Згідно Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків, зокрема положеннями ЦК УРСР 1963 року, Законом України Про власність , Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах, і селищах міського типу Української РСР від 31.01.1966 року, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР від 31.10.1975 року та іншими нормативними актами.

У разі відсутності документів, що підтверджують право власності спадкодавця на житловий будинок, або відсутності державної реєстрації права власності необхідно з`ясувати причини відсутності правовстановлюючих документів, державної реєстрації права власності або документів на забудову. У разі недотримання спадкодавцем вимог законодавства щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно судами може визнаватись у порядку спадкування право на забудову, право на будівельні матеріали та інше у відповідності зі встановленим судом правовим режимом спірного майна.

Як встановлено в судовому засіданні, а1-1 Тамбур, Ж-1-сарай збудовані без дозвільних документів у 1992 році, та не входили до об`єкту дарування згідно договору від 26.03.21992 року.

Дослідивши схему розташування будівель та споруд домоволодіння, вбачається, що, зазначені тамбур а1-1 та сарай Ж-1 зведені впритул до житлового будинку А-1, відокремлені від нього капітальною стіною, параметри самого житлового будинку не змінились, площа жила так і залишилась 45,0 кв .м. ( різниця 0,5 кв. м. порівняно з розміром, вказаним в договорі дарування ( 45,5 кв .м.) допущена внаслідок похибок при замірах); не встановлено зміни кількості житлових кімнат, їх параметру.

Таким чином, окремо зведені тамбур а1-1, сарай Ж-1 до житлового будинку, не змінюють технічні характеристики житлового будинку, є окремими спорудами і відокремлені від самого житлового будинку капітальною стіною. ( а. с. 12 зв.).

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2012 року № 6 Про практику застосування судами статті 376 ЦК України ( про правовий режим самочинного будівництва) не може бути застосовано правила статті 376 ЦК при вирішенні справ за позовами про визнання права власності на самочинно збудовані приналежності до основної речі (ганок, веранда, мансарда тощо) стосовно яких існує інший порядок введення їх в експлуатацію як господарської споруди, що віднесені до житлового будинку.

Як зазначено в Пленумі ВСУ Окрім того, пунктом 9 Прикінцевих положень Закону № 3038-У1 Про регулювання містобудівної діяльності визначено спрощений порядок прийняття до експлуатації збудованих до 31 грудня 2009 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них тощо, які збудовано без дозволу на виконання будівельних робіт

Законом № 2363 від 22.03.2018 року були внесені зміни до п. 9 розділу 5 Закону № 3038-У1, відповідно до яких Орган державного архітектурно-будівельного контролю безоплатно протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені об`єкти будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, за результатами технічного обстеження приймає в експлуатацію:

збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 9 квітня 2015 року індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки загальною площею до 300 квадратних метрів, а також господарські (присадибні) будівлі і споруди загальною площею до 300 квадратних метрів;

Згідно договору дарування та технічного паспорту на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 житловий будинок на час відкриття спадщини складається: А-1 житловий будинок; а-1-прибудова; Г-1- гараж; Д-1-літня кухня; д-1-тамбур; Е-1-сарай; пг-погріб; № 3 -ворота № 4 огорожа, № 5 -водопровід ( а.с. 14).

Таким чином, за позивачем належить визнати право власності в порядку спадкування на майно, що належало спадкодавцю на час відкриття спадщини згідно вищевказаного переліку, а також право забудовника на тамбур а-1-1 та сарай Ж-1 ( які згідно технічного паспорту збудовані без дозвільних документів у 1992 році), у тому числі право на прийняття в експлуатацію за результатами технічного обстеження шляхом реєстрації поданої декларації про готовність об`єкта до експлуатації .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 331, 376 1216, 1218,1268 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2012 року Про практику застосування судами статті 376 ЦК України ( про правовий режим самочинного будівництва) , ст. ст. 3,5,12,13,18, 258,260,265,268, 273 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 74,5 кв. м., жилою площею 45,0 кв. м. з господарськими будівлями та спорудами : а-1 прибудову; Г-1 гараж; Д-1- літня кухня; д-1-тамбур; Е-1-сарай; пг-1 погріб; № 3 ворота; № 4 огорожа № 5 -водопровід.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 права та обов`язки забудовника на а1-1 тамбур, Ж-1-сарай, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , у тому числі право на прийняття в експлуатацію за результатами технічного обстеження шляхом реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Родинська міська рада, м. Родинське, вул. Краснолиманська, 23, код ЄДРПОУ 04052943.

Суддя: